Datasets:

nyuuzyou

/

ukr-lit

like 1

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10296-voloshyn-avgustyn-ivanovych-3503

Презентація на тему «Волошин Августин Іванович»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10296/3503-prezentaciya-na-temu-voloshyn-avgustyn-ivanovych.ppt

files/3503-prezentaciya-na-temu-voloshyn-avgustyn-ivanovych.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10270-bezrabotyca-vydy-bezrabotycy-22738

Презентація на тему «Безработица. Виды безработицы»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10270/22738-prezentaciya-na-temu-bezrabotyca-vydy-bezrabotycy.pptx

files/22738-prezentaciya-na-temu-bezrabotyca-vydy-bezrabotycy.pptx

Безработица. Виды безработицы Подготовила: Ученица 11 класса СОШ№6 Уткина Катерина Безработица — наличие в стране людей, составляющих часть экономически активного населения, которые способны и желают трудиться по найму, но не могут найти работу. Уровень безработицы — количественный показатель, позволяющий сравнить безработицу для разной численности населения (для разных стран или для разных периодов одной и той же страны). Уровень безработицы рассчитывается как отношение числа безработных к общей численности экономически активного населения или к численности интересующей группы населения. Уровень безработицы в мире Безработица представляет собой одну из важнейших форм проявления макроэкономической нестабильности, поскольку имеет не только сугубо экономический, но и социальный оттенок. Проблема безработицы в той или иной степени затрагивала и продолжает затрагивать практически все развитые страны, а вопросы возможного регулирования безработицы остаются важнейшими вопросами макроэкономической политики государства. ОСНОВНЫЕ ПРИЧИНЫ БЕЗРАБОТИЦЫ: избыток населения установление ставок заработной платы выше равновесного уровня под давлением действий профсоюзов и социально-экономической активности населения вытеснение труда капиталом в эпоху научно-технической революции наличие монопсонии на рынке труда низкий платежеспособный спрос ПОСЛЕДСТВИЯ БЕЗРАБОТИЦЫ: Снижение доходов Потеря квалификации Экономические последствия (потеря ВВП) Ухудшение криминогенной ситуации Ухудшение динамики роста интереса населения к труду Снижение уровня обеспеченности домохозяйств ВЫДЕЛЯЮТ СЛЕДУЮЩИЕ ВИДЫ БЕЗРАБОТИЦЫ: Вынужденная: циклическая сезонная технологическая Добровольная Структурная Институциональная Неустойчивая Фрикционная Маргинальная: молодёжная безработица Зарегистрированная Скрытая Вынужденная (безработица ожидания) — возникает, когда работник может и хочет работать при данном уровне заработной платы, но не может найти работу. Причиной является нарушение равновесия на рынке труда из-за негибкости заработной платы (вследствие законов о минимуме заработной платы, работы профсоюзов, поднятие заработной платы для улучшения качества труда и т. п.). Когда реальная зарплата находится выше уровня, соответствующего равновесию спроса и предложения, предложение на рынке труда превышает спрос на него. Количество претендентов на ограниченное число рабочих мест увеличивается, а вероятность реального трудоустройства уменьшается, что повышает уровень безработицы Добровольная — связана с нежеланием людей работать, например, в условиях понижения заработной платы. Добровольная безработица усиливается во время экономического бума и снижается при спаде; её масштабы и продолжительность различны у лиц разных профессий, уровня квалификации, а также у различных социально-демографических групп населения. Также, в экономике существует понятие «капкан безработицы», когда доходы человека, вне зависимости от того, трудится он или нет, разнятся незначительно (вследствие лишения прав, при поступлении на работу, на соотв. компенсации, доп. выплаты, начала выплат значительных взносов страхования), что снижает интерес человека к началу трудовой деятельности. Структурная — обусловлена изменениями в структуре спроса на труд, когда образуется структурное несовпадение между квалификацией безработных и требованием свободных рабочих мест. Структурная безработица обуславливается масштабной перестройкой экономики, изменениями в структуре спроса на потребительские товары и в технологии производства, ликвидацией устаревших отраслей и профессий, причём существует 2 типа структурной безработицы: стимулирующая и деструктивная. Институциональная — безработица, возникающая в случае вмешательства государства или профсоюзов в установление размеров ставок заработной платы, отличных от тех, которые могли бы сформироваться в естественном рыночном хозяйстве. Неустойчивая — вызывается временными причинами (например, при добровольной смене работниками мест работы или увольнении в сезонных отраслях промышленности). Фрикционная — во время добровольного поиска работником нового места работы, которое устраивает его в большей степени, нежели прежнее рабочее место. Маргинальная — безработица слабо защищённых слоёв населения (молодёжи, женщин, инвалидов) и социальных низов. Молодёжная безработица — среди группы лиц 18-25 лет. Зарегистрированная — незанятое население, занимающееся поиском работы и официально взятое на учёт. Скрытая: формально занятые, но фактически безработные лица; в результате спада производства рабочая сила используется не полностью, но и не увольняется. наличие лиц, желающих работать, но не зарегистрированных в качестве безработных. Отчасти скрытая безработица представлена людьми, переставшими искать работу. ИЗДЕРЖКИ БЕЗРАБОТИЦЫ: недополученный выпуск продукции — отклонение фактического ВВП от потенциального в результате неполного использования совокупной рабочей силы (чем выше уровень безработицы, тем больше отставание ВВП); сокращение доходной части бюджета в результате уменьшения налоговых поступлений и снижения выручки от реализации благ; прямые потери в личных располагаемых доходах и снижение уровня жизни лиц, ставших безработными, и членов их семей; рост затрат общества на защиту работников от потерь, вызванных безработицей: выплату пособий, реализацию программ по стимулированию роста занятости, профессиональную переподготовку и трудоустройство безработных и т. д.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10302-chajna-ceremoniya-v-yaponiyi-18015

Презентація на тему «Чайна церемонія в Японії»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10302/18015-prezentaciya-na-temu-chayna-ceremoniya-v-yaponiyi.pptx

files/18015-prezentaciya-na-temu-chayna-ceremoniya-v-yaponiyi.pptx

Презентаціяна тему : Чайна церемонія в Японії Виконали учениці 11 класу ЗНВК№42 Бутенко Валерія і Коваль Катерина Чайна церемонія (яп. 茶の湯 )«Шлях чаю», «мистецтво чаю» (яп. 茶道 садо:, тядо:) - Специфічна форма спільного чаювання, створена в середні століття в Японії і по теперішній час культивована в цій країні. Японська чайна церемонія В цілому дія чайної церемонії являє собою спеціально організовану і впорядковану зустріч господаря - чайного майстра - і його гостей для спільного відпочинку, насолоди красою, бесіди, супроводжуваних вживанням чаю. Церемонія проводиться у спеціально обладнаному місці і складається з декількох дій, скоєних в строгому порядку. Існує безліч різновидів чайної церемонії, з яких виділяється шість традиційних: нічна, на сході сонця, ранкова, пообідня, вечірня, спеціальна •Нічна церемонія. Звичайно проводиться при місяці. Збір гостей відбувається незадовго до півночі, завершується церемонія не пізніше, чотирьох годин ранку. Особливістю нічний церемонії є те, що порошковий чай готують безпосередньо під час церемонії, перетираючи в ступці чайне листя, і заварюють дуже міцно. •На сході сонця. Церемонія починається в три-чотири години ранку і триває до шести ранку. Традиційні види церемонії Ранкова. Проводиться зазвичай в жарку погоду (коли ранок - найбільш прохолодний час), починається близько шести ранку Пообідня. Починається близько години пополудні, з їжі подаються тільки тістечка Вечірня. Починається близько шести годин пополудні •Спеціальна (ріндзітяною) церемонія проводиться по особливих випадках: свято, спеціально організована зустріч друзів, святкування якої-небудь події. Чайну церемонію могли проводити, готуючись і до найважливіших подій, наприклад, до битви або до ритуального самогубства. Тут особливу роль грав «майстер чаю». Він повинен був володіти великими внутрішніми якостями. Йому належало зміцнити свого гостя чи гостей перед відповідальним кроком. Класична чайна церемонія проводиться в спеціально обладнаному місці. Зазвичай це обгороджена територія, увійти на яку можна через масивні дерев'яні ворота. Перед проведенням церемонії, під час збору гостей, ворота відкриваються, даючи гостеві можливість увійти, не турбуючи господаря, зайнятого підготовкою. На території «чайного комплексу» знаходиться кілька будівель і сад. Місце проведення церемонії Безпосередньо за воротами розташовуються допоміжні будівлі: «передпокій», де гість може залишити речі і змінити взуття, а також павільйон, де гості збираються перед початком церемонії. Головне будова - чайний будиночок (тясіцу) - знаходиться в глибині чайного саду (тянива). Щоб потрапити туди, потрібно пройти через сад по викладеній каменем доріжці (родзі). Сенс чайної церемонії Чайна церемонія - це якраз той випадок, коли господар або господиня цього дійства можуть не тільки проявити свій високий естетичний смак, рівень розвитку культури, а й відчути єднання з природою та іншими людьми, відчути всю гармонію і красу буття. Хороша чайна церемонія будується на чотирьох основних принципах: • Гармонія • Шанування • Чистота • Спокій Учасник чаювання повинен з увагою ставитися до своїх відчуттів, почуттів і настроїв під час чайної церемонії, але при цьому бути тактовним, ввічливим і чемним з людьми, які сидять поруч у чайній кімнаті. Уміння у відокремленому садочку в спеціально для цього спорудженої альтанці прийняти гостей, зручно посадивши їх на рогожі з підібраними під себе ногами, а потім приготувати ароматний чай, збити його спеціальним віночком, розлити по крихітних чашках і з витонченим уклоном подати-ось вищий символ естетичного виховання , гармонії, чистоти, спокою і шанування, щеплених японцям з раннього дитинства. У цьому глибокий сенс великого майстерності чайної церемонії. Таким чином,можна зробити висновок , що чайна церемонія є неймовірним ритуалом гармонії души та тіла. Ми бачимо у чайній церемонії лише ще один приклад тисячі й однієї дивності, які складають незбагненність Сходу. Перш ніж сміятися над цим обрядом, варто подумати, як, по суті, мала чаша людських радощів і наскільки мудрі ті, хто вміє її заповнити. Саме в чашці чаю ми знаходимо щось загальнолюдське. Чайна церемонія для японця - це релігія. Дякуємо за увагу

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10311-valeryan-pidmogylnyj-1636

Презентація на тему «Валер’ян Підмогильний» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10311/1636-prezentacya-na-temu-valeryan-pdmogilniy.pptx

files/1636-prezentacya-na-temu-valeryan-pdmogilniy.pptx

Валер’ян Підмогильний. Цікаві факти з життя. У Дніпропетровську зняли фільм про В.Підмогильного. Фільм про Валер’яна Підмогильного розпочинається даними його біографії: «Валер’ян Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 року у селі Чаплі на Катеринославщині. Батько – Петро Підмогильний – був родом із села Писарівка, землі своєї не мав, був конторником»… Серед цікавих фактів те, що звичайна селянська сім’я Підмогильних прагнула дати своїм дітям гідну освіту і навіть наймала для цього вчителів. Крім того, ентузіасти відшукали будівлю школи, де він сам вчителював 1920-му році. Зараз – це приміщення літературного музею. Про нього нічого не знали до початку 90-их. Що ж до вцілілої церкви у Чаплях, саме там хрестили Валер’яна і саме там вінчалися його батьки. А взагалі найбільша «біла пляма» – це те, що про цю людину нічого не знали до початку 90-их років, розпаду Радянського Союзу. Вплив психоаналізу і французької класики. На стіні у Валер’яна Підмогильного довгий час висів портрет Зіґмунда Фройда, вплив психоаналізу і навіть термінологія Фройда відчутні у творах українського письменника. Другим джерелом натхнення Підмогильного, стала класика французької літератури. Не дарма Підмогильний був упорядником 12-томного видання перекладів творів Анатоля Франса. Загибель В.Підмогильного 3 листопада 1937 року до двадцятилітнього ювілею Жовтневої революції особлива трійка УНКВС винесла новий вирок: «Розстріляти», щоб звільнити місце для нових мучеників режиму. Разом із Валер'яном Підмогильним в урочищі Сандармох у Карелії було розстріляно більше 1000 в'язнів, Трагічна доля його дружини та сина. Дружина Катерина після розстрілу Підмогильного поневірялась по чужих квартирах і намагалася перевидати його твори, проте безуспішно. Її не стало у 60-ті. Син Роман, якого у таборових листах Підмогильний ніжно називає «Ромасиком», помер молодим через серцеву хворобу. Дякую за УВАГУ !

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10317-mykola-lobachevskyj-17965

Презентація на тему «Микола Лобачевський»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10317/17965-prezentaciya-na-temu-mykola-lobachevskyy.pptx

files/17965-prezentaciya-na-temu-mykola-lobachevskyy.pptx

Микола Лобачевський(1.12.1792 — 12(24).02.1856) М. І. Лобачевський народився в Ардатовському районі Нижегородської губернії. У 1800 році після смерті батька його сім’я переїхала в Казань. Там Лобачевський закінчив гімназію, а потім Казанський університет, якому віддав 40 років життя. Великий вплив під час навчання на Миколу справив Мартин Бартельс — друг і вчитель Карла Фрідріха Гауса. На старшому курсі в характеристику Лобачевського включили «мрійливу зарозумілість, наполегливість, непокору», «обурливі вчинки» і «ознаки безбожності». Він опинився під загрозою відрахування, але заступництво Бартельса та викладачів відвело небезпеку. Закінчивши освіту, вчений став ординарним професором. Студенти високо цінували лекції Лобачевського. У 1819 його призначили деканом фізико-математичного факультету. У ці роки він написав підручники з алгебри та геометрії; перший з них було цензуровано, а другий не допустили до друку. У 1826 Лобачевський стає ректором університету. Він з головою занурюється у господарські справи. Читає науково-популярні лекції з фізики для населення. Одночасно він невтомно розвиває та шліфує неевклідову геометрію. Вчений одружується на Варварі Моісеєвій. У подружжя семеро дітей. Зусиллями Лобачевського Казанський університет стає одним з найкращих нз в Росії. У 1846 році Міністерство грубо відсторонює вченого від посади ректора. Незабаром Лобачевського розорено. Його здоров'я підірвано, слабшає зір. Головну працю , «Пангеометрія» , записують під диктовку учні сліпого вченого у 1855 р. Псевдосферичні поверхні, на яких здійснюється геометрія Лобачевського. В історію математики Лобачевський увійшов як перший учений, який виступив із висновком про те, що можлива геометрія, яка грунтується на запереченні аксіоми паралельності Евкліда. У цій геометрії до даної прямої через дану точку можна провести нескінченно багато прямих, їй паралельних.  Це була справжня революція в науці. "Легше було зупинити Сонце, легше було зрушити Землю, ніж звести паралелі до сходження" (В.Ф.Каган).  Усвідомлення того, що у евклідової геометрії є повноцінна альтернатива, справило велике враження на науковий світ і надало імпульс іншим новаторським ідеям в математиці і фізиці. Перший твір Лобачевського, присвячений неевклідовій геометрії. Досягнення вченого не обмежуються геометрією: в алгебрі він розробив новий метод наближеного розв'язання рівнянь, в мат аналізі отримав ряд тонких теорем про тригонометричні ряди, уточнив поняття неперервної функції . Він опублікував статті з мат аналізу, алгебри, теорії ймовірностей, механіки, фізики та астрономії. Дякую за увагу !

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10280-n-u-diyeprykmetnykah-ta-nn-u-prykmetnykah-diyeprykmetnykovogo-pohodzhennya-19208

Презентація на тему «Н у дієприкметниках та нн у прикметниках дієприкметникового походження»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10280/19208-prezentaciya-na-temu-n-u-diyeprykmetnykah-ta-nn-u-prykmetnykah-diyeprykmetnykovogo-pohodzhennya.ppt

files/19208-prezentaciya-na-temu-n-u-diyeprykmetnykah-ta-nn-u-prykmetnykah-diyeprykmetnykovogo-pohodzhennya.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10289-yakob-jordans-19654

Презентація на тему «Якоб Йорданс»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10289/19654-prezentaciya-na-temu-yakob-yordans.pptx

files/19654-prezentaciya-na-temu-yakob-yordans.pptx

Якоб Йорданс  Якоб Йорданс  фламандський художник, один з видатних представників фламандського бароко. Син торговця одягом, з 1607 навчався в Антверпені у А. Ван Норта, з дочкою котрого одружився. З 1615 майстер гільдії св. Луки, з 1621 — декан гільдії. Випробував вплив Караваджо, Рубенса, Янсенса. Очолював мальовничу майстерню. В 1650 перейшов у кальвінізм, але продовжував виконувати замовлення для католицьких церков і монастирів. Писав картини на релігійні, міфологічні, історичні сюжети, портрети й побутові сцени, майстер монументальних розписів, акварелей. У ранній творчості, відзначеній впливом Караваджо переважають нічні сцени, штучне світло, що ліпить міцно модельовані об'єми, щільна манера живопису. Індивідуальність молодого майстра проявляється в особливому типі великомасштабної композиції, де нечисленні, але представлені в натуральну величину фігури висунуті на передній план і заповнюють всю поверхню картини, позбавленої просторової глибини; обраний художником низький обрій підсилює враження важкості тіл і предметів. Ці прийоми, можливо, були пов'язані з активною роботою Йорданса над картонами для шпалер з їхніми законами побудови композиції й простори. У картинах на міфологічні сюжети представлені такі ж повнокровні типи. Йорданс любив зображувати бюргерські сім'ї, то безтурботно бенкетуючі за святковим столом, то зібравшихся разом для сімейного концерту. Серед улюблених сюжетів — свято «бобового короля», відмічуваний у день поклоніння волхвів дитині Христу. У картині «Бобовий король панує дух розгнузданих веселощів, красномовний та яскравий кожен персонаж; уникаючи різких світлотіньових контрастів, майстер під впливом Рубенса звертається до більш м'якої гарячої колірної гами з безліччю відтінків від золотаво-рожевого до золотаво-коричневого. Повна грубуватого гумору побутова сцена здобуває риси монументальної значущості. У портретах Йорданс не ставив своєю метою створити глибокі психологічні образи. Деякі з них близькі до його картин, більше парадні портрети родини художника. Виконуючи в 1630-х рр. в Антверпені разом з Рубенсом декоративні роботи, а потім після смерті Рубенса отримавши славу першого живописця Фландрії, Йорданс переживає творчий перелом. Грандіозний обсяг робіт, що включав декоративно-алегоричні цикли й розписи, у тому числі замовлення, що виходили від королівських дворів Європи, більші, виконані між 1635-45 серії картонів для шпалер, присвячені Одісею, Олександру Македонському, Карлу Великому й здійснені при активній участі майстерні, — все це поступово привело до втрати Йордансом творчої самобутності, проходженню чисто зовнішнім декоративним завданням. Одна із самих помпезних робіт такого роду — цикл декоративно-алегоричних композицій 1648-53 за замовленням голландського штатгальтера для його літньої резиденції Хейс-Тен-Боск виконаний Йордансом разом з Г. ван Тульденом. Король Гулянки (1640) Прометей (1640) Алегорія достатку Землі (1622) Бобовий король(1638) Адам і Ева (1640)

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10288-zasoby-j-metody-vedennya-voyennyh-dij-1946

Презентація на тему «Засоби й методи ведення воєнних дій»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10288/1946-prezentacya-na-temu-zasobi-y-metodi-vedennya-voyennih-dy.pptx

files/1946-prezentacya-na-temu-zasobi-y-metodi-vedennya-voyennih-dy.pptx

Засоби й методи ведення воєнних дій Підготували: учениці 11-Б класу Козаренко Таїсія та Оренбургська Марина Військові дії — організоване застосування військ, сил і засобів для виконання поставлених військових завдань на суші, на морі, в повітрі, в космосі, — в стратегічному і оперативному масштабах. кампаній операцій битв ударів боїв систематичних бойових дій У доктрині міжнародного права під засобами ведення війни розуміють зброю та інші засоби, що застосовуються збройними силами воюючих сторін для завдання шкоди і поразки противникові, а під методами ведення війни — порядок і способи використання засобів ведення війни. Відповідно всі засоби і методи ведення війни можна умовно поділити на дозволені (законні) та недозволені (незаконні). Такий поділ є здебільшого доктринальним, докладно проаналізованим у дослідженнях з міжнародного гуманітарного права. Що стосується змісту конвенцій цієї галузі, то тут немає чіткого поділу на засоби і методи ведення бойових дій, оскільки ці норми почергово закріплюють їх призначення. Право сторін у збройному конфлікті обирати методи та засоби ведення війни є обмеженим. Існує принцип, який встановлює заборону застосування зброї, снарядів, речовин і методів, які можуть завдати надмірних ушкоджень чи страждань. Міжнародне право обмежує законні засоби та методи ведення збройних конфліктів. Під засобами ведення війни розуміється зброя й інші засоби, які застосовуються збройними силами в конфлікті для заподіяння шкоди й ураження ворога. Методи — це способи застосування засобів ведення війни. Повністю заборонені: вибухові або запалювальні кулі; кулі, які розгортаються чи сплющуються в людському тілі отрута й отруйна зброя (ІV Гаазька конвенція 1907 р.); задушливі, отруйні й інші гази, рідини та процеси (Женевський протокол 1925 р.); Повністю заборонені: біологічна зброя (Конвенція 1972 р. і Женевський протокол 1925 р.); засоби впливу на природне середовище, які мають широкі довгострокові наслідки, як засоби знищення, завдання шкоди іншій державі (Конвенція про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 р.); будь-яка зброя, основна дія якої полягає в нанесенні ушкоджень осколками, які не виявляються в людському тілі рентгенівськими променями тощо. Міжнародне право не містить прямої заборони використання ядерної зброї. Запам'ятай: У 1981 р. була підписана Конвенція про заборону й обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що наносять надмірні ушкодження чи мають невибіркову дію, до якої додаються чотири протоколи. Зокрема встановлені заборони й обмеження на використання звичайних мін, дистанційно керованих мін, мін-пасток. Заборонено використовувати міни проти цивільного населення. Сторони в конфлікті повинні реєструвати розташування всіх запланованих мінних полів і районів, де використовували міни-пастки. Обмежене застосування запалювальної зброї (вогнеметів, фугасів, снарядів, ракет, гранат, мін, бомб, ємностей із запалювальними речовинами). Об’єктом нападу із застосуванням такої зброї не можуть бути цивільне населення та цивільні об’єкти. Заборонено перетворювати ліси й інші види рослинності на об’єкт нападу із застосуванням запалювальної зброї, крім випадків, якщо в таких природних елементах переховуються комбатанти, військові об’єкти чи вони самі є військовими об’єктами. Використання авіації є припустимим, але її не можна використовувати проти невійськових об’єктів, мирного населення тощо. Заборонені такі методи ведення війни: зрадницьки вбивати чи ранити ворога; вбивати чи ранити ворога, який склав зброю; оголошувати тому, хто обороняється, що пощади не буде; незаконно використовувати парламентарський прапор чи прапор держави, що не бере участі в конфлікті, прапор чи знаки Червоного Хреста тощо; примушувати громадян ворожої держави брати участь у бойових діях проти своєї держави; геноцид під час війни; взяття заручників; бомбардування незахищених міст; інші дії. Дякуємо за увагу!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10278-zakony-ekologiyi-zakony-zhyttya-3709

Презентація на тему «Закони екології – закони життя»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10278/3709-prezentaciya-na-temu-zakony-ekologiyi-zakony-zhyttya.pptx

files/3709-prezentaciya-na-temu-zakony-ekologiyi-zakony-zhyttya.pptx

«Закони екології – закони життя!» за законами Баррі Коммонера Борейко Альона 10-А клас Еколо́гія (грец. οίκος — будинок, дім; грец. λογος — наука) — наукова дисципліна, один з розділів біології, який досліджує взаємовідносини міжбіотичними та соціальними цілісностями та їхнім довкіллям. Екологія Екологія вивчає взаємовідносини організмів із довкіллям, досліджує структурно-функціональну організацію надорганізмових систем (популяцій, угруповань,екосистем, біосфери), виявляє механізми підтримання їх стійкості у просторі йчасі. Закони екології Комонера: «Усе пов'язане з усім»; це означає, що жива динаміка складних і розгалужених еколог. ланцюжків утворює, кінець-кінцем, єдину взаємопов'язану систему; в абстрактному варіанті це твердження повторює відоме діалектико-матеріалістичне твердження про всезагальний зв'язок речей і явищ; «Усе повинне кудись подітися»; це неформальне перефразування фундаментального фізичного закону збереження матерії; тут Комонер ставить одну з найважчих проблем прикладної екології — проблему асиміляції біосферою відходів людської цивілізації; «Природа знає краще»; цей закон викликає в літературі найбільшу критику; це положення розпадається на дві відносно незалежні тези: перша, перегукується з відомим лозунгом «Назад до природи», який нині не може бути прийнятим в силу своєї не реалістичності; друга, пов'язана з закликом до обережності при використанні природних екосистем, важливий і конструктивний; «Ніщо не дається даром»; цей екологічний закон об'єднує в собі три попередніх закони; на думку Комонера, «глобальна екосистема є єдиним цілим, в межах якої ніщо не може бути вигране або втрачене і яка не може бути об'єктом загального покращення; усе, що було взяте з неї людською працею, повинне бути відшкодоване. Плати за цим векселем не можна уникнути; вона може бути тільки відстрокована». Охорона природи - комплекс заходів щодо збереження, раціонального використання та відновлення природних ресурсів Землі, в тому числі видового різноманіття флори і фауни, багатства надр, чистоти вод та атмосфери. Нині вважається, що всі природні ресурси вичерпні, різниться лише час їх вичерпання. Умовно невичерпними можна вважати енергію сонця, вітру, морів і океанів, геотермальну. Природні ресурси поділяють на невідновні, частково відновні й умовно відновні. До частково відновних належать ліси, грунти, вода, деякі види тваринного й рослинного світу. Розвиваючись, людство наростаючими темпами збільшувало кількість і обсяги споживання усіх видів природних ресурсів. Зростання за останні 150 років майже в 130 разів лише про­мислового виробництва зумовило небачений рівень споживання всіх видів природних ресурсів. Так, СІЛА, колишній СРСР, а та­кож країни Західної Європи майже повністю вичерпали таку сировину, як вугілля, сіль, поліметали, марганець, залізні руди, ліс. Подальший неконтрольований, некерований розвиток людсь­кої діяльності може мати катастрофічні наслідки для життя всієї планети. Тому головним завданням економіки природокористу­вання є вивчення найкращих варіантів адаптації глобальної со­ціально-економічної системи до змін, що відбуваються в біосфері, визначення оптимальних антропогенних навантажень на при­родне середовище з використанням усіх можливих економічних стимулів. Ця наука має розробити основні принципи дії цих стимулів. Усе пов`язано з усім Моніторинг поширення білого лелеки в Україні Білий лелека (Ciconia ciconia) – один з найбільш відомих і популярних в Україні птахів. Його ще називають чорногузом, бузьком, буслом. Він гніздиться майже на всій території країни, крім південного сходу та більшої частини Криму. Більше всього цих птахів у пiвнiчно-західних областях. Далi на південь i схід кількість гнізд поступово скорочується. Учені виділяють два підвиди білого лелеки — європейський і туркестанський. У нас зустрічається європейський підвид. Поширений він на значній частині території Європи від Піринейського півострова до Поволжя і Закавказзя. На північ його ареал доходить до Данії, півдня Швеції, Естонії, північного заходу Росії. зміни – чисельність лелек практично повсюди почала зростати. Все ж у наших селах цих птахів зараз набагато менше, ніж було у 1920-1930-ті роки. Щоб знати, у якому стані перебуває популяція того чи іншого птаха, яких можна очікувати змін і вживати заходів по охороні, треба, так би мовити, “тримати руку на пульсі”, тобто простежувати зміни поширення, чисельності а бажано й успішності розмноження. Ідеальним для цього є проведення щорічних повних обліків. Такі щорічні переписи лелечих гнізд проводяться у ряді країн Європи, наприклад, у Німеччині, Чехії, Словаччині, Данії. Цей спосіб дає найбільш повну і надійну інформацію, але в умовах України використовувати його нереально — територія велика, лелек багато, а от людей, готових присвятити цій роботі свій вільний час, обмаль. Ще в давні часи білий лелека почав розселятися у пiвнiчному i східному напрямках, з’явившись у Європі після відступу останнього льодовика. Розселення це продовжується й зараз, зокрема на сході України. Ареал ніби пульсує, поступово просуваючись на схід. У XX столітті чисельність білого лелеки у Європі зазнала значних змін. Вона тривалий час скорочувалась, у багатьох країнах птах виявився на межі зникнення. Значно менше стало чорногузів і в Україні. Та років з двадцять тому відбулись кардинальні В багатьох країнах Європи ведуться різноманітні моніторингові програми по вивченню чисельності та поширення махаона. З оглядом існуючих моніторингових програм можна ознайомитись на цьому сайті. Дуже важливо започаткувати таку моніторингову програму і в Україні. Українські науковці мають достатньо великий масив даних про місця зустрічей махаона, які вкривають практично всю Україну. Проте для багатьох територій ці дані дуже застарілі. Потреба проводити постійний моніторинг цього виду багато в чому викликана і тим, що кормовими рослинами гусіні махаона є дикі зонтичні, поширення яких в природі скорочується. Натомість махаон все частіше зустрічається на зонтичних сільськогосподарських культурах. Все це вимагає постійного оновлення даних про місця зустрічей махаона. Відтак, ми розпочинаємо програму моніторингу поширення махаона в Україні, до якої може долучитись будь-хто, хто зустрічає цих метеликів у природі. Моніторинг поширення Махаона Махаон (Papilio machaon L.) – один з найвідоміших денних метеликів в фауні України. Завдяки специфічній поведінці махаона, цього метелика знають практично всі. Махаони літають на відкритих галявинах, вздовж проїжджих частин і трас, в садах і на клумбах; близько підпускають людину до себе. Проте, ця комаха занесена до Червоної книги країни і потребує охорони. Жук-олень охороняється Червоною книгою України (1994) та включений до Додатку ІІІ Конвенції Про охорону диких видів флори та фауни і середовища існування у Європі (Бернська конвенція). В багатьох країнах Європи ведуться різноманітні моніторингові програми по вивченню чисельності та поширення жука-оленя. З оглядом існуючих моніторингових програм можна ознайомитись на цьому сайті. Дуже важливо започаткувати таку моніторингову програму і в Україні. На превеликий жаль, відомості про поширення жука-оленя дуже незначні і більшість місць, де він мешкає, не задокументовано. Дуже обмежені навіть ті дані, що включені до Червоної книги України. Відтак, ми розпочинаємо програму моніторингу поширення жука-оленя в Україні, до якої може долучитись будь-хто, хто зустрічає цих жуків у природі. Моніторинг поширення Жука-оленя в Україні Жук-олень (Lucanus cervus L.) – найбільш відомий жук фауни України. В наш час ареал цього виду стрімко скорочується і з кожним роком імовірність зустріти його зменшується. Це викликано тим, що основним місцем мешкання жука-оленя є старовікові діброви, які інтенсивно знищують в ході ведення лісового господарства. Старезні дуби, соком яких живляться дорослі жуки і в деревині яких ростуть їх личинки, по лісівничим нормам вважаються перестійними і вирубуються в числі перших. Переробка та утилізація відходів Утилізація (лат., корисний) використання чогось для переробки; доцільне застосування відходів, лишків у господарстві. Переро́бка (оброблення, перероблення) відходів (також: вторинна переробка, рециклінг (від англ. recycling), рециклювання й утилізація відходів) — здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних або біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення. Повторне використання або повернення в обіг відходів виробництва чи сміття. Найпоширеніша вторинна, третинна, інші переробки різними масштабами таких матеріалів, як скло, папір, алюміній, асфальт,залізо, тканини та різних видів пластику. Також спрадавна використовують в сільському господарстві органічні господарські та побутові відходи. Побутові відходи — тип відходів, що створюються у житлово-комунальному господарстві( побуті ). Переробка Актуальні питання вторинного використання, переробки й знешкодження ТПВ потребують вкладення значних коштів, а традиційний метод складування сміття на звалищах стає малоефективним і небезпечним для навколишнього середовища. Переповнені звалища й полігони виводять з використання величезні площі, отруюють водойми та повітря, є розсадникамигризунів, інкубаторами хвороботворних організмів. Вимоги до полігонів ТПВ постійно зростають, що підвищує вартість захоронення відходів. Комплексна переробка ТПВ, що включає сортування, термообробку, ферментацію та інші процеси, забезпечує максимальну екологічну та економічну ефективність. Найбільш розповсюдженими видами промислової переробки ТПВ є спалювання,  ферментація, сортування та їх різні комбінації. У ЄС використовують 40% побутових відходів (2010 р.). Усе повинне кудись подітися Спалювання При використанні технології спалювання ТПВ утворюються шлак й летюча зола, а також димові гази. Через підвищений вміст у шлакуважких металів його досить важко утилізувати. Попереднє сортування зменшує кількість шлаку та золи. З чотирьох сміттєспалювальних заводів (Київ, Харків, Севастополь та Дніпропетровськ) працюють лише Київський і Дніпропетровський, обладнання яких застаріле і не відповідає сучасним екологічним вимогам, внаслідок чого вони стають джерелом забруднення довкілля токсичними газами. Майже всі побутові відходи в Україні захоронюються на полігонах. Переважна їх більшість працює в режимі перевантаження, тобто з порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів. Водночас полігони є джерелом інтенсивного забруднення атмосфери та підземних вод. Практично ні на одному з них не знешкоджується фільтрат. Майже усі полігони потребують невідкладної санації та рекультивації. Не вирішуються питання створення нових полігонів. Половина полігонів побутових відходів приймає промислові відходи. Крім того, у багатьох містах триває процес утворення несанкціонованих звалищ побутових відходів. Частина сміттєконтейнерів виготовляється без кришок, що призводить до підвищення вологості побутових відходів, зумовлює прискорення процесів загнивання в теплий період року та примерзання їх до контейнерів у морозну погоду, у зв'язку з чим ускладнюється транспортування та стає практично неможливою подальша переробка побутових відходів. Через несвоєчасне вивезення побутових відходів контейнери стають місцем розповсюдження гризунів, шкідливих комах та небезпечним джерелом інфекцій. У результаті комплексної переробки ТПВ утворюються шлаки, зола та відходи сортування, які є екологічно небезпечними і потребують знешкодження. Серед існуючих технологій переробки ТПВ найбільш небезпечним для довкілля є технології ферментації та спалювання вихідних ТПВ. Ми щодня використовуємо прилади, які працюють на батарейках. Слугують батарейки зазвичай недовго, а опинившись на смітнику, завдають величезної шкоди здоров’ю людей і довкіллю. Вони містять різні токсичні метали та сполуки. Найнебезпечніші з них — ртуть, свинець і кадмій. На звалищі металева оболонка батарейок руйнується, ці речовини витікають і потрапляють у ґрунтові води та річки. Тривале отруєння кадмієм ушкоджує нирки та кістки, ртуттю — руйнує нирки та нервову систему. Розробка та впровадження програм збирання, знешкодження та утилізації відходів належить до компетенції уряду. Так сказано в законі 1998 року ”Про відходи”. Однак в Україні досі немає умов для утилізації використаних батарейок, кажуть екологи. Утилізація батарейок дала б змогу економити кольорові метали, а повторне використання хімічних елементів створювало б дешеві джерела струму. Однак маленькі батарейки складно збирати. Тому почати утилізацію можна з великих промислових акумуляторів. Батарейки В Україні великий обсяг відходів олово-свинцевих акумуляторів. Саме через них в основному забруднюються наші річки. Тому утилізувати їх потрібно насамперед задля довкілля. А вже потім — задля видобутку дешевих хімічних джерел струму. Тривале отруєння кадмієм ушкоджує нирки та кістки, ртуттю — руйнує нирки та нервову систему. У розвинених країнах багато громадян здають батарейки на переробку. Однак не всі батарейки придатні до цього. З-поміж тих, які використовують у побуті, переробляти можна нікель-кадмієві, нікель-металгідридні, літій-іонні та олово-свинцеві. Проте в багатьох країнах збирають навіть ті батарейки, які не можна переробити, щоб запобігти потраплянню небезпечних речовин у довкілля. Більшість магазинів у розвинених країнах, які продають автомобільні акумулятори, навзамін просять здати їм старі акумулятори для правильного захоронення. Сподіваюся, в Україні невдовзі теж з’явиться така можливість. Поки що її немає. Але можна зменшити шкоду для довкілля, використовуючи акумулятори замість одноразових батарейок. До того ж це дає відчутну економію: акумулятори розраховані в середньому на 1000 циклів заряджання. Отже, купивши акумулятор за 60 гривень, на батарейках вартістю 2–3 гривні можна заощадити 2–3 тисячі. Сьогодні все більш популярними стають розрядні (енергоощадні) лампи, основними перевагами яких є економія коштів та енергії. Проте усі люмінесцентні лампи містять від 4 до 150 міліграмів ртуті, яка є отруйною речовиною і може заподіяти шкоду здоров'ю. В інструкції до використання енергозберігаючих розрядних ламп та на упаковках виробники вказують напис: «Лампу не можна викидати в смітник!», проте, після закінчення терміну служби лампу, як правило, викидають будь-куди. На проблему утилізації цієї продукції в Україні, на відміну від Європи, не звертають уваги ані більшість споживачів, ані виробники. В загальному в Україні утилізується не більше 20-ти відсотків люмінесцентних ламп. Люмінесцентні лампи   Галузь полімерної тари й упаковки агресивно відвойовує ринок у інших пакувальних матеріалів. Полімери привертають увагу виробників дешевизною, невеликою вагою і широтою спектра властивостей різних матеріалів, які можна підбирати під конкретний продукт, а також регулярній появі нових матеріалів. Завойовує прихильність виробників тара зі спіненого полістиролу. Як відомо, пластикова упаковка має малий період споживання, проте великий період розкладу. Так як відходи полімерних упаковок накопичуються у великій кількості на сміттєзвалищах, то постає проблема їх переробки та усунення. Тому однією з глобальних проблем сьогодення є забруднення навколишнього середовища пластиковими відходами, зокрема відходами упаковки, для виготовлення якої використовується полістирол. Найдавнішим способом знищення сміття є його поховання на звалищах або полігонах. Експлуатація необлаштованих звалищ, що не мають елементарних природоохоронних споруд – гідрозахисних екранів, систем збору і контролю фільтру і т.д., з соціальної точки зору – протипоказана, з природоохоронної – небезпечна. Полігонний метод знешкодження ТПВ технологічно не складний, проте вимагає довготривалого відчуження великих земельних площ, значних капіталовкладень, експлуатаційних і транспортних витрат. До технологічних методів усунення відходів пластикової упаковки відноситься їхнє знищення і утилізація (вживання з користю). Пластик Таким чином, поховання і спалювання не вирішують проблеми полімерних відходів, а лише переводять її в нове, небезпечне і важкопередбачуване русло. Тому ми пропонуємо найбільш безпечний метод утилізації відходів полістиролу – використання в якості функціональної оболонки повільно діючих мінеральних добрив, яка в ґрунті піддається біодеструкції. Мета новітніх досліджень по створенню біорозкладних пластмас полягає в тому, щоб навчитися регулювати процеси деструкції для забезпечення швидкої і безпечної деградації упаковки після закінчення терміну її служби. З метою повторного використання відходів з полістиролу пропонується їхнє використання в якості оболонки для капсулювання мінеральних добрив. Це вирішує дві проблеми: зменшується вартість капсульованих мінеральних добрив за рахунок використання відходів та одночасної їх утилізації.   Високі вимоги екологічної безпеки, що ставляться до пакувальних матеріалів, створили новий метод знищення полімерних відходів шляхом їх компостування, тобто контрольований саморозклад під дією чинників навколишнього середовища (мікроорганізмів, УФ-випромінювання, води і ін.). Найбільш оптимальним варіантом утилізації пластикових відходів в наш час є їхнє спалювання. Найбільш оптимальним варіантом утилізації пластикових відходів в наш час є їхнє спалювання. Але при спалюванні відходів полімерів в атмосферу потрапляють шкідливі газоподібні продукти – високотоксичні діоксини, хлористий водень, діоксид сірки, а зола і стоки, які утворюються при цьому, містять немало інших шкідливих компонентів. Природоохоро́нні терито́рії Украї́ни — території, створені з метою охорони природних ландшафтів від надмірних змін внаслідок господарської діяльності людини на території України. Найважливішими з таких об'єктів є заповідники, національні парки, заказники. Загальна площа природно-заповідного фонду України становить 2,8 млн. га. Поділяються на: Природні заповідники Природні парки Заказники Природа знає краще Зустріч із прекрасним завжди приносить щиру радість і насолоду. Саме такі почуття відчувають гості Закарпаття, які відвідують Синевирське озеро. Унікальні куточки дикої природи, мальовничі гірські пейзажі, величні карпатські ліси — все це можна буде побачити, пройшовшись екологічною стежкою “Урочище Красний — озеро Синевир”. НПП “Синевир” прокладає нову екологічну стежку до Синевирського озера В НПП "Синевир" прокладено дві нові екологічні стежки: "Урочище Красний — озеро Синевир" та "Гедешова — Дике озеро". Для любителів активного відпочинку, для тих, хто любить мандрувати, саме до вподоби буде екологічна стежка "Гедешова — Дике озеро". Вона знайомитиме юних натуралістів і всіх бажаючих з багатством біологічного різноманіття національного парку, його захоплюючими краєвидами і красою навколишніх гір. Загалом у НПП "Синевир" вже діють три екологічні, дві науково-пізнавальні стежки та вісім туристичних маршрутів. Стежка веде до найбільшого озера Українських Карпат, водно-болотного угіддя міжнародного значення, одного з семи природних чудес України. Воно вражає своєю унікальністю, неповторною красою. Пройтися новою екологічною стежкою можна буде вже на початку червня, коли завершаться всі роботи, зокрема з прокладання дороги через ліс, маркування, встановлення інформаційних щитів і табличок. Її можна рекомендувати всім туристам без вікового обмеження, які мають досвід походів у гірській місцевості. Ніщо не дається даром Ніщо нам не дається даром, за все потрібно платити!!! Якщо природа забезпечує нас, то ми повинні берегти її, як зіницю ока. Борейко Альона

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10276-ivan-malkovych-17104

Презентація на тему «Іван Малкович» (варіант 3)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10276/17104-prezentaciya-na-temu-ivan-malkovych-zavantazhyty.pptx

files/17104-prezentaciya-na-temu-ivan-malkovych-zavantazhyty.pptx

Іван Малкович Біографія Хай кожен в цім світі спасеться,хай світить з-за темних кручдовкола кожного серцявіри Твоєї обруч.                        Поет і видавець, власник і директор видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” Перша збірка Іван Малкович — редактор, упорядник автор та перекладач кількох десятків книжок для дітей Особливість лірики «Це людина, маніакально віддана ідеї «особливо якісної української книги» Дякуємо за увагу

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10209-viktor-fedorovych-yanukovych-9927

Презентація на тему «Віктор Федорович Янукович»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10209/9927-prezentaciya-na-temu-viktor-fedorovych-yanukovych.pptx

files/9927-prezentaciya-na-temu-viktor-fedorovych-yanukovych.pptx

Віктор Федорович Янукович Народився у робітничому селищі Жуківці біля міста Єнакієвого, Донецької області; батько Федір Володимирович (білорус, поляк, росіянин) — металург; мати Ольга Семенівна (росіянка) — медсестра.  Освіта Єнакіївський гірничий технікум (1973); Проте, 1967 року, згідно з постановою прокуратури.  Єнакієвого, Януковича відраховано з Єнакіївського гірничого технікуму за участь у вчиненні злочину. Донецький політехнічний інститут (1980), спеціальність інженер-механік, «Автомобілі та автомобільне господарство»;Навчався заочно. Українська академія зовнішньої торгівлі (2001), магістр міжнародного права, «Міжнародне право»; Дружина — Янукович Людмила— домогосподарка.Одружилися  в листопаді 1972 року. (Обвінчалися у вересні 1997 року.) У Віктора та Людмили Янукович два сини : Олександр (1973 р. н.) — лікар-стоматолог за освітою, бізнесмен-міліардер, та Віктор (1981 р. н.) — Народний депутат України. Мають трьох онуків. Кар'єра Серпень 1972 — квітень 1973 — автоелектрик Квітень 1973 — листопад 1976 — механік, Єнакіївське АТП № 04113 Листопад 1976 — лютий 1984 — директор автобази, ВО «Орджонікідзевугілля», місто Єнакієве Травень 1991 — січень 1994 — генеральний директор, об'єднання підприємств «Донбастрансремонт» Вересень 1994 — серпень 1996 — генеральний директор, Донецького територіально-виробничого об'єднання автомобільного транспорту «Донецькавтотранс» 14 травня 1997 — 21 листопада 2002 — Голова Донецької облдержадміністрації та Голова Донецької облради Політична діяльність до обрання Президентом України Віктор Янукович вступив до лав КПРС 1980 року. Становлення Віктора Януковича як регіонального лідера відбулося в середині 90-х років. До цього моменту в Донецькій області вже оформилось одне з найсильніших фінансових угрупувань України. Після заміни на керівному посту області Щербаня Володимира  на Полякова Сергія , влітку 1996 року Віктора Януковича призначено заступником, а потім першим заступником нового голови обласної державної адміністрації . Голова Донецької облдержадміністрації 14 травня 1997 р. Указом Президента Віктор Янукович призначений на місце звільненого головиДонецької обласної державної адміністрації Полякова Сергія. Кандидатуру Януковича вважали найбільш логічною, враховуючи його здатність обходити гострі кути у відносинах між регіоном і центром. 14 червня 1998 р. Віктор Янукович перемагає на повторних виборах в обласний Раді з виборчого округу № 7, 78,41% виборців віддають за нього свій голос Віктор Янукович — прихильник змішаної виборчої системи. Такої ж точки зору дотримувалася і Донецька облрада. Зокрема, 2001 р. він прийняв звернення до Верховної Ради і Президента з проханням зберегти змішану систему, «щоб не обмежувати права громадян». Завдяки активній підтримці Віктора Януковича і фінансово-економічних груп Донбасу, в першу чергу Індустріального союзу Донбасу, кандидатури Леоніда Кучми на президентських виборах 1999 року, останній здобуває перемогу в Донецькій області. Прем'єр-міністр України (21 листопада 2002 — 5 січня 2005) У листопаді 2002 р. Леонід Кучма відправив у відставку Прем'єр-міністра Анатолія Кінаха та запропонував на цю посаду Віктора Януковича. «За» проголосували 234 Народних депутата України. Коли Віктор Янукович став Прем'єр-міністром України, уряд почав приділяти більше уваги реформуванню вугільної галузі. Віктор Янукович очолював уряд України 3 роки та 6 місяців (абсолютний рекорд перебування на посаді Прем'єр-міністра України). За часів першого уряду Віктора Януковича зафіксований найвищий показник зростання ВВП за історію незалежної України — 12,1% у 2004 р. Президентські вибори 2004 року У 2004 р. Прем'єр-міністр України Віктор Янукович за підтримки президента Леоніда Кучми став «кандидатом від влади» на президентських виборах в Україні. У першому турі Віктор Янукович набрав (39,26%) голосів, посівши 2-е місце серед 24 претендентів. У другому турі, Віктор Янукович здобув перемогу (одержавши 49,46% голосів). Згідно з рішенням ВСУ 26 грудня 2004 р. відбулося переголосування другого туру, у якому Віктор Янукович програв, набравши 44,2%. Прем'єр-міністр України (4 серпня 2006 — 18 грудня 2007) 13 грудня 2006 року уряд Віктора Януковича розповсюдив спеціальну заяву, в якій звинуватив президента Віктора Ющенка в свідомій дестабілізації обстановки. 12 січня 2007 року Верховна Рада ухвалила підготовлений урядом Віктора Януковича Закон «Про кабінет міністрів України». 23 листопада 2007 року, на I сесії Верховної Ради VI скликання, В.Янукович склав повноваження Прем'єр-міністра України. Виконував обов'язки Прем'єра до обрання 18 грудня 2007 Верховною Радою нового Прем'єр-міністра — Юлії Тимошенко. Опозиційна діяльність (2007–2010) У 2008 р. Віктор Янукович посідає шосте місце у рейтингу Топ-100 найвпливовіших українців за версією журналу Кореспондент. У травні-червні 2009-го Янукович знову з'являється на обрії великої політики. 28 жовтня 2009 р. ЦВК реєструє Віктора Януковича кандидатом у президенти України. Президентські вибори 2010 року У першому турі виборів найбільшу кількість голосів набрав Віктор Янукович — 8 686 751 (35.32%), друге місце посіла Юлія Тимошенко — 6 159 829 (25.05%). Ці два кандидати вийшли до другого туру виборів. У другому турі виборів за результатами обробки 100,00% протоколів перемагає лідер опозиції Віктор Янукович — 48,95% ; Юлія Тимошенко відстає на 3,48 % . 14 лютого 2010 року ЦВК оголосила офіційні результати виборів президента України, згідно з якими лідер Партії регіонів Віктор Янукович переміг і став наступним президентом країни. Президент України (25 лютого 2010 — 22 лютого 2014) Першим указом Віктора Януковича на посаді Президента України стало скорочення робочого штату і витрат на утримання Секретаріату Президента на 20%. Масштаби кадрових змін на всіх рівнях структур державного апарату Внутрішня політика перевершили «кадрові чистки», що відбувались після Помаранчевої революції  й активно критикувались самим Януковичем. На більшість керівних посад у державі призначалися вихідці з Донбасу. Конституційна реформа. Янукович — Президент у президентсько-парламентській республіці. Конституційний суд визнав неконституційним Закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (політреформу 2004 року) у зв'язку з порушенням процедури його розгляду і ухвалення і відновив дію Конституції України 1996 року. 17 січня 2013 р. Янукович визнав провал більшості реформ своєї команди і звинуватив Миколу Азарова в саботажі Зовнішня політика 21 квітня 2010 року, без попереднього суспільного обговорення, Президент України В.Янукович підписав з президентом Росії Дмитром Медведєвим «Угоду між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України», згідно з якою продовжується термін перебування Чорноморського флоту Росії вСевастополі на 25 років, до 2042 року.  Зона вільної торгівлі з ЄС чи митний союз? 12 квітня 2011 року відбувся візит голови уряду Росії Володимира Путіна до Києва. Росія схиляє Україну до вступу до Митного союзу. Основною поступкою за це має бути зниження ціни на російський газ для України майже наполовину. Янукович висловлюється за зближення країни з Митним союзом країн СНД. Усунення з посади 21 лютого 2014 лідери опозиції підписали з Віктором Януковичем угоду щодо врегулювання кризи в Україні. Відповідно до угоди протягом 48 годин з моменту її підписання мала б відновити дію Конституція України редакції 2004 року та сформовано новий коаліційний уряд. Підписання угоди не було сприняте людьми на майдані: демонстранти вимагали від Президента достроково піти у відставку. Зранку 22 лютого Янукович зник з Києва. Того ж дня Верховна Рада України 328-ма голосами народних депутатів підтримала постанову про усунення Віктора Януковича з постаПрезидента України, аргументуючи таке рішення самоусуненням Януковича від виконання своїх обов'язків, та призначила позачергові вибори Президента України на 25 травня 2014 року. 22 лютого Віктор Янукович записав телезвернення, у якому назвав події 18-20 лютого в Україні державним переворотом, порівнявши їх з приходом нацистів до влади у Німеччині, назвав депутатів, що вийшли з Партії регіонів, зрадниками та заперечив легітимність прийнятих Верховною Радою рішень Перебуваючи в Росії, Янукович попросив президента РФ Володимира Путіна застосувати свої війська для "відновлення законності" в Україні. Заклики до війни На даний час обсяг золотовалютних резервів України становить орієнтовно $15 млрд. Водночас, американські експерти відзначили, що статки сім'ї Віктора Януковича сягають $12 млрд. Межигір’я Віктор Янукович є одним з найбільш високооплачуваних українських письменників. У 2011 році в якості авторських гонорарів і авансу за майбутні твори він заробив понад 2 млн доларів. На сьогоднішній день видано такі книги:

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10308-robert-dzhon-dauni-molodshyj-8431

Презентація на тему «Роберт Джон Дауні-молодший»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10308/8431-prezentaciya-na-temu-robert-dzhon-dauni-molodshyy.pptx

files/8431-prezentaciya-na-temu-robert-dzhon-dauni-molodshyy.pptx

Роберт Джон Дауні-молодший Біографія Роберт Дауні-молодший народився у родині незалежного режисера Роберта Дауні-старшого. Першою роллю Роберта стала невелика роль цуценяти у фільмі свого батька. У віці двадцяти років Дауні-мол. на один сезон приєднався до команди, що випускає найпопулярніше американське телешоу Суботнім вечором у прямому ефірі. Після досвіду на телебаченні він остаточно вирішив зв'язати долю з кінематографом і переїхав у Голлівуд. У 1987 році Роберт Дауні-мол. одержав головну роль у комедії Джеймса Тобака «Фахівець зі знімання», після чого знявся в кількох незначних кінокартинах. Ситуація змінилася в 1992 році, коли на екрани вийшов фільм сера Річарда Еттенборо «Чаплін», у якому актор зіграв легендарного коміка. Акторська гра Дауні-молодшого захопила всіх, і актор удостоївся номінації на премію«Оскар» у категорії «Найкраща чоловіча роль». Критика й публіка називала Роберта Дауні-молодшого одним із найперспективніших акторів серед молодого покоління. Однак у цей період в актора виникає наркотична залежність, через що після низки голосних скандалів його звільняють зі студій, де він тоді знімався, а суд присуджує його до тюремного ув'язнення й примусового лікування. За словами самого Дауні-молодшого, його знайомство з марихуаною відбулося у віці 8 років не без допомоги рідного батька. Після проходження курсу лікування Дауні-молодший повернувся на екрани в 2004 році, де продовжує свою акторську діяльність. Найвідоміші ролі актора В цьому фільмі Роберт грає роль супер героя — Тоні Старка, який має супер костюм, що захищає його від будь-яких неприємностей. Тут він також грає роль залізної людини, яка рятує світ від прибульців,але коло супер героїв значно зросло. В цому детективі актор зіграв головну роль — Шерлока Холмса, якого у різних небезпечних ситуаціях супроводжує його вірний товариш Ватсон Кінець

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10328-rynkova-infrastruktura-8982

Презентація на тему «Ринкова інфраструктура» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10328/8982-prezentaciya-na-temu-rynkova-infrastruktura.pptx

files/8982-prezentaciya-na-temu-rynkova-infrastruktura.pptx

Ринкова інфраструктура Проголошення України незалежною державою відкрило реальні можливості переходу її до ринку. Подолання деструктивного тоталітарно- адміністративного режиму,корінна перебудова економічних процесів шляхом здійснення радикальних реформ, спрямованих на ринкову трансформацію всіх сфер господарського життя суспільства – основні засади економічної та соціальної політики української держави. Побудова розвинутого ринкового господарства – процес досить складний і тривалий. У розвинутих країнах Заходу він відбувся як природний,взаємопов’язаний з економічним і соціальним прогресом суспільства. Ринок - досягнення всього людства на всіх етапах його розвитку до найвищих форм суспільного прогресу. Ринкове господарство є середовищем, "атмосферою", в рамках і з допомогою яких відтворюються і панують відносини і зв'язки товарного виробництва. Цивілізований характер ринку в промислових розвинутих країнах визначається широким арсеналом перевірених часом і господарською практикою законодавчих і моральних норм, багатоплановою і компетентною політикою держави щодо розвитку економіки та соціальної інфраструктури, інформованістю і самостійністю керівників господарських структур на всіх рівнях, правовою свободою економічної самодіяльності людини. Звичайно, Україна, як нова самостійна держава, що виникла на розколотому терені колишнього народногосподарського комплексу СРСР зі складною інфраструктурою, створеною за багато десятиріч, не може повторити за короткий час той шлях, який пройшов ринок Заходу. Вона може тільки розумно скористатися певним досвідом цих країн, а шлях переходу до ринкової системи має бути свій, з урахуванням усіх національних, політичних, економічних, географічних та інших особливостей історичного розвитку України. Поняття і суть ринкової інфраструктури. Термін "Інфраструктура" був уперше використаний ще на початку теперішнього сторіччя в економічному аналізі для позначення об'єктів і споруджень, що забезпечують нормальну діяльність збройних сил. У 40-і роки на Заході під інфраструктурою стали розуміти сукупність галузей, що сприяють нормальному функціонуванню виробництва матеріальних благ і послуг. У економічній літературі колишнього СРСР вивчення проблем інфраструктури почалося лише в 70-і роки. Стосовно до ринку (ринковій економіці) інфраструктура являє собою сукупність організаційно-правових і економічних відношень, що зв'язує ці відношення при всьому їхньому різноманітті в одну ціле - Ринкову економіку. Ефективне функціонування сучасного ринку безпосередньо залежить від постійно відтворюваного ринкового середовища. Важливим його елементом є ринкова інфраструктура. Це система підприємств та організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грощей, цінних паперів, робочої сили. До таких установ належать біржі, банки, дилерські та брокерські контори, служби зайнятості, інформаційно-комерційні, оптові та постачально-збутові організації, пункти прокату та лізингу. Поняття «ринок» використовується в різних значеннях. Економісти цей термін розуміють насамперед як категорію обміну, його характеристику. Ринок ( це засіб взаємодії економічних суб'єктів заснований на ціновій системі і конкуренції. Це особливий механізм координації економічних дій. У економічній літературі колишнього СРСР вивчення проблем інфраструктури почалося лише в 70 роки. Стосовно до ринку (ринковій економіці) інфраструктура являє собою сукупність організаційно-правових і економічних відношень, що зв'язує ці відношення при всьому їхньому різноманітті в одна ціле - система державних, приватних і суспільних інститутів (організацій і заснувань) і технічних засобів, що обслуговують інтереси суб'єктів ринкових відносин, забезпечують їхню ефективну взаємодію. Сутність ринкової інфраструктури  Економіка припускає створення товарів і їхнє доведення до споживачів. Останнє потребує організації сфери обертання товарів. Інфраструктура ринку - це сукупність інститутів, що забезпечують обертання різноманітних товарів. Обслуговування взаємовідносин виробників товарів і їхніх безпосередніх споживачів - основне призначення інститутів інфраструктури. Функції ринкової інфраструктури Продуктом інфраструктури є посередницька послуга. Послуга - це особливий товар, що існує тільки в момент його виробництва. Роблячи різноманітні посередницькі послуги підприємствам і домашнім господарствам, заснування інфраструктури виконують ряд важливих функцій, серед яких можна виділити такі: Шляхи та проблеми створення ринкової інфрструктури в Україні. Ринковій економіці необхідна інфраструктура - система взаємозалежних спеціалізованих організацій, система взаємозалежних потоків товарів, послуг, грошей, цінних паперів і робочої сили. Наприклад, на товарному ринку діють товарні біржі, підприємства оптової і роздрібної торгівлі, фірми, що займаються посередницької діяльності, і т.п. Комерційні банки і фондові біржі мають загальне функціональне значення - акумулювати заощадження для наступного їхнього інвестування. Водночас вони різняться по цілі діяльності, характеру операцій і ризику. Біржа являє собою організований оптовий ринок. По типі біржового товару розрізняють товарні, фондові і валютні біржі. У сучасній економіці існують публічно-правові і державні біржі. Діяльність біржі регламентуються її статутом. На біржі діють посередники - брокери, що виконують доручення клієнтів, і ділери, що купують і продають товари. Спеціалісти (джобберы) курирують визначену групу товарів і цінних паперів корпорації або галузі. Біржа, як барометр, характеризує стан усього народного господарства, індикаторами якого є біржові курси (ринкові ціни). Вони формуються під впливом попиту і пропозиції. Структура попиту на цінні папери багато в чому визначається загальноекономічними чинниками, динаміку який угада досить складно. Структура пропозиції цінних паперів залежить від мікроекономічних чинників. Шлях становлення ринкової інфраструктури в Україні складний не менше, чим підприємництва. У цій главі розглянуті основні складові РІ України і їхня діяльність до сьогоднішнього дня. Розрізняють організаційно-технічну, фінансово-кредитну і науково- дослідну інфраструктури ринку. Зупинимося докладніше на кожному з видів. До організаційно-технічної інфраструктури ринку ставляться товарні біржі й аукціони, торгові доми і торговельні палати, холдингові і брокерські компанії, інформаційні центри і ярмарки, інжинерінгові фірми, сервісні центри, пункти прокату і лізингу, державні інспекції, різноманітного роду асоціації підприємців і споживачів, транспортні комунікації і засоби оперативного зв'язку. Одні з цих заснувань покликані сприяти встановленню ділових контактів між підприємцями, надавати їм інформаційні, консультативні, розрахункові та інші послуги, інші беруть на себе функції загальної координації ринкових зв'язків, подають інтереси своїх членів на регіональному, державному і міжнародному рівнях, треті ( являють собою спеціальні державні органи регулювання ринкових відносин. Для появи такого суспільного феномена, як підприємництво, а тим більше для перетворення його в основну організаційну форму виробництва, необхідні визначені умови. Для країн із ринковою економікою існують загальні умови розвитку підприємництва: В Україні і більшості пострадянських країн особливу актуальність одержують нижчеперераховані умови: 1. Наявність відповідних майнових прав на умови і результати виробництва, оскільки підприємець обов'язково повинний бути власником зробленого продукту і прибутку, отриманого в результаті його реалізації. Тільки при цих умовах виникає належна зацікавленість для здійснення підприємницької діяльності. 2. Визначене економічне, правове і політичне середовище. Формальне визнання майнових прав на умови і результати виробництва може співіснувати з іншими правовими нормами, що регулюють економічне життя товариства, але забезпечуючі достатнього ступеня економічної самостійності, що не на справі, для підприємницької діяльності. Різноманітного роду обмеження, що формують економічне середовище, повинні забезпечувати достатній «коридор свободи». Для підприємця це виражається в одержанні достатньої самостійності при: - виборі виду господарської діяльності; - визначенні споживачів товарів і постачальників ресурсів; - визначенні цін; - розпорядженні отриманим прибутком. 3. Повна економічна відповідальність за результати діяльності. Цей пункт незвичний Україні як постсоціалістичній країні, проте варто пам'ятати, що негативними результатами підприємницької діяльності можуть бути: - збитковість, тобто перевищення витрат над прибутками; - істотна втрата майна; - банкрутство (визнання повної неплатоспроможності). 4. Етика підприємництва. Етика підприємництва є одним із чинників його прибутковості або прибутковості. От морально-етичні норми, затверджені в середовищі підприємців на цивілізованих ринках: - обов'язковість; - загальна висока культура й освіченість; - контактність, уміння спілкуватися з людьми, зацікавити їх, мобілізувати на досягнення поставлених цілей. Аналіз підприємницької діяльності дозволив визначити такі істотні чинники її успіху: - високу кваліфікацію; - великі особисті контакти; - достатні матеріальні і фінансові ресурси; - наявність замовлень споживачів. Висновок Найважливішим атрибутом ринкової системи господарювання є ринок. Його часто визначають як сферу обміну,у якій здійснються угоди купівлі і продажу товарів і послуг.Також можна виділити ще одне розуміння ринку – як форми організації і функціювання економічних зв’язків господарюючих суб’єктів,що грунтуються на принципах вільної купівлі-продажу,і як суспільної форми функціонування економіки,за якої забезпечується взаємодія виробництва і споживання,прямий і зворотній вплив на виробництва і споживання. Об’єктивними умовами інсування і функціонування ринку є товарне виробництво – основа ринкової економіки, суспільний поділ праці, економічна відокрлеменість виробників, базою якої є економічна конкуренція між відокремленими, самобутніми суб’єктами господарювання, існування відповідної структури та інфраструктури, стійкої фінансової і грошової систем, наявність правової бази, що сприяє створенню і постійному відновленню відповідного ринкового середовища і психологічного клімату. Щодо інфраструктури ринку, то її розглядають з різних точок зору, що пов’язано зі складною системою господарських відносин. Залежно від економічного призначення розрізняють ринок ресурсів ( засобів виробництва), ринок продуктів (предметів споживання), ринок праці(робочої сили) та ринок капіталів (грошовий). Структура ринку з точки зору територіального підходу являє собою : внутрішній ринок – місцевий, регіональний, національний, зовнішній ринок – транснаціональний та світовий. З урахуванням конкретних видів товарів і послуг виділяють ринок спеціалізованих товарів (промислових, продовольчих, комп’ютерів, бавовни, цукру та ін.) та ринок спеціалізованих послуг (страхування, консультативні послуги тощо). Україні, в сучасних умовах, як і іншим постсоціалістичним країнам, що переходять до ринкової економіки, необхідне ринкове регулювання, в тому числі щодо ціноутворення. Конкуренція, а також вільне ціноутворення – необхідні інститути ринку, не можуть функціонувати через відсутність бірж, інформаційно-комерційних, оптових та постачальницьких організацій,пунктів прокату, культури введення ринкової економіки. Відсутність ввдення культури ринкової економіки пов’язане з нестачею досвіду роботи і кадрів. Так створення ринкової інфраструктури відбувається дуже повільно, з великим відхиленням. Товарних бірж, наприклад, у нас засновано більше, ніж у США або в будь-якій іншій країні. Проте процес формування ринкової інфраструктури відбувається, його треба прискорювати. Набувають досвіду і кадри, що працюють в інститутах ринку. Для того щоб суб'єкти національного ринку не тільки мали ринкову інфраструктуру, право власності на засоби виробництва і продукцію, а й могли реалізувати це право, крім економічних потрібні ще й правові передумови. Ось чому в країні йде процес відпрацювання і прийняття юридичних законів, які сприяють формуванню ринкового середовища. Проте він іде повільно, часто в прийняті закони вносяться суттєві зміни, відсутня узгодженість законодавчих актів. Все це гальмує ринкові перетворення. Юридичні закони мають відображати реалії економічного життя, бути націленими на відтворення конкурентного середовища. Слід відпрацювати механізм реалізації цих законів. Відтворюючи ринкові інститути, не можна забувати, що ринок будують люди, від їхньої свідомості, бажання, розуміння залежить дуже багато. Якщо суспільна свідомість не буде настроєна на ринкову хвилю, то ринок будуватись не буде. Цей процес може затягтись, а то й піти у якомусь іншому напрямі. Слід врахувати, що психологічний стан наших людей нині досить складний і суперечливий. Вони не тільки мало знають про ринок, а й вважають, що держава кинула їх напризволяще. У такій обстановці вибір моделі й шляху побудови ринку має надзвичайно важливе значення.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10284-stylystyka-kak-nauka-14752

Презентація на тему «Стилистика как наука»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10284/14752-prezentaciya-na-temu-stylystyka-kak-nauka.ppt

files/14752-prezentaciya-na-temu-stylystyka-kak-nauka.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10294-religiyi-kytayu-14238

Презентація на тему «Релігії Китаю»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10294/14238-prezentaciya-na-temu-religiyi-kytayu.ppt

files/14238-prezentaciya-na-temu-religiyi-kytayu.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10299-momenty-kosmetychnoyi-hirurgiyi-5225

Презентація на тему «Моменти косметичної хірургії»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10299/5225-prezentaciya-na-temu-momenty-kosmetychnoyi-hirurgiyi.ppt

files/5225-prezentaciya-na-temu-momenty-kosmetychnoyi-hirurgiyi.ppt

Finally, Spiegel notes that his research efforts are beginning to change the way faces are evaluated. "We're starting to make progress in understanding how our brains define and recognize attractiveness. This work should have important implications in determining what procedures are recommended for people to look their best. Parts of the face that previously have not been considered important for facial appearance will change greatly in significance and likely become more important than some more traditional procedures."  Psychological aspects of aesthetic surgery Psychological aspects of aesthetic surgery

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10307-istoriya-vynyknennya-gryvni-11246

Презентація на тему «Історія виникнення гривні»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10307/11246-prezentaciya-na-temu-istoriya-vynyknennya-gryvni.ppt

files/11246-prezentaciya-na-temu-istoriya-vynyknennya-gryvni.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10293-religijni-kulty-ta-yih-vplyv-na-lyudynu-18838

Презентація на тему «Релігійні культи та їх вплив на людину»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10293/18838-prezentaciya-na-temu-religiyni-kulty-ta-yih-vplyv-na-lyudynu.pptx

files/18838-prezentaciya-na-temu-religiyni-kulty-ta-yih-vplyv-na-lyudynu.pptx

Релігійні культи та їх вплив на людину Підготувала Учениця 11 класу Хустського НВК №1 Вакарова Валентина Секти Секта́нтство або Се́кти (secta — школа, вчення, від лат. sequor — слідую) — релігійні об'єднання, які навчанням і обрядами відрізняються від панівних релігійно-церковних організацій. Секти складаються здебільшого з колишніх вірних головної церкви, які, покинувши її, перебувають найчастіше у гострій до неї опозиції. В Україні сектами називають баптистів та інші релігійні угрупування, яких було переслідувано або обмежено в діяльності як за царської Росії, так і в СРСР. Як правило, секти в Україні були звичайно не місцевого походження, а проникали з Росії, Польщі й Західної Європи чи як наслідування німецьких колоністів-протестантів. Вони почали особливо поширюватися у 19 столітті Серед чисельних харизматичних сект найбільше прославилась церква «Посольство Боже» з її чорношкірим пастором Сандеєм Аделаджою. Церква Саєнтології – дуже поширена небезпечна світова секта, створена у 50-х роках минулого століття колишнім письменником-фантастом Роном Хабардом. Свідки Ієгови – найбільш поширена та чисельна секта. Мабуть не має таких людей, до яких хоча б раз у житті не підходили на вулиці (чи ще десь) незнайомі люди з журнальчиками «Вартова башта» та «Пробудись» і розмовами про Бога, Біблію, спасіння і далі по списку. Іноді свідки Ієгови бувають доволі настирливими, хоча якщо потрапляють на людей добре знаючих Біблію то одразу втікають. Російська православна церква московського патріархату, яка активно бореться з різними сектами, сама, нажаль, має всі ознаки секти (пропагує ту саму релігійну нетерпимість, монополію на істину і далі по списку). І зовсім на завершення слід згадати про найнебезпечнішу світову секту (чи навіть секти) – це чисельні псевдо мусульманські радикальні фанатичні рухи серед яких особливо «прославились» Талібан, вахкабіти, Аль-каеда (з одним з головних бабаїв сучасності – Усамою Бен Ладеном). Звісно Усама Бен Ладен та компанія і взагалі всі ці релігійно-терористичні рухи не мають нічого спільного із справжнім ісламом, а’дже тероризм та масове вбивство ні в чому не винних людей – один з найстрашніших злочинів, який не можна виправдати жодними (тим більше релігійними) переконаннями Секти українського походження Догналіти Рідновіри Найбільш небезпечні секти Деструктивний релігійне об'єднання (деструктивний культ, тоталітарна секта) - це авторитарна ієрархічна організація будь-якої орієнтації, руйнівна по відношенню до природного гармонійного духовного, психічного та фізичного стану особистості «Храм Народів». Секта, утворена в Гайані. Ця секта визнана найстрашнішою в світі. 18 листопада 1978 року в джунглях Гайани близько 1000 громадян США покінчили життя самогубством. Аум Сінрікьо. Секта утворена в Японії. Аум Сінрікьо підготувала й провела кілька терактів у Японії, зокрема у токійському метро, в результаті якого загинули 12 людей. Суд визнав лідера секти Асахару винним за 13 з 17 пунктів обвинувачення і в 2004 засудив до страти. Висновок Досить актуальною темою на даний момент є вплив тоталітарних культів на особистість. Основна проблема в Україні – те, що немає чітко прописаного законодавчого поняття, що таке тоталітарний або деструктивний релігійний культ. У законодавстві також немає чіткої відповіді: можна чи не можна реєструвати подібні культи. Тому одним із наших завдань є внесення пропозицій до державних установ і законодавчих органів щодо регламентації діяльності релігійних та релігійно-філософських течій.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1030-japanese-tea-ceremony-6307

Презентація на тему «Japanese tea ceremony»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1030/6307-prezentaciya-na-temu-japanese-tea-ceremony.pptx

files/6307-prezentaciya-na-temu-japanese-tea-ceremony.pptx

Japanese tea ceremony The Japanese tea ceremony (called cha-no-yu, chado, or sado) is a special way of making green tea (matcha 抹茶).People who study the tea ceremony have to learn about different kinds of tea. They also have to learn about kimono (Japanese clothes), flowers, and many other things. It takes much practice to learn the tea ceremony. History Tea came to Japan from China in about 900 CE. Tea became very popular in Japan, and Japanese people started to grow tea in Japan. In the 12th century, matcha (green tea powder), became popular. This tea comes from the same plant as black tea. By the 16th century, all people in Japan, rich people and poor people, liked drinking tea. A man called Sen no Rikyu started teaching the ceremony. Many years have passed, but people still make tea the same way that Sen no Rikyu taught. Materials needed Tea bowl Tea scoop Whisk Tea caddy Napkin Ladle Water jar Waste-water container Iron pot Tea Tea ceremony Thanks for your attention !

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10312-luvr-19395

Презентація на тему «Лувр» (варіант 7)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10312/19395-prezentaciya-na-temu-luvr-prezentaciya-1.pptx

files/19395-prezentaciya-na-temu-luvr-prezentaciya-1.pptx

Лувр План История возникновения Коллекции Лувра Интересные факты Ссылки История возникновения Лувр (фр. Musée du Louvre) — один из крупнейших и самый популярный музей мира , третий в мире по занимаемой площади. Музей расположен в центре Парижа, на правом берегу Сены, на улице Риволи, в 1-м округе столицы. Здание музея — старинный королевский дворец (Palais du Louvre). Конная статуя Людовика XIV обозначает точку начала так называемой исторической оси Парижа, но дворец не выровнен по ней. Лувр — один из старейших музеев с богатой историей коллекционирования художественных и исторических реликвий Франции, начиная со времён династии Капетингов и до наших дней. История возникновения В основе Лувра лежит замок-крепость — Большая башня Лувра, — возведённая королём Филиппом-Августом в 1190 году. Одним из главных предназначений замка было наблюдение низовий Сены, одного из традиционных путей вторжений и набегов эпохи викингов. В 1317 году, после передачи имущества Тамплиеров Мальтийскому ордену, королевская казна переносится в Лувр. Карл V делает из замка королевскую резиденцию. Устаревшая Большая башня Лувра была разрушена по приказу Франциска I в 1528 году, и в 1546 начинается превращение крепости в великолепную королевскую резиденцию. Эти работы проведены Пьером Леско и продолжались во время правления Генриха II и Карла IX. Два новых крыла были присоединены к зданию. В 1594 году Генрих IV решает соединить Лувр с дворцом Тюильри, построенным по желанию Екатерины Медичи. Квадратный двор дворца создавался архитекторами Лемерсье, а затем Луи Лево во времена правления Людовика XIII и Людовика XIV, увеличил дворец в четыре раза. Оформлением и украшением дворца руководили тогда такие художники как Пуссен, Романелли и Лебрен. В 1667—1670 гг. архитектором Клодом Перро на восточном фасаде дворца, выходящем на площадь Лувра, сооружена Колоннада Лувра. В 1682 году работы были резко приостановлены, когда Людовик XIV выбирает Версаль как новую королевскую резиденцию. Начиная с XVIII века растет количество предложений превратить здание Лувра в музей. Проект рождается в правление Людовика XV и заканчивается с Французской Революцией. После революции работы в Лувре продолжил Наполеон I. Его архитекторы Персье и Фонтен начали сооружение северного крыла вдоль улицы Риволи. Это крыло было достроено в 1852 году при Наполеоне III, и сооружение Лувра было завершено. После пожара и разрушения Тюильри, происшедших при осаде Парижской коммуны в мае 1871 года, Лувр приобрел современный вид. В 1989 году в центре Наполеоновского дворика была возведена стеклянная пирамида (архитектор Йо Минг Пей). Коллекции Лувра  Франциском I (итальянские полотна) и Людовиком XIV(самое крупное приобретение — 200 полотен банкира Эверара Жабаха (фр. Everhard Jabach). На момент основания музея королевская коллекция насчитывала ровно 2500 полотен. ПостепеннВ начале своего существования Лувр пополнял фонды за счёт королевских коллекций, собранных в своё времяо в собрание музея были переданы наиболее ценные картины королевской коллекции. Огромное количество скульптур пришли из Музея французской скульптуры (musée des Monuments français) и после многочисленных конфискаций имущества в период революции. В период наполеоновских войн с подачи первого директора музея, барона Денона, луврская коллекция пополнялась военными трофеями, тогда же в музей попадают археологические находки из Египта и Ближнего Востока. На протяжении XIX и XX веков коллекция музея была пополнена в результате множества приобретений и даров, в числе последних — коллекция Эдмунда Ротшильда, доставшаяся музею по завещанию последнего. Экспонаты попадали в Лувр различными путями. Знаменитейшие полотна Лувра — «Джоконда» Леонардо да Винчи и «Прекрасная садовница» Рафаэля — принадлежали ещё Франциску I, который приобрёл личное собрание Леонардо после его смерти в 1519 году. Многие полотна попали в Лувр в качестве трофеевнаполеоновской армии, особенно после разграбления Венеции в 1798 году (напр., «Брак в Кане Галилейской» Паоло Веронезе). «Маленький нищий» Мурильо был куплен Людовиком XVI в 1782 г. А «Кружевница» Вермера и «Автопортрет с чертополохом» Дюрера приобретены музеем в 1870 и 1922 годах соответственно. Наконец, полотно «Христос на Кресте» Эль Греко досталось музею даром, его забрали из здания суда в Prades (Восточные Пиренеи) в 1908 году. Самые известные скульптуры музея — Венера Милосская, найденная в 1820 году и тогда же приобретённая послом Франции у турецкого правительства, и Ника Самофракийская, найденная по частям в 1863 году на острове Самотраки Шарлем Шампуазо (фр. Charles Champoiseau), археологом и вице-консулом Франции вАдрианополе. Коллекции Лувра Коллекции Лувра хранят шедевры искусства разных цивилизаций, культур и эпох. В музее около 300 000 экспонатов, из которых только 35 000 выставляются в залах. Многие экспонаты содержатся в хранилищах, поскольку не могут быть показаны посетителям более трёх месяцев подряд из соображений сохранности. Экспонаты Лувра разбиты на следующие коллекции: Древний Восток Древний Египет Древние Греция, Этрурия, Рим Искусство ислама Скульптуры Предметы искусства Изобразительное искусство Графическое искусство Осирис, Исида и гор Венера Милосская Артемида Интересные факты Лувр - прежде всего знаменитый музей, в котором находится Джоконда (портрет Моны Лизы) кисти Леонардо да Винчи, пожалуй, самая знаменитая картина из огромной музейной коллекци. К числу самых известных экспонатов в его коллекции относится также античные скульптуры Венера Милосская и Ника Сомофракийская. В музее насчитывается более 400 тыс. экспонатов, из которых только 35 000 выставляются в залах. Это один из крупнейших художественных музеев мира, третий в мире по занимаемой площади: 160 106 квадратных метров, из которых на 58 470 располагаются экспозиции.   Сейчас в Лувре находятся предметы искусства стран Африки, древнего востока, античной Греции, Римской империи, Персии. Музей открылся 8 ноября 1793 года в период Французской революции. При первой империи он именовался музеем Наполеона. Тогда в музее было 2500 полотен. Первым директором был барон Денон. В годы наполеоновских войн с подачи Денона коллекция пополняется за счет военных трофеев. Тогда же сюда попадают археологические находки из Египта и Ближнего Востока. В Лувре - самом популярном музее мира было 9 720 260 посетителей в 2012 году. Ссылки http://travels.co.ua/rus/france/paris/lyvr.html http://gallerix.ru/album/Louvre http://helpintourism.com/evropa/franciya/371-muzey-luvr.html http://phototravelguide.ru/muzei-teatr/muzej-luvr-parizh-franciya/ http://ru.wikipedia.org/wiki/%CB%F3%E2%F0 http://sitefaktov.ru/index.php/home/1573-o-luvre Презентацию подготовила Ученица 9-А класса Стороженко Юлия

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10314-georgyj-pobedonosec-16598

Презентація на тему «Георгий Победоносец»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10314/16598-prezentaciya-na-temu-georgyy-pobedonosec.ppt

files/16598-prezentaciya-na-temu-georgyy-pobedonosec.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10274-chto-takoe-dzhaz-11877

Презентація на тему «Что такое джаз?»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10274/11877-prezentaciya-na-temu-chto-takoe-dzhaz.ppt

files/11877-prezentaciya-na-temu-chto-takoe-dzhaz.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10304-rafael-santi-14000

Презентація на тему «РАФАЕЛЬ САНТІ» (варіант 8)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10304/14000-prezentaciya-na-temu-rafael-santi-prezentaciya-2.pptx

files/14000-prezentaciya-na-temu-rafael-santi-prezentaciya-2.pptx

Рафае́ль Са́нті (італ. Raffaello Santi, Raffaello Sanzio; * березень чи квітень 1483, Урбіно — † 6 квітня 1520, Рим) — італійський живописець, графік, скульптор і архітектор епохи Відродження. Втілив у своїх творах гуманістичні ідеали високого Відродження. Рафаель Санті Твори Рафаеля зображають переважно Мадонн, яких художник малював поетично і водночас просто за своєю композицією. Ні до ні після Рафаеля жоден художник не спромігся створити стільки довершених і при цьому різноманітних картин із зображенням Мадонни з немовлям. Діва Марія на його картинах то зовсім юна і ніжна, то зображена у вигляді простої напрацьованої та стомленої селянки. Мадонна чи надійно тримає немовля Ісуса у руках чи бавиться з ним на тлі різноманітних пейзажів. У 1508 році Рафаель приймає запрошення свого земляка Донато Браманте та Папи Юлія II і приїжджає до Риму, щоб розписувати папський палац у Ватикані. У Ватикані маляр залишив по собі славетні «станси» («станса» - розмальована зала у палаці). У розписах цих кімнат Рафаель продемонстрував талант видатного майстра композиції. Він розмалював 4 зали: станца дель Інчендіо, за нею розташовані станса делла Сеньятура (перекладається як «Кімната підписів» - тут Папа підписував важливі папери), станса д'Еліодоро і станца Константіна. Вигнання Геліодора з палацу Вогонь в передмісті Рафаель і архітектура Вілла Мадама, декор склепіння лоджиї. Збудоване крило Вілли Мадама з боку саду. Значним досягненням Рафаеля-архітектора стали проект та побудова вілли для Джуліо де Медичі (в подальшому отримала назву — Вілла Мадама). Грандіозний палац мав театр просто неба, бічні двори з регулярними садами і комплексом сходинок і терас, що спускались до річки Тібр. Три тераси за проектом мали різноманітне розпланування і фонтан на кожній з них для охолодження спекотного повітря Рима влітку. Всі тераси можна було добре оглянути з верхнього майданчика біля підмурків самого палацу.  Встиг Рафаель побудувати і невеличку церкву Сант Еліджио дельї Орефічі в Римі. Вона центрична за композиціею і увінчана єдиною великою банею з ліхтариком. Рафаель прожив коротке життя, але залишив величезну кількість шедеврів. Він помер 6 квітня 1520 року у Римі (несподівано захворів і кілька останніх тижнів життя промучився від гарячки) та похований у римському Пантеоні. Могилу Рафаеля прикрашає статуя мадонни, виготовлена із мармуру, яку виконав учень митця — скульптор Лоренцо Лоренцетто. Епіграфія на надгробку написана латиною. Її можна перекласти так: «Тут покоїться той Рафаель, при житті якого велика природа боялась залишитись переможеною, а після його смерті вона боялася вмерти» Коронування Богородиці, 1503 рік Відданість волхвів, 1503 рік Портрет Юлія Другого, 1512 рік Три грації, 1505 рік

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10264-mikelandzhelo-buonarotti-17308

Презентація на тему «Мікеланджело Буонаротті» (варіант 4)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10264/17308-prezentaciya-na-temu-mikelandzhelo-buonarotti-pereglyanuty.ppt

files/17308-prezentaciya-na-temu-mikelandzhelo-buonarotti-pereglyanuty.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10277-impresionizm-4116

Презентація на тему «Імпресіонізм» (варіант 3)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10277/4116-prezentaciya-na-temu-impresionizm-zavantazhyty.pptx

files/4116-prezentaciya-na-temu-impresionizm-zavantazhyty.pptx

ІМПРЕСІОНІЗМ Виконала:учениця 4-Б класуЛикова Юлія Імпресіоні́зм (від фр. impression — враження) — художній напрям, що заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Мистецька течія у живописі, а також в літературі та музиці, котра виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася у другій половині 19 століття у Франції. Засновники імпресіонізму — як і символізму та експресіонізму — діяли на противагу реалізму. Імпресіоністи намагаються у своїх творах відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів та переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла — проте на відміну від неокласицизму не зобов'язувалися об'єктивно відображати реальність, а натомість поділитися власними почуттями з спостерігачем твору. Імпресіонізм Закладена за часів Людовика XIV, Королівська академія живопису і скульптури, з самого початку робила акцент на вишколі майстерності згідно з чітко окресленою академічною доктриною. Одним з чинників, що підготували революційні зміни у відношенні імпресіоністів до живопису був розвиток науки і техніки. У XIX столітті з'явилися нові види пензлів: тверді, пласкі, зміцнені сталевою оправою (раніше застосовувалися тільки круглі пензлі з м'якого волосу), що дозволяли застосовувати міцніші кроки. У продажу з'явилися також значно дешевші синтетичні барви — стали більше застосовувати блакитного кольору, який до тієї пори був дуже дорогим. Почали вживати пленерні мольберти та переносні коробки для фарб і пензлів — це полегшило вихід на природу. Великий вплив на імпресіоністів мав винахід і поширення фотографії. Оглядаючи фотознімки, вони почали подібно компонувати свої малюнки. Люди чи дерева, усічені посередині, викликали справжню революцію на салонах. Історія Французький імпресіонізм історично ведуть від художньої виставки навесні 1874 року, що відкрилася в майстерні фотографа Надара. А вже 25 квітня 1874 р. маловідомий нині репортер Леруа надрукував в гумористичному виданні «Шаріварі» статтю з назвою «Виставка імпресіоністів». Назва «імпресіонізм» досить беззмістовна на відміну від назв «Барбізонська школа» чи «Школа Фонтенбло», де хоча б є позначка географічного розташування художнього угруповання. Ще менше ясності з кількома художниками, які формально не входили в коло перших імпресіоністів, хоча їх технічні прийоми і засоби цілком «імпресіоністичні». До того ж технічні засоби імпресіоністів були відомі задовго до 19 століття і їх використовували ще Тиціан і Веласкес. Була ще одна стаття і ще одна назва - «Виставка бунтівників», цілком лайлива і несхвальна. Саме вона точно відтворювала несхвальне ставлення буржуазної публіки і критики до художників (імпресіоністів), яке панувало протягом років. Імпресіоністів одразу звинуватили в аморальності, бунтівних настроях, неспроможності бути добропорядними. Походження назви Французький імпресіонізм не підіймав філософських проблем і навіть не намагався проникати під кольорову поверхню буденності. Натомість імпресіонізм зосереджується на поверхневості, плинності миті, настрою, освітленні чи куту зору. Як і мистецтво ренесансу ( Відродження ), імпресіонізм будується на особливостях і навичках сприйняття перспективи. Разом з тим ренесансне бачення підривається доведеною суб'єктивністю і відносністю людського сприйняття, що робить колір і форму автономними складовими образу. Для імпресіонізму не так важливо, що зображено на малюнку, але важливо як зображено. Їх картини представляли лише позитивні сторони життя, не порушували суспільних проблем, оминали й такі проблеми як голод, хвороби, смерть. Це призвело пізніше до розколу серед самих імпресіоністів. Недоліки імпресіонізму До перваг імпресіонізму як течії відноситься і демократизм. За інерцією, мистецтво і в 19 столітті вважалося монополією аристократів, вищих верств населення. Саме вони виступали головними замовниками на стінописи, монументи, саме вони — головні покупці картин і скульптур. Сюжети з важкою працею селян, трагічні сторінки сучасності, ганебні сторони воєн, бідності, суспільних негараздів засуджувались,не схвалювались, не купувались. Імпресіоністи в цьому питанні займали досить компромісні, проміжні позиції.Були відкинуті біблійні, літературні, міфологічні, історичні сюжети, притаманні офіційному академізму. Художники часто малювали людей у русі, під час забави чи відпочинку,, мотивом їх робіт була також природа. Бралися сюжети флірту, танців, перебувань в кафе і театрі,прогулянок на човнах, на пляжах і в садах. Якщо судити за картинами імпресіоністів, то життя — це черга маленьких свят, вечірок, приємних часів за містом чи в приятельському оточенні. Переваги імпресіонізму Едуар Мане  Каміль Піссаро Клод Моне П'єр-Оґюст Ренуар Альфред Сіслей Дега Едгар Поль Сезанн Берта Морізо Марі Бракмон Арман Гійомен Франсіс Пікабіа Гюстав Кайботт Головні представники в живопису Поль Сезанн Дега Едгар  Marta de Andres  Guy Orlando Rose Коршунова Елена Руан, вулиця Епісері. Ефект сонячного освітлення Франсіс Пікабіа Junko Ono Rothwell Anna Richards Brewster Lucia Sarto Гюстав Кайботт К. Піссарро.Село Вуазен К. Піссарро.Міст в Руані. Дощовий день П'єр-Оґюст Ренуар Клод Моне Thomas Paquette John Fabian Carlson Марі Бракмон Mick McGinty Поль Сезанн Едуар Мане Thomas Cole Thomas Cole Thomas Cole Thomas Cole Клод Моне Марі Бракмон The end

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1031-christmas-in-new-zealand-5425

Презентація на тему «Christmas in New Zealand»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1031/5425-prezentaciya-na-temu-christmas-in-new-zealand.pptx

files/5425-prezentaciya-na-temu-christmas-in-new-zealand.pptx

Christmas in New Zealand Abel Tasman

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10262-nacionalnyj-akademichnyj-ukrayinskyj-dramatychnyj-teatr-imeni-mariyi-zankoveckoyi-17852

Презентація на тему «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10262/17852-prezentaciya-na-temu-nacionalnyy-akademichnyy-ukrayinskyy-dramatychnyy-teatr-imeni-mariyi-zankoveckoyi.pptx

files/17852-prezentaciya-na-temu-nacionalnyy-akademichnyy-ukrayinskyy-dramatychnyy-teatr-imeni-mariyi-zankoveckoyi.pptx

Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької(Театр Скарбека) Театр Скарбека відкритий у Львові 28 березня 1842 року. На момент відкриття був третім за розмірами театром Європи. Будинок театру займає цілий квартал, обмежений вулицею Лесі Українки, проспектом Свободи, площею Князя Ярослава Осмомисла та вулицею Театральною. Зведений у класичному стилі. Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької Історія У 1833 році граф Австро-Угорщини Станіслав Скарбек розпочав будівництво нового театру для Львова власним коштом. У театральній будівлі планувалося розташувати готельна 300 номерів, крамниці, кав'ярні, помешкання для акторів. Під час будівництва у вологий ґрунт було вбито 16 000 дубових паль. Тепер саме завдяки їм будівля театру є найдорожчим будинком у Львові. 28 березня 1842 року комедією польського драматурга Олександра Фредра — другого чоловіка дружини Станіслава Скарбека Зофії з Яблоновських гербу Гжимала — було урочисто відкрито Новий міський театр. Це — одна із найбільших у Європі театральних будівель, що поступалася (на момент відкриття) лише спорудамміланського «Ла Скала» та придворного театру у Дрездені. Незабаром граф С. Скарбек отримав привілей на його утримання строком на 50 років. Театр зайняв площу 95,45×76,25 м. В ньому було 1460 місць, 54 ложі, оркестрова яма вміщувала 40 музикантів. Його глядацький зал мав форму підкови. Інтер'єри нового театру були виконані в кремовому кольорі з білими та срібними орнаментами та біло-голубими драпіровками. Одне місце в партері коштувало 1—2 золотих, в ложах — від 2,5 до 4,5 золотих (для порівняння корову тоді можна було купити за 14 золотих). Готель у театральному будинку так і не було відкрито. У 1892 році закінчився термін скарбківського привілею, тому міська влада вирішила побудувати новий театр. Театральний будинок перестав використовуватися за призначенням, будучи далі власністю Скарбеків. Станіслав Скарбек заповів, щоб після його смерті будинок театру став власністю міста. З 1900 до 1939 роки в цьому будинку розміщувалась філармонія, а згодом кінотеатр, і лише з 1944 року (і до сьогодні) в цьому приміщенні працює трупа театру імені Марії Заньковецької. Вона була утворена як Український національний театр у 1917 році за наказом Михайла Грушевського, президента Центральної Ради. Свого часу до трупи належали Марія Заньковецька і Панас Саксаганський, а під час війни театр був евакуйований у Тамбов, звідти — у Запоріжжя, а потім у Львів. У вересні 1922 року з ініціативи театрального товариства на чолі з Б. Романицьким і Р. Корольчуком створено новий драматичний театр. 12 січня 1923 року театру присвоєно ім'я М.Заньковецької. У 1940 році театр був обладнаний рухомою сценою. Інтер'єри фойє і зал для глядачів були в 1940–1942 рр. оформлені декоративними рельєфами роботи скульпторів М. Внука і Я. Райхерт-Тот. В січні 2002 року театр одержав статус Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Нині театр має досить великий репертуар, який постійно поновлюється новими виставами, серед працівників театру є багато Народних і Заслужених артистів України. Художній керівник театру — Федір Стригун. Оркестр театру Заньковецької реалізовує проект «Відчинилося життя»— інтегровані благодійні концерти за спільної участі оркестру, талановитих незрячих вокалістів з різних куточків України і відомих оперних та естрадних артистів. Протягом 2008–2012 років організовано 40 концертів проекту, до участі в яких залучено 87 незрячих виконавців з України, Польщі, Швеції, 18 зірок української опери та естради. Проект відкрив незрячим вокалістам шлях на «великий екран» — у телепроекти «Народна зірка» (Зера Кіраджиєва, 2009 р.), «Україна має талант» (Олена Ковтун, 2010 р.), «Голос країни» (Іван Ганзера, 2011 р.)". Проект «Відчинилося життя» став переможцем Першого Національного конкурсу «Благодійна Україна»у номінації «Інновації у благодійності».

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10330-odyn-den-yz-zhyzny-shkolnyka-17756

Презентація на тему «Один день из жизни школьника»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10330/17756-prezentaciya-na-temu-odyn-den-yz-zhyzny-shkolnyka.pptx

files/17756-prezentaciya-na-temu-odyn-den-yz-zhyzny-shkolnyka.pptx

Презентация на тему: Один день из жизни школьника Выполнила Кара Карина География Геометрия Украинская литература История Украины Физическая культура Информатика География Тема: Население мира Геометрия Тема: Стереометрия Украинская литература Тема: Жизнь и творческий путь Ивана Яковлевича Франка История Украины Тема: Украина в Первой мировой войне (1914-1917гг.) Физическая культура Тема: Волейбол. Основные подачи Информатика Тема: Презентация. Виды презентаций

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10298-problema-sbalansyrovannogo-pryrodopolzovanyya-21847

Презентація на тему «Проблема сбалансированного природопользования»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10298/21847-prezentaciya-na-temu-problema-sbalansyrovannogo-pryrodopolzovanyya.pptx

files/21847-prezentaciya-na-temu-problema-sbalansyrovannogo-pryrodopolzovanyya.pptx

Презентация по экологиина тему: «Проблема сбалансированного природопользования» Выполнила ученица 11-Б класса Кошиль Маргарита Введение В результате эволюции человеческого общества происходит все более интенсивное вовлечение природных ресурсов в хозяйственную деятельность. Население земного шара постоянно увеличивается, непрерывно возрастают и модифицируются его потребности. Общество, в свою очередь, стремясь к их удовлетворению, расширяет масштабы производства. Необходимый обществу уровень производства является результатом использования природных ресурсов субъектами хозяйственной деятельности, а так же активных мер по охране природных ресурсов. В то же время, каждый из нас понимает, что чем выше человеческое влияние на природу, тем выше вероятность того, что необдуманное использование природных ресурсов может повлечь значительный экономический ущерб для государства. Это в первую очередь обусловлено тем, что ресурсы, изъятые из окружающей среды зачастую не в состоянии восстанавливаться, тем более с той скоростью, с которой они добываются. Природопользование это наука об искусстве потребления того, что создала природа за миллиарды лет эволюции. Человек в своей хозяйственной деятельности зашел так далеко, что его потребности в природных ресурсах оказались выше возможности природы восстанавливать их, чтобы удовлетворить возрастающие нужды Homo sapiens sapiens. Возник целый клубок проблем перед поступательным развитием человеческого общества. Это не только проблема ограниченности самих природных ресурсов (топливно-энергетических, минеральных), ограниченность темпов природы в восстановлении их качества (воздуха,воды, почвы) , разнообразия (неорганического и органического мира) и количества (истощение ресурсов), но и проблема выживаемости. Экологический кризис При всем желании украинских предприятий решать проблему экологии на местном уровне, важно понимать, что без поддержки государства любые усилия будут лишь временными мерами, оттягивающими экологический кризис. Модернизации требуют не только основные средства производства на уровне заводов, но и инфраструктура на уровне страны. Программа развития ООН в Украине "Национальная экологическая политика Украины: оценка и стратегия развития" определяет лишь 6% территории нашей страны как экологически благоприятные для проживания людей. Регионы с кризисной экологической ситуацией имеют наибольшую плотность населения, в них проживает более 25% украинцев. Неправильное природопользование Неправильное природопользование Неправильное природопользование А ведь это не все примеры! Человек просто не задумывается о своих действиях!!! В целом, социальные интересы государства в сфере природопользования обусловлены в равной степени: хозяйственной потребностью населения в природных ресурсах; экологической потребностью в охране среды проживания человека Государственный экологический надзор и контроль состоит в наблюдении уполномоченным государством органом за состоянием окружающей природной среды, выполнением субъектами природопользования установленных норм и правил, а так же ее изменениями природной среды под влиянием природопользования.  Это сложный процесс, обязательный для обеспечения сбалансированного и безопасного природопользования. Основные формы реализации государственной политики природопользования Основные формы реализации государственной политики природопользования Законодательное регулирование. Именно законодательное регулирование природопользования является одним из основополагающих рычагов управления данным процессом. Последние изменения в законодательстве Украины в сфере природопользования ознаменованы принятием Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно оптимизации полномочий органов исполнительной власти в сфере экологии и природных ресурсов, в том числе на местном уровне)», более известного до его принятия как законопроект № 10218. Выводы На заметку всем! Спасибо за внимание!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10120-ermitazh-5609

Презентація на тему «Ермітаж» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10120/5609-prezentaciya-na-temu-ermitazh-skachaty.ppt

files/5609-prezentaciya-na-temu-ermitazh-skachaty.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10325-dyofant-aleksandryjskyj-5279

Презентація на тему «Диофант Александрийский»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10325/5279-prezentaciya-na-temu-dyofant-aleksandryyskyy.pptx

files/5279-prezentaciya-na-temu-dyofant-aleksandryyskyy.pptx

Диофа́нт Александри́йский Диофа́нт Александри́йский (др.-греч. Διόφαντος ὁ Ἀλεξανδρεύς; лат. Diophantus) — древнегреческий математик, живший предположительно в III веке н. э. О подробностях его жизни практически ничего не известно. С одной стороны, Диофант цитирует Гипсикла (II век до н. э.); с другой стороны, о Диофанте пишет Теон Александрийский (около 350 года н. э.), — откуда можно сделать вывод, что его жизнь протекала в границах этого периода.  Возможное уточнение времени жизни Диофанта основано на том, что его Арифметика посвящена «достопочтеннейшему Дионисию». Полагают, что этот Дионисий — не кто иной, как епископ Дионисий Александрийский, живший в середине III в. н.э. В честь Диофанта назван кратер на Луне. В Палатинской антологии содержится эпиграмма-задача, из которой можно сделать вывод, что Диофант прожил 84 года:Прах Диофанта гробница покоит; дивись ей и камень Мудрым искусством его скажет усопшего век. Волей богов шестую часть жизни он прожил ребенком. И половину шестой встретил с пушком на щеках. Только минула седьмая, с подругой он обручился. С нею, пять лет проведя, сына дождался мудрец; Только полжизни отцовской возлюбленный сын его прожил. Отнят он был у отца ранней могилой своей. Дважды два года родитель оплакивал тяжкое горе, Тут и увидел предел жизни печальной своей. Задачу можно решить по действиям:Часть жизни Диофанта, протекшая от его рождения до женитьбы, выразится суммой дробей:   1/6 +1/12+ 1/7 + 1/2  = 75/84 = 25/28часть его жизни от женитьбы до смерти выразится разностью1 - 25/28 = 3/28и эта часть жизни от женитьбы до смерти равна5+4=9Получаем 9: 3/28 = 84. Самый распространенный способ решения данной задачи - составление уравнения:Примем за х-возраст Диофанта, тогда можем составить уравнение:х/6 +  х/12 + х/7 + 5+ х/2 +4 + =х;14х/84+ 7х/84 + 12х/84+42х/84-84х/84 = - 9;-9х/84 = - 9;х = 84. Большую часть своей жизни Диофант Александрийский посвятил изучению алгебраических уравнений в целых числах. В основном труде «Арифметика» (сохранились 6 книг из 13) дал решение задач, приводящихся к т. н. диофантовым уравнениям.  В дошедших до нас книгах «Арифметика» содержатся задачи и решения, в которых Диофант поясняет, как выбрать неизвестное, чтобы решить уравнение вида ax=b или ax2=b. Способы решения полных квадратных уравнений изложены в книгах, которые не сохранились. Также Диофант ввел буквенную символику в алгебру.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10323-chervoni-khmery-15130

Презентація на тему «Червоні кхмери»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10323/15130-prezentaciya-na-temu-chervoni-khmery.ppt

files/15130-prezentaciya-na-temu-chervoni-khmery.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1029-british-cuisine-22668

Презентація на тему «British cuisine» (варіант 8)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1029/22668-prezentaciya-na-temu-british-food-zavantazhyty.ppt

files/22668-prezentaciya-na-temu-british-food-zavantazhyty.ppt

The usual meals in England are: Traditionally, people in Britain have enjoyed a substantial hot meal for breakfast, featuring eggs, bacon, and sausage, accompanied by toast and tea or coffee. Many other items (grilled or fried tomatoes, baked beans, fried sliced bread, fried potato and mushrooms) may be included depending on taste and location. The Traditional English Breakfast Today, this dish is not usually served at breakfast time during the week. The traditional cooked breakfast has largely been replaced by simple, light foods mainly eaten cold: fruit, yogurt, cereal with cold milk, and toast with a variety of spreads such as butter, jam, marmalade. A packed lunch normally consists of some sandwiches, a packet of crisps, an apple and a can of something to drink, for example, coca-cola. The contents are kept in a plastic container and you take it with you when you go to school or work. Many people eat lunch while at work or school. Employers and schools usually provide a lunch break in the middle of the day, lasting as much as an hour. Tea is very popular among the English; it may almost be called their national drink. The English like it strong and fresh made. The English put one teaspoon of tea for each person. Tea means two things. It is a drink and a meal. Traditionally, loose tea would be served in a teapot with milk and sugar. This would be accompanied by various sandwiches, scones and usually cakes and pastries. Tea Coffee Bitter Wine Turkey Christmas pudding Mince pie Stuffing Pancakes Semla Chocolate Eggs Roast Lamb Chicken

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10301-baroko-portret-doby-16154

Презентація на тему «Бароко. Портрет доби»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10301/16154-prezentaciya-na-temu-baroko-portret-doby.ppt

files/16154-prezentaciya-na-temu-baroko-portret-doby.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1032-my-future-profession-7249

Презентація на тему «My future profession» (варіант 5)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1032/7249-prezentaciya-na-temu-my-future-profession-bezkoshtovno.pptx

files/7249-prezentaciya-na-temu-my-future-profession-bezkoshtovno.pptx

My future profession – PROGRAMMER The Computer, or electronic-computing machine, in our lifes occupies all greater place. With his help possible to print the text or produce the mathematical calculations, form the train schedule and control the technological process at the factory, study the foreign languages and manage the flight to cosmic station, lead the accounting calculations and plan the budget of the country, communicate with people, residing in any point of the globe, and lead the most fine surgical operations. But there is and more complex operations on computer for performance which need though bi the most small knowledges which has a programmer. Here is so I want to become the programmer, additionally if be a crackjack, that this work brings the greater money.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1027-ecotourism-in-greece-5347

Презентація на тему «Ecotourism in Greece»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1027/5347-prezentaciya-na-temu-ecotourism-in-greece.pptx

files/5347-prezentaciya-na-temu-ecotourism-in-greece.pptx

Ecotourism in Greece Eco-tourism has become an increasingly popular tourist option in Greece and in recent years the Greek government has recognised the importance of preserving its natural habitat. It has also breathed new life into traditional rural towns and villages. Great swathes of countryside have been designated as new national park areas and new laws have been passed to protect the environments found there.  Despite its limited surface area, Greece is endowed with a particularly rich and diverse natural environment punctuated by striking contrasts. Rugged coastlines, imposing rocky massifs, forests, caves, gorges, lakes and rivers, combined with the mild climate makes it a fantastic destination for tourists who are looking for something more invigorating than just a holiday spent on the beach. Northern Greece has some outstandingly beautiful countryside that remains relatively un-discovered. The Zagori area in Epirus and the Bourazani environmental park close to the Albanian border are two highlights of the north-west, as are the Prespes lakes that are a bird watcher’s paradise. The towering mountains of Drama in the north-east also offer a sweeping landscape made up of picturesque gorges, lakes and lush mountain slopes. Central Greece is largely untouched by mass-tourism and here you can find pine forests, rivers and gorges ready to explore. The mountain slopes that provide great skiing conditions in winter are transformed into lush green countryside in the spring and summer months. With a relaxed atmosphere guaranteed, accommodation can be found in various guesthouses and hotels in small villages and towns that are located in stunning surrounding countryside. Although more used to catering for mass-tourism than some of Greece’s other regions, inland and away from the historical sites, the Peloponesse offers visitors the opportunity to stay in oases of isolation and tranquillity, with mountainside villages offering great places to stay. Several islands offer superb opportunities to stay in places that take eco-tourism to its pleasant extreme. The island of Crete is the location of two innovative eco-tourist developments. On the west of the island is Milia, an ecologically run settlement that is electricity free, draws on natural springs for its water supply, and grows its own organic food. On the east coast sits Aspros Potamos, a small eco-settlement that runs on solar power and has a n environmentally friendly and simplistic charm. Another island that has a reputation for its ecological features is Zakynthos (Zante) in the Ionian chain. Renowned for the Loggerhead turtles that breed around its waters and come ashore in summer to lay their eggs on the white sandy beaches of Laganas Bay, there are opportunities for visitors to learn more about these noble sea creatures.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10331-nacionalnyj-pedagogichnyj-universytet-im-m-dragomanova-13432

Презентація на тему «Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10331/13432-prezentaciya-na-temu-nacionalnyy-pedagogichnyy-universytet-im-m-dragomanova.ppt

files/13432-prezentaciya-na-temu-nacionalnyy-pedagogichnyy-universytet-im-m-dragomanova.ppt

http://uk.wikipedia.org http://www.npu.edu.ua http://images.yandex.ua

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10332-moya-specialnist-ekonomist-5815

Презентація на тему «Моя спеціальність – економіст»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10332/5815-prezentaciya-na-temu-moya-specialnist-ekonomist.pptx

files/5815-prezentaciya-na-temu-moya-specialnist-ekonomist.pptx

Моя спеціальність - економіст Вступ Професія економіста виникла сотні років тому, коли почали існувати основні економічні поняття: товар, обмін, гроші. За минулі сторіччя функції економіста помітно змінилися і розширилися. На перший погляд, ця професія може здатися нудною. Але економіка - це гра. І якщо ти зрозумів правила - тобі ніколи не буде нудно. Історія професії: Економіст — професія сучасності. Хоча саме слово «економіка» було придумане в Стародавній Греції і означало «домоводство», тобто економічному аналізу піддавалося ведення домашнього господарства. Першим економістом вважається Арістотель, який будував теорії щодо обміну товарів, їх вартості і корисності.. Визначення професії «економіст» Економіст збирає і аналізує дані про виробничу діяльність, потім оцінює, наскільки вона успішна і, в кінцевому рахунку, готує пропозиції керівництву щодо вдосконалення технології виробництва і праці. Характерні риси економіста: Любити математику Володіти організаторськими здібностями Бути уважним і акуратним Особисті якості та схильності:      обов’язковість      посидючість      відповідальність       акуратність       старанність       емоційно-психічна стійкість       ерудованість       комунікабельність А також: Мати аналітичний склад розуму Бути емоційно стійким Вміти відстоювати свою думку володіти здатністю до вивчення іноземних мов Особливості професії економіст Влаштовуючись економістом в одну з численних виробничих або торгових компаній, потрібно розбиратися в тому, як працює підприємство, вникати в інженерні питання, оцінювати ланцюжок виробництва «від і до», враховувати розташування складів готової продукції і т. д Аналізуючи дані бухобліку, економіст повинен шукати шляхи оптимізації бізнесу, обчислювати «слабкі місця» в роботі підприємства: перевищує розумні межі фонд заробітної плати, високі транспортні витрати, неефективну роботу з постачальниками ... У деяких організаціях від економістів вимагають уміння розробити бізнес-план, прорахувати прибуток від інвестицій, наприклад, у розширення виробництва (що вже ближче до роботи фінансового директора). Учениця 11-Б класуФедчишина Юлія Презентацію виконала:

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10321-rembrant-14305

Презентація на тему «Рембрант» (варіант 3)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10321/14305-prezentaciya-na-temu-rembrant-zavantazhyty.ppt

files/14305-prezentaciya-na-temu-rembrant-zavantazhyty.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10318-ukrayinskyj-teatr-19763

Презентація на тему «Український театр» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10318/19763-prezentaciya-na-temu-ukrayinskyy-teatr.pptx

files/19763-prezentaciya-na-temu-ukrayinskyy-teatr.pptx

§ Україна чекала цього моменту довго. Проте аж у 1648 р. на хвилі австрійської революції, шо спричинила національний рух, виник український театр. Український театр Наприкінці 18- у першій половині 19 ст.  Перші театральні трупи народилися в Києві, Одесі та Полтаві.  Їхнє виникнення пов'язане з іменами І. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка.  Взагалі, український театр поділяється на кілька видів: Кріпацький; Шкільний театр та вертеп; Аматорський. Кріпацький театр  Цей театр обслуговували поміщики, а акторами , як ви зрозуміли напевно, були кріпаки.  Найбільш відомими були театр поміщика Трощинського, в с. Кибинцях, на Полтавщині та поміщика Ширая, в с.Буда, на Чернігівщині. Палац Трощинського Дмитро Трощинський Кріпацький театр Шкільний театр та вертеп  Шкільний театр виконував шкільну драму. Це були віршовані діалоги, які складали вчителі поетики, а виконували учні.  А вертеп, як ви вже знаєте, це старовинний пересувний ляльковий театр, який ставив релігійні й світські п’єси. Аматорський театр  Зміст аматорського театру в тому, що в ньому виконавцями є непрофесійні актори. В Україні аматорські вистави було започатковано при дворах можновладців на свята, зокрема на Масницю. Тому в Україні було досить багато аматорських театрів. Проте ми б хотіли розповісти про Коломийський театр… Коломийський театр  Основну частку в роботу Коломийського театру вніс священник Іван Озаркевич. Скориставшись з наявності в Коломиї друкованих текстів обох п'єс Івана Котляревського - "Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник", І.Озаркевич прилаштував їх до місцевих умов. Його перша вистава викликали фурор у глядачів. Найкращі актори  Одночасно з розвитком української драматургії та формуванням театру постають кадри українських акторів. Найкращими з них були Михайло Щепкін і Карпо Соленик. Презентацію підготували Пук М. та Павлишин М. Калуська гімназія. 5(9) – Б клас. Дякуємо за увагу:)

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10324-dominikanskyj-sobor-u-lvovi-16223

Презентація на тему «Домініканський собор у Львові»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10324/16223-prezentaciya-na-temu-dominikanskyy-sobor-u-lvovi.pptx

files/16223-prezentaciya-na-temu-dominikanskyy-sobor-u-lvovi.pptx

Домініканський собор у Львові Підготувала: Домініканський собор, тепер греко-католицька церква Святої Євхаристії – велична архітектурна пам’ятка пізнього бароко з оригінальним скульптурним оздобленням. Монастир домініканів на цьому місці заснували ще у XIII столітті на прохання дружини українського князя Лева Даниловича, угорської принцеси Констанції, яка була католичкою і на чужині тужила за своєю вірою. Від XV і до середини XVIII століття тут стояв костел, збудований у готичному стилі.У цьому костелі і на площі перед ним 1559 року розігралася справжня війна за наречену з використанням артилерії і всіх тонкощів військової стратегії. Магнат Лукаш Ґурка добивався видачі з монастиря своєї, які він уважав, законної дружини – найбагатшої спадкоємиці Речі Посполитої, Гальшки Острозької, яка заховалася за стінами домініканського монастиря. Під час військових дій на декілька тижнів припинилася вся торгівля у Львові, а роздратований король наказав припинити війну. Врешті було перерізано водотяг, що вів до монастиря, і таким чином облога закінчилася: Гальшку видали Лукашеві.       7 фактів про Домініканський монастир і костел (Храм Пресвятої Євхаристії): 1. Львівський хроніст XVII ст.. Бартоломей Зіморович у свому творі «Leopolis Triplex» під 1270 р. повідомляє про прибуття домініканців до Львова у складі почту угорської принцеси Констанції, дружина князя Лева Даниловича. Ймовірно, що домініканці не мали свого монастиря, а винаймали у місті будинок для проживання і правили служби у костелах Івана Хрестителя та Марії Сніжної. 2. Вже сам монастир Божого Тіла постав у межах міських мурів після захоплення Львова Казимиром Великим і розбудові нового міста вже на магдебурзькому праві. 3. За однією з версій, монастир та костел домініканців були зведені на місці старого православного храму Св. Петра і Павла. Про це повідомляв польський домініканець Мартин Ґруневеґ у XVII ст. 4. Станом на 1674 р. монастир Божого Тіла володів 11 селами та ще у 4 мав свої частини. У 1790 р. монастир став власником села Жовтанці. Таким чином монастиреві належали села Бірки Домініканські, Костеїв, Зарудці, Зашків, Завадів, Тарнавка, Черепин, Давидів, Кротошин, Жовтанці, частина Рокитні, Криниці, Сідлиська, Ушковичів, Желехова, Білки Шляхецької. 5. У 1818 р. при монастирі було відкрито школу з німецькою мовою викладання, яка діє до сьогодні як Львівська спеціалізована середня школа № 8 з поглибленим вивченням німецької мови. Серед відомих випускників школи – Маркіян Шашкевич, Каспар Вайґель, Станіслав Лем. 6. У 1946 р. львівський домініканський монастир Божого Тіла було закрито, а ченці виїхали до Гданська, куди вивезли монастирський архів та бібліотеку. 7. На музейній карті Львова у 1973 р. з’явився Львівський музей історії релігії, і був одним із двох музеїв історії релігії у СРСР (ще один знаходився у Ленінграді (Санкт-Петербург, Російська Федерація). Музей було розташовано у приміщенні костелу та монастиря Божого Тіла ордену домініканців. Зараз музей – єдина установа в Україні, що висвітлює історію світових і національних релігій та діяльність церковних організацій. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10305-pryroda-y-arhytektura-12729

Презентація на тему «Природа и архитектура»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10305/12729-prezentaciya-na-temu-pryroda-y-arhytektura.ppt

files/12729-prezentaciya-na-temu-pryroda-y-arhytektura.ppt

  900igr.net

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10342-gregor-mendel-11449

Презентація на тему «Грегор Мендель»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10342/11449-prezentaciya-na-temu-gregor-mendel.pptx

files/11449-prezentaciya-na-temu-gregor-mendel.pptx

Грегор Мендель(1822-1884) Біографія Йоганн Мендель народився 20 липня 1822 у селянській родині Антона та Розини Мендель у маленькому містечку Гайнцендорф (Австрія, тепер Гинчице (частина села Вражне). Змалку цікавився природою, працював садівником. Два роки вивчав філософію у інституті Ольмюца. Після цього подався у монахи Августинського монастиря у Брні, Чехія. У 1843 році узяв ім'я Грегор. У 1847 році став священиком. Самостійно вивчав різноманітні науки, підмінював відсутніх викладачів грецької мови та математики у одній зі шкіл. Отримав звання викладача, але мав незадовільні оцінки з біології та геології. У період із 1851 по 1853 рік навчається у Віденському університеті. З 1868 року він стає абатом у абатстві старого Брно. На початку 1883 року Мендель захворів на ниркову недостатність, що привело до едеми. Він помер 6 січня 1884 року у Брно. Дослідження Менделя Перебуваючи у Відні, Мендель зацікавився процесом гібридизації рослин і, зокрема, різними типами гібридних нащадків і їхніх статистичних співвідношень. Ці проблеми і стали предметом наукових досліджень Менделя, що він розпочав улітку 1856 р. Успіхи, досягнуті Менделем, частково обумовлені вдалим вибором об'єкта для експерименту-гороху городнього (Рisum sativum). Мендель упевнився, що в порівнянні з іншими цей вид має наступні переваги: 1) існує багато сортів, що чітко розрізняються по ряду ознак; 2) рослини легко вирощувати; 3) репродуктивні органи повністю прикриті пелюстками, так що рослина звичайно самозапилюється; тому його сорти розмножуються в чистоті, тобто їхні ознаки з покоління в покоління залишаються незмінними; 4) можливе штучне схрещування сортів, і воно дає цілком плідних гібридів. З 34 сортів гороху Мендель відібрав 22, які наділені чітко вираженими розходженнями по ряду ознак, і використовував їх у своїх дослідах зі схрещуванням. Менделя цікавили сім головних ознак: висота стебла, форма насіння, забарвлення насіння, форма і забарвлення плодів, розташування і забарвлення квіток. Наукова сумлінність змусила Менделя розтягти свої досліди на довгі вісім років. Що він з'ясував? 1 Якщо одна з рослин-батьків мала зелені горошини, а друга - жовті, то всі горошини їхніх нащадків у першому поколінні будуть жовтими. 2 Пара рослин з високим стеблом і низьким стеблом дасть потомство першого покоління тільки з високим стеблом. 3 Пара рослин з червоними і білими квітками дасть потомство першого покоління тільки з червоними квітками. І так далі. Мабуть, уся справа в тому, від кого саме - "батька" чи "матері" - одержали нащадки свої ознаки? Нічого подібного. Як це не дивно, але це не мало ніякого значення. Отже Мендель точно установив, що ознаки "батьків" не "зливаються" воєдино ( червоні і білі квітки не перетворюються в нащадків цих рослин у рожеві). Це було важливе наукове відкриття Блискуча знахідка Менделя полягала в тому, що він не став вивчати примхливі комбінації, сполучення ознак, а розглянув кожну ознаку окремо. Він вирішив точно підрахувати, яка частина нащадків одержить, наприклад, червоні квітки, а яка - білі, і установити числове співвідношення по кожній ознаці. Це був зовсім новий підхід для ботаніки. Числове співвідношення, установлене Менделем, було досить несподіваним. На кожну рослину з білими квітками приходилося в середньому три рослини з червоними. Майже точно - три до одного! Від кожного з батьків зародкова клітка успадковує по одному "спадкоємному задатку" (пізніше їх назвуть генами). Кожний із задатків визначає якась ознака - наприклад, червоне забарвлення квіток. Якщо в клітину попадають одночасно задатки, що визначають червоне і біле забарвлення, то виявляється тільки один з них. Другий же залишається схованим Спадкування при моногібридномусхрещуванні і закон розщеплення Для своїх перших експериментів Мендель вибирав рослини двох сортів, що чітко розрізнялися по якій-небудь ознаці, наприклад по розташуванню квіток: квітки можуть бути розподілені по всьому стеблу (пазушні) чи знаходитися на кінці стебла (верхівкові). Мендель проводив реципрокні схрещування - переносив пилкові зерна як з пазушних квіток на верхівкові, так і з верхівкових на пазушні. В усіх випадках з насіння, зібраного від отриманих гібридів, виростали рослини з пазушними квітками. Цю ознаку - «пазушні квітки»,- що спостерігається в рослин першого гібридного покоління, Мендель назвав домінантним; Результати дослідів Менделя по успадкуванню семи пар альтернативних ознак На підставі цих і аналогічних результатів Мендель зробив наступні висновки: 1. Оскільки вихідні батьківські сорти розмножувалися в чистоті (не розщеплювалися), у сорту з пазушними квітками повинно бути два «пазушних» фактори, а у сорту з верхівковими квітками - два «верхівкових» фактори. 2. Рослини F1 містили по одному фактору, отриманому від кожної з батьківських рослин через гамети. 3. Ці фактори в F1 не зливаються, а зберігають свою індивідуальність. 4. «Пазушний» фактор домінує над «верхівковим» фактором, що є рецесивним. Поділ пари батьківських факторів при утворенні гамет (так що в кожну гамету попадає лише один з них) відомо за назвою першого закону Менделя, чи закону розщеплення. Відповідно до цього закону, ознаки даного організму детермінуються парами внутрішніх факторів. В одній гаметі може бути представлено лише один з кожної пари таких факторів. Короткий виклад суті гіпотез Менделя. Відкриття генетики 1. Кожна ознака даного організму контролюється парою аллелей. 2. Якщо організм містить два різних аллеля для даної ознаки, то один з них (домінантний) може виявлятися, цілком придушуючи прояв іншого (рецесивного). 3. При мейозі кожна пара аллелей розділяється (розщеплюється) і кожна гамета одержує по одному з кожної пари аллелей (принцип розщеплення). 4. При утворенні чоловічих і жіночих гамет у кожну з них може потрапити будь-який аллель з однієї пари разом з будь-яким іншим з іншої пари (принцип незалежного розподілу). 5. Кожен аллель передається з покоління в покоління як дискретна не змінювана одиниця. 6. Кожен організм успадковує по одному аллелю (для кожної ознаки) від кожної з батьківських особин.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10322-svyato-spasa-21250

Презентація на тему «Свято Спаса»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10322/21250-prezentaciya-na-temu-svyato-spasa.ppt

files/21250-prezentaciya-na-temu-svyato-spasa.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10303-chykalenko-yevgen-harlamovych-14953

Презентація на тему «Чикаленко Євген Харламович» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10303/14953-prezentaciya-na-temu-chykalenko-yevgen-harlamovych.ppt

files/14953-prezentaciya-na-temu-chykalenko-yevgen-harlamovych.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10313-leeds-2503

Презентація на тему «Leeds»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10313/2503-prezentacya-na-temu-leeds.pptx

files/2503-prezentacya-na-temu-leeds.pptx

Leeds Leeds is a city in West Yorkshire, England, the principal settlement in the City of Leeds metropolitan district. It’s the 3rd largest city in the UK by population, after London and Birmingham. It is the cultural, financial and commercial heart of the West Yorkshire Urban Area. Public transport, rail and road communications networks in the region are focused on Leeds. Map of West Yorkshire, UK with Leeds highlighted. Geography Leeds is 266 km north-northwest of London. It is connected to the North Sea by the Aire River and to the Irish Sea by the Leeds and Liverpool Canal. The city centre lies at about 63 m above sea level while the district ranges from 340 m in the far west to about 10 m where the rivers Aire and Wharfe cross the eastern boundary. The centre of Leeds is part of a continuously built-up area extending to Pudsey, Bramley, Horsforth, Alwoodley, Seacroft, Middleton and Morley. Over 65% of the Leeds district is green belt land and the city centre is less than twenty miles (32 km) from the Yorkshire Dales National Park, which has some of the most spectacular scenery and countryside in the UK. Inner and southern areas of Leeds lie on a layer of coal measure sandstones. To the north parts are built on older sandstone and gritstones and to the east it extends into the magnesian limestone belt. The land use in the central areas of Leeds is overwhelmingly urban. River Aire in Leeds Climate Leeds has a climate that is oceanic, greatly influenced by the Atlantic and the Pennines. Summers are usually mild, with moderate rainfall, while winters are chilly, cloudy with occasional snow and frost. Spring and autumn are mild but snow and frost are not unheard of in either season. July is the warmest month, with a mean temperature of 16 °C (61 °F), while the coldest month is January, with a mean temperature of 3 °C (37 °F). Temperatures above 30 °C (86 °F) and below −10 °C (14 °F) are not very common but can happen occasionally. As is typical for many sprawling cities in areas of varying topography, temperatures can change depending on location. Situated on the eastern side of the Pennines, Leeds is among the driest cities in the United Kingdom, with an annual rainfall of 660 mm (25.98 in). Though extreme weather in Leeds is relatively rare, thunderstorms, blizzards, gale force winds and even tornadoes have struck the city. Climate Summer Autumn Winter Spring Economy The city region has a diverse economy consisting of around 100,000 businesses, generating around £52 billion a year and is becoming recognised as a national centre for financial and business services. Leeds is at the economic heart, with some 124,000 people engaged in financial services. The city is the UK's second largest financial and legal centre. There is a large conference industry in Harrogate where the UK's third largest integrated conference and exhibition centre, Harrogate International Centre, is located. Although like most of the UK manufacturing has declined, the city region retains role in the UK’s manufacturing base which has emerged from a period of restructuring and moved into producing higher value goods, managing off-shored elements of production and concentrating on research and development activity. Economy Infirmary Street in the heart of Leeds' Financial District The Asda House, the head office of Asda Central Business District Education (schools) In 2008 Education Leeds, a non-profit company owned by Leeds City Council, provided for 220 primary schools, 39 secondary schools and 6 special inclusive learning centres. Under the government Building Schools for the Future initiative, Leeds secured £260m, to transform 13 secondary schools into high achieving, e-confident, inclusive schools. Leeds was one of a number of local authorities to try the three-tier system with first, middle and secondary schools. It reverted to the two-tier system in 1989. The city's oldest and largest private school is The Grammar School at Leeds, which was legally re-created in 2005 following the merger of Leeds Grammar School, established 1552, and Leeds Girls' High School, established 1857. Other independent schools in Leeds include faith schools serving the Jewish and Muslim communities. Education (schools) Girl High School Grammar School Brudenell School School of Business Higher education Further education in Leeds is provided by Leeds City College (formed by a merger in 2009 and having over 60,000 students), Leeds College of Building and Notre Dame Catholic Sixth Form College. The city has three universities: the University of Leeds – which received its charter in 1904 having developed from the Yorkshire College which was founded in 1874 and the Leeds School of Medicine of 1831; Leeds Metropolitan University (formerly Leeds Polytechnic) which became a university in 1992 but can trace its roots to the Mechanics' Institute of 1824; and Leeds Trinity University which began in 1966 as two teacher training colleges which merged in 1980 to form Trinity and All Saints College and became a university in 2012. The city was voted the Best UK University Destination by a survey in The Independent newspaper. The combined totals of learners give Leeds one of the largest student populations in the country with over 250,000 students Higher education University of Leeds Leeds Metropolitan University Leeds Trinity University Architecture The Plaza Tower is a skyscraper currently under construction. When complete in 2009 the Plaza overtook Opal 3 as Leeds' second tallest building. The tower contains 572 student flats and stands at 338 feet (103 m). It has 37 storeys (making it the building with the most storeys in Leeds, as the Bridgewater Place has commercial height ceilings. These are particularly high for the first eight storeys). Plaza Tower Architecture No guide to Leeds would be complete without the Leeds Grand Theatre and Opera House. The well-known theatre has hosted performance of long-running, touring shows, as well as our own homegrown creations. It’s the perfect example of Leeds culture at its best. The Leeds theatre offers consistently-stunning performances of Opera North and their repertoire of classic operas that will make any culture vulture swoon. Grand Theatre & Opera House Architecture Connected to Leeds Art Gallery, the Henry Moore Institute is one of the coolest and most unusual galleries in Leeds. It plays host to some incredible art, from old favourites and young newcomers, something that has earned it a place in our guide to Leeds. Providing some culture in Leeds, the exhibits at the Henry Moore Institute are rich and varied, with a focus on sculpture, some are even interactive, giving the viewer a unique involvement in the art. Henry Moore Institute Thank you for attention!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10350-bertolt-breht-5005

Презентація на тему «Бертольт Брехт» (варіант 3)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10350/5005-prezentaciya-na-temu-bertolt-breht-zavantazhyty.pptx

files/5005-prezentaciya-na-temu-bertolt-breht-zavantazhyty.pptx

(1898-1956) Бертольт Брехт Отримав міжнародне визнання своєї творчості. Його вважають засновником епічного («діалектичного») театру. Член Всесвітньої Ради Миру. Міжнародна Сталінська премія «За зміцнення миру між народами» (1954) Бе́ртольт Брехт (нім. Bertolt Brecht; * 10 лютого 1898, Аугсбург, Баварія — † 14 серпня 1956, Берлін) — німецький драматург і поет. Народився в заможній буржуазній родині. Закінчив Мюнхенський університет. Літературну діяльність почав 1918 року. 1920-ті рр. — працював театральним режисером. Розробив концепцію новаторської драми й успішно опробував її в низці п'єс. Б.Брехт і Гелена Вайґель, що блискуче грала провідні ролі в його драмах, стали знаменитостями. Біографія Починаючи з другої половини 1920-х рр., у творчому розвитку Брехта намітився злам, який охопив усі рівні його духовного життя. Він студіював праці Карла Маркса, знаходячи в них раціонально (до того ж економічно й політичне) аргументоване підґрунтя власного бунту проти капіталізму, а також позитивну, на його думку, програму перетворення суспільства та мистецтва. Він зблизився з КПН і залучився до відповідної пропаганди, тим самим повторюючи шлях багатьох авангардистів, які починали з тотального заперечення "старого світу", але приходили до утвердження нового тоталітарного режиму. Його п`єси тих років позначені впливом експресіонізму. Брехт розробляв теорію «епічного театру», який мав на меті виховання передової свідомості. Виходячи з цієї теорії, поставив за однойменним романом Максима Горького п'єсу «Мати» (1932) та ін. 1933—1948 — перебував в еміграції за межами Німеччини. В ті роки написав твори, спрямовані проти мілітаризму та фашизму («Трьохкопійчаний роман», 1934; «Гвинтівки Тереси Каррар», 1937; п'єси: «Матінка Кураж і її діти», 1938; «Життя Галілея», 1939; «Страх і відчай у Третій імперії», 1939; «Швейк у Другій світовій війні», 1944 тощо). Талант опального на батьківщині Брехта знайшов визнання за кордоном. Зросла кількість його шанувальників; його п'єси успішно ставили на сценах Парижа, Амстердама, Копенгагена. Але навіть у затишній Данії він відчував психологічний тиск. Адже данські нацисти час від часу публікували списки з іменами найвідоміших німецьких еміґрантів, а данська поліція постійно інформувала про них нацистську службу безпеки й закордонний відділ гестапо. У перший же місяць свого перебування в Данії Брехт довідався з газет, що данці передали німецькій поліції активіста КПН Функе, знаючи, що на Батьківщині він потрапить до концтабору. До того ж, як і решта еміґрантів, Брехт був змушений дати письмову обіцянку не долучатися до будь-якої політичної діяльності. Двічі упродовж 1930-х років відвідав Москву, де як член редколегії залучився разом із Ліоном Фейхтванґером до видання німецькомовного часопису Das Wort. Утім, попри свою прокомуністичну орієнтацію, місцем свого подальшого перебування він обрав не СРСР, а США. Тут продовжив інтенсивно працювати — і як драматург, і як кіносценарист, і як режисер-постановник. Проте умов для повноцінної творчої реалізації він не мав і в Америці, бо був тут маловідомим драматургом, до того ж — підозрілим через свої симпатії до комуністичного руху. Деякий час Брехт працював для Голлівуда, але так і не вписався у тодішню американську кіноіндустрію, орієнтованої насамперед на виробництво сенсаційних бойовиків. Один із брехтівських сценаріїв був брутально спотворений. Обурений драматург розірвав взаємини з фірмою, перекривши собі шляхи до участі в інших, цікавих для нього кінопроектах. За 6 років перебування в США з'явилися лише кілька його публікацій у газетах і журналах. Жодної книжки Брехт тут не видав. По завершенні Другої світової війни Брехт переїхав до Берліна, сподіваючись, що у соціалістичній Німеччині він матиме найкращі можливості для творчості. Та й справді, він і його дружина вперше у житті отримали власний театр — Berliner Ensemble («Берлінський ансамбль», 1949), що швидко завоював славу новаторського. Втім, цей «неортодоксальний марксист» і тут прагнув зберегти незалежність від комуністичної влади. Тому й не прийняв громадянства НДР, а продовжував жити на Батьківщині із закордонним (австрійським) паспортом, готовий будь-якої миті опинитися по той бік «залізної завіси». Твори останніх років: віршований памфлет «„Свобода“ і „демократія“» (1947), п'єса «Кавказьке крейдяне коло» (1949), збірка «Сто віршів. 1918–1950» (1952) тощо. В останній період творчості визнання Брехта стрімко зростала: він став лауреатом національних і міжнародних премій, його обрали членом Академії мистецтв НДР й президентом німецького ПЕН-центру; його книжки виходили великими накладами; його драми набували щораз більшої популярності. Ще кілька днів він провів удома, переглядаючи свої рукописи, а 14 серпня пішов із життя. На тлі інтенсивної режисерської праці різко погіршилося здоров'я письменника. Лікарі засвідчили, що його хворе серце може зупинитися будь-якої хвилини. Попри патологічну слабкість і думки про близьку смерть, Брехт до останніх днів працював. 10 серпня 1956 року він ще відвідав репетицію у "Берлінському Ансамблі". Втім, погане самопочуття змусило його залишити залу. Брехт бажав створити театр, який спонукав би глядача до роздумів і розмірковувань, а не до співвідчуття. Задля цього він «відчужив» і дезілюзіонував гру акторів, аби зробити її схожою на звичайне життя (Брехт називав це «ефектом відчуження», нім. Verfremdungseffekt). Актори мали б аналізувати та синтезувати, тобто дивитись на роль іззовні, аби згодом цілком свідомо діяти точно так, як діяв їхний персонаж. Спочатку Брехт дав своїй концепції назву «епічний театр», але згодом запропонував використовувати назву «діалектичний театр». Діалектичність театру Брехта полягає на тому, що він спонукає до конфлікту між розважанням і навчанням, що має знищувати «емоціональну причетність» у глядачів, досягаючи в такий спосіб «ефекту відчуження». Внесок у розвиток світового театру

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1018-realism-9075

Презентація на тему «Realism» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1018/9075-prezentaciya-na-temu-realism-skachaty.pptx

files/9075-prezentaciya-na-temu-realism-skachaty.pptx

Realism (arts) Bonjour, Monsieur Courbet, 1854. A Realist painting by Gustave Courbet. Realism in the arts may be generally defined as the attempt to represent subject matter truthfully, without artificiality and avoiding artistic conventions, implausible, exotic and supernatural elements. The term originated in the 19th century, and was used to describe the work of Gustave Courbet and a group of painters who rejected idealization, focusing instead on everyday life Realism or naturalism as the depiction of ordinary, everyday subjects Realism and Naturalism were major points in which Americans began to industrialize themselves. Realism began to move towards images of contemporary life and society 'as they were'. Marketplace during the Occupation (1942), Fernando Cueto Amorsolo, Philippines, Oil on canvas, Collection of National Heritage Board, Singapore Engineering Corps Constructing a Bridge in Malaya (c. 1944), Shimizu Toshi, Japan, Oil on canvas, Collection of National Museum of Modern Art, Japan Jean-Baptiste-Camille Corot Jean-Baptiste-Camille Corot was a French landscape painter and Portrait painter as well as a printmaker in etching. Corot was the leading painter of the Barbizon school of France in the mid-nineteenth century. He is a pivotal figure in landscape painting and his vast output simultaneously references the Neo-Classical tradition and anticipates the plein-air innovations of Impressionism. Woman with a Pearl, 1868-70, Paris: Musée du Louvre. Ville d'Avray, ca. 1867, oil on canvas. Washington, D.C.: National Gallery of Art. Bornova, İzmir, 1873 La Trinité-des-Monts, seen from the Villa Medici, 1825-1828 oil on canvas. Paris: Musée du Louvre. Jean-François Millet was a French painter and one of the founders of the Barbizon school in rural France. Millet is noted for his scenes of peasant farmers; he can be categorized as part of the movements of Realism and Naturalism. Jean-François Millet In this painting by Millet, the waning moon throws a mysterious light across the plain between the villages of Barbizon and Chailly. The Walters Art Museum. Woman Baking Bread, 1854. Kröller-Müller Museum, Otterlo. The Sower, 1850. Museum of Fine Arts, Boston. Thomas Cowperthwait Eakins was an American realist painter, photographer,sculptor, and fine arts educator. He is widely acknowledged to be one of the most important artists in American art history. Thomas Cowperthwait Eakins Max Schmitt in a single scull (1871), Metropolitan Museum of Art, New York. Miss Amelia Van Buren, ca. 1891, The Phillips Collection, Washington DC Wrestlers, 1899, Los Angeles County Museum of Art, Los Angeles, California. Mykola Kornylovych Pymonenko was a Ukrainian painter. One of the most eminent Ukrainian genre painters Pymonenko was widely acclaimed in the Russian Empire; A member of the Imperial Academy of Arts since 1904 and of a progressive Peredvizhniki artistic movement and the turn of the century. Mykola Pymonenko. Fortune-Telling on Christmastide. 1888. The State Russian Museum, Saint Petersburg Harvester, Oil on canvas. 1889, National Art Museum of Ukraine, Kiev Konstiantyn Trutovsky Konstiantyn Trutovsky was a Russian-Ukrainian realist painter and graphic artist. His artistic heritage includes numerous genre screens on Ukrainian themes. He was interested in ethnography and depicted colorful Ukrainian folk customs, not shying away from "a dash of good humour". Like Taras Shevchenko, Ukraine's foremost bard, Trutovsky described the miserable and hopeless life of the peasant. By the water well by Trutovsky The Gleaners (Jean-Francois Millet) This painting is a great example of realism. It shows three peasant women gleaning a field for some scraps of wheat. They are bent over in hard work in the hope of finding a tiny bit of food. This painting was not well received by the French upper class when it was first exhibited in 1857 as it showed the harsh reality of poverty. Young Women from the Village (Gustave Courbet) The reality of this painting is in stark contrast to Romanticism. The three women are dressed in their country clothes and the landscape is rough and a little ugly. Even the cows are scraggly looking. The rich lady is handing some money to the poor girl while the others look on. Courbet was criticized for the "reality" of this painting, but that was what he found beautiful and was trying to capture. The Fox Hunt (Winslow Homer) In this painting Winslow Homer shows a hungry fox hunting in the snow for food. At the same time there are ravens which are so driven to hunger they are hunting the fox. There is nothing heroic or romantic about this painting, just the reality of what happens in the winter to hungry animals. Realism vs Fauvism: How will you paint? There is a big difference between Realism and Fauvism. Realist painting is an art form that requires copying every single detail from the hair on the farmer to the wrinkles on the tree. It’s making sure that the sky stays blue and the sea stays green. Thus, someone capable of following the rules – imitating every single detail and colour onto the canvas will be successful. Fauvist painting on the other hand requires much less physical skill but will take much more creativity. Artists of this style emphasize strong colour over the representation of realistic subjects. This is when the sky can be red and the sea can be aquamarine. A much deeper level of skill is needed– the ability to creatively interpret the subject using colours to communicate an emotional response to a scene. Ufa. Alexandrovskaya Street Kazan. Tukaevskaya Street Prague Kazan Kremlin. View of the Kul-Sharif Mosque Raifsky Monastery Forest lake Charles Bridge (Prague) Under the shady willows Interesting Facts about Realism • The Realism movement started in France after the 1848 revolution. • Unlike some other artistic movements, there was little sculpture or architecture as part of this movement. • Near the end of the Realism movement, a school of art called the Pre-Raphaelite Brotherhood immerged. This was a group of English poets, artists, and critics. They felt the only true art was the High Renaissance. • The invention of photography in 1840 likely helped to spur on the realism movement. http://www.orgsites.com/de/english11story/_pgg8.php3 http://en.wikipedia.org/wiki/Realism_(arts) http://opencontours.com/2010/05/19/realism-in-asia/ http://www.ducksters.com/history/art/realism.php http://col0urblind.wordpress.com/2011/05/08/realism-vs-fauvism-how-will-you-paint/ http://www.arthit.ru/realism/0153/realism.html http://shelf3d.com/i/realism%20(art) http://en.wikipedia.org/wiki/Jean-Baptiste-Camille_Corot http://en.wikipedia.org/wiki/Jean-François_Millet http://en.wikipedia.org/wiki/Thomas_Eakins http://www.artcyclopedia.com/history/realism.html http://en.wikipedia.org/wiki/Mykola_Pymonenko http://en.wikipedia.org/wiki/Konstiantyn_Trutovsky

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10327-vyshyvannya-strichkamy-19398

Презентація на тему «Вишивання стрічками» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10327/19398-prezentaciya-na-temu-vyshyvannya-strichkamy.pptx

files/19398-prezentaciya-na-temu-vyshyvannya-strichkamy.pptx

Вишивання стрічками Історія вишивання стрічками Із давніх-давен вузькі смужки тканини використовувалися вповсякденному житті й господарській діяльності. У давнину жінки Греції вплітали в волосся смужки тканини, щоб «оживити» свій образ. Крім того, кольоровими стрічками прикрашали одяг, але при цьому кожному соціальному класу відповідав свій колір і матеріал. У Середні віки в Італії стрічками прикрашали спинки стільців і балдахіни, а також підв'язували важкі штори. І тільки у XIV ст. почалось побутове використання стрічок.На початку XVIII ст. попит на стрічку зріс і розпочався період швидкого поширення розкішних І красивих стрічок. Король Людовик XIV прикрашав розшитими дорогоцінним камінням стрічками навіть своє взуття. Прийшла епоха рококо. Сукні стали об'ємними і просторими, прикрашеними стрічками. Вишивання шовковими стрічками не втатило своєї популярності і сьогодні,адже це надзвичайно цікаво не вимагає складних пристроїв і великих попередніх витрат. До того ж тут застосовуються прості і всім добре відомі прийоми вишивання. Інструменти і матеріали: 1. Атласна стрічка 2. Нитки під  колір стрічки3. Ножиці 4. П’яльці5. Лінійка6. Тканина під колір стрічки7. Тканина для основи картини 8. Шпильки. Перед початком вишивання перевірити тканину та стрічки на линючість. Для роботи використовувати стрічку завдовжки не більше 30—40 см, щоб вона не обсипа­лася. Якщо стрічка закінчилася, її можна доточити. Основні шви: Прямий шов - просто стежки в різних напрямках. Використовуючи тільки цей шов, ви вже можете вишити квітку - астру абхризантему, наприклад.  Японський стрічковий стібок - використовується для вишивання пелюсток і листя. Виконувати його просто - голка вколюється в основу через стрічку, таким чином край стрічки закручується. Петля з прікріпкой або "лінива маргаритка» - по суті це стебельчатий шов, відомий багатьом. Використовується для пелюсток квітів. Початок роботи         Щоб почати роботу візьміть стрічку 50 см і засильте її в голку. Підігніть невеличкий хвостик на кінці стрічки і заколіть голку по центру. Притримуючи стрічку однією рукою і підтягуючи іншою, зав’яжіть вузлик. Такий вузлик є пласким і не збільшує товщину вишивки Щоб закріпити нитку, коли ви закінчили роботу, виведіть її на спід і обережно зробивши пете льку проведіть голку між стібками вишивки. Обережно притримуючи стібки, витягніть стрічку і обріжте її. Часом краще закріпляти стрічку стібками ниток муліне                                                                                                                                                                         Шов «вперед голка» Використовують як контур або для вишивки стебел Виведіть голку на лице і зробіть короткий стібок. Такий самий зробіть зі споду, вивівши голку на лицьовий бік на відстані довжини першого стібка, зробіть наступний стібок точно такої довжини, як і перший. Якщо виконавши шов, повернутися назад і заповнити усі проміжки – вийде суцільна лінія. Шов «півпетельки» Ним обшивають краї Шов можна шити як вертикально, так і горизонтально. Протягніть голку зі стрічкою на лице наліво вгору, зробіть петельку, притримуючи її великим пальцем лівої руки. Виколіть голку правіше напроти проколу. Виведіть голку зі споду в центрі готової півпетельки. Закріпіть півпетельку прикріпкою, перекинувши стрічку через утворену петельку. Шов «петельки» Витягніть голку на лице, застроміть у точку звідки вона вийшла і витягніть на спід, лишивши з лицьового боку петельку. Щоб надати їй округлості просуньте в неї олівець і підтягніть стрічку. Готову петельку можна заколоим шпилькою. Виконайте так само другу, третю та інші петельки, рухаючись по колу і закріплюючи кожну петельку шпилькою. Зробивши 5 пелюсток квітки, закріпіть стрічку, центр заповніть швом «вузлики» чи намистинками. Зніміть шпильки – квітка готова. Види стрічок: Вуалева стрічка може бути гладенькою чи зі вставкою з атласу по центру. З неї вручну роблять троянди, які нашиваються на виріб, або ж в окремих випадках її використовують як основу. Атласні стрічки бувають гладенькими і призбореними і якнайширше використовуються як гнучка основа. Мережані стрічки, прикрашені намистинками, чи призібрані застосовують як для вишивання, так і для декорування виробів. Крім цього стрічки можна поділити на 2 групи: ті, які можна прати, і декоративні. Стрічки і тасьму, яку можна прати роблять з високоякісних тканин із кромкою, на бабінах вказано, як саме їх слід прати, прасувати тощо. Декоративні стрічки використовуються лише для прикрашання Також у роботі використовують намистинки і бісер, які надають вишивці особливу витонченість Тканини Бавовняні: рогожка, батист, плис, муслін, сатин Будь-які лляні Шовкові: шифон, чесуча, шовкова тюль Шерстяні тканини: креп, твид, джерсі Головне, щоб тканина була досить міцною, щоб стібки надійно трималися, та еластичною, щоб крізь неї вільно проходила нитка. Важливим критерієм при виборі тканини є її гармонійне поєднання із колористикою композиції. Вироби оздобленні стрічками Дякую за увагу ! Виконала ліцеїстка 10 класу Рудюк Л.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10316-perlyny-gotychnoyi-arhitektury-11304

Презентація на тему «Перлини готичної архітектури»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10316/11304-prezentaciya-na-temu-perlyny-gotychnoyi-arhitektury.pptx

files/11304-prezentaciya-na-temu-perlyny-gotychnoyi-arhitektury.pptx

Перлини готичної архітектури Готичне мистецтво зародилося близько 1440 року в Іль-Де-Франс. Спочатку воно простежується тільки в будівництві соборів і найбільш важливих абатських церков цієї області. Але незабаром готика поширилася по всій Франції, а потім і по Європі.  Готика це перший в історії архітектурний стиль, від якого до наших днів дійшли добутку всіх жанрів. Серед цих видатних будівель особливе місце займають надзвичайно різноманітні в стилістичному плані собори, абатські й міські церкви. Вони багато прикрашені скульптурою, вітражами й настінним розписом, а в їхньому оздобленні видне місце займають твори ювелірного мистецтва й розкішно ілюстровані книги.  Кельнський собор. Кельн. Німеччина. Готика пов'язана з розвитком міста. Міське життя породжує нові типи будинків цивільного призначення: біржа, митниця, суд, лікарні, склади, ринки тощо. Особлива увага приділяється сторожовій вежі ратуші (беф-руа), що була символом незалежності, як міський собор був символом добробуту громадян комуни. Ратуша в Штранзульді. Рання готика репрезентована Собором Паризької Богоматері (п'ятинефний храм уміщував до 9 тисяч чоловік). В його конструкції виразно виявляються всі основні принципи готики, але від важкої романської архітектури — масивна гладінь стін, приземкуваті стовпи, незграбні вежі, мінімум скульптури. Широковідомим став Шартрський собор. Блискучий приклад зрілої французької готики — собор у Реймсі. Найбільший і найвищий собор Франції — Ам'єнський. Його довжина 145 м, висота склепіння центрального нефа 42,5 м. Ам'єнський собор часто називають готичним Парфеноном. Німецька готична архітектура склалася пізніше за французьку. Німецькі собори простіші, будинок сильніше витягнутий по вертикалі, шпилі веж дуже високі. Особливість — однобаштові храми, увінчані високим шпилем. Для Північної Європи характерна цегляна готика. Найбільш знаменитим циклом скульптур періоду готики незаперечно вважається скульптурний декор собору в Гаумбурзі. Взірці української готики Готичний собор у Львові Досить обґрунтованими видаються ті припущення, що химери виконували обов'язки, захищаючи дім. Це може пояснити їх рідкісна потворність . Ідоли з каменю або відлякували темні сили, або змушували їх думати, що ця споруда вже зайнята іншими пекельними створіннями.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10246-rozhdestvo-v-avstralyy-4543

Презентація на тему «Рождество в Австралии»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10246/4543-prezentaciya-na-temu-rozhdestvo-v-avstralyy.pptx

files/4543-prezentaciya-na-temu-rozhdestvo-v-avstralyy.pptx

Рождество в Австралии. То что же такое Рождество для Австралии? Это самый большой и самый главный праздник года. И прежде всего -это СЕМЕЙНЫЙ праздник, так как отмечают его всей семьей, и отмечают очень и очень многие семьи. Во вторую очередь - это огромный религиозный праздник, и различные церкви его широко празднуют. Начало Рожденственских празднований символизирует Рождественский парад, который организуется для Жителей Австрии. Традиция эта сравнительно недавняя, но она прочно прижилась в этой стране! Кульминацией парада является прибытие Санта-Клауса, так давно ожидаемого всеми детьми... Это очень яркое событие и зрители любого возраста радуются, как дети... Если вы пропустили Рождественский парад, Рождество вы всё равно не пропустите. И, скорее всего, первое напоминание о приближающемся сезоне будет в форме каталога, который доставят вам на дом... В магазинах уже выложены украшения и подарки, так что вас приглашают! Каталоги пестрят яркими фотографиями предлагаемого товара, так что мы поддаёмся соблазну. Тем более, что самое время начать закупать подарки. Надо отметить, что многие закупают подарки заранее, чтобы не мучаться в последний момент. Но очень много и тех, кто делает покупки в самый последний момент. Вот, тогда-то и не попасть в торговые центры, не найти парковку! Подарки - это очень серьёзно! Основное внимание уделяется подаркам для детей. Именно для них и существует этот праздник, и к ним при ходит Санта-Клаус и приносит желанные подарки. Ещё одна, на этот раз очень старая традиция Рождества - в витринах магазина устраивается показ различных сценок с использованием кукол из различных Рождественских сказок и историй. Темой этого года является "Щелкунчик". А между делом традиции украшать витрины в этом году исполнилось 55 лет! Примерно миллион посетителей проходит перед витринами каждый год. Жители города очень любят эту традицию и выстаивают подолгу в очереди. Сам процесс украшения держится в секрете до момента открытия. В этом году витрины были предсталены на общее обозрение 5 ноября.... В торговых центрах дети могут посетить Санта-Клауса и попросить у него заветный подарок. Обычно начало декабря связано с украшением домов. Но есть категория людей, которые подходят к украшению своих домов СЕРЬЁЗНО. Они начинают подготовку за несколько недель и даже пару месяцев до Рождества. Для того, что бы развесить огромного количество электрических гирлянд, требуется очень много времени. Но результаты просто поражают! Есть целые районы, где на одной улице несколько домов рядом украшены, и получается очень красивое зрелище. Ну, а если ещё не запаслись украшениями, то их можно приобрести в любом торговом центре... Многие начинают подумывать о ёлке в районе 1 декабря... Тогда же начинается отсчёт дней до Рождества... В магазинах продают специальные календари, в которых в 25-ти окошечках спрятан шоколад. Для детей это - замечательная традиция - открывать новое окошко каждый день и поедать шоколад. И так 25 дней! На входную дверь многих австралийских домов вешают Рождественский венок - это тоже традиция. И она очень давняя. Вывешивание венка в далёкие времена означало, что в доме отмечают рождение Исуса Христа, что здесь живут мирные люди, и вам будут рады... Те времена давно прошли, но традиция осталась... Ну, вот, и пришёл Рождественский вечер .Рождественский вечер - традиция европейская, так что почти все выходцы из Европы поддерживают эту традицию и в Австралии. Они накрывают праздничный стол, обязательным атрибутом которого являются свечи. Многие европейцы обмениваются подарками . После Рождества в Австралии наступает «День Коробок. История этого дня началась несколько веков назад. Во все времена люди жертвовали церкви свои деньги и подарки. Всё это складывалось в коробки. На следующий день после Рождества коробки в Церкви открывали и их содержимое раздавали бедным людям. Одной из любимых традиций в Австралии стал ежегодный конкурс «Рождественская иллюминация». Сотни людей украшают свои дома гирляндами и фигурками разных персонажей, составляя из этого тематические сценки: приезд Санты Клауса в санях на оленях, рождение Иисуса Христа в яслях, водопады, дворцы, переливающиеся пальмы под вид Лас-Вегаса и всё, на что только способна фантазия домашних дизайнеров. Летом в Австралии цветут «праздничные» растения: Рождественский Колокол, Рождественский Лес, Рождественская Орхидея. Первые европейцы, приехавшие в Австралию, пришли от них в полный восторг: ведь они смогли украсить свои рождественские ёлки настоящими цветами диких растений! Они просто не могли сравниться с искусственными ёлочными игрушками в их далёкой холодной Англии А ещё мы никогда не должны забывать наших питомцев. Рождество - праздник и для них!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1034-thomas-jefferson-19403

Презентація на тему «Thomas Jefferson» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1034/19403-prezentaciya-na-temu-thomas-jefferson-skachaty.pptx

files/19403-prezentaciya-na-temu-thomas-jefferson-skachaty.pptx

Thomas Jefferson The Beginning March 4, 1801 Thomas Jefferson is the first President inaugurated in the new capital city of Washington D.C. He delivers his first inaugural address. This address outlines what he feels are the essential principles of government. Background and Education Father: Peter Jefferson Like most sons of land owners, he studied land surveying Graduated from William and Mary University in Williamsburg, VA Tall, red-headed, quiet Political Beliefs The government which governs least, governs best Strongly favored States Rights as opposed to a strong national government Believed in a strict construction, or strict interpretation, of the U.S.Constitution Wanted to end all taxes of any kind paid by U.S. citizens Accomplishments Prior to becoming President Wrote the first draft of the Declaration of Independence Wrote the Statute of Virginia for Religious Freedom Created the University of Virginia Served as an ambassador to Europe from the United States Lewis and Clark Expedition January 18, 1803 Jefferson asks Congress for funds to explore the land west of the Mississippi His goal is to find a water route to the Pacific May 1804 Meriwether Lewis and William Clark depart on the expedition Lewis and Clark Expedition January 18, 1803 Jefferson sends a secret message to congress regarding the Lewis and Clark Expedition In this message Jefferson asks for permission to establish trading with the Indians Embargo Act of 1807 1803 - Renewal of the Napoleonic Wars between France and Great Britain America was once again trapped between the two nations Jefferson wanting to stay neutral proposed an embargo on all foreign trade This was highly unsuccessful and devastated the American Economy The Non-Intercourse Act of 1809 was put in place to repeal the unsuccessful Embargo Act First Inaugural Address Essential Principles of Government “equal and exact justice to all men” “peace, commerce, and honest friendship with all nations” “the support of state governments” “the preservation of general government” punishment for those who choose to revolt compliance with the decisions of the majority a well disciplined militia honest payment of debts maintaining a sound economy proper distribution of information freedom of religion freedom of the press Second Inaugural Address Delivered on March 4, 1805 Stresses the importance of American neutrality in matters of foreign affairs Outlines the Louisiana Purchase and the processes by which the original inhabitants of the land will become citizens of the United States Stresses the importance of harmony amongst all inhabitants of America Thanks for your attention!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10347-etyka-demokrita-12460

Презентація на тему «Етика Демокріта»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10347/12460-prezentaciya-na-temu-etyka-demokrita.pptx

files/12460-prezentaciya-na-temu-etyka-demokrita.pptx

Виконала студентка I курсу, медичного факульт., ЛНМУ ім. Данила Галицького-Купчак Ярина Етика Демокріта Veritas in profundo-Істина в глибині Біографія Етика Демокріта Висновок Джерела використаної літератури Зміст «Філософ ,що сміється» Демокріт (Демокрит)  Абдерський  (приблизно 460—370 роки до н. е.), давньогрецький філософ-матеріаліст,засновник атомістичної гіпотези пояснення світу. Демокріт народився в місті Абдери  у Фракії.  За час свого життя багато подорожував, вивчаючи філософські погляди різних народів. Лише в загальній гадці існує колір, у гадці — солодке, у гадці — гірке, а дійсно існують лише атоми і порожнеча. Етика Демокріта Згідно з вченням філософа, світ складається з маленьких неподільних частинок-атомів. Вони є складовою предметів об'єктивного світу, душі людини і навіть богів. Людина, за Демокрітом, є істотою природною, яка в процесі свого історичного розвитку стала істотою суспільною: взаємодопомога сприяла виживанню людей, нужда і досвід навчили їх відрізняти корисне від шкідливого, користь стала основним критерієм доцільності людської діяльності. Здатність розпізнавати добро і зло, обирати правильну поведінку залежить від виховання: "Якби діти не примушувалися до праці, то вони не навчилися б ні грамоти, ні музики, ні гімнастики, ні того, що найбільше зміцнює доброчесність, — сорому". Основним в етиці Демокріта є вчення про найвище благо і чесноти. Чесноти, за його твердженнями, — це спосіб досягнення найвищого блага, мети життя. Найвище благо — щастя індивіда, тобто добрий стан духу, самовдоволеність, спокій, рівновага, блаженство. Найважливішими чеснотами, на думку Демокріта, є і почуття міри.  Він вважав, що мудра людина завжди доброчесна, а невіглас приречений на нещастя, оскільки має хибні уявлення про насолоди, щастя і мету життя.  Найважливіші чесноти Мудрість Мудра людина завжди доброчесна, а невіглас приречений на нещастя, оскільки має хибні уявлення про насолоди, щастя і мету життя.  Міра  Почуття міри є неодмінною умовою доброчесного і щасливого життя. Щастя може досягти кожна вільна людина, важливо тільки навчитися переживати це почуття, тобто досягати евтимії — благого стану душі Демокріт був першим філософом, який розрізняв об'єктивне і суб'єктивне в моральному акті, зокрема мотив дії (вчинку) і власне дію (вчинок): "Ворог не той, хто завдає образи, а той, хто робить це з наміром".  З'ясовуючи моральність вчинку, він рекомендував враховувати наявність (чи відсутність) єдності бажання і дії. Тільки діючи відповідно до своїх переконань, можна бути справді моральним. Демокріт ставив мораль вище права. Основними засадами етики Демокріта є: раціоналізм (мудрість — найвища чеснота, а розум — критерій правильності поведінки людини); утилітаризм (ототожнення добра з користю, зла — зі шкодою); евдемонізм (визнання "щастя" визначальною категорією етики і вихідним принципом моралі). Висновок Цікаві факти Згідно з однією з легенд, Платон велів скупити і знищити всі праці Демокріта, якому він опонував в науці. Всього Демокріту належао близько 70. Найбільш відомими серед них є «Великий світоустрій», «Піфагор», «Про душевний настрій мудреця», «Про мужність, або про чесноту», «Про природу», «Про природу людини», «Про поезію» Платон Демокріт Віддання свідчить, що, прагнучи повністю відмовитися від сприйнять навколишнього світу, що перешкоджають, за переконанням Демокріта, істинним пізнанням, абдерський мислитель у кінці життя засліпив себе. Направивши за допомогою дзеркала виблискуючий промінь сонця прямо в очі. Засліпивши себе сяйвом світла, Демокріт занурився в морок, щоб в ньому бачити тільки розумовим зором, цілком зосередженим на утриманні буття, яке ніколи не дано побачити людському оку. Цікаві факти http://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%96%D1%82#cite_note-1 http://daviscountydaycare.com/klasichna-ellnska-flosofya/1387-demokrt_-_chas_sposb_jittya.html http://daviscountydaycare.com/klasichna-ellnska-flosofya/1387-demokrt_-_chas_sposb_jittya.html Джерела використаної літератури: Дякую за увагу!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10319-problema-yadernoyi-zbroyi-13938

Презентація на тему «Проблема ядерної зброї»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10319/13938-prezentaciya-na-temu-problema-yadernoyi-zbroyi.pptx

files/13938-prezentaciya-na-temu-problema-yadernoyi-zbroyi.pptx

Проблема ядерної зброї Мета: дослідити поняття та перші кроки до створення ядерної зброї, ознаймитсь із поділом ядерної зброї за потужністю. Завдання: розповісти про перші випробування ядерної зброї, поділити зброю на категорії, ознайомитисьіз запасами ядерної зброї у світі та «Ядерним клубом» Ядерна зброя — зброя масового ураження вибухової дії, побудована на використанні ядерної енергії, що вивільняється при ланцюговій ядерній реакції розщеплення важких ядер й/або термоядерній реакції синтезу легких ядер. власне ядерні заряди (бойові частини ракет і торпед, бомб, артилерійські снаряди тощо); засоби їх доставки до цілі (ракети,  літаки, торпеди, артилерій ські гармати тощо); засоби управління. Поняття ядерна зброя містить у собі: Ядерна зброя істотно відрізняється від інших видів озброєння як масштабами, так і характером ураження. На відстані близько кілометра від центру вибуху відбуваються суцільні руйнування та знищується все живе поза укриттями. Перш за все така дія зумовлена тим, що потужність ядерного вибуху набагато більша, ніж будь-якого боєприпасу, створеного на основі хімічної вибухівки. Потужність ядерних вибухів вимірюють у т.зв. тротиловому еквіваленті — вага тринітротолуолу (ТНТ), вибух якого призводить до вивільнення еквівалентної енергії. Навіть найменші ядерні заряди мають потужність вибуху близько 1 кілотонни (тобто тисячу тонн тротилу). Створення такого заряду зі звичайної вибухівки практично неможливо. Вибух однофазної ядерної бомби потужністю 23 кт. Полігон у Неваді (1953) ударна хвиля; світлове випромінювання; проникаюча радіація; радіоактисне зараження; електромагнітний імпульс; рентгенівське випромінювання. При підриві ядерних боєприпасів відбувається ядерний вибух, уражаючими факторами якого є: «Ядерні» — однофазні або одноступінчасті вибухові пристрої, у яких основний вихід енергії походить від ядерної реакції ,поділу важких ядер ( урану-235 або плутонію) з утворенням більш легких елементів. Термоядерна зброя (також «водневі») — двофазні або двоступінчасті вибухові пристрої, у яких послідовно розвиваються два фізичних процеси, локалізованих у різних областях простору: на першій стадії основним джерелом енергії є реакція ділення важких ядер, а на другій реакції ділення й термоядерного синтезу використаються в різних пропорціях, залежно від типу й настроювання боєприпасів. Всі ядерні боєприпаси можуть бути розділені на дві основні категорії: надмалі (менш 1 кт); малі (1 — 10 кт); середні (10 — 100 кт); великі (великої потужності) (100 кт — 1 Мт); надвеликі (надвеликої потужності) (понад 1 Мт). Прийнято ділити ядерні боєприпаси по потужності на п'ять груп: Перші кроки до створення ядерної зброї розпочинаються у 1896 році, коли було визнано радіоактивність урану, відкрито: гамма-випромінювання, полоній, радій, радон і актиній. Уперше визнано розщеплення ядра атома, теорію ланцюгової ядерної реакції. І вже в серпні 1945 року на японські міста американцями були скинуті перші атомні бомби «Маля»(6 серпня, Хіросіма) і «Товстун»(9серпня , Нагасакі). Хмара над Хіросімою після скинення бомби. Хмара над Наґасакі після скинення бомби. Навесні 1948 р. американці провели операцію «Піщаник». Підготовка до неї йшла з літа 1947 р. У ході операції були випробувані 3 удосконалені атомні бомби. 29 серпня 1949 р. СРСР провів випробування своєї атомної бомби РДС-1, зруйнувавши ядерну монополію США. Наприкінці січня — початку лютого 1951 р. США відкрили Ядерний полігон у Неваді і провели там операцію «Рейнджер» з 5 ядерних вибухів. У жовтні 1961 р. СРСР провів випробування Цар-бомби, найпотужнішого ядерного заряду в історії. Післявоєнне вдосконалювання ядерної зброї: Випробування термоядерної бомби на атолі Бікіні, 1954 р. Потужність вибуху 11 Мт, Перше випробовування ядерної зброї відбулося в США 16 липня 1945. Потужність атомної бомби становила 20 кілотонн. Найпотужніша випробувана бомба, «Цар-бомба» потужністю 50 мегатонн, вибухнула 30 жовтня 1961 на Новій Землі.. 1963 року всі ядерні держави підписали договір про обмеження випробовування ядерної зброї, за яким заборонялися вибухи в атмосфері, під водою й у відкритому космосі, але дозволялися підземні вибухи. Франція продовжувала випробовування в атмосфері до 1974 року, Китай — до 1980. Випробування Підводне випробування ядерної зброї Це неофіційна назва групи країн, що володіють ядерною зброєю. До неї входять США (з 1945), Росія (перед тим Радянський Союз: з 1949),Великобританія ( 1952), Франція ( 1960), КНР ( 1964), Індія ( 1974), Пакистан ( 1998) і КНДР ( 2006). Також вважається, що Ізраїль має ядерну зброю. Ядерний клуб Україна, Білорусія й Казахстан, на території яких перебувала частина ядерного озброєння СРСР, після підписання в 1992 році Лісабонського протоколу були оголошені країнами, що не мають ядерної зброї, і в 1994- 1996 роках передали всі ядерні боєприпаси РФ. 1991 року після розпаду Радянського Союзу Україна була третьою країною у світі за ядерним арсеналом. Україна відмовилась від свого арсеналу, який розташовувався на її території з часів Радянського Союзу, за умов надання їй відповідних гарантій провідними ядерними державами світу. З вересня 1993 р. під час переговорів двох Президентів України і Росії була досягнута домовленість про ліквідацію всієї ядерної зброї, що розташовувалася в Україні. Запаси ядерної зброї у світі Виконали: Розумна Ілона, Лисенко Лілія Дякуємо за увагу!!!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10340-metallurgycheskyj-zavod-ynterpajp-stal-v-dnepropetrovske-6457

Презентація на тему «Металлургический завод «ИНТЕРПАЙП сталь» в Днепропетровске»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10340/6457-prezentaciya-na-temu-metallurgycheskyy-zavod-ynterpayp-stal-v-dnepropetrovske.pptx

files/6457-prezentaciya-na-temu-metallurgycheskyy-zavod-ynterpayp-stal-v-dnepropetrovske.pptx

Металлургический завод«ИНТЕРПАЙП сталь» в Днепропетровске Подготовила Ученица 10-А класса Касперук Карина 2013г. План 1. Открытие завода «Интерпайп сталь». 2. Управление предприятием. 3. Продукция завода. 4. Цеха металлургического завода. 5. Сырье для «Интерпайп сталь». 6. Экспорт и импорт. 7. Странный памятник солнцу в Днепропетровске на заводе Интерпайпа. Открытие завода 4 октября 2012 года современный, модернизированный, конкурентный и первый, построенный "с нуля" завод, открылся в Днепропетровске. Грандиозный проект реализовали за четыре года. Участие в открытии принял Президент Виктор Янукович. Он отметил современные технологии, по которым создан завод и заявил: «Это тот путь, которым надо двигаться и другим промышленным предприятиям. Это - не только рабочие места, но и экономия энергозатрат и газа. И главное - сохранение окружающей среды в промышленном регионе.» Открытие завода Завод "Интерпайп сталь" создан в рамках реализации в Украине проекта по использованию новых прогрессивных технологий производства стали на уровне мировых стандартов в сфере энергосбережения, защиты окружающей среды. Строительство объекта началось в апреле 2008 года, общая стоимость - 700 млн. долларов. В год комплекс сможет производить 1,32 млн. тонн колесной и трубной заготовки без эксплуатации мартеновского производства, что снизит выбросы в атмосферу загрязняющих веществ. Введение комплекса в действие создает более 600 новых рабочих мест. Открытие завода Открытие завода посетили: Экс-Президент Украины Леонид Кучма Митрополит Днепропетровский и Павлоградский Ириней Посол США в Украине Джон Теффт Экс-президент Польши Александр Квасьневский Александр Малинин Управление металлургическим заводом «Интерпайп» Александр Киричко (год рождения 1965), Генеральный директор Александр Киричко руководит деятельностью компании ИНТЕРПАЙП. Александр Киричко обладает многолетним опытом управления компаниями металлургической промышленности. Его карьера в ИНТЕРПАЙП началась в 1991 году. Окончил Днепропетровский национальный университет, специальность «Радиофизика и электроника» в 1987 году. В 2004 году стал лауреатом государственной премии Украины в области науки и техники «За инвестиционный металлургический комплекс инновационных технологий производства стали и цельнокатаных железнодорожных колес, которые обеспечивают высокую конкурентоспособность их на международных рынках транспортного металла». Продукция завода Предприятие специализируется на производстве бесшовных труб для добычи и транспортировки продуктов в нефтегазодобывающей отрасли, труб специального назначения для машиностроения и энергетической промышленности, труб общего назначения для применения в других промышленных отраслях, а также колес и бандажей для железнодорожного транспорта. Цеха металлургического завода Сталеплавильный цех Цех по производству бесшовных труб на трубопрокатном агрегате с автомат-станом (диаметр труб 73 -168 мм) Цех по производству труб на трубопрокатном агрегате с пильгер-станом (диаметр труб 168 - 377 мм) Цех по производству труб специального назначения на трубопрокатном агрегате со станом Асселя (диаметр труб от 76 до 203 мм) Колесопрокатный цех Сырье для «Интерпайп сталь» Металлолом -основное сырье для нового завода, которое поставляет предприятие «Втормет». ПАО “Днепропетровский Втормет” специализируется на заготовке и переработке лома черных металлов в Днепропетровской области с последующей реализацией этого товара, в том числе на подготовке металлошихты для сталеплавильных предприятий. Входит в структуру промышленных активов компании “Интерпайп”. Имеет разветвленную сеть площадок по сбору лома в Центральной и Восточной Украине. Экспорт и импорт Компания является экспортером в следующие страны: Азербайджан, Аргентина, Австрия, Бангладеш, Армения, Бельгия, Бразилия, Болгария, Беларусь, Канада, Хорватия, в т.ч. Македония, Кипр, Чехия, Дания, Эквадор, Эстония, Финляндия, Франция, Габон, Грузия, Германия, Греция, Венгрия, Индия, Индонезия, Иран, Израиль, Италия, Казахстан, Иордания, Южная Корея, Кувейт, Ливан, Латвия, Литва, Мальта, Молдова, Марокко, Оман, Нидерланды, Нигерия, Польша, Катар, Румыния, Российская Федерация, Саудовская Аравия, , Сингапур, Словакия, Вьетнам, Словения, ЮАР, Испания, Швейцария, Cирия, Таджикистан, Таиланд, ОАЭ, Тунис, Турция, Туркмения, Египет, Великобритания, США, Узбекистан. Компания импортирует товары из следующих стран: Австрия, Беларусь, Китай, Чехия, Эстония, Франция, Германия, Сянган(Гонконг), Индия, Италия, Люксембург, Монголия, Молдова, Нидерланды, Российская Федерация, Словакия. Странный памятник солнцу в Днепропетровске на заводе Интерпайпа 4 октября в Днепропетровске в новом электросталеплавильном комплексе Интерпайп Сталь на Днепропетровском металлургическом заводе появилось искусственное солнце, поднятое на высоту 60-метров, которое видно с любой точки горизонта. Освещенное прожекторами в часы рассвета и сумерек, солнце выглядит как постоянно восходящее или заходящее. Странный памятник солнцу в Днепропетровске на заводе Интерпайпа Работу под названием Днепропетровский восход создал всемирно известный исландский художник Олафур Элиассон. Кроме этого, на заводе появились и другие работы Элиассона, среди которых:Твой мост размышлений, Твой тоннель времени, Твой огненный узор и инсталляция Материал.   Список используемого материала http://www.interpipe.biz/ru/business/octg/nmtz http://www.interpipe.biz/ru/company/management/ http://earth-chronicles.ru/news/2012-10-07-32082 http://nizhnodniprovskiy-truboprokatniy-zavod.biz-gid.ru/production_and_services http://dp.vgorode.ua/news/136868/ http://lityo.com.ua/610-в-днепропетровске-открылся-металлургический-завод-интерпайп-сталь http://finance.obozrevatel.com/economy/64285-v-dnepropetrovske-otkryilsya-metallurgicheskij-zavod-interpajp-stal.htm http://most-dnepr.info/photo-report/photo-society/72770.htm http://wlna.info/ukraine/44355-v-dnepropetrovske-otkryli-novyy-metallurgicheskiy-zavod.html

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10333-bajkery-4918

Презентація на тему «Байкеры» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10333/4918-prezentaciya-na-temu-baykery.ppt

files/4918-prezentaciya-na-temu-baykery.ppt

Accept AC/DC Bad Company Billy Idol Godsmack Golden Earring Guns N' Roses Iron Maiden Judas Priest Led Zeppelin Manowar Metallica Mötley Crüe Motörhead U.D.O. W. A. S. P. ZZ Top Accept AC/DC Bad Company Billy Idol Godsmack Golden Earring Guns N' Roses Iron Maiden Judas Priest Led Zeppelin Manowar Metallica Mötley Crüe Motörhead U.D.O. W. A. S. P. ZZ Top

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10371-derzhava-ta-derzhavna-vlada-5539

Презентація на тему «Держава та державна влада»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10371/5539-prezentaciya-na-temu-derzhava-ta-derzhavna-vlada.pptx

files/5539-prezentaciya-na-temu-derzhava-ta-derzhavna-vlada.pptx

Держава та державна влада Держава — це суверенне політичне утворення з визначеною територією, господарством і політичною владою. Поняття «держава» Держава — здійснюваний за допомогою офіційних органів політико-територіальний спосіб організації публічної влади, покликаний керувати суспільними процесами, шляхом надання своїм велінням загальнообов'язкового характеру та можливістю реалізації цих велінь через примус. Держава — це 1) сукупність людей, території, на якій вони проживають, та суверенної у межах даної території влади; 2) організація політичної влади, головний інститут політичної системи суспільства, який спрямовує і організовує за допомогою правових норм спільну діяльність людей і соціальних груп, захищає права та інтереси громадян. Держава — територіальна організація політичної влади, яка існує на певній соціальній базі, виступає як офіційний представник всього суспільства і з допомогою спеціального апарату реалізує свою політику. Сутність держави Сутність держави — це головна, основна властивість держави, що визначає її зміст, мету, функції. Сутність держави проявляється в трьох моментах, званими сутнісними характеристиками держави. Ними є: державна влада; суверенітет; політичний режим держави. Зміст держави Сутнісний аспект змісту держави є конкретизацією властивостей даного явища у відповідних історичних умовах, що безпосередньо проявляються в понятті історичного типу держави. Структурний аспект змісту держави означає сукупність елементів, що складають державу, тобто розгалужену систему органів влади. що утворюють механізм (апарат) держави. Функціональний аспект змісту держави охоплює внутрішні процеси, саме котрі і складають «дієвість» даного явища, тобто процес взаємодії його елементів між собою та зовнішнім середовищем, а саме функції держави як основні напрямки її функціонування. Форма держави Форма держави — це поєднання способу організації і здійснення державної влади, методів її здійснення та форм зворотного зв’язку органів держави із населенням. Форма держави є юридичною конструкцією, яка складається з таких взаємопов'язаних елементів як: - форма державного правління; - форма державного устрою; - форма державного режиму. Функції держави За соціальним значенням: основні та неосновні. Залежно від територіальної спрямованості: внутрішні та зовнішні. За часом здійснення: постійні та тимчасові. За сферами суспільного життя: гуманітарні, економічні та політичні. За принципом розподілу влади: законодавчі, управлінські (виконавчі) та судові. Роль державної влади Державна влада — це публічно-політичні відносини панування і підкорення між суб'єктами, що спираються на державний примус. Для появи нової держави вирішальним є факт ефективної державної влади і не є такою згода дотеперішньої державної влади. Становлення держави відбувається в суперечці з досі панівною державною владою, а ефективність нової державної влади потребує особливо ретельної перевірки.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1035-james-fenimore-cooper-16938

Презентація на тему «James Fenimore Cooper» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1035/16938-prezentaciya-na-temu-james-fenimore-cooper-skachaty.pptx

files/16938-prezentaciya-na-temu-james-fenimore-cooper-skachaty.pptx

James Fenimore Cooper Thesis Statement James Fenimore Cooper was one of America’s first great novelists because he helped to create a sense of American history through his writings. Cooper was influenced greatly by nature and wrote about it frequently in his novels. Cooper was also influenced by and wrote about places in the Hudson River Valley, such as the Van Wyck House. Life story born in a rich family attended Yale but expelled five years at sea inherited fortune then a comfortable life wrote lots of novels because he oneday was disgusted by one novel Major works "Leather stocking Tales" (a series of five novels about the frontier life): The Pioneers, The Prairie, The Last of the Mohicans, The Pathfinder, The Deerslayer Central character: Natty Bumppo (several names for same character: Hawk-eye, the Pathfinder, the Deerslayer, Leatherstocking) (a typical frontier man: honest, simple, innocent, generous) (represents brotherhood of man, nature and freedom) Theme: modern civilization advancing on the wilderness and the contradiction between them Features Good at inventing plots (Cooper had never been to the frontier area personally.) B. Style: powerful, yet clumsy and dreadful C. Wooden Characters D. Use of dialect, but not authentic (criticized by Mark Twain) Van Wyck HouseFishkill, NY1732 Dutch Colonial Requisitioned by the Continental Army as officers’ headquarters. Military trials were held here Orders for the army were issued from the house. Visited by many notables including: Washington, Lafayette, Van Steuben, Alexander Hamilton, and John Jay. Used by the Quartermaster Department for outfitting Continental troops with clothing. Thanks for your attention!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1025-city-wales-22491

Презентація на тему «City Wales»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1025/22491-prezentaciya-na-temu-city-wales.pptx

files/22491-prezentaciya-na-temu-city-wales.pptx

City Wales Cardiff Cardiff is the capital and largest city in Wales and the tenth largest city in the United Kingdom. The city is the country's chief commercial centre, the base for most national cultural and sporting institutions, the Welsh national media, and the seat of the National Assembly for Wales. The unitary authority area's mid 2011 population was estimated to be 346,100, while the population of the Larger Urban Zone was estimated at 861,400 in 2009. Cardiff is a significant tourist centre and the most popular visitor destination in Wales with 18.3 million visitors in 2010.[1] In 2011, Cardiff was ranked sixth in the world in National Geographic's alternative tourist destinations.[2] Welsh National War Memorial National Museum of Wales, Cardiff Redevelopment in the city's historic Cardiff Bay area. Cardiff City Hall borders Cathays Park Cardiffians and visitors alike relax beneath the walls of Cardiff Castle. The nave and east window ofLlandaff Cathedral Cardiff University's main building The Coal Exchange Port Talbot The town is built along the eastern rim of Swansea Bay in a narrow strip of coastal plain surrounding the River Afan estuary.Swansea is visible on the opposite side of Swansea Bay. The local beach is known as Aberavon Sands and is situated along the edge of the bay between the River Afan and the River Neath. The other beach in Port Talbot is Margam Sands, popularly known as Morfa Beach. The north-eastern edge of the town is marked by the River Neath. A significant landmark in the town is the Port Talbot Steelworks. The town is still said to be the most polluted place in Wales and the most polluted in the United Kingdom outside of London.However, air quality in the Port Talbot area has improved. Margam Castle, not far from Margam Abbey Carmarthen Carmarthen is the county town of, Carmarthenshire, Wales. It is sited on the River Towy 8 miles (13 km) north of its mouth at Carmarthen Bay. Carmarthen lays claim to being the oldest town in Wales but the two settlements of Old and New Carmarthen were only united into a single borough in 1546. Currently, Carmarthen is the location of the headquarters of Dyfed-Powys Police, the Carmarthen campus of the University of Wales, Trinity Saint David and the West Wales General Hospital. Guildhall Square, Carmarthen Picton Monument in Carmarthen Aberaeron Aberaeron is located between Cardigan and Aberystwyth on the A487, at a junction with the A482 leading south-east to the university town of Lampeter. The shoreline consists of generally steep storm beaches of pebbles, although fine sand is visible at low tide levels. Aberaeron south beach was awarded the Blue Flag rural beach award in 2005.[8] It contains the Harbourmaster Hotel. The town is notable for the sale of honey, honey ice-cream and, more recently, honey mustard. The River Aeron Footbridge over the Aeron Harbour at low tide Welsh cob statue Market Street Ruthin Ruthin is a community and the county town of Denbighshire in north Wales. Located around a hill in the southern part of the Vale of Clwyd - the older part of the town, the castle and Saint Peter's Square are located on top of the hill, while many newer parts of the town are on the floodplain of the River Clwyd. The name 'Ruthin' comes from the Welsh words rhudd (red) and din (fort), and refers to the colour of the new red sandstone which forms the geologic basis of the area,[2] and from which the castle was constructed in 1277-1284. The original name of Rhuthin was 'Castell Coch yng Ngwern-fôr' (red castle in the sea-swamps). The Old Court House built in 1401 Clock tower on St Peter's Square. Nantclwyd House is the oldest known house, with timbers dated to 1435. The town War Memorial

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10292-kytajska-opera-6518

Презентація на тему «Китайська опера» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10292/6518-prezentaciya-na-temu-kytayska-opera-skachaty.pptx

files/6518-prezentaciya-na-temu-kytayska-opera-skachaty.pptx

Китайська опера ІСТОРІЯ КИТАЙСЬКОЇ ОПЕРИ Мистецтво для імператорів. Понад два тисячоліття у Піднебесній зі сцени оспівують правителів та аристократичні сім'ї. Усі актори - вбрані в національний одяг. Інтригуючі історії, які вони розігрують перед публікою - узяті з життя Забороненого міста. Китайська опера кардинально відрізняється від свого західного аналога. Родзинкою опери у Піднебесній є те, що майже усі ролі у ній виконують чоловіки. Спів супроводжує биття у барабани та калатання дзвонів. Китайські виконавці вміють не лише співати, вони ще й можуть продемонструвати на сцені рухи з національних бойових мистецтв. Хоча оперу й адаптували до вимог сучасного глядача, багато елементів залишаються у ній незмінними протягом двох тисяч років. Саме тому акторам доводиться роками опановувати це автентичне мистецтво: вони їздять по країні, вивчаючи колорит та звичаї. Пекінська опера Грим в Пекінській опері У Пекінській опері для чоловічих ролей встановлено певний грим. Поєднуючи реалістичне і символічне і, виходячи з душевного стану, моральних якостей, думок і почуттів, а також зовнішності, віку та громадського стану героя, гримери-художники узагальнюють все це в найбільш типових рисах його вигляду і характеру та у відповідності з цим створюють різні зразки гриму, даючи характеристику персонажу ще й за допомогою кольору. Зазвичай червоний колір в гримі - це колір відданості і чесності, чорний - прямоти та сміливості, синій і зелений - хоробрості і рішучості, жовтий і матово-білий - жорстокості і хитрості; золотий же і сріблястий кольори використовують для міфічних героїв. Персонажі Пекінської опери Персонажі Пекінської опери поділяються на 4 види, і кожен вид, у свою чергу, поділяється на різні, сценічні амплуа. Амплуа «шен» — це чоловічі ролі. Відповідно до соціального становища і віку амплуа «шен» поділяється на персонажів категорії «лаошен» — старих і людей похилого віку з бородою і «сяошен» — молодих хлопців, юнаків. Амплуа «дань» — це жіночі ролі, серед них виділяються персонажі, що зображують молодих жінок і жінок середніх років. До амплуа «дань» належать: «цін'ї», т. е. ролі спокійних, стриманих жінок, «хуадань» — безпосередні, сміливі дівчата і «удань», тобто власне героїні. Амплуа «цзін» — це теж чоловічі ролі, в яких показані чоловічі персонажі з відкритим сміливим характером. Амплуа «мо» — це другорядні ролі, вони наближаються до амплуа «лаошен»; за віком персонаж «мо» повинен бути старшим ніж персонаж «лаошен». Зазвичай персонаж «мо» передбачає в Пекінській опері нерозумного старого з нізів суспільства. До амплуа «чоу» відносяться добрі, комічні персонажі або хитрі, підступні, але дурні лиходії. Подібні ролі можуть грати і жінки, і чоловіки, і все це в Пекінській опері служить для зображенн людей з низів суспільства. Історія опери Пекіну Пекінська опера називається «оперою Сходу». Вона є дорогоцінною національною спадщиною Китаю і називається так тому, що як самостійний театральний жанр вона сформувалася і визріла в Пекіні. Пекінська опера існує вже понад 200 років. Її витоки корінням йдуть з XVIII ст. Вона бере початок від декількох видів стародавніх місцевих музичних драм, особливо від місцевих музичних драм провінції Аньхой. Зазвичай вважають, що кінець XVIII ст. був першим періодом повного розквіту Пекінської опери. У той час Пекінська опера користувалася популярністю не тільки в народі, але й в імператорському палаці. Тоді члени імператорського палацу й вищі верстви суспільства любили дивитися постановки Пекінської опери. Палац надавав артистам чудові умови, костюми, грим, а також сценічні декорації. 20-40 роки ХХ ст. - це другий період розквіту Пекінської опери. У цей період виникли різні школи Пекінської опери. Найвідомішими були школа Мей (Мей Ланьфан - 1894-1961 рр.), школа Шан (Шан Сяоюнь - 1900-1975 рр.), школа Чен (Чен Яньцзю - 1904-1958 рр.) і школа Сюнь (Сюнь Хойшен - 1900-1968 гг.). Висновок: У роки реформ і відкритості мистецтво Пекінської опери отримало новий розвиток. Як дорогоцінне надбання мистецтва Китаю Пекінська опера отримала велику допомогу і підтримку з боку китайського уряду. Нині у великому театрі «Чан'ань» в Пекіні круглий рік йдуть вистави Пекінської опери. А конкурс любителів Пекінської опери привертає численних любителів цього виду театралізованих вистав з усіх кінців світу. Крім того, Пекінська опера ще відіграє важливу роль у культурному обміні Китаю з іншими країнами світу. Дякую за увагу;)

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10258-literatura-masova-ta-elitna-12955

Презентація на тему «Література масова та елітна»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10258/12955-prezentaciya-na-temu-literatura-masova-ta-elitna.pptx

files/12955-prezentaciya-na-temu-literatura-masova-ta-elitna.pptx

Постмодернізм. Література масова та елітна Масова та елітна література Масова література(або тривіальна) — один з двох потоків сучасного літературного процесу (іншим є елітарна література). Масова література — розважальна й дидактична белетристика(розповідна художня проза — романи, повісті, оповідання, новели), яка друкується великими накладами і є складовою «індустрії культури». Використовуючи стереотипи масової свідомості й популістську стратегію завоювання публіки, а також примітизувати художні відкриття «високої» літератури, такі твори передбачають спрощене, комфортне читання. Їхні типові ознаки — пригодницький або звульгаризований романтичний сюжет, який має зовнішню напружену динаміку і часто щасливий фінал — «хеппіенд». До масової літератури належать бульварні, лубочні, любовні, детективні, кримінальні романи (бойовики), жанри коміксу, трилеру, фантастичні романи, фентезі. Масова література Представники в Україні Сергій Ухачевський ("Лицедії"), Андрій Коктюха (Шлюбні ігрища жаб", "Повернення сентиментального гангстера", "Мама, донька, бандюган") та ін. Елітна література Елітарна література — один з двох потоків сучасного літературного процесу (іншим є масова література). Елітарна література (з франц. найкраще, добірне) - розрахована на читача, який має певний рівень внутрішньої культури та освіти, орієнтується в літературному процесі, володіє літературознавчою термінологією. У цих творах порушуються філософські та загальнолюдські проблеми. Елітарні твори вирізняються інтелектуальною та естетичною ускладненістю, наявністю багатого підтексту та зашифрованої образності. Часто суттєву роль у них відіграють літературний і культурний контексти. Такі твори потребують активного, освіченого і розвиненого читача, який би у процесі знайомства з текстом залучався до «співавторства». Постмодернізм Постмодернізм (лат. post — після, за і франц. modernisme — сучасний) — напрям, який прийшов на зміну модернізму. Постмодернізм з'явився на Заході у другій половині XX століття і став визначальним напрямом в естетиці. Постмодерні́зм — світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття 20 століття приходить на зміну модернізму. Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних. Визначальні риси постмодернізму: - культ незалежної особистості; - потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого; - прагнення поєднати, взаємодоповнити істини (часом полярно протилежні) багатьох людей, націй, культур, релігій, філософій; - бачення повсякденного реального життя як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу; - використання підкреслено ігрового стилю, щоб акцентувати на ненормальності, несправжності, протиприродності панівного в реальності способу життя; - зумисне химерне переплетення різних стилів оповіді (високий класицистичний і сентиментальний чи грубо натуралістичний і казковий та ін.; у стиль художній нерідко вплітаються стилі науковий, публіцистичний, діловий тощо); - суміш багатьох традиційних жанрових різновидів; - сюжети творів — це легко замасковані алюзії (натяки) на відомі сюжети літератури попередніх епох; - запозичення, перегуки спостерігаються не лише на сюжетно-композиційному, а й на образному, мовному рівнях; - як правило, у постмодерністському творі присутній образ оповідача; - іронічність та пародійність. Постмодернізм в архітектурі Постмодернізм у українській літературі Постмодернізм у сучасній українській літературі виявляється в творчості Ю. Андруховича, Ю. Іздрика, Л. Дереша, О. Ульяненка, С. Процюка, В. Медведя, О. Забужко , В. Винничука та інших. Про постмодернізм Герой літератури постмодернізму — людина, яка почувається «дуже незатишно у холодному всесвіті» є розгублена, усамітнена, яка втратила духовні орієнтири, зневірилась в ідеалах минулого. Які досягнення в розвитку новітніх засобів масових комунікацій сприяли виникненню постмодернізму? Постмодернізм багато чим зобов'язаний своїм виникненням розвитку новітніх засобів масових комунікацій — телебаченню, відеотехніці, інформатиці та комп'ютерній техніці. Виникнувши насамперед як культура візуальна, постмодернізм в архітектурі, живопису, кінематографі, рекламі зосередився не на відображенні, і на моделюванні дійсності шляхом експериментування зі штучною реальністю — відеокліпами, комп'ютерними іграми, диснеївськими атракціонами. Сучасні часописи та альманахи Альманах — на початку XIV–XV ст. це календарні таблиці з астрономічними вирахуваннями, а пізніше в XVI ст. календарі на довший протяг часу, врешті, збірки літературних творів (віршів, оповідань, повістей тощо). Різновид серіального видання, тривала збірка літературно-художніх і/або науково-популярних творів, об'єднаних за якою-небудь ознакою (тематичною, жанровою, ідейно-художньою тощо). Часо́пис — друковане періодичне видання у вигляді книжки. Назва будь-якого періодичного видання: газети, журналу тощо. Часто вживається як синонім до слова «журнал». Сучасні літературні організації, угруповання, товариства, школи (відгалуження української літератури)

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10068-vplyv-tvorchosti-dzhovanni-lorenco-bernini-na-yevropejske-mystectvo-arhitektury-hvii-xviii-st-8628

Презентація на тему «Вплив творчості Джованні Лоренцо Берніні на європейське мистецтво архітектури ХVII – XVIII ст»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10068/8628-prezentaciya-na-temu-vplyv-tvorchosti-dzhovanni-lorenco-bernini-na-yevropeyske-mystectvo-arhitektury-hvii-xviii-st.pptx

files/8628-prezentaciya-na-temu-vplyv-tvorchosti-dzhovanni-lorenco-bernini-na-yevropeyske-mystectvo-arhitektury-hvii-xviii-st.pptx

Дослідницький проект з художньої культури на тему :“ Вплив творчості Джованні Лоренцо Берніні на європейське мистецтво архітектури ХVII – XVIII ст. ” Міністерство освіти і науки та спорту України Охтирської загальноосвітньої школи I-III ст. №4 імені Остапа Вишні Охтирської міської ради Підготовила учениця 11класу: Більченко М. Перевірив вчитель художньої культури : Перерва В.І. 2013 р. План Знайомство з архітектором і скульптором - Дж. Л. Берніні. Архітектурна діяльність майстра. Споруди, автором котрих є Берніні . Джованні Лоренцо в скульптурі . Творчість Берніні справила великий вплив на все європейське мистецтво 17-18 ст. Використані джерела для створення проекту . Висновок , для систематизації і узагальнення знань про творчість митця . Вікторина для перевірки засвоєного матеріалу . Джованні Лоренцо Берніні Архітектор і скульптор народився в Неаполі 7 грудня 1598 р. За національністю – італієць. Працював у стилі бароко. У його мистецтві позначилися вимоги верховної влади церкви і в той же час висловилися найпоширеніші, найбільш загальні смаки, уявлення та ідеали сучасників, знайдені нові образи та нові відтінки виразності. Він помер 12 листопада 1680 в Римі. Своєю творчістю впливав на скульпторів Риму, Флоренції, Фландрії «Мікеланджело нового століття» За життя він користувався колосальним успіхом. Йому марнували лестощі і в папському Римі - центрі католицтва, і в Парижі Людовика XIV - центрі європейського абсолютизму. Йому не було ще 25 років, коли він, викликавши при дворі папи загальне захоплення своїми роботами, отримав орден Христа і титул кавалера. А його покровитель кардинал Маффео Барберіні, що став пізніше папою Урбаном VIII, сказав скульпторові: Маффео Барберіні «Велико ваше щастя, про кавалер, побачити кардинала Барберіні татом, але ще більше щастя для нас, що кавалер Берніні живе під час нашого понтифікату» У цих словах - безумовне визнання талантів Берніні. Архітектурна діяльність майстра Свою архітектурну діяльність (будував тільки в Римі) Берніні почав із створення балдахіна з витими колонами в соборі святого Петра (бронза, 1624-33); повністю особливості його манери виявилися в 1650-60-х рр. Пластичність і динамізм, своєрідний ілюзіонізм додають архітектурі Берніні урочистість і величність. 29-метровий бронзовий балдахін в Соборі Святого Петра. Головне творіння Берніні — грандіозний ансамбль площі святого Петра (1657-63) Овальна площа з двома фонтанами і обеліском охоплена могутніми 4-рядними колонадами, владно організуючими простір, і перетворена на величезний атрій перед собором, до якого веде урочистий багатоступінчатий підйом. Прямолінійні ділянки колонад, що примикають до собору під гострим кутом, створюють ефект зорового збільшення висоти фасаду при погляді на собор здалека. Панорама площі Святого Петра Трон Св.Петра і Слава Баня храму в Кастель-Гандольфо Динамічна форма овалу, безперервна мінливість кривизни є головним мотивом і в композиції церкви Сант Андреа аль Квірінале (1653-58), де фасад і інтер'єр будуються на контрастах опуклих і ввігнутих форм; їх протистоянням досягається загальне враження напруженої рівноваги всіх частин будівлі, цілісності архітектурного образу. Вівтар Фасад церкви Сант Андреа аль Квірінале Берніні часто вдається до прийомів штучної перспективи (наприклад, поступово зменшує колони парадних сходів Скала Реджа у Ватикані, 1663-66, щоб візуально возвеличити фігуру папи в момент його появи на верхньому майданчику). Берніні зіграв важливу роль у формуванні архітектурної зовнішності Риму . Декоративно-ефектний фонтан — Тритона на Пьяцца Барберіні, 1637. Фонтан Чотирьох рік на П'яцца Навона, 1648-51рр. Берніні був не менш знаменитим скульптором. Він звертався подібно ренесансним майстрам, до сюжетів, як античним, так і християнським. До вашої уваги творіння скульптора: Берніні горів творчістю, створюючи свої шедеври. З Риму його слава рознеслася по всій Європі, доставивши йому почесті, яких раніше не відплачувалося жодному художнику. І коли в 1665 р. він поїхав до Франції, при дворі «короля-солнце», ця поїздка скоріш була подібна візиту одного монарха до іншого. Екстаз святої Терези У широких масштабах і із найвищим майстерністю Берніні вирішував проблему синтезу пластичних мистецтв. Створюючи інтер'єри, пишно прикрашені скульптурою і навіть самостійні скульптурні твори, він мальовничо поєднує різні матеріали (білий та кольорової мармур, бронзу,стукко), використовує розфарбування, позолоту, світлові ефекти. Ковзання відблисків, контрастна гра світла, і тіні створюють враження нервової піднесеності. Аполлон і Дафна (1622-1625 рр.) Творчість Берніні, вразивша його сучасників грандіозністю задумів і сміливістю їх здійснення, справила великий вплив все європейське мистецтво 17-18 ст. Екстаз Блаженної Людовики Альбертоні Працюючи над проектом я : ознайомилася з біографією і творчістю Джованні Лоренцо Берніні – італійського архітектора і скульптора; дослідила архітектурні споруди митця ; дізналася і переконалась в тому , що Джованні Лоренцо мастер в скульптурі . Я візуально відвідала споруди які створював Берніні , в бароковому стилі . Мене вразила їхня краса та феєричність . Переконалася , що творчість Джованні Лоренца вразила та вплинула на все європейське мистецтво ХVII – XVIII ст. своєю грандіозністю задумів і сміливістю їх здійснення, динамічністю , пластичністю форм , пишністю декору та ін. Я вважаю що ознайомившись з моєю презинтацією ви дізналися про вплив творчості Джованні Лоренцо Берніні на європейське мистецтво архітектури ХVII – XVIII ст. . Висновок Архітектор створював споруди в стилі бароко ! ВікторинаЗапитання У якому стилі працював архітектор Джованні Лоренцо Берніні ? Відповідь на запитання Свою архітектурну діяльність Берніні почав із створення балдахіна з витими колонами в соборі святого Петра Відповідь на запитання Запитання З чого почав свою архітектурну діяльність Берніні ? На фото зображено грандіозний ансамбль площі святого Петра Запитання Що зображено на фото ? Відповідь на запитання У широких масштабах і із найвищою майстерністю Берніні вирішував проблему синтезу пластичних мистецтв. Відповідь на запитання Запитання Яку проблему вирішував Берніні у широких масштабах і із найвищою майстерністю? Запитання Назвіть скульптуру що зображена на фото ? Екстаз Блаженної Людовики Альбертоні Відповідь на запитання Покровителем був кардинал Маффео Барберіні Запитання Кто був покровителем Берніні ? Відповідь на запитання Аполлон і Дафна Запитання Назвіть скульптуру що зображена на фото ? Відповідь на запитання

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10346-administratyvne-pravo-15507

Презентація на тему «Адміністративне право» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10346/15507-prezentaciya-na-temu-administratyvne-pravo-skachaty.ppt

files/15507-prezentaciya-na-temu-administratyvne-pravo-skachaty.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10344-leonid-danylovych-kuchma-8488

Презентація на тему «Леонід Данилович Кучма»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10344/8488-prezentaciya-na-temu-leonid-danylovych-kuchma.ppt

files/8488-prezentaciya-na-temu-leonid-danylovych-kuchma.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10353-parnykovyj-efekt-21552

Презентація на тему «Парниковий ефект» (варіант 14)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10353/21552-prezentaciya-na-temu-parnykovyy-efekt-prezentaciya-8.pptx

files/21552-prezentaciya-na-temu-parnykovyy-efekt-prezentaciya-8.pptx

Парниковий ефект Парнико́вий ефе́кт — явище в атмосфері Землі, при якому енергія сонячних променів, відбиваючись від поверхні Землі, не може повернутися в космос, оскільки затримується молекулами різних газів. Постійно збільшуються обсяги палива, що спалюється, проникнення в атмосферу промислово вироблених газів, широке випалювання і зведення лісів, анаеробне бродіння. Причини Викид в атмосферу промислово вироблених газів Анаеробне бродіння Основними хімічними речовинами, що створюють парниковий ефект, є наступні п'ять газів: - Вуглекислий газ (50% парникового ефекту); - Хлорфторвуглеці (25%); - Оксид азоту (8%); - Озон приземного рівня (7%); - Метан (10%). Основні складові парникового ефекту СО2 N2O3 O3 CH4 Вуглекислий газ потрапляє в атмосферу в результаті спалювання різних видів палива. Близько 1 / 3 кількості вуглекислого газу обумовлене випалюванням лісів, а також процесами опустелювання. Зменшення лісів означає скорочення кількості зелених деревних рослин, здатних поглинати вуглекислий газ в процесі фотосинтезу. Хлорфторвуглеці вносять близько 25% внеску у створення сукупного парникового ефекту. Вони мають подвійну небезпеку для людини і природи Землі: по-перше, сприяють розвитку парникового ефекту, по-друге, руйнують атмосферний озон. Наслідки парникового ефекту – танення льодовиків . Основним джерелом надходження метану в атмосферу Землі є природний процес анаеробного бродіння, що має місце у вологих рисових виробництвах, в тваринництві, на полях очищення стічних вод, в розкладанні міських та житлово-комунальних стоків, у процесах гниття і розкладання органічних речовин у звалищах побутового сміття та ін . Анаеробне бродіння Звалище У наш час велике занепокоєння викликає можливість того, що внаслідок людської діяльності парниковий ефект може сильно збільшитися й призвести до глобального потепління. Глобальна проблема людства Зменшення вирубки і додаткове насадження лісів впровадження екологічно чистих технологій підвищення ефективності використання енергоресурсів застосування альтернативних (поновлюваних) джерел енергії зменшення викидів і збільшення поглиначів парникових газів Шляхи вирішення проблеми Турбуйтеся про природу , і тоді вона потурбується про вас!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10345-jogan-sebastyan-bah-6215

Презентація на тему «Йоган Себастьян Бах»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10345/6215-prezentaciya-na-temu-yogan-sebastyan-bah.pptx

files/6215-prezentaciya-na-temu-yogan-sebastyan-bah.pptx

Йоган Себастьян Бах  видатний німецький композитор і органіст Йоганн Себастьян Бах (нім. Johann Sebastian Bach; 21 (31) березня 1685, Айзенах — 28 липня 1750, Лейпциг) — видатний німецький композитор і органіст, представник стилю бароко, вважається одним із найвизначніших композиторів світу. Його роботи, відзначені інтелектуальною глибиною, технічною досконалістю, та мистецькою красою, давали надхнення майже кожному композитору Європейської традиції, від Моцарта до Шонберга. Йоганн Бах узагальнив досягнення музичного мистецтва перехідного періоду від бароко до класицизму. Бах — неперевершений майстер поліфонії. Біографія. Йоганн Себастьян Бах був шостою дитиною скрипаля Йоганна Амвросія Баха, і майбутнє його було визначено. Усі Бахи жили у гірській Тюрінгії, з початку XVI століття були флейтистами, сурмачами, органістами, скрипалями, капельмейстерами. Їх музичне обдарування передавалося з покоління в покоління. Коли Йогану Себастьяну виповнилося п'ять, батько подарував йому скрипку. Він швидко вивчився на ній грати, і музика заповнила все його життя. Природа, що оточувала його рідне місто Айзенах, співала на всі голоси, і маленький скрипаль намагався відтворювати її звуки. Його щасливе дитинство скінчилося рано, коли майбутньому композитору виповнилося 9 років. Спочатку померла його мати, а через рік — батько. Хлопчика узяв до себе його старший брат, що був органістом у містечку. Йоганн Себастьян вступив у гімназію — брат же навчав його грі на органі та клавірі. Але одного виконання хлопчику було мало — він тягнувся до творчості. Якось йому вдалося отримати з завжди замкненої шафи заповітний нотний зошит, де у брата були записані твори знаменитих у той час композиторів. Ночами потайки він переписував його. Коли піврічна робота уже наближалася до завершення, брат застав його за цим заняттям і відібрав усе, що було зроблено… Ці безсонні години при місячному світлі надалі згубно позначаться на зір Баха. По закінченні навчання Бах був зайнятий пошуком роботи, яка забезпечує насущником і залишає час для творчості. З 1703 по 1708 він служить в Веймарі, Арнштаді, Мюльхаузені. У 1707 одружується на своїй кузині Марії Барбарі Бах. Його творчі інтереси були зосереджені тоді, головним чином, на музиці для органа та клавіра. Найвідоміший твір тих часів — «Капріччо на від'їзд коханого брата». «Капріччо на відїзд коханого брата.» Веймар (1708—1717) Отримавши в 1708 місце придворного музиканта у герцога Веймарського, Бах облаштовується у Веймарі, де проводить 9 років. Ці роки в біографії Баха стали часом інтенсивної творчості, в якій основне місце належало творам для органа, серед них численні хоральні прелюдії, органна токата і фуга ре-мінор, пассакалия до-мінор. Композитор писав музику для клавіра, духовні кантати (понад 20). Використовуючи традиційні форми, Йоганн Бах доводив їх до найвищої досконалості. У Веймарі в Баха народилися сини, майбутні відомі композитори Вільгельм Фрідеман і Карл Філіп Еммануїл. Родина Баха. Власна печатка Баха. Триптих присвячення баху. Реконструкція обличчя Баха. Смерть баха. Наприкінці 1740-х років здоров'я Баха погіршилося, особливо турбувала різка втрата зору. Дві невдалі операції з видалення катаракти спричинили повну сліпоту, але й тоді він продовжував творити, диктуючи ноти для запису. За десять днів до смерті Бах, начебто, прозрів, проте за кілька годин з ним стався удар. Незважаючи на старання лікарів, Бах відійшов 28 липня 1750 року. Можливою причиною смерті композитора називають ускладнення після операції. Урочисте поховання Йоганна Себастьяна Баха викликало величезний наплив народу з різних куточків німецьких земель. Композитора поховали поблизу церкви св. Томи (Thomaskirche), у якій він прослужив 27 років. Однак територією цвинтаря згодом проклали дорогу і могила загубилася. Лише в 1894 залишки його тіла випадково знайшли під час будівельних робіт, тоді й відбулося перепоховання.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10300-dzyuba-ivan-myhajlovych-11936

Презентація на тему «Дзюба Іван Михайлович» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10300/11936-prezentaciya-na-temu-dzyuba-ivan-myhaylovych-skachaty.ppt

files/11936-prezentaciya-na-temu-dzyuba-ivan-myhaylovych-skachaty.ppt

{ { { { { {

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10360-znachennya-pisni-v-zhytti-ukrayinskogo-narodu-12191

Презентація на тему «Значення пісні в житті українського народу»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10360/12191-prezentaciya-na-temu-znachennya-pisni-v-zhytti-ukrayinskogo-narodu.ppt

files/12191-prezentaciya-na-temu-znachennya-pisni-v-zhytti-ukrayinskogo-narodu.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10366-chorni-diry-roztashuvannya-u-vsesviti-1698

Презентація на тему «Чорні Діри. Розташування у всесвіті»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10366/1698-prezentacya-na-temu-chorn-driroztashuvannya-u-vsesvt.pptx

files/1698-prezentacya-na-temu-chorn-driroztashuvannya-u-vsesvt.pptx

Чорні Діри Чорна діра може мати три фізичні параметри: масу, електричний заряд і момент імпульсу. Навколо чорної діри можна побудувати уявну поверхню, з-під якої не може виходити випромінювання, така поверхня називається горизонтом подій. Область простору-часу поблизу чорної діри, розташована між горизонтом подій і межею статичності називається ергосферою. Об'єкти, що знаходяться в межах ергосфери, неминуче обертаються разом з чорною дірою за рахунок ефекту Ленза — Тіррінга. Ергосфера має форму сфероїда, менша піввісь якого рівна радіусу горизонту подій, більша — подвоєному радіусу. В надрах чорної діри кривина сили гравітації сягає нескінченності в області, яка називається сингулярністю. Для чорних дір, які не обертаються, сингулярність має форму точки. Сингулярність чорної діри, яка обертається, має форму кільця. Чорні діри зоряних мас спостерігаються у складі тісних подвійних систем. Речовина зорі-супутника перетікає на чорну діру по спіралі. При цьому утворюється акреційний диск, який випромінює в рентгенівському і гамма-діапазонах. Перша чорна діра була відкрита в 1967 в сузір'ї Лебедя. До 2004 р. рентгенівський космічний телескоп RXTE достовірно виявив 15 чорних дір в подвійних зоряних системах в нашій галактиці. Маси гігантських чорних дір визначають по швидкостях зір в ядрах галактик. На 2004 р. таким чином визначені маси центральних чорних дір в 30 галактиках, в тому числі і в нашій. Також чорні діри можуть бути виявлені завдяки явищу гравітаційного лінзування (при проходженні чорної діри між звичайною зорею і спостерігачем, відбувається візуальне збільшення яскравості зорі, оскільки гравітаційне поле чорної діри викривляє світлові промені). Це явище також називають кільцями Ейнштейна. Наймасивніша з відомих чорних дір має масу 6.6 млрд сонячних мас. Вона є центральною чорною діркою у галактиці Мессьє 87. З часу теоретичного передбачення чорних дір залишалося відкритим питання про їх існування, тому що наявність рішення типу «чорна діра» ще не гарантує, що існують механізми утворення подібних об'єктів у Всесвіті. З математичної точки зору відомо, що як мінімум колапс гравітаційних хвиль в загальній теорії відносності стійко веде до формування пасткових поверхонь, а отже, і чорної діри, як доведено Деметріосом Крістодулу в 2000-х роках (Премія Шоу за 2011 рік). З фізичної точки зору відомі механізми, які можуть призводити до того, що деяка область простору-часу буде мати ті ж властивості (ту ж геометрію), що і відповідна область у чорної діри. В реальності через аккреції речовини, з одного боку, і (можливо) випромінювання Хокінга, з іншого, простір-час навколо колапсара відхиляється від наведених вище точних розв'язків рівнянь Ейнштейна. І хоча в будь-якій невеликій області (крім околиць сингулярності) метрика спотворена не надто сильно, глобальна причинна структура простору-часу може відрізнятися кардинально. Зокрема, даний простір-час може, за деякими теоріями, вже й не мати горизонту подій. Це пов'язано з тим, що наявність або відсутність горизонту подій визначається, серед іншого, і подіями, що відбуваються в нескінченно віддаленому майбутньому спостерігача Чорні діри зоряних мас утворюються як кінцевий етап життя зірки, після повного вигоряння термоядерного палива та припинення реакції зірка теоретично повинна почати охолоджуватися, що призведе до зменшення внутрішнього тиску і стиснення зірки під дією гравітації. Стиснення може зупинитися на певному етапі, а може перейти в стрімкий гравітаційний колапс. Залежно від маси зірки і обертального моменту можливі наступні кінцеві стани: Згасла дуже щільна зірка, що складається в основному, залежно від маси, з гелію, вуглецю, кисню, неону, магнію, кремнію або заліза (основні елементи перераховані в порядку зростання маси залишку зірки). Такі залишки називають білими карликами, маса їх обмежується зверху межею Чандрасекара. Нейтронна зірка, маса якої обмежена межею Оппенгеймера — Волкова. Чорна діра. У міру збільшення маси залишку зірки відбувається рух рівноважної конфігурації вниз по викладеній послідовності. Обертальний момент збільшує граничні маси на кожному ступені, але не якісно, ​​а кількісно (максимум в 2-3 рази). Первинні чорні діри в даний час носять статус гіпотези. Якщо в початкові моменти життя Всесвіту існували достатньої величини відхилення від однорідності гравітаційного поля і щільності матерії, то з них шляхом колапсу могли утворюватися чорні діри. При цьому їх маса не обмежена знизу, як при зірковому колапсі — їх маса, ймовірно, могла б бути досить малою. Виявлення первинних чорних дір представляє особливий інтерес у зв'язку з можливостями вивчення явища випаровування чорних дір.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1036-robert-burns-22254

Презентація на тему «Robert Burns» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1036/22254-prezentaciya-na-temu-robert-burns-skachaty.pptx

files/22254-prezentaciya-na-temu-robert-burns-skachaty.pptx

Robert Burns(25 January 1759 – 21 July 1796) Robert Burns - a Scottish poet and lyricist He is the best known of the poets who have written in the Scots language Robert Burns He is regarded as a pioneer of the Romantic movement. Celebration of his life and work became almost a national charismatic cult during the 19th and 20th centuries. Family and biography Burns was born in Alloway, South Ayrshire, Scotland, the eldest of the seven children of William Burnes. Family His father died in 1784, and with his brother Gilbert the poet rented the farm of Mossgiel; but this venture was as unsuccessful as the others. Education He had little regular schooling and got much of his education from his father, who taught his children reading, writing, arithmetic, geography, and history and also wrote for them A Manual Of Christian Belief. Love affairs His first child, Elizabeth Paton Burns, was born to his mother's servant, Elizabeth Paton while he was embarking on a relationship with Jean Armour Creation As well as making original compositions, Burns also collected folk songs from across Scotland, often revising or adapting them. The best poems Poems and songs of Burns that remain well known across the world today include "A Red, Red Rose"; "A Man's A Man for A' That"; "To a Louse"; "To a Mouse"; "The Battle of Sherramuir"; "Tam o' Shanter"; and "Ae Fond Kiss". Robert Burns’ death As his health began to give way, he began to age prematurely and fell into fits of despondency. On the morning of 21 July 1796 Burns died in Dumfries, at the age of 37.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10351-klaudyo-dzhovanny-antonyo-monteverdy-13038

Презентація на тему «Клаудио (Джованни Антонио) Монтеверди»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10351/13038-prezentaciya-na-temu-klaudyo-dzhovanny-antonyo-monteverdy.pptx

files/13038-prezentaciya-na-temu-klaudyo-dzhovanny-antonyo-monteverdy.pptx

Кла́удио (Джова́нни Анто́нио) Монтеве́рди (итал. Cláudio (Giovánni António) Montevérdi; 15 мая 1567 (крещен в этот день), Кремона — 29 ноября 1643,Венеция) — итальянский композитор. Творчество Монтеверди, во многом новаторское, в истории музыки знаменует переход от эпохи Возрождения к эпохе барокко. Работал во многих жанрах светской и церковной музыки. Наиболее примечательны его мадригалы и оперы, в том числе опера Орфей, которая исполняется и в наши дни. Клаудио (Джованни Антонио) Монтеверди Творчество и стиль Творчество Монтеверди представлено тремя группами произведений: мадригалы, оперы и духовная музыка. Главная особенность композиционной техники Монтеверди — сочетание (нередко в одном произведении) имитационной полифонии, характерной для композиторов позднего Возрождения, и гомофонии, достижения новой эпохи барокко. Новаторство Монтеверди вызвало резкую критику со стороны видного теоретика музыки Джованни Артузи, в полемике с которым Монтеверди (и его брат Джулио Чезаре) обозначили свою приверженность так называемой «второй практике» музыки. Согласно декларации братьев Монтеверди, в музыке второй практики безраздельно господствует поэтический текст, которому подчиняются все элементы музыкальной речи, прежде всего, мелодия, гармония и ритм. Именно текст оправдывает любые нерегулярности последних. В Венеции композитор нашел благоприятную атмосферу для либретто с историческими сюжетами, продвинувшихся по пути поисков «правды», или, во всяком случае, с сюжетами, располагающими к психологическим исследованиям. Мадригалы До 40 лет Монтеверди работал преимущественно в жанре мадригала (всего 8 сборников ["книг"]; девятый, неавторский, сборник издан посмертно). Работа над первой книгой, состоящей из 21 пятиголосного мадригала, заняла около 4х лет. Первые восемь книг мадригалов представляют громадный скачок отполифонии Ренессанса к монодии, характерной для музыки Барокко. Мадрига́л (итал. madrigale, от лат. matricale — <сочинение> на родном (материнском) языке) — небольшое музыкально-поэтическое произведение, обычно любовно-лирического содержания. * Одна из частей мадригала «Lamento della Ninfa »- Жалоба или Плач Нимфы из сборника «Воинственные и любовные мадригалы» Этот мадригал состоит из трёх частей, сам плач - во второй. Две другие - для хора, повествующего о страдающей нимфе. — опера Клаудио Монтеверди на итальянском языке, созданная в 1607 году, считающаяся, одним из самых значительных музыкальных произведений на тему древнегреческого мифа об Орфее. Премьера «Орфея» состоялась 24 февраля 1607 года в Мантуе. Написана в 1607 году для представления при мантуанском дворе во время традиционного ежегодного карнавала. «Орфей» относится к числу тех ранних опер, которые регулярно ставятся в настоящее время на мировой музыкальной сцене. Несомненно «Орфей» является самым ярким утверждением в Италии вокального и драматического стиля начала XVII века. Его значение определяется театральностью, большой насыщенностью эффектами, в том числе оркестровыми, чувствительными обращениями и заклинаниями, в которых напевная декламация флорентийцев (весьма обогащенная эмоциональными взлетами) словно борется с многочисленными мадригальными вставками, так что пение Орфея являет почти классический пример их состязания. «Орфей» Джузе́ппе Фортуни́но Франче́ско Ве́рди (итал. Giuseppe Fortunino Francesco Verdi, 10 октября 1813 года, Ронколе близ города Буссето, Французская империя — 27 января 1901 года, Милан, Италия)  — великий итальянский композитор, творчество которого является одним из крупнейших достижений мирового оперного искусства и кульминацией развития итальянской оперы XIX века. Композитором созданы 26 опер и один реквием. Лучшие оперы композитора: «Бал-маскарад», «Риголетто», «Трубадур», «Травиата». Вершина творчества — последние оперы: «Аида», «Отелло», «Фальстаф». Джузеппе Фортунино Франческо Верди Стиль Предшественники Верди, повлиявшие на его творчество — Россини, Беллини, Мейербер и, самый важный — Доницетти. В двух последних операх, Отелло и Фальстаф, заметно влияние Рихарда Вагнера. Уважая Гуно, которого современники считали величайшим композитором эпохи, Верди тем не менее не позаимствовал ничего у великого француза. Некоторые пассажи в «Аиде» указывают на знакомство композитора с вещами Михаила Глинки, которого Ференц Лист популяризировал в Западной Европе, вернувшись из турне по России. На протяжении всей карьеры Верди отказывался использовать высокое «до» в теноровых партиях, ссылаясь на то, что возможность спеть именно эту ноту перед полным залом отвлекает исполнителей и до, и после, и во время исполнения ноты. Несмотря на то, что временами оркестровка у Верди мастерская, композитор полагался в основном на свой мелодический дар для выражения эмоций героев и драматизма действия. В самом деле, очень часто в операх Верди, особенно во время сольных вокальных номеров, гармония намеренно аскетическая, и весь оркестр звучит, как один аккомпанирующий инструмент (Верди приписываются слова: «Оркестр — большая гитара!» Некоторые критики утверждают, что Верди уделял техническому аспекту партитуры недостаточно внимания, поскольку ему недоставало школы и утонченности. Сам Верди сказал как-то, «Из всех композиторов я — самый малознающий». Но поспешил добавить, «Я это серьёзно говорю, но под „знаниями“ я подразумеваю вовсе не знание музыки». Тем не менее, было бы неверным утверждать, что Верди недооценивал выразительную силу оркестра и не умел использовать её до конца, когда ему это было нужно. Более того, оркестровое и контрапунктное новаторство (например, струнные, взлетающие по хроматической гамме в сцене Монтероне в «Риголетто», дабы подчеркнуть драматичность ситуации, или, тоже в «Риголетто», хор, мычащий близкостоящие ноты за кулисами, изображая, весьма эффектно, приближающуюся бурю) — характерно для творчества Верди — характерно настолько, что другие композиторы не посмели позаимствовать у него некоторые смелые приёмы из-за их мгновенной узнаваемости. Верди был первым композитором, специально занимающимся поиском такого сюжета для либретто, который бы лучше всего отвечал особенностям его композиторского дарования. Работая в тесном сотрудничестве с либреттистами и зная, что именно драматическая экспрессия является главной силой его таланта, он добивался устранения из сюжета «ненужных» деталей и «лишних» героев, оставляя лишь персонажи, в которых кипят страсти, и богатые драматизмом сцены. Сергей Яковлевич Лемешев (Ария Герцога .Опера "Риголетто" Д. Верди) Риголе́тто (итал. Rigoletto) — опера в трёх актах Джузеппе Верди, написанная в 1850—1851 годах. « Риголетто » История создания Опера была задумана по мотивам пьесы Виктора Гюго «Король забавляется» (1832). Пьеса была запрещена цензурой как подрывающая авторитет королевского двора. Итальянское либретто было написано Франческо Мария Пьяве, сотрудничавшим с Джузеппе Верди много лет. По требованию цензуры, исторический король был заменён неким герцогом, а безобразный шут Трибуле — Риголетто. Поначалу шута предполагалось сделать традиционным оперным красавцем. Премьера оперы состоялась 11 марта 1851 года в Фениче, Венеция. Дарио Марианелли (итал. Dario Marianelli; род. 21 июня 1963 года, Пиза, Италия) — итальянский кинокомпозитор, дирижёр, пианист. Марианелли родился в Пизе, Италии. Он создал саундтреки к фильмам «Братья Гримм» (2005), «Гордость и предубеждение» (2005), «Искупление» (2007) и «Анна Каренина» (2012), за которые, три последних, получил номинации на «Оскар» за лучшую музыку, написанную для фильма. В 2008 году Марианелли выиграл «Оскар» и «Золотой глобус» за музыку к фильму «Искупление». Дарио Марианелли Биография Дарио Марианелли – представитель нового поколения кинокомпозиторов. Учился игре на фортепиано и композиторскому искусству во Флоренции и Лондоне. Всегда заметно выделялся на фоне своих однокурсников, являлся стипендиатом множества уважаемых музыкальных фондов. Стипендии и гранты дали ему возможность пройти стажировку, посвященную музыке в европейских фильмах, в Германии. А также проучиться три года в Национальной школе кино и ТВ. Роберто Каччапалья - современный итальянский композитор. Родился 1 января 1953 года в Милане, закончил Миланскую консерваторию имени Джузеппе Верди. Является композитором-новатором, который ищет новые формы на стыке классической и электронной музыки. Каччапалья принято относить к направлению минимализма в музыке, хотя этот термин вызывает разногласия среди композиторов и критиков. Роберто Каччапалья Алекса́ндр Сеза́р Леопо́льд Бизе́ (фр. Alexandre-César-Léopold Bizet, при крещении получил имя Жорж, фр. Georges; 1838—1875) — французский композитор периода романтизма, автор оркестровых произведений, романсов, фортепианных пьес, а также опер, самой известной из которых стала «Кармен». Жорж Бизе Биография Бизе родился 25 октября 1838 года в Париже в семье учителя пения. Он был зарегистрирован под именем Александр-Сезар-Леопольд Бизе, но при крещении получил имя Жорж, под которым и был известен в дальнейшем. Бизе поступил в Парижскую консерваторию за две недели до того, как ему исполнилось десять лет. В 1857 году он разделил с Шарлем Лекоком премию на конкурсе, организованном Жаком Оффенбахом, за оперетту «Чудесный доктор» и получилРимскую премию, что позволило ему прожить в Риме в течение трёх лет, сочиняя музыку и занимаясь своим образованием. Отчётным произведением (написание которого было обязательным для всех лауреатов Римской премии) стала опера «Дон Прокопио». За исключением проведённого в Риме периода, Бизе прожил всю свою жизнь в Париже. После пребывания в Риме он вернулся в Париж, где посвятил себя написанию музыки. В 1863 году он написал оперу «Искатели жемчуга». В этот же период он написал «Пертскую красавицу», музыку к пьесе Альфонса Доде «Арлезианка» и произведение для фортепиано «Детские игры». Также он написал романтическую оперу «Джамиле», обычно рассматриваемую, как предшественницу «Кармен», и симфонию до минор. Сам Бизе забыл о ней, и о симфонии не вспоминали до 1935 года, когда она была обнаружена в библиотеке консерватории. Симфония замечательна своим стилистическим сходством с музыкой Франца Шуберта, которая в тот период почти не была известна в Париже, за исключением, быть может, нескольких песен. В 1874—1875 годах композитор работал над «Кармен». Премьера оперы состоялась в парижском театре «Опера-Комик» 3 марта 1875 года и закончилась провалом. Свою Вторую симфонию, «Рим», Бизе не завершил. 3 июня 1869 года Бизе женился на младшей дочери своего покойного учителя Жака Фроменталя Галеви — Женевьев Галеви (1849—1926), которая приходилась кузиной либреттисту Бизе Людовику Галеви. Их сын — Жак Бизе (1872—1922, покончил жизнь самоубийством), названный в честь деда, был близким другом, одноклассником и конфидантом Марселя Пруста, а сама Женевьев послужила одним из прототипом куртизанки Одетты де Креси и герцогини Орианы де Германт в многотомном романе Пруста «В поисках утраченного времени». Умер Жорж Бизе 3 июня 1875 года от сердечного приступа. Похоронен в Париже на кладбище Пер-Лашез. «Кармен».История создания, премьера и первые отзывы Жорж Бизе начал работать над разговорной оперой «Кармен» в 1874 году. Премьера «Кармен» состоялась во Франции в городе Париже в театре «Опера-Комик» 3 марта 1875 года и закончилась полным провалом. Даже парижане, считавшиеся искушёнными зрителями, оказались не готовы к подобному реализму на сцене. Столичные французские газеты соревновались в хлесткости критических отзывов об опере «Кармен»: В повести, действительно, гибель Кармен есть лишь справедливое возмездие за все те преступления, на которые она наталкивает Хозе, это месть за всех тех, кого она заставила убить; здесь же (в опере), наоборот, Кармен никогда не была виновницей чьего бы то ни было убийства. Единственная её вина — в том, что она совратила с прямого пути склонного к любовным авантюрам солдата, и она является почти невинной жертвой, в то время как истинный преступник — её убийца. Скромные матери, почтенные отцы семейства! С верой в традицию вы привели ваших дочерей и жен, чтобы доставить им приличное, достойное вечернее развлечение. Что испытали вы при виде этой проститутки, которая из объятия погонщика мулов переходит к драгуну, от драгуна к тореадору, пока кинжал покинутого любовника не прекращает её позорной жизни. Но, как нередко случается, именно такие рецензии создали «Кармен» огромную популярность и только на сцене парижской Комической оперы только в премьерный сезон, прошло не менее пятидесяти спектаклей. Тем не менее «Кармен» надолго исчезла с парижских подмостков и была возобновлена лишь в 1883 году в редакции Эрнеста Гиро(Гиро заменил разговорные диалоги речитативами, а также добавил несколько балетных сцен, использовав музыку из других произведений Жоржа Бизе). В немалой степени, возвращению оперы на парижскую сцену способствовало триумфальное шествие оперы «Кармен» по городам Европы, России и Америки. Ещё в 1880 году русский композитор Пётр Ильич Чайковский напишет: Опера Бизе — шедевр, одна из тех немногих вещей, которым суждено отразить в себе в сильнейшей степени музыкальные стремления целой эпохи. Лет через десять «Кармен» будет самой популярной оперой в мире… Слова Чайковского оказались пророческими. Опера «Кармен» и по сей день является одним из самых популярных театральных представлений. В 1967 году Родионом Щедриным с использованием музыкального материала оперы была написана «Кармен-сюита». Серге́й Серге́евич Проко́фьев (1891 — 1953) — пианист и дирижёр, один из наиболее значительных композиторов XX века. Народный артист РСФСР (1947). Лауреат Ленинской (1957 — посмертно) и шести Сталинских премий (1943, 1946 — трижды, 1947, 1952). Серге́й Серге́евич Проко́фьев (1891 — 1953) — пианист и дирижёр, один из наиболее значительных композиторов XX века. Народный артист РСФСР (1947)/ Лауреат Ленинской (1957 — посмертно) и шести Сталинских премий (1943, 1946 — трижды, 1947, 1952). Прокофьев Сергей  Сергеевич Прокофьев вошёл в историю советской и мировой музыкальной культуры как композитор-новатор, создавший глубоко самобытный стиль, свою систему выразительных средств. Творчеству Прокофьева в высшей степени присущи действенность и активность. В его произведениях преобладает эпическое начало. Яркой индивидуальностью отмечена лирика Прокофьева — вдохновенная, глубокая и вместе с тем внутренне сдержанная, кристально чистая. В процессе развития творчества Прокофьева всё яснее выявлялись его тесные связи с традициями русской музыки (М. П. Мусоргского, А. П. Бородина, Н. А. Римского-Корсакова). Присущая композитору острая наблюдательность сделала его одним из выдающихся мастеров музыкального портрета, сочетающего внешнюю характерность с психологической правдивостью. Это предопределило главную роль сценических жанров в творчестве Прокофьева. Стремясь к сценическому реализму, преодолению статики и др. оперно-балетных условностей, Прокофьев значительно усилил в балете роль пантомимы, в опере отказался от стихотворного либретто, заменив его повсюду свободным прозаическим текстом. Прокофьев существенно обогатил сферу вокальной выразительности в опере за счёт широкого использования декламационности, основанной на гибком претворении речевых интонаций. Для опер Прокофьева характерны жанровая многозначность и многоплановость драматургии. Так, «Война и мир» сочетает в себе черты лирико-психологической драмы и народно-героической эпопеи. Большое место в творческом наследии Прокофьева занимают фортепьянные сочинения, в которых своеобразно преломились особенности пианизма Прокофьева: конструктивная ясность формы и фактуры, отчётливость звучания, инструментальная трактовка фортепьянного тембра, упругость и энергия ритма. Симфонические (симфонии, увертюры, сюиты) и вокально-симфонические (оратории, кантаты) произведения также в целом отразили характерную для Прокофьева эпическую направленность. Большинству из них присущи объективность, повествовательность тона, драматургия, основанные не на столкновении, а на сопоставлении контрастных образов.   Творчество Прокофьева составило эпоху в мировой музыкальной культуре 20 в. Самобытность музыкального мышления, свежесть и своеобразие мелодики, гармонии, ритмики, инструментовки композитора открыли новые пути в музыке и оказали мощное воздействие на творчество многих советских и зарубежных композиторов. В 1955—67 изданы 20 томов собраний музыкальных сочинений композитора. Творчество «Ромео и Джульетта» (op. 64) — балет в 3 актах 13 картинах с прологом и эпилогом Сергея Прокофьева. Либретто Адриана Пиотровского, Сергея Прокофьева и Сергея Радлова по одноимённой трагедии Уильяма Шекспира. Премьера балета состоялась в 1938 г. в Брно (Чехословакия). Широкую известность, однако, получила редакция балета, которая была представлена в Кировском театре в Ленинграде в 1940 г. «Ромео и Джульетта» Прокофьева — один из самых популярных балетов двадцатого столетия. История «Ромео и Джульетта» В сотрудничестве с режиссёром Сергеем Радловым и драматургом Адрианом Пиотровским, Прокофьев создал драматическую основу балета и сочинил к нему музыку в 1935 г. Они написали сценарий в четыре акта со счастливым концом, который резко отличался от финала знаменитой шекспировской трагедии. Эта редакция балета, однако, так и не дошла до постановки. В начале 1936 г. «Правда» осудила два произведения Дмитрия Шостаковича в статьях «Сумбур вместо музыки» и «Балетная фальшь». Эти статьи испугали композиторов и изменили творческую атмосферу в сталинском Советском Союзе. Прокофьев и его соавторы изменили сценарий и ввели традиционный трагический конец. Премьера состоялась только через несколько лет. Изначальный договор с Кировским театром выполнен не был, и заказ на балет перешёл к Большому театру, который тоже отменил постановку после кампании 1936 г. В конце концов премьера состоялась за границей в декабре 1938 г., в Брно в отсутствие композитора. Балетмейстер Леонид Лавровский поставил советскую премьеру в январе 1940 г. после грандиозного успеха постановки в Брно. Несмотря на возражения Прокофьева, Лавровский значительно изменил партитуру балета. Спектакль был удостоен Сталинской премии. Балет в редакции Лавровского ставился в Москве в 1946 г., в Большом театре. В 1955 г. Мосфильм снял сокращённую киноверсию балета. Другие балетмейстеры, такие как Джон Крэнко в 1962 г., Кеннет Макмиллан в 1965  г., и Рудольф Нуриев в 1972 г., со временем создали новые постановки балета. В июле 2008 г. состоялась премьера изначальной авторской редакции 1935-го года. Премьера прошла на музыкальном фестивале Колледжа Бард (англ. Bard Music Festival) в Нью-Йорке, США. Балетмейстером был Марк Моррис (Mark Morris). Эта постановка возродила состав, драматическую структуру и счастливый конец партитуры Прокофьева, которая раньше была неизвестна. После нью-йоркской премьеры возрождённый балет в рамках гастрольного турне был показан в Беркли, Норфолке, Лондоне и Чикаго. Галина Уланова и Юрий Жданов, 1954

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10356-opiky-21765

Презентація на тему «Опіки» (варіант 13)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10356/21765-prezentaciya-na-temu-opiky-prezentaciya-7.pptx

files/21765-prezentaciya-na-temu-opiky-prezentaciya-7.pptx

” Опіки Опіки ураження шкіри та тканин організму під дією високих температур, їдких хімічних речовин, інтенсивного короткохвильового випромінювання, що призводить до втрати клітинами організму своєї молекулярної структури. Класифікація опіків Залежно від глибини ураження термічні опіки поділяють на легкі (І ступеня), середньої тяжкості (II ступеня), тяжкі (III ступеня) і вкрай тяжкі (IV ступеня).   Ступені термічних опіків Опіки І ступеня характеризуються почервонінням шкіри у місці опіку. При дотику теплого предмета до цього місця відчувається зростаючий біль.   Опіки II ступеня характеризуються не тільки почервонінням шкіри, а й появою пухирців, заповнених прозорою рідиною, тривалим ниючим болем.   Опіки III ступеня характеризуються сильним болем. Поверхня обпеченої шкіри вкривається пухирцями, вона втрачає життєздатність. Окремі місця шкіри обвуглені, але глибокі тканини функціонують.   Опіки IV ступеня характеризуються обвугленням глибоких тканин, повною втратою ними життєздатності.  Розміри поверхні, що зазнала опіку, виражають у відсотках від усього шкірного покриву. Для дорослих людей поверхню голови і шиї, що приблизно дорівнює одній верхній кінцівці, приймають за 9 % усієї поверхні тіла, поверхня грудей та живота, що приблизно дорівнює поверхні однієї нижньої кінцівки, — за 18 %. Це так зване «правило дев'ятки». Другим способом визначення площі є «метод долоні». Як одиницю виміру використовують площу долоні, включаючи пальці, що становить приблизно 1 % поверхні тіла. Будь-який опік II ступеня, який вразив 10 % поверхні тіла, слід вважати тяжким, так само, як опік III ступеня, що вразив більше, ніж 2 % поверхні тіла. Ураження очей, пальців рук, району геніталій і анального отвору вважаються потенційно більш серйозними, ніж ураження інших частин тіла.   Якщо тіло уражене на 15 % опіками II та III ступенів, виникає тяжке ускладнення — опіковий шок, який за перебігом нагадує травматичний шок, але його дія вдвічі триваліша. Опікова хвороба — це гостре порушення водно-сольового обміну в організмі, що супроводжується загальною інтоксикацією. Часто стан хворого ускладнюється запаленням легенів, ураженням печінки, нирок, гострими виразками шлунково-кишкового тракту.   ОПІКОВА ХВОРОБА Надаючи допомогу, насамперед треба погасити одяг, що горить, ні в якому разі не допускати, щоб потерпілий при цьому бігав, бо повітря ще сильніше роздмухує полум'я. Найкраще накинути на нього пальто або куртку. Якщо це неможливо, повалити на землю і намагатися збити полум'я перекочуванням по землі. Потім обпечену частину тіла звільнити від одягу, обрізаючи його. Одяг, що приклеївся до шкіри, залишають. Неприпустимо торкатися обпеченої поверхні руками,протикати пухирці, заповнені рідиною, оскільки це може призвести до інфікування рани. Не можна змащувати сильний опік жиром та іншими речовинами. Після звільнення від одягу на уражені місця слід накласти стерильні пов'язки. Краще, якщо є спеціальні контурні опікові пов'язки, просочені проти-опіковим препаратом. У разі значних опіків нижніх та верхніх кінцівок їх іммобілізують за допомогою шин чи підручних засобів. Якщо травмовано більшу частину тіла, потерпілого найкраще обгорнути чистим простирадлом. У всіх випадках потрібні знеболювальні заходи, напування підсоленою водою. Перша допомога при опіковій хворобі Найбільш небезпечні — опіки, отримані в результаті дії таких горючих речовин, як напалм, синтетичні в'язкі речовини тощо. Вони прилипають до тіла і одягу та, продовжуючи горіти, вражають тканини на значну глибину. Спроба збити полум'я призводить до розмащування горючої суміші по тілу, що веде до збільшення площі ураження. Припиняє горіння занурення у воду чи накладання змоченої у воді пов'язки.  Для лікування термічних опіків І та II ступенів з невеликою площею ураження народна медицина пропонує використовувати компреси з обліпихової олії. Хімічні опіки Хімічні опіки виникають у разі дії на шкіру концентрованих кислот (сульфатної, хлоридної, нітратної, карболової тощо), лугів (їдких калі, натру, концентрованих розчинів аміаку, негашеного вапна), фосфору, деяких солей (нітрату аргентуму, хлориду цинку та ін.). Хімічні опіки небезпечні ще й тим, що спричинюють загальне отруєння організму. їх ознаки: сип, пухирці, локальний біль без видимих ушкоджень, головний біль, утруднене дихання. Вони можуть проявлятися як відразу, так і через деякий час. У разі опіків концентрованими кислотами (крім сульфатної) на поверхню опіку ллють холодну воду або розчин соди (1 чайна ложка на склянку води) протягом 10—15 хв.   На опіки, спричинені лужними розчинами, також ллють воду і обробляють 2 % -вим розчином оцту чи лимонного соку. Потім накладають пов'язку.   Під час опіків білим фосфором уражену частину тіла занурюють у воду і там зчищають фосфор. Маніпуляції на повітрі неможливі, оскільки фосфор може спалахнути. Уражену поверхню обробляють 5 % -вим розчином мідного купоросу (сульфату купрумуІІ) та закривають чистою сухою пов'язкою. Такі опіки не можна змащувати жиром чи мазями, оскільки це сприяє всмоктуванню фосфору в тканини, а фосфор — надзвичайно отруйна речовина.   У разі опіків негашеним вапном місце ураження слід змастити жиром, а рану закрити пов'язкою. Водою змивати не-гашене вапно неприпустимо. Обпечені очі промивають водою (крім опіків вапном) або молоком, після чого накладають пов'язку і доставляють потерпілого у лікарню.   Опіки променевою енергією сонця, тобто ультрафіолетовим випромінюванням, спричинюють почервоніння шкіри, високу температуру, нудоту, блювання, головний біль. У цих випадках слід накласти на обпечену ділянку холодний компрес, постійно його змінюючи. Можна використати для компресів кисломолочні продукти (сметану, кефір) чи просто холодне молоко. Для зняття болю потерпілому варто дати аспірин чи парацетамол. Перша допомога при хімічних опіках Найчастішими причинами опіків бувають гарячі рідини, пара та полум'я. Термічне пошкодження (коагуляція білка і загибель клітин) починається уже під дією температури 44 °С і темп його подвоюється зі збільшенням температури на кожен градус від 44 до 51 °С. Термічні опіки Електричні опіки виникають під дією технічного, побутового чи атмосферного (блискавка) струму. Місцевий опік хоча й буває іноді глибоким, навіть з відшаруванням частини органачи тканини, але загрозу для життя потерпілого становить загальна дія струму на організм, нервову та серцево-судинну системи. Електричні опіки Сонячні — опіки шкіри, які виникають внаслідок дії сонячного випромінювання Сонячні опіки Лікування опіків Лікування опіків полягає у наданні першої допомоги на місці пригоди, в боротьбі з ускладненнями (шок та ін), первинної обробки опікової поверхні, місцевому та загальному лікуванні.   Перша допомога повинна забезпечити припинення дії травмуючого агента, профілактику шоку, інфікування опікової поверхні та евакуацію потерпілого в лікувальну установу.   Після припинення впливу високої температури (винесення з вогню, видалення гарячих предметів та ін) з постраждалих ділянок тіла хворого знімають або, що менш травматично, зрізають одяг і на обпалені поверхні накладають асептичну пов'язку. При сильних болях під шкіру і внутрішньовенно вводять 2 мл 1% розчину морфіну або омнопону, після чого хворого негайно направляють до лікувального закладу. У стаціонарі вживають термінових заходів з ліквідації шоку, вводять протиправцеву сироватку і проводять первинну обробку поверхні опіку. Один із способів її полягає в тому, що в теплій (температура 25 "С) операційній чи чистої перев'язочної при знеболюванні (наркоз чи місцева анестезія) стерильними марлевими кульками, змоченими ефіром або 0,5% розчином нашатирного спирту, ретельно обмивають уражену поверхню і навколишнє шкіру; відшаруванням епідермісу і чужорідні тіла повністю видаляють. Поверхня опіку висушують стерильними серветками і протирають спиртом, після чого накладають стерильну пов'язку з синтоміциновою емульсією, стерильним вазеліновим олією зі спиртом, розчином фурациліну або поміщають хворого під каркас зі стерильних простирадл при відкритому методі лікування. 1) закриті 2) відкриті 3) змішані 4) оперативні. Вибір методу лікування визначається вагою опіку, часом, що пройшов з моменту травми, характером первинної обробки і обстановкою, в якій буде проводитися лікування.   При закритому методі лікування на поверхню опіку накладають пов'язки з різними речовинами (протиопікові мазі, емульсія синтоміцину, диоксидинова мазь і ін.) Методи місцевого лікування опіків Опіковий шок представляє собою патологічний процес, який розвивається при великих термічних ураженнях шкіри і лежать глибше тканин, триває, в залежності від площі і глибини ураження, а також своєчасності та адекватності лікування до 72 год і більше, проявляється порушеннями психо-емоційної сфери , гемодинаміки , шлунково-кишкового тракту , функції нирок , розладами мікроциркуляції і водно-електролітного рівноваги . Опіковий шок розглядається як варіант травматичної, але в ньому є суттєві відмінності, які визначаються масивними зрушеннями водних просторів з розвитком довгостроково зберігається набряку, головним чином, у зоні термічного ураження. При опіковому шоці відзначається менш виражена еректильна фаза, велика загальна тривалість шоку, падіння артеріального тиску настає не відразу, а через кілька годин (вихід рідини із судинного русла в интерстиций відбувається 12-18 год і більше) і не має великого клінічного значення ОПІКОВИЙ ШОК  1) забезпечення прохідності дихальних шляхів; 2) катетеризація центральної вени і початок інфузій; 3) накладення пов'язок на обпечені поверхні; 4) катетеризація сечового міхура; 5) введення зонда в шлунок.  Алгоритм основних лікувальних заходів при опіковому шоці.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10365-ruchni-oskolkovi-granaty-ta-povodzhennya-z-nymy-12182

Презентація на тему «Ручні осколкові гранати та поводження з ними»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10365/12182-prezentaciya-na-temu-ruchni-oskolkovi-granaty-ta-povodzhennya-z-nymy.pptx

files/12182-prezentaciya-na-temu-ruchni-oskolkovi-granaty-ta-povodzhennya-z-nymy.pptx

«Ручні осколкові гранати та поводження з ними» Призначення, бойові властивості, загальна будова і принципи дії ручних гранат. Порядок огляду і підготовки гранат до метання. За призначенням гранати поділяються: основного призначення, протитанкові, протипіхотні, запальні, димові, освітлювальні, сигнальні, світлозвукові, газові, навчальні. За способом метання гранати поділяються: Ручні, гвинтівкові, пістолетні, підствольних гранатометів, гвинтівковоручні. За принципом детонації. Ручні осколкові гранати призначені для ураження осколками живої сили противника у ближньому бою (під час атаки, в окопах, сховища, населення пунктах, лісі, горах). Залежно від дальності розлітання осколків гранати діляться на наступальні та оборонні. Ручні гранати РГН, РГД-5 належить до наступальних; граната РГО, Ф-1 – оборонних. Загальний вигляд спорядженої ручної гранати оборонної Ф-1 Загальний вигляд спорядженої ручної гранати наступальної РГ-42 Ручна осколкова граната РГД-5 - граната дистанційної дії, призначена для ураження живої сили противника у наступі та обороні. Радіус ураження живої сили осколками гранати близько 25 м, що дозволяє застосовувати її на ходу, не ховаючись за укриття. Площа ураження живої сили осколками - 28-32 кв. м. Час горіння запалу 3,2 — 4,2 с. Ручна наступальна граната РГД-5 була прийнята для поступової заміни осколкової гранати РГ-42, яка випускалась у роки Великої Вітчизняної війни. Ручна осколкова граната Ф-1 ("лимонка") є гранатою дистанційної дії і призначена для ураження живої сили противника переважно в оборонному бою. Із-за великої площі ураження живої сили осколками під час вибуху гранати (близько 200 м) кидати гранату можна з різних положень, але виключно з-за укриття, із бронетранспортера, БМП або танка. Час горіння запалу - 3,2-4,2 сек. Граната Ф-1 була створена у 1939 році військовим інженером одного з заводів Наркомату оборонної промисловості Ф. Храмєєвим за зразком осколкової французької гранати Р-1 моделі 1915 р. і англійської гранати системи Лємона. Осколки гранати РГД-5 мають енергію, достатню для ураження живої силі радіусом до 25 м, гранати Ф-1 – до 200 м. Середня дальність кидка гранати РГД-5 становить 40-50 метрів, гранати Ф-1 – 35-45 м. Маса заряджених гранат: РГД-5 – 310 г, Ф-1 – 600 г. БУДОВА РУЧНОЇ ОСКОЛКОВОЇ ГРАНАТИ РГД -5 Ручна осколкова граната РГД-5 складається з таких частин: корпус із трубкою для запалу, розривний заряд, запал. У корпусі гранати розміщено розривний заряд, трубка для запалу і для утворення осколків. Корпус складається з двох частин: ковпака і вкладиша ковпака, піддон і вкладиша піддона. Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки. УЗРГМ –– призначається для вибуху розривного заряду. Він складається з ударного механізму і власне запалу. БУДОВА РУЧНОЇ ОСКОЛКОВОЇ ГРАНАТИ Ф-1 Ручна осколкова граната Ф-1 призначена для ураження живої сили переважно в оборонному бою. Оскільки осколки розлітаються на значну відстань, кидати її можна тільки з укриття, БМП, танка, БТР. Граната Ф-1 складається з корпусу, розривного заряду і запалу. Корпус гранати чавунний з повздовжніми і поперечними борозенками по яких він звичайно і розривається на осколки. У верхній частині корпуса є нарізний отвір для вгвинчування запалу. Ручні гранати РГД-5 и Ф-1 мали дуже суттєвий недолік, який полягає у відносно великому відрізку часу між кидком гранати і її підривом. На різко пересічній місцевості, в горах це дозволяло противнику, який вчасно побачив гранату, використати найближче укриття, а також створювало загрозу самоураження гранатометника у разі відскоку гранати від перешкоди чи скатування зі схилу. Ці недоліки у купі з недостатньо рівномірним осколковим полем особливо гостро проявились під час війни в Афганістані. ГНПП "Базальт" розробив новий комплекс ручних гранат, який складався з РГН (ручна граната наступальна) и РГО (ручна граната оборонна). Вони були знаряджені датчиком цілі і спрацьовували при ударі о будь-яку перешкоду. Загальний вигляд спорядженої ручної гранати оборонної РГО Загальний вигляд спорядженої ручної гранати наступальної РГН Ручні осколкові гранати комплектуються модернізованим уніфікованим запалом (УЗРГМ). Капсуль запалу загоряється в момент кидка гранати, вибух відбувається через 3,2-4 сек. після кидка. Під час вибуху утворюється велика кількість осколків, що розлітаються у різні боки. Наступальна граната РГН під час вибуху створює 220 — 300 осколків з середньою масою 0,42 г та початковою швидкістю розльоту 700 м/с, площа розльоту осколків – 95-96 кв. м. Оборонна граната РГО дає 670 — 700 осколків масою 0,46 г і швидкістю до 1200 м/с. Енергія осколків РГО втричі більше енергії осколків РГН, а площа розльоту 213-286 кв. м. Заходи безпеки під час поводження з ручними гранатами. Гранати переносять у гранатних сумках. Запали тримають окремо від гранат, при цьому кожний запал загортають у папір або клоччя. Переносячи гранати, слід оберігати їх від поштовхів, ударів, вогню, бруду, сирості. Підмочені та забруднені гранати і запали треба протерти і висушити під наглядом командира. Не можна сушити гранати біля вогню. Заряджати гранату дозволяється тільки перед її метанням. Забороняється: розбирати бойові гранати й усувати в них несправності, переносити їх без сумок або за кільце запобіжної чеки; торкатися гранати, що не розірвалася після метання.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10339-mystectvo-ekibany-v-yaponiyi-13266

Презентація на тему «Мистецтво екібани в Японії»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10339/13266-prezentaciya-na-temu-mystectvo-ekibany-v-yaponiyi.pptx

files/13266-prezentaciya-na-temu-mystectvo-ekibany-v-yaponiyi.pptx

Мистецтво екібани в Японії Підготувала учениця 10 – А класу Джура Аліна Слово ікебана в перекладі з японської означає «нове життя квітів». «Іке» означає шлях, а «ана» - квіти, таким чином, разом виходить - новий шлях, нове життя квітів. Зрізуючи квіти, гіллячки, ми даємо їм нове життя, прагнучи при цьому не повторювати природу. Що включає ікебана? Основа ікебани - це трикутник; найвищі гілки символізують небо, коротші (2/3 довжини перших) - людину, і, нарешті, найкоротші гілочки (1/3 довжини перших) - землю. Ікебана відображає взаємини між цими трьома елементами. Трибічний порядок породжує в людях прагнення до досконалості.  Чи має значення ваза? Ваза має величезне значення. Ясна річ, що у високу й кулясту вазу ми не поставимо ті ж самі квіти, що в низьку й широку, яка називається морібана - блюдо, у яке ми наливаємо дуже мало води. Чи можна використовувати при створенні ікебани інші матеріали, наприклад, камінчики? У старовинних школах в ікебанах не використовувалися інші елементи, окрім квітів і гіллячок. Перевага каменів у тому, що вони можуть зафіксувати й замаскувати композицію внизу. Але в школі Согетцу - одній із найсучасніших шкіл (вона була створена в 1929 році), можна використовувати все, що забажаєш: скло, метал, фарфор. Ця школа була створена Софу Тешигахарою. Він створив абсолютно іншу школу, оскільки не хотів дотримуватися жорстких правил, як у перших школах, до однієї з яких належав його батько. Кінець!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10337-sovetskoe-kyno-vtoroj-polovyny-hh-nachala-hi-veka-9584

Презентація на тему «Советское кино второй половины ХХ – начала ХІ века»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10337/9584-prezentaciya-na-temu-sovetskoe-kyno-vtoroy-polovyny-hh-nachala-hi-veka.pptx

files/9584-prezentaciya-na-temu-sovetskoe-kyno-vtoroy-polovyny-hh-nachala-hi-veka.pptx

Советское кино второй половины ХХ – начала ХІ века Советское кино — киноискусство и киноиндустрия в СССР. Послевоенное развитие советского кино во многом отставало от западноевропейского по вполне объяснимым причинам. Сталинский режим достиг своего идеологического расцвета, и все кинокартины должны были прославлять существующий строй. Приходя в кинотеатр, зритель видел нечто, имеющее весьма отдалённое представление о его жизни. После разоблачения «культа личности» появилась возможность говорить на экране об обычном, настоящем человеке. На экране появляется молодой герой, часто протестующий против мнения большинства (насколько это возможно при советской цензуре) и борющийся за свою индивидуальность. Специализация тем: Документальное кино Научно-популярное кино Исторические фильмы Фильмы о Великой Отечественной Войне Фильмы о любви Мелодрама Комедия Драма Особый жанр - Производственная драма («Обретёшь в бою» (1975)) Известные режиссёры Гайдай Леонид — гениальный режиссёр, сценарист и актёр. Рязанов Эльдар — российский и советский кинорежиссёр, сценарист, актёр. С. Ростоцкий - режиссер, сценарист, актер, художник Известные режиссёры (...А зори здесь тихие Белый Бим Черное ухо) Сергей Бондарчук – актер, режиссер, сценарист (Они сражались за Родину Война и мир ) Киностудии Мосфильм Ленфильм Центрнаучфильм Актёры и актрисы Юрий Никулин Александр Демьяненко Вячеслав Тихонов Александр Абдулов Надежда Румянцева Советские фильмы/сериалы Иван Васильевич меняет профессию Интересные факты: В зарубежном прокате фильм шел под названием — «Иван Грозный: Назад в будущее» Царь Иоанн слушает на магнитофоне песню Высоцкого «Эх, раз, ещё раз». Скипетр и держава, которые держит в руках Иван Васильевич(и которые изображены на иконе), как символ царской власти появились на сто лет позднее происходящих событий, в XVII веке. Белый Бим черное ухо Интересные факты: Стиф — настоящее имя пса, сыгравшего Бима. На съемочной площадке актеры называли его Стёпкой. В Воронеже установлен памятник Белому Биму. Чтобы сдружиться со своим партнером по роли, Вячеслав Тихонов перед началом съемок часто гулял с псом. После чего собака очень сильно привязалась к актёру. Вий Интересные факты: Фильм несколько раз переснимали заново, так как он разочаровал руководство Мосфильма, оказавшись «слишком реалистическим» Во время съемок полета, Наталья Варлей однажды выпала из гроба. Только реакция Леонида Куравлева, успевшего подхватить актрису, спасла ее от травм. Костюм Вия был очень тяжелый, поэтому эту роль пришлось сыграть специально приглашенному штангисту.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10309-arhitektura-klasycyzmu-4855

Презентація на тему «Архітектура Класицизму» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10309/4855-prezentaciya-na-temu-arhitektura-klasycyzmu.pptx

files/4855-prezentaciya-na-temu-arhitektura-klasycyzmu.pptx

Підготував: Учень 10 класу Шумського НВК Бондарчук Юрій Архітектура Класицизму 2013 Класицизм (від лат. Classicus - зразковий) - художній стиль європейського мистецтва XVII-XIX ст., Однією з найважливіших рис якого було звернення до античного мистецтва як вищого зразку і опора на традиції високого Відродження. Поняття класицизму Класицизму довелося стати останнім з «великих стилів» Європи - тих, що десятиліттями диктували моду на континенті та за його межами, визначали смаки в королівських палацах і в провінційній глушині. Архітектура класицизму на території України несе собою явний відбиток провінційності. Втрата державності і власної еліти, перетворення «Малоросії» в тиху сільськогосподарську околицю призвело до різкого скорочення тут монументального будівництва Класицизм в Україні Цей елегантний особняк був споруджений в якості офіційної резиденції харківського генерал-губернатора. У 1805 р. будівлю було передано заснованому роком раніше Імператорській університетові і на 150 років стало його адміністративним корпусом. Старий корпус Імператорського університету (м. Харків), 1770-1777 рр.. Палацовий комплекс у Качанівці був створений в якості офіційної резиденції голови Малоросійської колегії і генерал-губернатора Малоросії графа П. О. Рум’янцева Палацовий комплекс у Качанівці (Чернігівська обл.), Кін. 18 - поч. 19 ст. Катеринівський собор (м. Херсон), 1781 -1786 рр.. Один з найбільш незвичайних пам'яток раннього класицизму в Україні, Катерининський собор був побудований за дорученням князя Г. О. Потьомкіна-Таврійського архітектором І. Є. Старовим. Будівля має цілий ряд унікальних особливостей Ансамбль Круглої площі (м. Полтава), 1809-1813 рр.. Палац Розумовського (м. Батурин, Чернігівська обл.), 1799-1803 рр.. Різдвяна церква (м. Київ), 1809-1814 рр..

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10359-frazeologyzmy-16537

Презентація на тему «Фразеологизмы»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10359/16537-prezentaciya-na-temu-frazeologyzmy.ppt

files/16537-prezentaciya-na-temu-frazeologyzmy.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10260-mystectvo-poserednyk-mizh-kulturamy-7183

Презентація на тему «Мистецтво – посередник між культурами»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10260/7183-prezentaciya-na-temu-mystectvo-poserednyk-mizh-kulturamy.ppt

files/7183-prezentaciya-na-temu-mystectvo-poserednyk-mizh-kulturamy.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10375-bezrabotyca-v-ukrayne-12202

Презентація на тему «Безработица в Украине»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10375/12202-prezentaciya-na-temu-bezrabotyca-v-ukrayne.pptx

files/12202-prezentaciya-na-temu-bezrabotyca-v-ukrayne.pptx

Безработица в Украине Выполнила: Терешко Е. 11-Б Безработица — наличие в стране людей, составляющих часть экономически активного населения, которые способны и желают трудиться по найму, но не могут найти работу. 1)потеря работы (увольнение); 2)добровольный уход с работы; 3)первое появление на рынке труда. Выделяют три основные причины безработицы: В Украине в декабре 2013 года уровень безработицы увеличился на 0,3 п. п. по сравнению с предыдущим месяцем - до 1,8%. Об этом сообщает Государственная служба статистики Украины. Так, в декабре 2013 года в Государственной службе занятости было зарегистрировано 487,7 тысячи безработных, из них 402,1 тысячи человек получают пособие по безработице. Средний размер пособия на одного безработного в декабре 2013 года составил 1 тысячу 172 гривен, что на 55 гривен больше, чем в ноябре 2013 года. Безработица в Украине  Снижение доходов Потеря квалификации Экономические последствия (потеря ВВП) Ухудшение криминогенной ситуации Ухудшение динамики роста интереса населения к труду Снижение уровня обеспеченности домохозяйств Последствия безработицы Вынужденная (безработица ожидания) — возникает, когда работник может и хочет работать при данном уровне заработной платы, но не может найти работу. Добровольная — связана с нежеланием людей работать, например, в условиях понижения заработной платы. Структурная — обусловлена изменениями в структуре спроса на труд, когда образуется структурное несовпадение между квалификацией безработных и требованием свободных рабочих мест.  Институциональная — безработица, возникающая в случае вмешательства государства или профсоюзов в установление размеров ставок заработной платы, отличных от тех, которые могли бы сформироваться в естественном рыночном хозяйстве. Виды безработицы Неустойчивая — вызывается временными причинами (например, при добровольной смене работниками мест работы или увольнении в сезонных отраслях промышленности). Фрикционная — во время добровольного поиска работником нового места работы, которое устраивает его в большей степени, нежели прежнее рабочее место. Маргинальная — безработица слабо защищённых слоёв населения (молодёжи, женщин, инвалидов) и социальных низов. Молодёжная безработица — среди группы лиц 18-25 лет. Зарегистрированная — незанятое население, занимающееся поиском работы и официально взятое на учёт.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10372-mij-nastrij-yak-nym-keruvaty-15425

Презентація на тему «Мій настрій: як ним керувати?»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10372/15425-prezentaciya-na-temu-miy-nastriy-yak-nym-keruvaty.pptx

files/15425-prezentaciya-na-temu-miy-nastriy-yak-nym-keruvaty.pptx

Мій настрій: як ним керувати? Форма: відверта розмова з елементами рольової гри Мета: ознайомити учнів із поняттям «настрій», «емоції», показати вплив емоцій на здоров’я людини, допомогти учням керувати своїм настроєм; виховувати взаємоповагу, ввічливість, тактовність, доброзичливість, взаєморозуміння. Історична довідка Ще з часів Платона вважається, що душа складається з трьох відносно самостійних сутностей: розуму, волі та почуттів, в основі яких емоції. Якщо розум та воля деякою мірою підкоряються ним, то емоції завжди виникають та діють незалежно від нашої волі та бажань. Це ми знаємо із власного досвіду, коли емоції підкорюють розум та волю. Емоції – це внутрішнє позитивне чи негативне реагування людини на ті предмети або умови, які сприяють чи заважають задоволенню людських потреб; безпосередні переживання, які відображають суб’єктивне ставлення людини до навколишнього світу і самої себе. Емоційний стан – це фізичне самопочуття або настрій, сукупність обставин та стосунків, у яких хтось або щось перебуває. Супутником багатьох емоцій є настрій. Почуття – це психічні чи фізичні відчуття людини, викликані певними душевними переживаннями, які є більш постійними, ніж емоції. Настрій – більш або менш тривалий, бадьорий або пригнічений емоційний стан. Він є похідним від різних емоцій, що діють на людину і створюють певний час емоційний фон. Його стійкість залежить від обставин і типу нервової діяльності. Часто на настрій впливають порушення емоцій. Назвемо деякі з них: Апатія – стан надмірно пониженого емоційного збудження, повна байдужість, бездіяльність. Стрес – захисна реакція організму на сильні зовнішні впливи (небезпеку, перевтому тощо). Це одна з найбільш суттєвих негативних прикмет нашого часу, яка характеризується психоемоційним напруженням. Депресія – стан пригніченого настрою, що супроводжується тугою, руховою і мовною загальмованістю. У людини з’являється розлади сну, апетиту, почуття тривоги і страху, головний біль.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10358-tehnologyya-yzgotovlenyya-sahara-14601

Презентація на тему «Технология изготовления сахара»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10358/14601-prezentaciya-na-temu-tehnologyya-yzgotovlenyya-sahara.pptx

files/14601-prezentaciya-na-temu-tehnologyya-yzgotovlenyya-sahara.pptx

Технология изготовления сахара Сахарный буряк Химический состав сахарного буряка Буряк Вода(75%) Сухие вещества(25%) Сахароза(12,5%) Несахары(2,5%) Этапы обработки сахарного буряка Стадии технологического процесса. Процесс получения сахара-песка на свеклосахарных заводах складывается из следующих стадий: — подача свеклы и очистка ее от примесей; — получение сока из свекловичной стружки; — очистка сока; — сгущение сока выпариванием; — варка утфеля и получение кристаллического сахара; — сушка, охлаждение и хранение сахара-песка. Сахар рафинад Заводы: Сахарорафинадный завод фирмы «Домино» в Бруклине На сахарной фабрике в Буа-Руж,Реюньон Яготинский сахарный завод Спасибо за внимание!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10377-socialna-mobilnist-9262

Презентація на тему «Соціальна мобільність» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10377/9262-prezentaciya-na-temu-socialna-mobilnist.pptx

files/9262-prezentaciya-na-temu-socialna-mobilnist.pptx

Соціальна мобільність Соціальна мобільність - процес переміщення особи між ієрархічно й функціонально організованими елементами соціальної структури(класами , верствами, групами та категоріями населення, позиціями). перехід індивіда, соціального об'єкта або цінності, створеної або модифікованої завдяки людській діяльності, від однієї соціальної позиції до іншої. Поняття було введено П. Сорокіним у 1927 р. Здійснити соціальну мобільність збільшити чи зменшити прибуток,владу, престиж у результаті переходу на іншу позицію, до іншої групи . Типи соціальної мобільності вертикальна горизонтальна Вертикальна - відносини , що виникають внаслідок переміщення індивіда або соціального об’єкта з одного соціального прошарку в інший Горизонтальна – та ,що передбачає перехід індивіда з однієї соціальної групи і іншу, яка розміщена на тому ж рівні. “ Канали вертикальної циркуляції ” деякі «ліфти» або «шляхи», якими дозволено індивідам переміщуватись вгору чи вниз, з одного прошарку в інший. Сорокін виділяв 7 основних інститутів: Армія Школа Церква Сім’я Політичні Економічні організації Професійні Види соціальної мобільності міжгенераційна внутрішньогенераційна Внутрішньогенераційна мобільність  — це висхідна чи спадна мобільність окремої людини протягом її життя. Міжгенераційна мобільність — це рух індивіда соціальною драбиною між різними поколіннями. Соціальний портрет молоді: Життєві плани покоління та його цінності Рівень освіти; Професійна підготовка молоді; Рівень зайнятості молоді; Її місце на ринку праці. Обираючи професію, молодь бажає мати: Високий прибуток Працювати за здобутою професією Орієнтована на цікаву роботу, що забезпечить престиж і кар’єру. Тенденції соціальної мобільності в Україні: масова примусова, недобровільна міжпрофесійна мобільність зумовлена кризовим станом суспільства в період інституціональних змін, який знижує попит на деякі професії, наявність безробіття тощо; спадні соціальні переміщення як домінантні тенденції у процесах соціальної мобільності для абсолютної більшості населення; висхідні соціальні переміщення характерні для порівняно невеликих соціальних груп (переважно для правлячої еліти; зміна професії як складова стратегії виживання; примус до самозайнятості без професійної перекваліфікації; рух у спадному напрямку суттєво переважає рух у висхідному напрямку; стратегії успіху властиві переважно молоді у той час, як для середнього та старшого покоління характерні стратегії виживання.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10338-lyudvig-mis-van-der-roe-12951

Презентація на тему «Людвіг Міс ван дер Рое»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10338/12951-prezentaciya-na-temu-lyudvig-mis-van-der-roe.ppt

files/12951-prezentaciya-na-temu-lyudvig-mis-van-der-roe.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10354-oleksandr-myhajlovych-butlerov-5320

Презентація на тему «Олександр Михайлович Бутлеров»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10354/5320-prezentaciya-na-temu-oleksandr-myhaylovych-butlerov.ppt

files/5320-prezentaciya-na-temu-oleksandr-myhaylovych-butlerov.ppt

Prezentacii.com

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10349-byotoplyvo-3676

Презентація на тему «Биотопливо»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10349/3676-prezentaciya-na-temu-byotoplyvo.pptx

files/3676-prezentaciya-na-temu-byotoplyvo.pptx

ВЫПОЛНИЛА : Кириллова Анастасия ученица 11 класса БИОТОПЛИВО: проблемы и перспективы Цель работы: Исследование особенностей формирования и перспектив развития мирового рынка биотоплива в современных условиях углубления глобальных проблем мировой экономики. Задачи: выявить длительные и среднесрочные тенденции мирового рынка биотоплива, определить основные факторы, лежащие в основе его формирования и возможные перспективы развития; исследовать во взаимосвязи комплекс проблем, определяющих развитие мирового рынка биотоплива – ресурсных, производственных, технологических, сельскохозяйственных, энергетических, социальных и экологичесих; обосновать перспективные направления развития биотопливной отрасли с учетом развития науки и техники; использовать биотопливо на производстве и в быту. Объект исследования: комплекс экономических, технологических, экологических и социальных процессов и явлений, лежащих в основе формирования мирового рынка биотоплива. Предмет исследования: мировой рынок биотоплива как система взаимоотношений субъектов мировой энергетической и сельскохозяйственной систем. Практическая значимость: использование биотоплива – это перспективное направление в энергетике, за которым будущее; использовать биотопливо можно не только в масштабах страны, но и в быту. Биотопливо - это топливо из биологического сырья, получаемое, как правило, в результате переработки стеблей сахарного тростника или семян рапса, кукурузы, сои. Виды биотоплива СПОСОБЫ ПОЛУЧЕНИЯ микробиологический (спиртовое брожение) синтетический (гидратация этилена) C6H12O6 → 2C2H5OH + 2CO2 CH2=CH2 + H2O → C2H5OH Биоэтанол - это обычный этанол (C2H5OH), получаемый путем переработки растительного сырья. + - Обладает нулевым балансом диоксида углерода. Содержащийся в этаноле кислород, позволяет более полно сжигать углеводороды топлива. 10 % содержание этанола в бензине позволяет сократить выхлопы аэрозольных частиц до 50 %, выбросы СО2 — на 30 %. При сгорании этанола в выхлопных газах двигателей появляются альдегиды (формальдегид и ацетальдегид), которые наносят живым организмам не меньший ущерб, чем ароматические углеводороды. Мировое производство биоэтанола в 2005 г. составило 36,3 млрд. литров: 45 % пришлось на Бразилию 44,7 % — на США. Этанол в Бразилии производится преимущественно из сахарного тростника, а в США из кукурузы. СПОСОБЫ ПОЛУЧЕНИЯ Диметиловый эфир (ДМЭ) - C2H6O может производиться как из угля, природного газа, так и из биомассы. Большое количество диметилового эфира производится из отходов целлюлозно-бумажного производства. Сжижается при небольшом давлении. + - Диметиловый эфир - экологически чистое топливо без содержания серы, содержание оксидов азота в выхлопных газах на 90% меньше, чем в бензине. Является слабым наркотиком. Огнеопасен, смесь с воздухом взрывоопасна, температура вспышки −41 °C. ПДК в воздухе рабочей зоны составляет 200 мг/м³. В промышленности производится из природного газа, угля, или биомассы. В июле 2006 года Национальная Комиссия Развития и Реформ (NDRC) (Китай) приняла стандарт использования диметилового эфира в качестве топлива. Китайское правительство будет поддерживать развитие диметилового эфира, как возможную альтернативу дизельному топливу. СПОСОБЫ ПОЛУЧЕНИЯ Биоводород — водород, полученный из биомассы. В настоящее время во всём мире ежегодно производится около 50 млн. тонн водорода. Из них примерно 48 % производится из природного газа, 30 % из нефти, и 18 % из угля. При таком производстве водорода из углеводородов получается большое количество СО2, который является одной из причин глобального потепления. Решение этой проблемы – биоводород. термохимический метод (биомассу нагревают без доступа кислорода до температуры 500—800 °C ) биохимический метод (водород вырабатывают различные бактерии ) биофотолиз (водород может производить группа зелёных водорослей) СПОСОБЫ ПОЛУЧЕНИЯ Биотопливо третьего поколения - топливо, полученное из водорослей. - Водоросли любят высокую температуру, для их производства хорошо подходит пустынный климат, но требуется некая температурная регуляция при ночных перепадах температур. Из водорослей Исследователи пришли к выводу, что Калифорния, Гавайи и Нью-Мексико пригодны для промышленного производства водорослей в открытых прудах. В течение 6 лет водоросли выращивались в прудах площадью 1000 м². 200 тысяч гектаров прудов могут производить топливо, достаточное для годового потребления 5 % автомобилей США. пиролиз или сухая перегонка; гидрогенизация; гидролиз под воздействием кислот и ферментов; спиртовая ферментация (брожение) . для приготовления пищи и обогрева жилищ; для сушки технических сельскохозяйственных культур; для производства теплоты и электроэнергии. При использовании биотоплива в качестве источника теплоты рационально применение следующих термохимических процессов: Сжигание биотоплива (с целью получения теплоты) используют: Тепловые установки на биотопливе - устройства, в которых в качестве источника теплоты используют органические соединения, называются биомассой. Производство биотоплива, несомненно, имеет множество положительных моментов: Исследователи утверждают: биотопливо – дешево, его производство не является трудоемким, а также использование биотоплива сокращает выбросы в атмосферу углекислого газа. Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН (FAO) вподсчитала, что рост потребления биотоплив может помочь диверсифицировать сельскохозяйственную и лесную деятельность, и улучшить безопасность пищевых продуктов, способствуя экономическому развитию. Производство биотоплив позволит создать в развивающихся странах новые рабочие места, снизить зависимость развивающихся стран от импорта нефти. Биотопливо: за или против Однако эксперты выделяют и минусы в производстве биотоплива: По расчётам экономистов из Университета Миннесоты, в результате биотопливного бума число голодающих на планете к 2025 году возрастёт до 1,2 млрд. человек. В Индонезии и Малайзии для создания пальмовых плантаций была вырублена немалая часть тропических лесов. Причиной стала гонка за производством биодизеля- топлива, созданного на основе растительных или животных жиров, в качестве альтернативы дизельному топливу (рапсовое масло в качестве топлива может использоваться в чистом виде). Биотопливо: за или против Стокгольм назван Зеленой столицей Европы Защищая экономику и здоровье граждан, власти взяли курс на перевооружение, благодаря чему за последние 20 лет рост экономики Швеции составил 50%, выбросы парниковых газов уменьшились на 10%, и продолжают сокращаться. Биогаз вырабатывается через очищение канализационных стоков из полученного ила. В Стокгольме 40% машин – «зеленые». Мусор для Швеции давно превратился в источник тепла и дохода. Швецию обогревают и освещают гидроэлектростанции, ветровые, солнечные. Факторы, влияющие на рынок биотоплива: ценами на нефть; наличия недорогих видов сырья; правительственной поддержки; технологическими прорывами, которые могли бы снизить стоимость биотоплива второго поколения; конкуренцией со стороны альтернативных вариантов топлива. Перспективы рынка биотоплива: Объемы производства биотоплива во всем мире должны резко вырасти в течение ближайшего десятилетия благодаря значительным государственным вложениям, о чем говорится в опубликованном докладе ОЭС Р и ФАО. Большую роль играют сдерживающие факторы: рост цен на сырьё; экология; перенасыщения производственных мощностей; развитие инфраструктуры; Биотопливо в России У России есть все шансы стать мировым лидером по производству биотоплива. Она входит в тройку стран экспортеров топливных пеллет на европейском рынке. В 2012 - 2013 годах планируется ввести в эксплуатацию более 50 биогазовых электростанций в 27 регионах России. По расчетам экспертов, на долю биотоплива в 2030 году будет приходиться 7% потребления автомобильного топлива (сейчас – только 1%), а это значит, что торговля нефтью уже не принесет России тех сверхприбылей, которые она получаем сегодня. Использование биотоплива – это единственная возможность предотвратить наступление экологической катастрофы на нашей планете.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10341-dal-i-ukrayina-11606

Презентація на тему «Даль і Україна»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10341/11606-prezentaciya-na-temu-dal-i-ukrayina.pptx

files/11606-prezentaciya-na-temu-dal-i-ukrayina.pptx

Даль і Україна Підготувала: учениця 8-А класу гімназії имені Миколи Трублаїні м.Ровеньок Григор Тетяна План презентації План презентації 1 Біографія 2 Творчість 3 Тлумачний словник 4 Даль і Україна 5 Література 6 Сім’я.Батько 7 Сім’я.Мати 8 Брати Володимира 9 Дом-музей 10 Навчання 11 Володимир Даль 12 Висновки Володимир Іванович Даль (10 листопада (22 листопада) 1801, селище Луганський завод, нині місто Луганськ — 22 вересня (4 жовтня) 1872, Москва) — російський письменник, лексикограф, етнограф данського походження. Член-кореспондент Петербурзької АН (1838), почесний академік (1863). Псевдонім: Козак Луганський  Бі ог ра ф і я Закінчив 1829 медичний факультет Дерптського університету. 1829—1832 служив військовим лікарем. 1831 під час боротьби з епідемією холери в Кам’янці-Подільському завідував першим районом міста (призначено 24 січня 1831). Враження від перебування в Кам’янці-Подільському знайшли відображення в повісті «Подолянка». Записував легенди, зокрема в с. Чорнокозинці. Згодом працював чиновником в Оренбурзі, Санкт-Петербурзі, Нижньому Новгороді. Творчість Основна праця Даля — «Тлумачний словник живої великоросійської мови» (томи 1—4, 1863—1866), що містить близько 200 тисяч слів. «Русский Мужик», «Денщик», «Петербургский дворник» - (1845р.). У 1846 році вийшли його «Повісті, казки і расказы. У чотирьох томах. «Тлумачний словник живої великоросійської мови» оригінальна назва: ‘’Толковый словарь живаго Великорускаго языка’’ — словник, складений Володимиром Івановичем Далем у середині XIX століття . Один з найбільших словників російської мови. Містить близько 200 000 слів і 30 000 прислівїв приказок і загадок , що слугують для пояснення сенсу слів , що наводяться . Даль і Україна Даль майже 20 років прожив в Україні, знав українську мову, зібрав цінні українські фольклорні та мовні метеріали Сім’я.Батько Його батько, Jochan Christian von Dahl (1764 - 21 жовтня 1821) - Іван Матвеївіч Даль у 1799 році. Він знав вісім мов, був богословом і медіком. Його як лінгвіста досягла імператріці Катерини II, яка викликало Його у Петербург на посаду прідвірного бібліотекаря. Сім’я.Мати Марія Даль вільно володіла п'ятьма мовами. Бабуся по материнській лінії Володимира Івановича - Марія Іванівна Фрейтаг - походила з роду французьких гугенотів де Мальі, займалася російською літературою. Дід Христофор Фрайтаг - колезький асесор, чиновник ломбарду. Був незадоволений філологічною освітою майбутнього зятя і фактично змусив його отримати медичну освіту. Брати Володимира Іван Даль у Петербурезі одружився на Марії Христофорівні Фрейтаг, в них народилося четверо синів: Володимир; Карл (род. 1802), до кінця життя прослужив на флоті, проживав и похован у Николаїві, дітей не було; Павел (род. 1805), хворів похован у Римі, помер молодим, дітей не було; Лев (?—1831), вбит польскими повстанцями. Дом-музей Будинок сім'ї Далей в Луганську, зараз будинок-музей Навчання Початкову освіту здобув вдома. У будинку його батьків багато читали і цінували друковане слово, любов до якого передалася всім . 20 січні 1826 року Володимир Даль вступив в Дерптський університет на медичний факультет. Володимир Даль достроково «з честю витримав іспит на доктора не лише медицини, а й хірургії». Володимир Даль Висновки Член-кореспондент Петербурзької академії наук з фізико-математичному відділенню 21 грудня 1838. Почесний член Академії по Відділенню природничих наук (1863 рік). Член Товариства любителів російської в 1868 році. Член Товариства історії та старожитностей Російських. Один з дванадцяти членів-засновників Російського географічного товариства. Знав щонайменше 6 мов, вважається одним з перших тюркологів. Етнограф, збирач фольклору. Література Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Даль Володимир Іванович У Вікіджерелах є оригінали текстів Даль Володимир Іванович Паламарчук Л. С. Даль Володимир Іванович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990. — С. 9—10. Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — К.: Головна редакція УРЕ, 1978. — С. 181. Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б. Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського. — Випуск 1. — Кам'янець-Подільський, 2003. — С. 41—47.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10361-zhak-ru-11006

Презентація на тему «Жак Ру»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10361/11006-prezentaciya-na-temu-zhak-ru.pptx

files/11006-prezentaciya-na-temu-zhak-ru.pptx

Жак Ру Автор проекту: Загородня Катерина (21 серпня 1752 — 10 лютого 1794) Жак Ру – французький священик та революціонер. «Бешеные!» В 1792 році заснував партію «Скаженних», цілі яких полягали в переслідуванні спекулянтів, зачиненні біржі та впровадженні централізованого господарства, а також експропріації землі для економічного зрівняння населення і подолання бідності. Прихильник народної демократії і безкласового суспільства. Виступав за проведення в життя заходів , спрямованих на поліпшення становища народних мас . Загроза смертної кари не зупиняла спекуляції хлібом у великих містах. Населення дедалі більше бідувало. Почастішали виступи голодної бідноти – «шалених» на чолі з Ру, Варле і Леклерком. «Шалені» вимагали конфіскації і поділу власності нових багатіїв, вилучення майна і продовольства для допомоги голодуючим і постачання армії. Проте, коли лідери «шалених» почали критикувати якобінців, Робесп’єр без жалю розправився з ними. «Шалені» З чого все почалося?? Робесп’єр Максиміліан (1758–1794) – діяч Французької революції. Депутат Конвенту, один із головних керівників якобінців, що розправився з «шаленими». З липня 1793 р. очолював Комітет громадського порятунку, що фактично виконував функції уряду. Після Термідоріанського превороту 1794 р. його було заарештовано. З промови Жака Ру. Лютий 1793 р. «Задля чого ви відтяли голову тирану та знищували тиранію, коли щодень вас повільно поглинають спекулянти й монополісти? У своїх магазинах вони накопичують їстівні припаси та сирий матеріал, що потім перепродують за лихварськими цінами голодному люду та ремісникам, останні потребують цього задля власного виробництва, – вовну, шкіру, мило, залізо. Й супроти них також необхідно повстати… яка в цьому потреба, якщо вони підтримують революцію й розтягують національне майно, коли в безмежних володіннях учорашніх монастирів вони нагромаджують скуплені товари!» Діяльність Жака Ру Висновок 10 лютого 1794 Жак Ру покінчив з собою , простромивши себе кинжалом. Дякую за увагу!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10343-najdorozhchi-monety-svitu-17929

Презентація на тему «Найдорожчі монети світу»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10343/17929-prezentaciya-na-temu-naydorozhchi-monety-svitu.pptx

files/17929-prezentaciya-na-temu-naydorozhchi-monety-svitu.pptx

Найдорожчі  монети світу Гроші виконують функцію засобу обігу та міри вартості, слугують предметом накопичення і працюють у міжнародній торгівлі. Проте цим не вичерпується роль грошей у суспільстві. Адже деякі грошові знаки без перебільшення можна назвати витворами мистецтва. Саме такі екземпляри цікавлять колекціонерів. Це американська монета номіналом $20, яку чеканили у період з 1850 до 1933 року. В цей час президент Рузвельт вирішив відмовитись від золотого стандарту, тож усі «Подвійні Орли» 1933 року мали бути вилучені з обігу й переплавлені. Залишилися тільки декілька екземплярів, тож вартість цих дивовижно гарних монет надзвичайно висока. Отже, 5 місце в нашому списку займає монета «Подвійний Орел» 1933 року, яка коштує 7590 тисяч доларів На лицьовому боці цієї монети зображений портрет Свободи у повний зріст із факелом у правій руці та оливковою гілкою в лівій. Вона крокує у променях сонячного світла, її оточують 46 зірок – по одній для кожного штату, що входили до складу США на той час. А на зворотному боці зображений політ орла. «Срібний долар 1804 року» відчеканили, як не дивно, в 1834 році. Саме тоді уряд США віддав наказ Монетному двору випустити подарункові набори монет. Набір мав складатися з усіх монет, які на той час були в обігу США. Через помилку працівників на світ з’явився «Срібний долар 1804 року», якого в 1834 році в обігу, звісно, не було. Саме тому монета дуже цінується серед нумізматів. Остання ціна, заплачена за неї – 3 млн. 737 тис. 500 доларів. Четверте місце в списку посідає «Срібний долар» 1804 року ціною 3737,5 тисяч доларів Третє місце займає монета Дайм Барбера 1894 року, і коштує вона 1552,5 тисяч доларів Дайм – це монета номіналом 10 центів. Дайм чеканили з кінця XVIII ст., при цьому дизайн монети часто змінювали. Одна з найрідкісніших монет маленького номіналу – це дайм із зображенням жіночої голови, яка символізує Свободу. Його почали чеканити в 1892 році. Серія даймів такого дизайну отримала назву серії Барбера – на честь гравера Чарльза Барбера. Монети 1894 року – рідкісні й коштовні, адже їх було виготовлено всього 24 зразки, з яких достеменно відомо лише про 9. Одну з цих монет і придбав колекціонер більш ніж за півтора мільйона доларів. «Срібний долар Свобода» 1870 року на другому місці нашого списку і коштує 1300 тисяч доларів Ця надзвичайно рідкісна монета – справжній скарб у колі нумізматів. Найдорожча з 11 монет, що зараз існують – це екземпляр Луї Еліасберга, який був придбаний за $1,3 млн. На монеті зображена Свобода, яка сидить, тримаючи американський прапор. На реверсі – білоголовий орлан. І перше місце - Австралійський пенні 1930 року, який коштує 517,345 тисяч доларів Австралійський пенні 1930 року належить до рідкісних грошей. Багато експертів-нумізматів дотримуються думки, що у світі є лише шість таких монет, випущених Мельбурнським монетним двором. Ці пенні виготовлені зі срібла і вкриті шаром міді. Вони є монетами якості пруф – це монети найвищого ґатунку, що мають дзеркальну поверхню. Високої якості досягають за допомогою подвійного удару штемпелем під час чеканки. Три з шести монет належать приватним колекціонерам, одна виставлена у Британському музеї, п’ята належить Художній галереї Південної Австралії. Останню, шосту, придбали у 2005 році більш ніж за $517 тис. Відтоді австралійський пенні став найдорожчою монетою Австралії та найдорожчою монетою з міді. НАЙДОРОЖЧА МОНЕТА УКРАЇНИ "Фінал ЄВРО -2012", яка коштує - 350 000 гривень Самою дорогою монетою України на сьогоднішній день є монета присвячена фіналу Євро - 2012, номінальною вартістю 500 грн. Дорога ціна цієї монети зумовлена матеріалом з якого вона зроблена - це золото, вагою - 500 грамів, а також малим тиражем - всього 500 екземплярів.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10334-moya-majbutnya-profesiya-likar-4690

Презентація на тему «Моя майбутня професія – лікар» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10334/4690-prezentaciya-na-temu-moya-maybutnya-profesiya-likar.ppt

files/4690-prezentaciya-na-temu-moya-maybutnya-profesiya-likar.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10390-bajkery-4937

Презентація на тему «Байкеры» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10390/4937-prezentaciya-na-temu-baykery-skachaty.pptx

files/4937-prezentaciya-na-temu-baykery-skachaty.pptx

Кто такие байкеры Презентация на тему: Байкеры Ученика 11-Б класса Ровеньковской гимназии №1 Резникова Игоря План 1.Байкеры-Самые первые. 2.Образ байкера 3.Зарождение 4.Поверие 5.Слеты 6.Стантрайдинг 7.Спортбайки Байкеры стали по-настоящему первой белой молодежной субкультурой со своим стилем, языком и манерой поведения. Массовая культура сделала из них миф, настолько притягательный в своей “наоборотности” и “отвратности”, что мотоциклетные субкультуры оказались самыми живучими – существуя по сей день, они так и не пережили своего упадка При этом слове сразу возникает образ крепкого мужика с характерным "пивным" животиком, в чёрной бандане и проклёпанной кожанке-косухе или жилетке с логотипом клуба на спине, в кожаных штанах, усато-бородатого, с руками, покрытыми замысловатой татуировкой, а главное - на мощном "железном коне", любовно доведённом своими руками до совершенства, как по ходовым качествам, так и по внешнему виду. Зарождение Байкерское движение зародилось в 1950-х годах в США, проникло в Европу и Россию в 1970-х какое-то время входило в состав субкультуры, когда байкеры были разделены на несколько агрессивных и враждующих группировок. До недавнего времени понятие «байкер» распространялось исключительно на владельцев чопперов и непременно ассоциировалось с вынесенным далеко вперёд передним колесом, обилием хрома, кожи, длинными волосами и бородой мотоциклиста. Однако, с конца 90-х годов на дорогах всё чаще стали появляться мотоциклы с высокооборотистыми двигателями и улучшенной пластиковыми обтекателями аэродинамикой — спортбайки. На протяжении долгого времени спортбайкеры не признавались «истинными» байкерами как члены байкерского сообщества, даже такой жест, как приветственное поднятие руки при встрече на дороге, на них не распространялся. Причина такой конфронтации крылась в облике мотоцикла и манере езды. Высокая скорость спортбайка и мотоциклист в полной экипировке, больше похожий на космонавта в скафандре, не вязались в понимании байкеров старой формации с обликом настоящего байкера. Поверие Многое в их внешности с одной стороны, призвано эпатировать "добропорядочную" публику, но с другой - несёт для участников движения определённый смысл. Например, череп с одной стороны показывает презрение к смерти, а с другой - служит своего рода оберегом. По какой-то легенде смерть, приходя за человеком, ставила на нём свою метку в виде черепа. У байкеров считается, что придя и заметив этот знак, смерть решит, что была здесь и уйдёт. Слеты Ещё одним немаловажным проявлением байкерской субкультуры являются многочисленные байк-шоу, байкслеты, мотошоу и другие мероприятия связанные с мотоциклами. Чаще всего такие мероприятия носят характер шоу с приглашением музыкантов, стриптизёрш, каскадёров. Немаловажной составляющей является употребление спиртных напитков, прежде всего пива. Стантрайдинг Свое название этот экстремальный вид спорта получил от английских слов — stunt (в переводе «трюк») и ride («езда»). Увлекаются им настоящие фанаты двухколесных машин. Езда на переднем колесе у райдеров называется «стоппи», на заднем - «вилли». Еще есть «донутс» — это когда райдер вращается на заднем колесе на месте, либо контролируемый занос. Эти три элемента составляют обязательную программу мирового первенства по стантрайдингу. Спортбайки Посадка пилота на спортбайке диктуется требованиями к минимизации воздушного сопротивления и максимальной управляемости в поворотах. Поэтому подножки пилота подняты и отодвинуты назад, а сам пилот сидит, сильно наклонившись вперёд, во время гонки — лёжа на баке. Такая посадка удобна для управления, но не рассчитана на длительную езду. По этой же причине пассажирское сиденье на гражданских спортбайках не рассчитано на длительную езду пассажира на нём, а на многих мотоциклах его нет вовсе — на его месте стоит аэродинамический колпак. Список использованной литературы 1. http://ru.wikipedia.org/ 2..http://www.moto16rus.narod.ru/bikers.htm 3. http://drive2moto.ru/blog/4857

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10352-stereotypy-19487

Презентація на тему «Стереотипи» (варіант 9)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10352/19487-prezentaciya-na-temu-stereotypy-prezentaciya-3.pptx

files/19487-prezentaciya-na-temu-stereotypy-prezentaciya-3.pptx

Стереотипи 11 клас Стереотип – це сформований за конкретних соціальних умов образ людини, яким користуються як штампом. Стереотипи бувають: Позитивні Негативні Нейтральні Розрізняють: Особистісні. До них відносяться різні переконання, пристрасті - усе те, що (на думку людей) складає особистість, індивідуальність людини, його інтереси і широту натури. Сімейні. Формуються під впливом сімейних традицій, установок, правил. Гендерні. Культурно і соціально обумовлені думки про якості, атрибути і норми поводження представників обох статтей і їхнє відображення в мові. Суспільні/соціальні. Політика держави формує державні стереотипи, релігія - релігійні, реклама - споживчі. Ґендерна роль — один з видів соціальних ролей, набір очікуваних зразків поведінки (або норм) для чоловіків і жінок. Ґендерну роль розуміють як виконання певних соціальних розпоряджень — тобто поводження у мові, манерах, одязі, жестах відповідної статі Різниця між біологічними і гендерними ролями Приклад біологічної ролі - тільки жінка може народжувати дитину. Приклад гендерної ролі - піклування про немовлят (тому що і чоловік, і жінка мають біологічну можливість виконувати цю роль) Гендерні ролі: усвідомлюються в процесі виховання та навчання; різні в різних культурах та часових рамках; змінюються з плином часу; змінюються відповідно до соціального та економічного рівнів розвитку. Ґендерні стереотипи — сформовані культурою узагальнені уявлення (переконання) про те, як поводяться чоловіки і жінки. Термін варто відрізняти від поняття ґендерна роль, що означає набір очікуваних зразків поведінки (норм) для чоловіків і жінок. Поява ґендерних стереотипів обумовлена тим, що модель ґендерних відносин історично вибудовувалася таким чином, що статеві відмінності переважали над індивідуальними, якісними відмінностями в особистості чоловіка і жінки. Доля жінок в загальній кількості підприємців складає близько 30%. У великому бізнесі жінки – рідкість. Жіночий бізнес орієнтований в основному на роздрібну торгівлю, медицину, культуру та науку. Соціологи стверджують, що жінки у бізнесі демонструють більшу схильність до компромісів у взаємодії з партнерами, більше враховують моральні та етичні принципи. Серед найманих працівників показником дискримінації є рівень заробітної плати. В цілому рівень жіночої заробітної плати складає 2/3 чоловічої. Традиційні стереотипи масової свідомості суттєво обмежують можливості кар'єрного росту для жінок та негативно впливають на їх сімейні відносини. Дякую за увагу!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10348-hudozhnya-kultura-9758

Презентація на тему «Художня культура» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10348/9758-prezentaciya-na-temu-hudozhnya-kultura-skachaty.pptx

files/9758-prezentaciya-na-temu-hudozhnya-kultura-skachaty.pptx

Художня культура Архітектура світу Скульптура – гімн людини Образотворче мистецтво Італії. Епоха “ титанів ” Видатні живописці Іспанії Фламандський і голландський живопис Російський живопис у другій половині XIX – XX на початку ст. Образотворче мистецтво Далекого Сходу Декоративно-прикладне мистецтво Близького Сходу Паркова культура Візуальні мистецтва Архітектура ( з грец. – будівництво) – це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси. Архітектура світу Готика ( були німецького походження племені готів). Готичний стиль — це художній стиль, що виявився завершальним етапом у розвитку культури країн Західної Європи (між серединою XII і XVI століть). Термін «Готика» введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». Перлини готики У Франції готика зародилась у середині XIIст. Реймсский собор у Франції Усміхнений ангел, Реймсского собор Шартрский собор

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1037-the-family-in-the-modern-world-relations-between-parents-and-children-21494

Презентація на тему «The family in the modern world. Relations between parents and children»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1037/21494-prezentaciya-na-temu-the-family-in-the-modern-world-relations-between-parents-and-children.ppt

files/21494-prezentaciya-na-temu-the-family-in-the-modern-world-relations-between-parents-and-children.ppt

The main problem between generations. The views of American parents. The family policy in Russia. The family in Britain. The family in Britain has several common features with American family. British parents also give their children more freedom to make his or her own decisions in life. In the last years children became more independent than they used to and they like it. The children prefer to live alone, without adults. They want to separate and live their own life. These trends are more usual and normal for British teenagers. In my opinion this family policy is as wrong as in USA because during the time parents can lose their authority and power above their children. I think the majority of children are out of control in Britain and it is really bad. The family policy in Russia. The ways to solve problems. Conversations between parents and children. The main way to solve problems is to find understanding between generations. Children have to respect their parents and always hear what they say.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10367-globalni-problemy-lyudstva-22036

Презентація на тему «Глобальні проблеми людства» (варіант 39)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10367/22036-prezentaciya-na-temu-globalni-problemy-lyudstva-prezentaciya-39.pptx

files/22036-prezentaciya-na-temu-globalni-problemy-lyudstva-prezentaciya-39.pptx

Глобальні проблеми людства Презентацію підготував учень 11-Б класу Сливка Валентин Глобальні проблеми людства (“глобальний” від франц. “global” – “загальний, “всесвітній”) – це загальні, всесвітні проблеми, які стосуються не лише однієї окремо взятої держави, а й усіх країн світу. Політичні, економічні і соціальні проблеми, які стосуються інтересів усіх країн і народів, усього людства, називають глобальними. Глобальні проблеми виникли на рубежі ХІХ і ХХ століть. Усі глобальні проблеми можна поділити на політичні, економічні, демографічні, соціальні та екологічні. Наприкінці 60-х на початку 70-х рр. ХХ ст. сформувалася нова міждисциплінарна наука – глобалістика. Глобальні проблеми людства Проблеми, що стосуються взаємин усередині людської спільноти: проблема збереження миру і відвернення загрози війни; подолання економічної відсталості бідних країн; демографічна; ліквідація небезпечних хвороб; міжнародний тероризм; міжнародна злочинність Проблеми, що є результатом взаємин між суспільством і природою: екологічна; сировинна; енергетична; продовольча; освоєння Світового океану; освоєння космосу Проблема збереження миру й відвернення загрози війни За минулі 5500 років відбулося 15000 воєн, у яких загинуло понад 4 млрд. людей. Перша світова війна обійшлася людству у 50 млрд. доларів, Друга світова – в 10 разів більше. Щороку на військові цілі витрачається понад 1 трлн. доларів. Особливу небезпеку становить ядерна зброя, яку мають 6 держав: США, Росія, Китай, Велика Британія, Франція, Індія. За даними ЮНЕСКО, в галузях військово-промислового комплексу працюють 50 млн. осіб, до військових розробок залучено 1/5 науковців світу. Систематично в світі виникають десятки “гарячих точок” (Палестина, Пакистан, Судан, Афганістан) Екологічна проблема Це проблема взаємодії суспільства і природи, що пов’язана з господарською діяльністю людини, і супроводжується швидким руйнуванням природного довкілля та перетворенням дедалі більшої частини Землі на непридатні для життя території. Основна причина виникнення глобальних екологічних проблем – нераціональне природокористування. Основні прояви екологічної проблеми: глобальне потепління; руйнування озонового шару; скорочення площі лісів; опустелювання (збільшення площ пустельних земель); дефіцит прісних водних ресурсів; проблема збереження зникаючих видів рослин і тварин; проблема відходів. Основними джерелами шкідливих  викидів є промисловість (гірничо- видобувна, металургійна, хімічна),  сільське господарство (хімічне за- бруднення ґрунтів), транспорт (на- самперед шкідливі викиди автомо- білів) та побут (велика кількість  побутового сміття).  Глобальне потепління супроводжується: - підвищенням середньої температури повітря; - скороченням площі полярних льодів; - збільшенням кількості й частоти стихійних лих; - підвищенням рівня Світового океану Сировинно-енергетична проблема За останні 50 років людство використало понад 60 % усього палива з розвіданих запасів. Існує небезпека вичерпання нафти, газу, вугілля. Постає проблема пошуку нових родовищ і видобування корисних копалин у важкодоступних районах, на шельфах морів та океанів. Основним шляхом вирішення даної проблеми є перехід до матеріало- та енергозберігаю- чих технологій, комплексного використання сировини, ство- рення маловідходного й без- відходного виробництва. Демографічна проблема Ця проблема зумовлена, з одного боку, “демографічним вибухом” в країнах Азії, Африки, Латинської Америки, що розвиваються, з іншого – депопуляцією (порушенням відтворення населення та скороченням його кількості) у розвинутих країнах світу. За прогнозами експертів ООН, у 2025 р. чисельність населення Землі становитиме 8,2 млрд. осіб. У середині ХХІ ст. кількість насе- лення сягне 10 млрд. осіб, а до кінця сторіччя – 12-14 млрд. Із зростанням кількості населення виникає низка проблем: забезпечення людей продуктами харчування, безробіття, задоволення соціальних Потреб: медичних, освітніх тощо. Демографічні проблеми кожна країна розв’язує, проводячи власну демографічну політику. В розвинутих країнах вона спрямо- вана на збільшення природного приросту населення. У країнах, що розвиваються, демографічна політи- ка передбачає зниження природно- го приросту населення, покращення якості життя, подолання бідності, розвиток охорони здоров’я. Проблема освоєння Світового океану Проблеми Світового океану спричинено забрудненням морів та океанів стічними водами міст і промислових підприємств, змиванням добрив та отрутохімікатів із сільськогосподарських угідь, аваріями, що трапляються під час перевезення нафти і нафтопродуктів танкерами, інтенсивним видобу-ванням нафти та іншої промислової діяльності в районах шельфу океану. Проблема боротьби з небезпечними хворобами Багато сучасних хвороб (серцево-судинні, легеневі, ракові) є наслідком погіршення екологічної ситуації, малорухомого способу життя, частих психологічних стресів. Замість вже подоланих, виникають нові епідемії – СНІДу, “пташиного грипу”, “свинячого грипу”. Шляхи вирішення проблем охорони здоров’я: забезпечення повно- цінного харчування, покращення еко- логічних умов проживання, перехід до здорового способу життя і, звичай- но, подальший розвиток медицини. Міжнародна злочинність Явище злочинності стало особливо небезпечним після того, як вона набрала організованих форм, сформувала і постійно розширює світовий ринок наркотиків. Сіцілійська “мафія”, американська “коза-ностра”, колумбійські наркокартелі тісно співпрацюють між собою і заробляють сотні мільйонів доларів. На боротьбу зі зло- чинністю витрачаються вели- чезні кошти, матеріальні та людські ресурси. Для координації зусиль ство- рена міжнародна поліційна служба “Інтерпол”. Міжнародний тероризм Терор (тероризм) – метод досягнен- ня мети, основою якого є застосуван- ня (або погроза застосування) насиль- ства. Міжнародний тероризм є про- явом глобальної злочинності і часто породжений регіональними конфлік- тами. Щоб досягти своєї мети, терористи вдаються до захоплення заруч- ників, вибухів у літаках, потягах, супермаркетах, розважальних центрах та інших місцях масо- вого скупчення людей. Сучасне піратство Піратство, морський розбій – напад у відкритому морі на судна з метою захоплення, по- грабування або потоплення їх. Найбільш небезпечними є води Південної та Центральної Америки, західне та східне узбережжя Африки, райони Південно-Східної Азії. Висновок Глобальність проблем потребує таких же глобальних, загальних дій. Жодна проблема не може бути розв’язана індивідуально, бо всі проблеми взаємопов’язані між собою: енергетична й сировинна з екологічною, демографічна з продовольчою та проблемою подолання економічної відсталості та ін. Зменшення витрат на гонку озброєнь дасть змогу розв’язати соціальні, екологічні та інші проблеми. Зменшення матеріало- та енергомісткості продукції сприятиме вирішенню не лише економічних, а й екологічних проблем.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10383-pryyomy-mnemotehnyky-18925

Презентація на тему «Приёмы мнемотехники»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10383/18925-prezentaciya-na-temu-pryemy-mnemotehnyky.pptx

files/18925-prezentaciya-na-temu-pryemy-mnemotehnyky.pptx

Приёмы мнемотехники Автор: Ксенофонтова Юлия 9-а класс Мнемо́ника (греч. τὰ μνημονικά — искусство запоминания), мнемоте́хника — совокупность специальных приёмов и способов, облегчающих запоминание нужной информации и увеличивающих объём памяти путём образования ассоциаций (связей). Замена абстрактных объектов и фактов на понятия и представления, имеющие визуальное, аудиальное или кинестетическое представление, связывание объектов с уже имеющейся информацией в памяти различных типов для упрощения запоминания. Понятие мнемотехники История Искусство запоминания было особенно важным в дописьменные периоды человеческой истории. Так жрецы, шаманы, сказители должны были запоминать огромные объёмы информации. Даже после появления письменности искусство запоминания не утратило своей актуальности. Очень малое количество книг, дороговизна материалов для письма, большие масса и объём написанной книги — всё это побуждало запоминать текст. Сказывалось также и длительное время нахождения в дороге во время путешествий, когда читать и писать было невозможно и приходилось пользоваться тем, что есть в памяти. Предпосылки появления Первые тексты Первые известные нам тексты по мнемонике создавали древние греки. Искусство запоминания также развивалось средневековыми монахами, которым нужно было помнить огромное количество богослужебных текстов. В эпоху Возрождения, когда знания стали считаться силой (Френсис Бэкон: «Knowledge itself is power», «Знание само по себе — сила»), способность держать знания в голове также ценилась очень и очень высоко. Например, книги по мнемонике писал Джордано Бруно. В своих показаниях трибуналу инквизиции он сообщает, что напечатал во Франции книгу о памяти под названием «О тенях идей». Учитывая то, что Бруно приглашал к себе король Генрих III (король Франции), желая выяснить — откуда у него столько знаний, следует предположить, что Бруно хорошо владел искусством запоминания. Приёмы мнемотехники Приемы мнемотехники для запоминания цветов радуги: красный, оранжевый, жёлтый, зелёный, голубой, синий, фиолетовый Существует несколько поговорок мнемотехники: Каждый охотник желает знать, где сидит фазан; Как однажды Жак-звонарь городской сломал фонарь; Каждый оформитель желает знать, где скачать фотошоп; Приемы мнемотехники для запоминания правил русского языка : Мнемотехника для запоминания наречий без ь : Уж замуж невтерпеж Мнемотехника для запоминания слов с ы после ц : Цыган на цыпочках цыкнул цыплёнку: «Цыц» Мнемотехника для запоминания слов, у которых приставки пишутся слитно : автомотовелофототелерадиомонтер Не чудесно, не прекрасно, а ужасно и опасно букву «Т» писать напрасно - В этой фразе собраны 5 слов, где не пишется «Т» между «С и Н». Мнемотехника для запоминания употребления «одевать» и «надевать» : надеваю одежду, одеваю — Надежду Приемы мнемотехники для запоминания порядка планет солнечной системы: 1-Меркурий, 2-Венера, 3-Земля, 4-Марс, 5-Юпитер, 6-Сатурн, 7-Уран, 8-Нептун, 9-Плутон Морозным Вечером Залез на Мачту Юнга Стремясь Увидеть Незнакомый Порт Меркурий — раз, Венера — два-с, Три — Земля, четыре — Марс, Пять — Юпитер, шесть — Сатурн, Семь — Уран, восьмой — Нептун К о н е ц !

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10306-kino-spoluchenyh-shtativ-ameryky-14538

Презентація на тему «Кіно Сполучених Штатів Америки»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10306/14538-prezentaciya-na-temu-kino-spoluchenyh-shtativ-ameryky.pptx

files/14538-prezentaciya-na-temu-kino-spoluchenyh-shtativ-ameryky.pptx

Кіно Сполучених Штатів Америки Виконали: учениці 11-Б класу Кузнецова Элизавета і Петрова Альона Кінематографічне мистецтво відіграє дуже важливу роль в культурі США . Щорічно кінокомпанії Сполучених Штатів Америки випускають сотні фільмів , що залучають у кінотеатри мільйони глядачів і приносять мільярди доларів. Ще в дев'яностих роках XIX століття знаменитий американський винахідник Томас Едісон продемонстрував свій пристрій для показу рухомого зображення - кінетоскоп . Ну а після появи в 1895 році синематографа братів Люм'єр кіно почало стрімко набирати популярність у публіки. Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія. Тут роблять американське кіно Чарлі Чаплін - артист епохи німого кіно У 1910 році кінокомпанія Biograph , одна з провідних у США в той час , вперше знімала фільм в Лос - Анджелесі , Каліфорнія. Режисерові Девіду Гріффіту сподобався своїми мальовничими ландшафтами розташований неподалік від міста. Першим фільмом , знятим у Голлівуді , стала картина " У старій Каліфорнії " Залучені м'яким кліматом Каліфорнії , великою кількістю сонячного світла , що дозволяв знімати фільми під відкритим небом цілий рік, мальовничими та різноманітні пейзажами , а також віддаленістю від Нью - Йорка і Едісона , в Лос -Анджелес кинулися практично всі виробники кінофільмів. Мері Пікфорд - знаменита актриса німого кіно , володарка премії "Оскар" Це була ера німого кіно, яке знаменитий кінорежисер Альфред Хічкок називав " найчистішою формою кінематографа " . Німе кіно подарувало світові таких зірок, як Чарльз Спенсер "Чарлі" Чаплін , Мері Пікфорд , Дуглас Фербенкс , Бастер Кітон , Рудольфо Валентино та багатьох інших. Все змінилося в середині двадцятих років XX століття. Експерименти в області синхронізації звуку з зображенням велися ще Томасом Едісоном , які намагалися об'єднати два своїх винаходи - фонограф і кінетоскоп . Багато уваги створенню звукового кіно приділяла студія Warner Brothers . У 1926 році брати Уорнер випустили перший повнометражний фільм з синхронізованими звуковими ефектами і музичним саундтреком - "Дон Жуан " . 6 жовтня 1927 в головному кінотеатрі кіностудії в Нью- Йорку відбулася прем'єра першого кінофільму , в якому глядачі почули акторів. Це був фільм "Співак джазу" , вихід на екрани якого фактично проголосив початок ери звукового кіно. А досить скоро , в 1935 році , на екрани вийшов перший кольоровий кінофільм - " Беккі Шарп " . Прем'єра першого звукового фільму - "Співак джазу". Нью-Йорк, 1927 рік Вважається , що з виходом на екрани "Співака джазу " розпочався "Золоте століття" Голлівуду. У наступні тридцять років , до кінця п'ятдесятих , було випущено тисячі фільмів . Чітко визначилися основні жанри склалася система виробництва кінофільмів , з'явилося поняття " кінозірка " . Кінг-Конг на вершині Емпайр Стейт Білдінг. Кадр з фільму 1933 рік У той же час в період "Золотого століття Голлівуду" стали відомими такі майстри кіно, як Кларк Гейбл, Грета Гарбо, Уолт Дісней, Альфред Хічкок і багато інших. У 1939 році був знятий фільм, який вважається найуспішнішою (в комерційному сенсі) картиною американського кінематографа - "Віднесені вітром". Вів'єн Лі Кларк Гейбл Gone with the wind У 1937 році Уолт Дісней випустив свій знаменитий мультфільм "Білосніжка і сім гномів", що став найкасовішим фільмом свого часу і що показало, що у мультиплікації є велике майбутнє. У 1941 році на екрани вийшов знята Орсоном Уеллсом картина "Громадянин Кейн", який і сьогодні багато кінокритиків називають кращим фільмом всіх часів. Альфред Хічкок на знімальному майданчику фільму "Птахи" Шістдесяті-сімдесяті роки XX століття відомі в історії американського кінематографа як "Новий Голлівуд". Для періоду "Нового Голлівуду" характерний відхід від сформованих стандартів у кіно, сильний вплив європейського кінематографа, численні художні експерименти. У ці десятиліття вперше прозвучали такі знамениті імена, як: Френсіс Коппола Стівен Спілберг Мартін Скорсезе Роман Поланскі Марлон Брандо в "Апокаліпсис сьогодні" У сімдесятих роках з'являється поняття блокбастера - фільму з великим бюджетом і великими касовими зборами. Серед перших блокбастерів Голівуду називають "Щелепи" і "Зоряні війни". На знімальному майданчику "Зоряних воєн". Марк Хемілл - Люк Скайвокер, Джордж Лукас - режисер фільму, Керрі Фішер - принцеса Лея, Харрісон Форд - Хан Соло Арнольд Шварценеггер у фільмі "Термінатор 2: Судний день" Сучасний американський кінематограф - це в першу чергу видовищні фільми з бюджетом у десятки і сотні мільйонів доларів. Значною мірою успіх фільму в прокаті залежить від знявшися в ньому "зірок" - відомих акторів, що полюбилися глядачам. Проте існує в США і "незалежне кіно". Як правило,це малобюджетні фільми, зняті маловідомими режисерами. “Аватар” Премія "Оскар" - вища нагорода в кінематографі США

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10397-gregor-mendel-ta-jogo-doslidy-6429

Презентація на тему «Грегор Мендель та його досліди»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10397/6429-prezentaciya-na-temu-gregor-mendel-ta-yogo-doslidy.pptx

files/6429-prezentaciya-na-temu-gregor-mendel-ta-yogo-doslidy.pptx

Грегор Мендель та його досліди Грегор Йоганн Мендель (нім. Gregor Johann Mendel; * 20 липня 1822 — † 6 січня 1884) — католицький священник і моравський біолог та ботанік, засновник сучасної генетики. Відкрив закони спадковості, названими пізніше його ім'ям. Закони Менделя — одні із найважливіших у сучасній генетиці. Значущість робіт Менделя не було визнано аж до початку 20-ого сторіччя. Повторне відкриття законів Менделя на зламі століття спричинило початок бурхливого розвитку молодої генетичної науки. Грегор Мендель Біографія Йоганн Мендель народився 20 липня 1822 у селянській родині Антона та Розини Мендель у маленькому містечку Гайнцендорф (Австрія, тепер Гинчице (частина села Вражне) у Новому Їчині,Чехія). Змалку цікавився природою, працював садівником. Два роки вивчав філософію у інституті Ольмюца. Після цього подався у монахи Августинського монастиря у Брні, Чехія. У 1843 році узяв ім'я Грегор. У 1847 році став священиком. Самостійно вивчав різноманітні науки, підмінював відсутніх викладачівгрецької мови та математики у одній зі шкіл. Отримав звання викладача, але мав незадовільні оцінки з біології та геології. У період із 1851 по 1853 рік навчається у Віденському університеті. З 1868 року він стає абатом у абатстві старого Брно. На початку 1883 року Мендель захворів на ниркову недостатність, що привело до едеми. Він помер 6 січня 1884 року у Брно. Зако́ни Ме́нделя — закони, що становлять основу класичної генетики. У своїх працях Грегор Мендель ґрунтувався на дослідженнях, проведених на горосі посівному (рід Pisum). Цей об'єкт виявився вдалим, тому що для нього характерне самозапилення, яке уможливлює одержання чистих ліній, тобто особин гомозиготних за більшістю генів. У своїх роботах Мендель не виділяв окремих законів, їх виділили й назвали інші дослідники, вже після їхнього перевідкриття в 1900 році. Закони Менделя Уявлення про спадковість до робіт Менделя Навіть у найдавніших писемних пам'ятках, що дійшли до наших днів, згадуються деякі особливості спадковості, такі як схожість між членами однієї сім'ї. Основні уявлення про спадковість, поширені до початку XX століття, базувались на двох принципах. По-перше, вважалось, що спадковість працює тільки в межах одного виду. Хоч у міфології багатьох народів стрічаються такі гібридні тварини як мінотаври, кентаври, мантикори тощо, а жирафи вважались наслідком схрещення верблюда і леопарда (це відображено у видовій назві Giraffa camelopardalis), починаючи із Середньовіччя людям стало відомо, що гібридизація між такими далекими видами переважно є неможливою. Таким чином сформувалось поняття про те, що спадковість і мінливість діє тільки всередині кожного виду, а самі види залишились незмінними від часу їхнього створення[1]. Інше «доменделівське» уявлення про спадковість полягало у тому, що риси успадковуються безпосередньо. Так і Гіппократ писав, що репродуктивний матеріал, який він називав «ґонос», від кожної частини тіла батьків незалежно передається відповідній частині тіла дитини, і визначають її розвиток. Схожі теорії спадковості були поширені ще до кінця XIX ст., так Дарвін 1868 року припускав, що тканини тіла батьків продукують мікроскопічні гранули (gemmules), які передаються дитині і забезпечують формування відповідних структур в ембріона. Уявлення про пряме успадкування переважно поєднувалось із ідеєю про змішування ознак матері і батька. Наприклад, якщо в одного з батьків чорне волосся, а в іншого — біле, діти повинні бути русявими Вибір об'єкта досліджень Як модель для своїх досліджень Грегор Мендель вибрав горох посівний (Pisum sativum), той же об'єкт, на якому проводили експерименти Найт та багато інших дослідників. Для цього було кілька причин. По-перше, попередні дані, отримані у працях із цією рослиною, свідчили про те, що можна очікувати розщеплення ознак у потомства. По-друге, у торговців насінням можна було купити різні сорти цієї рослини, що відрізнялись між собою чіткими ознаками, такими як забарвлення віночка або насіння. Мендель почав свій аналіз і ретельного вивчення 32-ох чистих ліній горошку, і вибрав ті, що відрізнялись за сімома ознаками Квітка гороху посівного По-третє, горошок здатний як до самозапилення так і до перехресного запилення. Через те, що тичинки і маточка у квітах цієї рослини оточені двома зрослими пелюстками (так званий човен), то пилок із перших переноситься на приймочку останньої. Таким чином відбувається самозапилення, якщо ж дослідник хоче здійснити перехресне запилення, то у квітах «материнської» рослини тичинки вирізаються до того, як вони дозріють, після чого пилок переносять із «батьківської» рослини пензликом або безпосередньо тичинками. Окрім того, горошок вигідний із практичних міркувань: він дешевий, невибагливий, не займає багато місця, має відносно короткий цикл розвитку і дає достатньо велику кількість потомства. Таким чином можна аналізувати одночасно велику кількість рослин і вирощувати кілька поколінь впродовж одного року, що прискорює отримання результатів. Особливості підходу Причиною успіху дослідів Менделя порівняно із його попередниками було вдале планування експериментів. По-перше, він аналізував тільки сім ознак, що мають два чітко відмінні один від одного стани, такі як гладкість/зморшкуватість насіння, зелене/жовте забарвлення сім'ядоль, фіолетові/білі квіти (і, відповідно, сіра/біла шкірка насіння), повні/стягнуті боби, зелене/жовте забарвлення бобів, осьове/термінальне розташування квітів і плодів, високий ріст (180—215 см)/карликовість (20—30 см)[9]. Якби Мендель натомість віддав перевагу дослідженню ознак із неперервним розподілом, таких, як, наприклад, маса насінин, то не зміг би відкрити дискретної природи спадковості. По-друге, він почав свою роботу із того, що перевірив, чи вибрані ним сорти є справді чистими лініями, тобто чи кожне покоління, отримане від самозапилення, буде зберігати всі батьківські ознаки. На виконання цієї перевірки він затратив два роки[10]. По-третє, він вибрав математичний підхід до опису результатів і обробляв їх статистично. Закономірності спадковості, встановлені Менеделем Перший закон Схрещуючи рослини гороху, що відрізнялись за станами однієї ознаки, Мендель спостеріг, що у фенотипі всіх гібридів першого покоління (F1) проявлялась тільки один із двох станів. Наприклад, всі рослини, отримані внаслідок гібридизації між горохом із білими квітами і горохом із фіолетовими квітами, мали фіолетові квіти. Такі результати підтверджували роботи Найта та інших попередників Менделя і заперечували уявлення про «змішування» ознак батьків у потомства. Стан ознаки, який проявлявся в F1, Мендель називав домінантним, а той, який не проявлявся —рецесивним. Для всіх семи пар станів ознак, які аналізував Мендель, один із них виявився домінантним, інший — рецесивним. Другий закон Після самозапилення особин F1 Мендель зібрав і висадив насіння із кожної рослини, щоб проаналізувати друге покоління. Цього разу серед рослин з'явились такі, що несли рецесивну ознаку (тобто ту, яка зовсім не виникала в F1). Щоб краще зрозуміти, яким чином відбувається успадкування, Мендель порахував всі особини, у яких проявлялась певна ознака. Наприклад, при схрещуванні гороху із білими і фіолетовими квітами, в F2 було всього 929 рослини, із яких 705 мали фіолетові квіти, і 224 — білі. Результати всіх схрещувань наведені у таблиці Таким чином в середньому співвідношення фенотипових класів у другому поколінні становило 3:1, тобто у четвертини особин проявлялась рецесивна ознака. Провівши аналогічний аналіз особин F2 із зеленими сім'ядолями Мендель пересвідчився, що на відміну від рослин із домінантною ознакою, ці були чистою лінією. Таким чином стало зрозуміло, що за фенотиповим співвідношенням 3:1 криється більш фундаментальне генотипове співвідношення 1:2:1. Це підтвердилось і для інших ознак, які аналізував Менедель. Отже, його модель спадковості пояснювала не розщеплення у другому поколінні 3:1, а саме 1:2:1. Ця модель є прикладом вдалої побудови на основі експериментальних даних наукової гіпотези, що підлягає подальшому дослідному тестуванню. Менделева модель спадковості і її пояснення Щоб пояснити отримані результати Мендель запропонував модель спадковості, що складається із кількох припущень, які в результаті лягли в основу класичної генетики. По-перше, ознаки не передаються безпосередньо від батьків нащадкам, натомість діти успадковують певні дискретні частинки, які несуть інформацію про конкретні ознаки. Пізніше ці часточки спадковості беруть участь у формуванні відповідних рис. Мендель називав їх «факторами», а в сучасній генетиці вони позначаються терміном«ген». По-друге, кожна особина має по дві копії кожного виду цих часточок спадковості, тобто генів. Вони можуть бути однаковими або відрізнятись. Варіанти гену, які визначають різні стани однієї ознаки, згідно із сучасною термінологією називаються алеялями, організми, які несуть два однакові алелі певного гену називаютьгомозиготними за цим геном, а ті, що несуть різні алелі, — гетерозиготними. Два алелі одного гену, наявні в однієї особини, не впливають одне на одного, вони не можуть зливатись між собою чи модифікувати одне одного. Через, що залишаються, як висловлюється Мендель, «незабрудненими». Під час утворення статевих клітин (гамет), кожна із них отримує тільки одну із двох наявних у соматичних клітинах «чисту» копію кожного гену. При чому розподіл відбувається порівну: тобто 50% гамет організму гетерозиготного за певним геном нестимуть один алель, а 50% — інший. Цей принцип ще називають правилом (законом) чистоти гамет. Запліднення відбувається випадковим чином, тобто гамети комбінуються між собою не в залежності від того, які саме алелі вони несуть. І нарешті, наявність в організму певного алелю ще не гарантує, що він проявиться у фенотипі, у гетерозиготних організмів розвивається тільки один із двох альтернативних станів ознаки, який називають домінантним Висновок: Отже, Мендель спочатку вивчив спадкову стійкість сортів гороху, потім виявив правило домінування, пізніше розщеплення, після цього проаналізував кількісні закономірності розщеплення для організмів, розрізнялися одним, двома і трьома ознаками, нарешті, дав формули для будь-яких схрещувань. Все ускладнюючи і ускладнюючи свою роботу, він піднімався сходинка за сходинкою до вершини своєї теорії – передбачення принципів устрою генетичного матеріалу.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10418-gumor-u-zhytti-ta-literaturi-9615

Презентація на тему «Гумор у житті та літературі»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10418/9615-prezentaciya-na-temu-gumor-u-zhytti-ta-literaturi.potx

files/9615-prezentaciya-na-temu-gumor-u-zhytti-ta-literaturi.potx

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10335-parkovaya-kultura-8349

Презентація на тему «Парковая культура»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10335/8349-prezentaciya-na-temu-parkovaya-kultura.pptx

files/8349-prezentaciya-na-temu-parkovaya-kultura.pptx

Парковая культура Садово-парковое искусство — искусство создания садов, парков и других озеленяемых территорий. Сюда относятся: планировка и разбивка садов и парков, подбор растений для различных климатов и почв, размещение и группировка растений в сочетании с архитектурой, дорогами, водоёмами, скульптурой. Многообразные приёмы садово-паркового искусства подчиняются двум основным принципам — регулярному (геометрическому) или пейзажному (имитирующему естественный ландшафт). Садово-парковое искусство возникло в эпоху рабовладельческого строя, когда особое значение придавалось паркам при различных сооружениях: храмах, дворцах, усадьбах. Планировка садов в Древнем Египте была строго регулярной, поскольку это облегчало орошение растений. В Древней Греции в садах впервые появилась скульптура и архитектурные сооружения — колоннады и алтари для различных церемоний. В древнеримских садах были использованы сложные гидротехнические сооружения — искусственные водоёмы и фонтаны. В Средние века регулярные сады в арабских странах состояли из двух половин — цветочной (гюлистан) и плодовой (бустан). На Пиренейском полуострове, завоёванном арабами, сложился особый тип небольшого сада в дворике при замке. В отличие от европейских, сады в Японии, Китае и Корее строились по принципу пейзажной композиции, воплощающей идею вечной обновляемости природы. В садах XVI века и регулярных парках XVII—XVIII веков строения и деревья выделялись на фоне насаждений, подстриженных в виде ровных стенок — шпалер. Позднее на их основе сложились основные типы парков: террасные (с расположением участков на разных уровнях, с лестницами и каскадами); регулярные «французские» (с боскетами, аллеями, партерами и водоёмами геометрически правильных форм); пейзажные «английские» (живописная композиция наподобие естественного ландшафта — с лужайками); миниатюрные сады (в древнеримских перистилях, испано-мавританских дворах; японские сады — символические композиции из воды, растений и камней). С середины XIX века наряду с частными получают распространение общественные парки. В них обычно сочетались приёмы регулярного и ландшафтного построения. Версаль-образец европейского парка В 1661 г. началось строительство Версальского парка, которое растянулось почти на 50 лет и обошлось в 200 миллионов луидоров. Нынешняя площадь Версальского парка, равная 815 гектарам, составляет лишь одну десятую часть прежнего королевского поместья, простиравшегося на 8000 гектаров. На его территории, помимо архитектурных памятников, расположено несколько парков во французском стиле, которые спроектировал знаменитый ландшафтный архитектор эпохи Людовика XIV Андре Ленотр. В 17-18 веках были созданы парки малых версальских дворцов – Большого и Малого Трианонов. Остальную часть парка занимают лесные и сельскохозяйственные угодья. Все устройство парка подчинено строгой симметрии: яркие цветники выполнены в виде геометрических узоров, по прямой оси тянутся идеально ровные аллеи деревьев, бассейны имеют правильную форму. Тем самым Ленотр положил начало моде на регулярные парки во французском стиле с их словно кружевными партерами, напоминающими мозаику из газонов, цветочных клумб и зеленых изгородей. Гордостью парка являются фонтаны, число которых достигает 2000. Среди них действующими сегодня являются 1700 фонтанов. Снабжение фонтанов водой представляло настоящий технический прорыв для 17 века. В парке сосредоточено около 30 километров канализационных труб, выполненных из свинца или кованого железа. Вдоль всего западного фасада дворца, выходящего в парк, раскинулся водный партер с просторными газонами и фигурными бассейнами, обрамленными низкими гранитными парапетами с установленными на них вазами и статуями. Созданные скульпторами Тюби, Реньоданом и Куазевоксом статуи представляют собой распластавшиеся мужские и женские фигуры, символизирующие главные французские реки – Рону, Гаронну и Луару. К югу от водного партера находится расположенное на несколько метров ниже в силу рельефа местности здание оранжереи и примыкающий к ней оранжерейный парк с расставленными в кадках цитрусовыми деревьями, которые как раз вошли в моду во Франции во второй половине 17 века. По главной оси за водным партером начинается терраса, куда можно спуститься по широкой лестнице, у подножия которой находится выполненный в 1670 году фонтан, посвященный матери Аполлона богине Латоне (Bassin de Latone). За фонтаном Латоны начинается длинная широкая аллея с газоном посередине и рядами мраморных статуй по обеим сторонам. В конце аллеи находится фонтан Аполлона (Bassin d’Apollon) За бассейном Аполлона открывается перспектива на крестообразный Большой канал (Grand Canal), простирающийся на 1,8 километра в длину и 62 метра в ширину. Его великолепие олицетворяло собой морское превосходство Франции. Во время многочисленных праздников, проходивших при дворе Людовика XIV, канал освещали огни фейерверков. Кроме того, существовала особая флотилия канала – Большой канал своего рода флот в миниатюре, неизменно поражавший воображение современников. Еще одной особенностью Версальского парка являются многочисленные боскéты – искусственные рощи, которые в эпоху Людовика XIV именовались «зелеными комнатами». Каждый из боскетов представляют собой упорядоченный лабиринт, образованный густо посаженными деревьями или кустарниками, в разных уголках которого находятся фонтаны, бассейны, гроты, садики. Расположенный к западу от Версальского дворца боскет «Купальня Аполлона» (Bosquet des bains d’Apollon) был выполнен по эскизу известного пейзажиста эпохи Людовика XVI Юбера Робера в 1778-1781 годах. Главным украшением боскета является монументальная скульптурная группа «Аполлон с прислуживающими ему нимфами», которая была выполнена по заказу Людовика XIV веком ранее, к 1675 году, скульпторами Жирардоном и Реньоденом. Помимо фонтанов и боскетов Версальский парк изобилует скульптурой, благодаря которой он представляет собой своего рода музей под открытым небом. Подавляющее большинство скульптур являются персонажами из древнегреческой и древнеримской мифологии, которые специально подобраны во имя прославления силы и могущества французского короля. икебана ИКЕБАНА (япон. Ikebana — живые цветы; второе рождение цветов), японское искусство составления композиций из живых или засушенных растений, получившее признание во всем мире. Задача икебаны — создать собственный микромир, подчеркнуть красоту и совершенство природы, внести гармонию в помещение, где стоит композиция, и повлиять на настроение людей. Для того чтобы заниматься икебаной, надо иметь хороший вкус (как считают японцы, «абсолютное зрение», по аналогии с абсолютным слухом), умение видеть красоту в изгибах ветвей, слышать музыку цветов. Мастера икебаны учатся всю жизнь. На становление оказали влияние синтоистские верования и эстетико-философские воззрения буддизма. Искусство икебаны возникло из индийского обычая подносить богам цветы и появилось в Японии в 6 веке. Первые композиции подносились к алтарю Будды в больших роскошных вазах и отличались некоторой помпезностью. Конструктивную основу первых икебан составляли две основные ветки, символизирующие свет и тьму, противостояние земли и неба. Затем был добавлен и третий элемент, символизирующий человека. В икебане до 15 века господствовал стиль рикка (стоящие цветы) — большие композиции, в которых линии растений устремлялись вверх, причем стебли ни в коем случае не должны были касаться стенок сосуда. Для создания этих композиций применялись ветви бамбука, деревьев хвойных пород, для чего требовались большие усилия, поэтому риккой занимались мужчины. Ныне композиции рикка сохранились как храмовые, ими иногда аранжируют большие помещения. Но основу всех стилей икебаны заложили все же композиции рикка. Необычайной простотой отличаются композиции стиля тябана (икебана одного цветка), появившиеся в 16 веке. Для них требуется всего 1—2 цветка и лист. Такие композиции сопровождали чайную церемонию. Тябана развилась из популярного среди простых людей стиля нагеирэ (цветы, брошенные в воду), не имеющего определенных правил. Как нечто среднее между нагеирэ и рикка в начале 18 века появился стиль сейка, который сочетал в себе простоту нагеирэ и благородство рикки. В 1897 появляется совершенно новый стиль морибана — композиции из растений в плоских вазах, удерживаемые с помощью специальных наколок. Интересно, что большинство европейцев считает именно морибану типично японским стилем. После модернизации в Японию попали невиданные до тех пор розы, гвоздики, тюльпаны и другие роскошные цветы. Их стали также включать в композиции. В 1926 возникла школа Согецу, которая в полной мере испытала воздействие авангардистской живописи и урбанистических течений. Эта школа включает в композиции самые неожиданные предметы, живой и неживой материал. Примеру Согецу последовали и другие школы. Условно нагеирэ — это композиции в высоких вазах, а морибана — в низких, причем материал ваз может быть любым. В старину это был в основном бамбук с отверстиями для крепления, а также изумительные по своей изысканной простоте керамические сосуды. В чисто японских композициях цвет сосуда для выбора цветов композиции даже более важен, чем сочетание цветов друг с другом. Икебана не использует хрустальные вазы, крайне редко стеклянные. Ваза часто дополняется подставкой или глубоким подносом. Композиции морибана по желанию можно дополнить камнями, причудливыми кусками дерева, создающими впечатление маленького кусочка природы. Мастера икебаны нередко сами делают сосуды для композиций. Основой композиций являются три элемента: Син, длина которого в полтора-два раза больше сложенных вместе высоты и диаметра вазы; Соэ, чья длина составляет 3/4 от Син, и Тай, который по длине составляет половину от Син. В некоторых школах длина Тай может быть измерена по Соэ (3/4 или 1/2). И морибана и нагеирэ могут быть прямостоячие, наклонные и свисающие, к этим основным стилям в некоторых школах добавляют каскадный и контрастный, а также другие. Готовая композиция должна иметь высоту, ширину и глубину. В качестве Син и Соэ обычно используют ветви каких-либо деревьев и кустарников, а в качестве Тай (Хикаэ) обычно цветок, но это не является строгим правилом. Тай придает акцент всей композиции, подобно тому, как человек увеличивает красоту неодушевленной природы. Особо умелые мастера в качестве Син и Соэ используют два ответвления одной ветви соответствующей длины. К трем главным элементам прилагаются дополнительные (дзюси). В современных нестрогих композициях их количество в основном регламентируется вкусом. Каждому главному элементу можно придать дополнительный, причем он должен быть короче основного, но направлен в ту же сторону. Они могут быть той же природы, что и основные, но может быть и наоборот: к цветам добавляют нежные веточки, а к ветвям — цветы. Несколько мелких цветов вроде незабудок создают одно цветовое пятно и считаются одним элементом. Некоторые композиции строятся на контрасте или дополнении таких цветовых пятен (метод масс). Акцент всегда один, другие компоненты не должны его затмевать. Икебана всегда асимметрична, в этом ее отличие от европейских букетов, но она никогда не должна быть плоской. Материал для композиции может быть представлен в естественном виде, но чаще его изменяют: убирают лишние веточки, обрывают бутоны. В старых школах ветви специально искривляют. Стебли и ветви очищают на 10—15 см. В Японии избегают присутствия в композиции нескольких слишком ярких цветов, но это не является догмой. Есть лишь одно довольно строгое правило: в композициях для чайной церемонии тябана (икебана одного цветка) не используют желтый цвет. Избегают и одного белого, так как в Японии он считается траурным. В Европе это вполне допустимо. Более крупные цветы располагают ближе к основанию сосуда, темные цветы также ставят внизу, но если ваза слишком темная, то темные цветы могут быть и наверху. В японском доме икебана ставится традиционно в специальной нише — токономе. Фон и освещение имеют важнейшее значение. Выставки композиций нередко проходят в помещениях с наглухо закрытыми шторами при искусственном свете. Современные мастера для икебаны применяют и специальную подсветку. Чайная церемония Чайная церемония— искусство приготовления и питья чая В Японию чай попал в VIII в. Его могли привезти буддийские монахи из Китая, Кореи или Индии, а также японские путешественники, посещавшие Китай. Считается, что первые плантации чая были разбиты монахом Сайсё в Киото, у подножия горы Хэйдзан, в 802 г. Однако только с XII в. употребление чая получает в Японии широкое распространение. Это было связано с деятельностью священника Эйсая (1141–1215). Распространению культуры чая и чаепития способствовал и основатель другого направления дзэн-буддизма в Японии — священник Догэн (1200–1253). В XII–XV вв. с усилением влияния дзэн-буддийских монастырей питье чая становится популярным не только среди монахов, но и среди самураев, горожан, аристократов. Среди горожан и крестьян были широко распространены чаепития, называемые «чайными собраниями». В отличие от роскошных чайных турниров аристократов, это были скромные, порой молчаливые встречи. Внутреннюю сосредоточенность и душевное согласие участников таких собраний стремился воплотить в эстетике искусства чая великий мастер, создатель чайной церемонии — Мурата Дзюко (1422–1502). Чайная церемония, которую Мурата проводил сам, была попыткой отрешиться от забот и тягот бренного мира, уйти от суровой действительности в обстановку тишины и умиротворенности. Мурата впервые сформулировал четыре принципа чайной церемонии: гармония («ва»), почтительность («кэй»), чистота («сэй») и тишина, покой («сэки»). Причем тишина, покой понимались им как просветленное одиночество. Символом принципа «ваби» как стремления к простоте и естественности Мурата Дзюко считал образ одинокой веточки цветущей сливы в заснеженном лесу. В XV–XVI вв. чайная церемония превратилась в своеобразный ритуально-философский мини-спектакль, в котором каждая деталь, предмет, порядок вещей имели свое особое, неповторимое значение. Конструкция чайного домика и устройство прилегающего к нему сада были связаны с эстетическими категориями «саби» и «ваби», обозначающими гармоническое слияние изысканного и простого, спокойного и печального, скрытой красоты, лаконизма, приглушенности красок. В саду обычно высаживали сосны, кипарисы, бамбук, вечнозеленый кустарник. Все элементы сада чайной церемонии должны были создавать особое настроение сосредоточенности и отрешенности. Особое значение придавалось конструкции чайного домика. Это небольшая комната, в которую ведет узкий и низкий вход — около 60 см в длину и ширину. Такое уменьшение входа в чайный домик имеет глубокий философский смысл: каждый, кто хочет приобщиться к высокому искусству чайной церемонии, независимо от ранга и чина, должен, входя, непременно согнуться, потому что здесь все равны. Низкий вход не давал также возможности аристократам из военного сословия войти внутрь вооруженными — длинные мечи приходилось оставлять за порогом. И это было символично: пусть оставят вас все жизненные невзгоды и мирская суета, пусть ничто не волнует ваше сознание здесь, где надо сосредоточиться на прекрасном. В интерьере чайного домика самым важным элементом считалась ниша (токонома). В ней обычно помещали свиток с живописью или с каллиграфической надписью, ставили букет цветов и курильницу с благовониями. Важное значение придавалось освещению тясицу. Как правило, в домике было по шесть-восемь оконцев, разных по размеру и форме, дававших оптимальное — не слишком яркое и не слишком тусклое — освещение. По прошествии некоторого времени, в течение которого гости могли рассмотреть и оценить предметы в токонома, появлялся «хозяин» чайной церемонии (тядзин). Он низко кланялся гостям и садился напротив них около очага, над которым уже висел котелок с водой. Перед «хозяином» лежали все необходимые предметы чайной утвари: шкатулка с зеленым чаем, чашка и деревянная ложка. Каждый из этих предметов, неся важную эстетическую и философскую нагрузку, зачастую являлся настоящим произведением искусства. В наши дни искусством чайной церемонии в основном занимаются женщины. Сейчас чайная церемония нередко проводится не только в чайных павильонах, но и в одной из жилых комнат дома; часто чайной церемонии предшествует угощение. Однако неизменным остается дух чайной церемонии: стремление создать обстановку душевности, отойти от суетных, повседневных забот и дел. По-прежнему чайная церемония — это время для бесед о прекрасном, об искусстве, литературе, живописи, о чайной чашке и свитке в токонома. В Японии существует множество школ чайной церемонии. Одной из самых известных является школа Урасэнкэ в Киото.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10386-tvorchist-georgiya-narbuta-9620

Презентація на тему «Творчість Георгія Нарбута»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10386/9620-prezentaciya-na-temu-tvorchist-georgiya-narbuta.pptx

files/9620-prezentaciya-na-temu-tvorchist-georgiya-narbuta.pptx

Творчість Георгія Нарбута Презентацію підготували учні 6(10) класу Чечет Аліна та Ярич Михайло Гео́ргій (Ю́рій) Іва́нович На́рбут (*25 лютого (9 березня) 1886, Нарбутівка — †23 травня 1920, Київ) — український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв. І. Білібін М. Добужинський В. Модзалевський «Герби гетьманів Малоросії » Ілюстрація до “Енеїди” Котляревського Печатка Української Академії мистецтв