url
stringlengths
47
185
title
stringlengths
25
161
download_url
stringlengths
78
220
filepath
stringlengths
37
178
text
stringlengths
0
97.1k
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10087-vidomi-ekonomisty-svitu-11549
Презентація на тему «Відомі економісти світу»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10087/11549-prezentaciya-na-temu-vidomi-ekonomisty-svitu.ppt
files/11549-prezentaciya-na-temu-vidomi-ekonomisty-svitu.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10060-ponyattya-formy-ta-pryncypy-demokratiyi-4125
Презентація на тему «Поняття, форми та принципи демократії»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10060/4125-prezentaciya-na-temu-ponyattya-formy-ta-pryncypy-demokratiyi.pptx
files/4125-prezentaciya-na-temu-ponyattya-formy-ta-pryncypy-demokratiyi.pptx
б ПОНЯТТЯ, ФОРМИ ТА ПРИНЦИПИ ДЕМОКРАТІЇ План розповіді про демократію: 1: Що таке демократія і де вона виникла? 2:Головні елементи демократії, інститути та релігія з демократією. 3: Форми демократії. 4: Основні демократичні принципи. 1: Що таке демократія і де вона виникла? Демокра́тія  — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія). Іноді демократію визначають також як набір ідей і принципів, що стосуються свободи, власне, вона і являє собою інституціональну свободу. У формулюванні 16-го президента США Авраама Лінкольна, демократія — врядування «іменем народу, силами народу і для народу». Демократія виникла у Стародавній Греції, стародавні греки були також першими дослідниками її феномену. Крім того в Елладі був поширений такий поділ держав за формами правління: «один керівник» (монархія), «перший, кращий, здатний + сила, влада» (аристократія) і «народне правління» (демократія). Однак, у Стародавній Греції (так само як і у Стародавньому Римі) рабів і чужоземців не відносили до громадян — демосу. Те саме стосується і деяких середньовічних держав, які називали демократіями, адже влада належала народу (виборність влади), але при цьому певну, досить велику, частину суспільства просто не відносили до народу, представники цієї решти не мали права голосу. Тому деякі дослідники вживають такі терміни, як рабовласницька демократія (до якої відноситься й Афінська демократія), феодальна демократія, буржуазна демократія, соціалістична демократія тощо. 2: а)Головні елементи демократії! В сучасному світі все ще змішують поняття демократії (народовладдя) з конкретним проявом її — формою державної влади, яка є зручною в сучасному світі з ринковою економікою, зокрема у США та країнах Західної Європи. Тому кажуть, що демократія обов'язково включає такі елементи: виборність органів влади, поділ державної влади на три гілки законодавчу, виконавчу та судову, підпорядкування меншості більшості, захист прав меншості, наявність політичних прав і свобод. б)Іститути демократії. На сьогоднішній день для багатьох ліберальних демократій характерна наявність таких інститутів: 1. Виборні державні посади. 2. Вільні, чесні і такі, що регулярно проводяться, вибори, в яких має право брати участь кожен громадянин. 3.Чуйність уряду. 4. Свобода самовираження. 5. Доступ до альтернативних і незалежних джерел інформації. 6. Автономія громадських організацій. 7. Загальне охоплення громадянства. Кожен дорослий житель, що постійно проживає в країні і підкоряється її законам повинен мати всі права громадянина. в)Релігія з демократією. Перелік основних релігій за країнами з представницькою демократією охоплює всі світові і безліч національних релігій. У ряді країн це християнство, в Індонезії — іслам, в Монголії — буддизм. У найбільш населеній демократичній державі — Індії — переважає індуїзм. Багато релігій стверджують про здатність кожної людини до морального вибору, що історично сприяло поширенню ідей про рівність і, як наслідок, про демократію.Деякі християни висловлюють сумнів у тому, що їхня релігія сумісна з демократією. 3:Форми демократії: а) пряма демократія; б) представницька(репрезентативна)демократія. а)Пряма демократія У прямій демократії між волею народу і її втіленням у рішення немає опосередкованих ланок: народ сам бере участь в обговоренні і прийнятті рішень. У подібній формі демократія була реалізована в Афінському полісі, відомо, що народні збори, як правило, збиралися кожні дев'ять років для прийняття важливіших рішень. Подібний варіант самоуправління використовується і сьогодні в організаціях і невеликих територіальних спільнотах (містах, общинах) у формі зборів, у ході яких громадяни обговорюють проблеми управління, фінансування суспільних проектів, соціальних програм. Іншою формою прямої демократії є сам процес виборів, в ході яких здійснюється волевиявлення народу стосовно своїх представників в органи державної влади.Законодавство багатьох країн передбачає: безпосередні форми участі громадян у законодавстві - референдум і ініціативні рухи.Референдум, який інколи називається плебісцитом (що в дослідному перекладі - народне рішення), є прямим голосуванням народу з найважливіших державних питань. Розрізняють два види референдумів. Одні з них є своєрідним опитуванням, за результатами якого закони не приймаються, але влада повинна враховувати його результати.Результати референдумів другого виду мають значення закону. З їх допомогою затверджуються конституції або поправки до неї, проекти законів.Ініціатива - це процедура, засобом якої громадяни пропонують обговорити яке-небудь питання, безпосередньо на референдумі, або законодавчими органами. б)Представницька(репрезентативна)демократія. У представницькій (репрезентативній) демократії воля народу виражається не прямо, а через інститут посередників, тому її ще називають делегованою демократією. Депутати, політичні лідери, отримавши "мандат довір'я" від народу через процедуру голосування, повинні втілити цю волю в законах і рішеннях, які приймаються.Плюси і мінуси кожної форми демократії: Учені сперечаються про плюси і мінуси кожної форми демократії. Опоненти прямої демократії приводять аргументи її неефективності, вказуючи: - на складність прийняття погоджених рішень; -на недостатню компетентність і на емоційну неврівноваженість народу; -на високий ступінь маніпульованості суспільною думкою з боку професійних політиків, що дозволяє перемогти на виборах не мудрим лідерам, а демагогам; -на значне поширення різних думок, що заважає виробленню рішень. Розвиток сучасних комп'ютерних технологій приносить нові моменти в розвиток сучасної демократії. Прибічники прямої демократії пов'язують вирішення проблеми абсентеїзму з розвитком "комп'ютерної демократії" або "телематичної демократії".Сучасні потреби демократичного розвитку вимагають збалансованого співвідношення прямої і представницької демократії. Демократія є постійним процесом удосконалення, тому що сучасні її форми не є ідеальними. 4)Основні демократичні принципи. Основними демократичними принципами, що забезпечують функціонування сучасного цивілізованого суспільства, є такі:  1. Зверхність права, правового закону, тобто існування закону для людини, а не людини для закону, гарантії прав особистості від свавілля політичної влади.  2. Плюралізм (від лат. pluralіs – множинний), тобто можливість існування різних думок, партій, організацій, ідеологій тощо. Згідно з цим принципом суспільно-політичне життя має складатись з діяльності численних взаємозалежних і водночас автономних соціальних та політичних груп, партій, організацій, ідеї та програми яких вільно порівнюються та змагаються між собою. Проявом плюралізму в політичній системі є багатопартійність. Плюралізм гарантує існування свободи думки, совісті та віросповідання, громадсько-політичних об’єднань та ініціатив.  3. Поділ влади, тобто відокремлення виконавчої влади від законодавчої та незалежність судової влади, а також існування системи “стримувань та противаг”.  4. Принцип представництва. Залишком безпосередньої демократії у сучасних державах є лише референдуми.  5. Принцип взаємозв’язку свободи і відповідальності, прав і обов’язків.  6. Забезпечення інтересів більшості при гарантуванні прав меншості відстоювати власну позицію, відігравати свою роль у суспільному житті.  7. Гласність та врахування громадської думки. Гласність передбачає відкритість держави та державних діячів для критики з боку суспільства; доступність інформації, що має суспільне значення; розвинену та налагоджену систему засобів масової інформації, перш за все незалежних, тобто вільних від державно-політичної цензури. Гласність не може бути всеохоплюючою – її межі визначаються морально-правовим рівнем суспільства та стосуються сфери державних таємниць, які повинні бути чітко фіксовані законом; особистої честі та гідності, приниження яких також повинно каратись законом; та загальноприйнятних норм моралі та відносин між людьми, зокрема таких порушень цих норм, як порнографія, насильство, заклики до національної, релігійної та соціальної ворожнечі і т.ін. Свобода слова можлива лише якщо є відповідальність за це слово. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10104-ylya-efymovych-repyn-3662
Презентація на тему «Илья Ефимович Репин» (варіант 2)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10104/3662-prezentaciya-na-temu-ylya-efymovych-repyn-skachaty.ppt
files/3662-prezentaciya-na-temu-ylya-efymovych-repyn-skachaty.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10073-hramy-dalekogo-shodu-6556
Презентація на тему «Храми Далекого Сходу» (варіант 3)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10073/6556-prezentaciya-na-temu-hramy-dalekogo-shodu-skachaty.pptx
files/6556-prezentaciya-na-temu-hramy-dalekogo-shodu-skachaty.pptx
Храми Далекого Сходу Виконала: Ярмолюк Анастасія Архітектура Далекого Сходу характеризується переважанням культового будівництва, а також певною консервативністю. Протягом довготривалого періоду середньовіччя види та форми культової архітектури країн Далекого Сходу (що склалися переважно вже в VI — VIІ ст.) практично не еволюціонують. Китай Китай Для китайської архітектури характерні високі дахи складної конфігурації та виділення кольором (червоний та чорний лак) окремих архітектурних елементів (колони, кронштейни). Характерний тип китайської архітектури — пагода — висока струнка багатоярусна башта Найбільше архітектурне досягнення періоду Мін — забудова Пекіну, де були створені урочисті поліхромні палацові та храмові комплекси («Храм Неба» та імператорський палац). Палац Вищої Чистоти Палац Вищої Чистоти (кит. 上 清官, Шанцінгун) - даоський храмовий комплекс у місті Шанцін, в горах Лунхушань. Палац називається також «столицею безсмертних» і «місцем, де сотні духів отримують завдання». Палац повернутий на південь, а з півночі упирається в гору Сіху (西 华山). Сюанькун-си Сюанькун-си - храмовий комплекс, побудований на скелі близько священної гори Хеншань провінції Шаньсі в Китаї. Монастир розташований в 65 км на південний схід від міста Датун. Японія Японія В архітектурі Японії помітні запозичення з китайської архітектури. Для типово японських споруд характерна асиметрія. В цілому, для японської архітектури характерне прагнення до простоти. Будівлі світлі і відкриті, в основному складаються з прямокутних елементів Три пагоди Три пагоди в 1,5 км від міста Далі (китайська провінція Юньнань) - найбільший архітектурний ансамбль часів занепаду династії Тан. Являє собою три цегляні пагоди, розташовані в гірській місцевості по кутах правильного трикутника Храми Цзінхай і Тяньфей Храми Цзінхай і Тяньфей-гун-два сусідніх храму в Нанкіні із загальною історією, висхідній до періоду океанських плавань флоту Чжен Хе Камбоджа Камбоджа Мистецтво кхмерської архітектури базується на понятті осі симетрії за напрямом схід-захід, обов'язкове дзеркальне повторення складових елементів будівель, що протиставляє їх асиметричної складності багатьох ансамблів індійської архітектури того ж періоду. Ангкор-Ват Ангкор-Ват - храмовий комплекс 12 століття у Камбоджі. Є найбільшою культовими споруд та однією з найважлівішіх археологічніх пам'яток світу. Побудованій за часів короля Сур'явармана II . Баконг Баконг був державним храмом Індравармана I в Харіхаралае, столиці, заснованої Джаяварманом II в кінці 8-го століття і присвячений богу Шиві.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10083-klasycyzm-6762
Презентація на тему «Класицизм» (варіант 1)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10083/6762-prezentaciya-na-temu-klasycyzm.pptx
files/6762-prezentaciya-na-temu-klasycyzm.pptx
Автор проекту: Загородня Катерина Класицизм Класици́зм (англ. classicism, від лат. classicus — зразковий) — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI—го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.). Певною мірою притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст. Що ж таке класицизм?? Раціоналізм; наслідування зразків античного мистецтва; нормативність, встановлення вічних та непорушних правил і законів; обов'язкове дотримання канонічних правил написання творів; у галузі мови класицизм ставив вимоги ясності та чистоти, ідеалом була мова афористична, понятійна, яка відповідала б засадам теорії трьох стилів; Визначальні риси класицизму аристократизм, орієнтування на вимоги, смаки вищої-суспільної верстви; встановлення ієрархії жанрів, серед яких найважливішими вважалися античні; поділ жанрів на «серйозні», «високі» (трагедія, епопея, роман, елегія, ідилія) та «низькі», «розважальні» (травестійна поема, комедія, байка, епіграма). Визначальні риси класицизму Франсуа де Малерб, П'єр Корнель, Жан Расін, Жан-Батист Мольєр, М. де Лафайєт, Франсуа де Ларошфуко, Ж. де Лабрюйєр, Жан Лафонтен, Вольтер, Жан-Жак Руссо Представники: французький поет, критик і перекладач давньоримської літератури; розробляв популярні в XVI столітті жанри: ода , станси , сонет, пісня ; Серед античних авторів він надавав перевагу Сенеці , Овідієві , Марціалу; висунув один із провідних принципів класицизму — принцип ясності; Франсуа де Малерб французький драматург, «батько французької трагедії», один із творців класицизму у французькій літературі; значення Корнеля для французького театру полягає насамперед у створенні національної державної трагедії. П’єр Корнель французький драматург, один із «Великої Трійці» драматургів Франції XVII століття, поруч з Корнелем та Мольєром. критика вишуканої літератури сучасності з її «досконалими героями»; намагання повернути літературу до життя, до реальних людей, до реальних людських відносин; література і театр покликані морально виховувати читача; правдоподібність сценічної дії; Жан Расін французький письменник, драматург і актор, один із засновників «Ілюстр Театр» 1643, пізніше його провідний актор, творчість Мольєра мала чималий вплив на подальший розвиток світової драматургії. Жан-Батист Мольєр французький поет, байкар, родоначальник нового виду байки у світовій літературі. Член Французької академії з 1684. Жан Лафонтен французький письменник, філософ-деїст, мав абсолютичні погляди. написав безліч творів, які ввійшли в скарбничку класицизму і просвітництва. Вольтер Шедевром українського класицизму стає героїко-комічна поема Івана Котляревського «Енеїда» — твір бурлескний і травестійний. Поширюється також травестійна ода байка. «Низькі» класицистичні жанри превалюють і в драматургії («Москаль-чарівник» та «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка), а в доробку Г. Квітки-Основ'яненка розвивається нетипова для літератури класицизму проза. З «високих» жанрів на зламі XVIII–XIX століть була поширена ода (І. Фальковський, І. Максимович, І. Шатович), яка створювалася з приводу урочистих дат або візитів світських і церковних можновладців. Український класицизм Таким у загальних обрисах постав класицизм — не тільки як напрям у літературі та мистецтві XVII—XVIII століть, а й тип художньої творчості зі специфічними засадами, чуттям і розумінням форми, як одна із констант європейської художньої культури. В Україні цей тип художньої творчості з'явився із заснуванням Києво-Могилянської академії (1632) і значного поширення набув наприкінці XVII — на початку XVIII століття. Висновок:
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10129-ukrayinski-teatr-ta-kino-20-st-19721
Презентація на тему «Українські театр та кіно 20 ст»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10129/19721-prezentaciya-na-temu-ukrayinski-teatr-ta-kino-20-st.pptx
files/19721-prezentaciya-na-temu-ukrayinski-teatr-ta-kino-20-st.pptx
Українські театр та кіно 20 ст. Театр Марко Кропивницький Михайло Старицький У 1885 р. «корифеї українського театру» розпалися на дві частини: однією керував Марко Кропивницький, другою - Михайло Старицький Через кілька років на Україні діяло понад 30 мандрівних театрів Український в 1907 театр дістав у Києві, у Троїцькому народному домі своє перше постійне приміщення. У Львові продовжував діяти професійний театр «Руська бесіда». Троїцький народний будинок, зараз Київський національний академічний театр оперети Класичні п’єси М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого, проте театральні колективи дедалі частіше зверталися до творів Лесі Українки, І. Франка, Г. Хоткевича, а також російських і західноєвропейських класиків. Основний репертуар театру : Перший український фільм — «Запорізька Січ», зняв в 1911 Данило Сахненко. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна Протягом 1912–1913 рр. у Львові було створено студії «Фабрика-фільм», «Кінофільм», «Полонія» та «Леополія» Кінематограф Марія Заньковецька Віра Холодна Кінематографісти надавали перевагу екранізації популярних українських вистав «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник», «Наймичка», «Богдан Хмельницький». Основні сюжети кіно
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10116-ivan-antonovych-kocherga-1852
Презентація на тему «Іван Антонович Кочерга»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10116/1852-prezentacya-na-temu-van-antonovich-kocherga.pptx
files/1852-prezentacya-na-temu-van-antonovich-kocherga.pptx
БІОГРАФІЯ. Іван Антонович Кочерга. Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881 р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім'ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891 p. їхня родина оселяється на постійне проживання в Чернігові, де 1899 р. він закінчує гімназію. Відтак їде доКиєва і вивчає право на юридичному факультеті. По закінченні університетських студій в 1903 р. повертається до Чернігова і стає на службу чиновником у контрольній палаті. З 1904 виступає з театральними рецензіями на сторінках чернігівських газет. 1910 р. пише першу п'єсу (російською мовою) «Пісня в келиху» (вперше поставлена в Харківському Народному театрі лише 1926 р. в перекладі П. Тичини під назвою «Легенда про пісню», п'єса успіху не мала). Нова п'єса — «Дівчина з мишкою» (рос. мовою, 1913) мала помітний, хоч і скандальний успіх. 1914 р. І. Кочерга переїхав у Житомир. П'єси російською мовою «Зубний біль сатани» (1922) та «Викуп (Весільна поїздка Марусі)» (1924) завершують певний етап драматургічного розвитку, в цей період творчого життя письменник починає писати українською мовою. 1925p. він завершує роботу над п'єсою «Фея гіркого мигдалю». 1927 р. — пише нову п'єсу «Алмазне жорно». 1928 р. — кілька п'єс, безпосередньо пов'язаних тематикою і проблематикою з тогочасною дійсністю. В цей період І. Кочерга з посади ревізора житомирської робсельінспекції переходить працювати літредактором у міську газету «Робітник», а згодом — у «Радянську Волинь». Він пише комедію «Натура і культура» (1928), драму-феєрію «Марко в пеклі» (1928) і низку так званих «кооперативних» п'єс, типових для 20-х років агіток. Вистава «Марко в пеклі» в харківському Червонозаводському театрі (режисер В. Василько) мала успіх, але до самої п'єси рецензенти поставилися стримано. В 1929p. в Житомирі відбулися гастролі Другої державної української опери Правобережжя(липень-серпень), театру української Музкомедії і драми під керівництвом Д. Гайдамаки (жовтень-листопад) та інших колективів і окремих виконавців. І. Кочерга, який в попередні роки лише зрідка виступав у пресі, активізує свою критичну діяльність. З 14 липня по 9 серпня1929 p. він друкує в газеті «Робітник» 11 лаконічних, але глибокозмістовних рецензій на вистави театру української опери — це чи не більше, ніж за всі 1922 — 1928 pp. Він пише чимало п'єс: драматична поема «Свіччине весілля» (1930; інша назва «Пісня про Свічку»), водевіль «Ліза чекає погоди…» (виданий 1931 р.), п'єса «Майстри часу» (інша назва «Годинникар і курка», 1933). Драматичну поему «Свіччине весілля» поставлено лише 1935 р. в Запоріжжі й тільки після цього вона почала тріумфальний хід по сценах десятків театрів. П'єса «Майстри часу», попри те, що спочатку була відхилена українським реперткомом, на Всесоюзному конкурсі драматургічних творів у1934 p. дістала (під назвою «Годинникар і курка») третю премію. 1934 р. І. Кочерга переїздить до Києва, отримує квартиру в будинку письменників Роліт і поринає в активну громадську, критико-публіцистичну та творчу роботу. Продовжує художню розробку проблемних філософських питань, працює і над кіносценаріями, перекладами. З початку 2 світової війни живе в Уфі, де редагує газету «Література і мистецтво» й працює в Інституті літератури АН УРСР. У цей період створює кілька невеличких п'єс, які, часом дотепні, по-своєму правдиві, не стали, однак, досягненнями автора. Дещо пізніше написані твори «Чаша», 1942; «Досить простягти руку», 1946. В одноактівці «Зубний біль сатани» реалізований задум п'єси, який автор нотував ще в 10-х роках. Повернувшись 1944 р. до Києва, І. Кочерга пише романтичну драму «Ярослав Мудрий» (1944, друга редакція — 1946).  Драма задумана як історична трагедія, але деяка ідеалізація самого образу князя не дозволила автору домогтися по-справжньому трагедійного звучання твору. Як романтична ж драма «Ярослав Мудрий» є високим досягненням в українській літературі. У повоєнні роки основні творчі сили письменник віддає роботі над драматичною поемою про Т. Г. Шевченка «Пророк» (1948). Помер 29 грудня 1952 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1). “Свіччине весілля” «Свіччине весілля» – це високопоетичний твір про визвольну боротьбу київських ремісників на початку XVI ст. проти засилля литовських експлуататорів. Цю драматичну поему Іван Кочерга написав у 1930 році. Знайомлячись з історичними матеріалами про минуле нашого народу, письменник натрапив на дві грамоти литовських князів, які панували на загарбаних землях Києва кінця XV – початку XVI ст. В них ішлося про заборону для простих людей використання світла у своїх оселях, немовби з протипожежних міркувань. У разі непослуху стягувалися чималі для того часу штрафи. Безперечно, це було виявом жорстокого ставлення до трудящих. У п’єсі «Свіччине весілля» І. Кочерга розповідає про жорстокі безчинства зарозумілого київського воєводи, який заборонив городянам користуватися світлом. Тяжка заборона тривала понад десять років. Робочий люд не міг із цим миритись і протестував. Цей мотив і поклав в основу свого твору І. Кочерга. Майстерно пов’язав драматург історичні факти з відомим на Київщині ремісницьким звичаєм «женити свічку». Цей народний обряд сягає в сиву давнину. Він побутував не лише в Києві, а й в інших містах України, Росії і навіть Західної Європи і був приурочений до різних річних і сімейних свят. Напевне, звичай походить від того, що люди здавна віддавали почесті дереву та вогню. Пізніше обряд дещо змінився і в ремісницькому побуті десь із XVI аж до XX ст. справлявся так: щороку першого вересня ремісники в домовлений час закінчували роботу, збиралися окремими цехами, запалювали «свічку яру», обвиту строкатими стрічками, і веселились. «Що стосується самого терміну «женити свічку», – писав відомий український фольклорист і етнограф, академік АН України М. Ф. Сумцов, – то виник він, очевидно, від звичаю обв’язувати свічку червоними стрічками (подібно до обрядових уборів молодої на весіллі) і може бути віднесений на рахунок малоросійського народного гумору». Після виходу у світ п’єса «Свіччине весілля» не привернула до себе належної уваги театральних колективів. Івана Кочергу навіть критикували за неактуальність проблематики, за відображення події чотирьохсотлітньої давнини. Визнання прийшло в 1934 р. після постановки п’єси на Українському радіо групою київських акторів під керівництвом режисера-постановника О. Сумарокова. Вдруге радіопостановку «Пісня про Свічку» здійснив у 1953 р. народний артист СРСР В. Добровольський. «Пісня про Свічку» вперше була поставлена на сцені Запорізького драматичного театру ім. М. Заньковецької. Після цього п’єса набула широкої популярності. її ставлять театри багатьох міст України. У 1948 р. композитор М. Скорульський написав оперу «Свіччине весілля». Жанр: історична драматична поема Драматична поема – це літературний вид, що виник при поєднанні всіх трьох способів художнього моделювання дійсності – драматичного, епічного і ліричного. Драматична поема оформляється віршем, в ній зосереджується увага на ідейному конфлікті між персонажами. Інакше кажучи, це поема в. драматичній формі чи драма – у віршовій, з спалахами ліричних переживань. Історична – в основу покладено історичні події. Тема: показ морального гніту та страждань київських ремісників і незаможних киян під час «темного закону» в період панування литовських князів на початку ХVІ століття; змалювання трагічної історії кохання молодого ремісника Івана Свічки та бідної дівчини Меланки. Ідея: викриття і засудження свавілля й пригнобленого ставлення київських вельмож до незаможних верств населення в період антисоціальних законів про використання світла, негативне висвітлення аморальності керівної верстви киян; возвеличення чистого і щирого кохання, співпереживання, взаємодопомоги, прагнення до справедливості, притаманних незаможним киянам початку ХVІ століття. Проблеми Соціальної нерівності (київський воєвода, князь Ольшанський, війт Шавула, писар Козеліус, комендант замку Кезгайло та інші вельможі, купаючись у розкоші та маючи доступ до світла, проявляють відверте знущання стосовно ремісників та незаможних міщан, вимагаючи від них високих результатів трудової діяльності і забороняючи палити свічки, дружина воєводи Гільда стоїть на боці ремісників, бо і сама вона є дочкою слюсаря); кохання (Іван Свічка та Меланка щиро кохають одне одного, намагаються справити весілля, але наштовхуються на опір з боку воєводи та його вельмож, князь Ольшанський вподобав Меланку, в результаті перепитій дівчина помирає, а Свічка вбиває Ольшанського); моралі та моральних цінностей (звичайні городяни гуртуються, щоб здобути право на запалювання світла, організовують повстання, щоб врятувати Івана Свічку, Гільда сприяє викраденню грамоти про дозвіл на світла і дає вогню погаслій свічці Меланки; воєвода, рицарі, вельможі постають жорстокими, брехливими, егоїстичними, аморальними…); жіночого пригнічення та жіночої долі (Гільда становить для свого чоловіка ще меншу цінність, ніж його пси; Меланку князь Ольшанський розцінює не як особистість, а як чергову забавку…) та інші. Композиційні прийоми 1. «Свіччине весілля» побудовано на зіставленнях контрастних сцен, картин, портретів, образів: а) повсякденні пишні розваги та оргії воєводи – безрадісне і нужденне життя ремісників; б) осяяний безліччю яскравих вогнів, наповнений співами панський палац на горі – повите мороком ночі принишкле трудове Подольє; в) чисте і високе почуття Івана Свічки – захоплення дівочою красою до Меланки. розбещеного Ольшанського. 2. Значну роль у композиції відіграють пісні, яких нараховується у творі понад двадцять. Є пісні народного походження, деякі створив сам драматург. Пісні увиразнюють обряд українського весілля («Ой панове-сватове, просимо вас…»), характеризують групи образів (дівоча гра про свічку, застільна пісня литовських рицарів). Допомагає характеристиці Івана Свічки і його лірична пісня«Темная нічка над містом спустилась». Символічність образів драми Групи образів У п’єсі І. Кочерги показано зіткнення інтересів трудящого народу і литовських завойовників-експлуататорів. Відповідно до конфлікту персонажі поділяються на дві основні групи. Одна з них – представники трудового народу (Чіп, Коляндра, Передерій) на чолі зі зброярем Іваном Свічкою, друга – литовське панство з прислугою, очолене воєводою. Образ Івана Свічки Іван Свічка – центральний образ драматичної поеми. Над усе цінує волю і свободу, тому і не може спокійно сприйняти наказ воєводи. Свічка вважає це знущанням над робочими людьми і закликає цеховиків не коритися насильству: А завтра ж всі гуртом до магістрату, Нехай тепер хоч світло дасть, хоч ні – А на панів не будем працювати! Символічність образів драми Свічка – миролюбива, спокійна людина. Він не хоче кровопролиття, відмовляє гарячого Чопа від бійки, намагається переконати своїх ворогів у справедливості своїх вимог: Товариші! Не в кулаці, а в правді Тепер повинна бути наша міць. Облиш цю лаву, Чопе, мусим ми Словами нашу правду довести. Коли Іван переконався, що ніякі умовляння та мирні переговори не допоможуть, він закликає всіх ремісників до збройної боротьби. Цеховики поважають його за благородні поривання, називають братом, вважають, що сам він гідний бути війтом: Хто ж, як не він, гідніший війтом бути! Шавулу геть! Хай Свічка буде війтом! Юнак сміливий, принциповий, з почуттям власної гідності. Він не гне голови навіть перед воєводою, нагадує йому про незадоволення, про народний гнів. І навіть його ворог, комендант замку Кезгайло, зворушений непохитністю Свічки: Отямся, хлопче! Душу всю мені Ти зворушив одвагою своєю. Символічність образів драми Іван Свічка вірить у справедливість, переконаний, що народ буде вільним і отримає свої законні права: Хоч не мені – для вільного народу Колись зоря займеться світова. Юнак з пошаною відноситься до простого люду, щиро кохає Меланку, турбується про неї. З усіма тактовний, ввічливий. Його мрія – допомогти народу підвищити свій життєвий рівень. Боротьба за свої права – це найголовніше для Івана. Символічність образів драми Образ Меланки Меланка – це проста міська дівчина, що живе з матір’ю у бідній хатині. Вона дуже любить свою неньку, турбується про неї під час хвороби. Одного разу не побоялася засвітити каганець, виконуючи прохання умираючої матері. А осмнику Козеці вона осудливо кидає у вічі: Не смієш ти Затримувать мене в таку хвилину, Коли вмирає мати! Символічність образів драми Меланка дуже вродлива, але скромна і лагідна. Вона з пошаною відноситься до старших, щира подруга, навіть перед надокучливим Козеліусом заступається за дівчат. За доброзичливість, щирість та розсудливість шанують її і ремісники, і подруги. Навіть Ольшанський з першої зустрічі захопився дівчиною: Яка краса чудова! Відкіль така краса! Неначе та шипшина чи троянда, Що по ярах цих київських цвіте! …Яка ж краса і грізна і чарівна! Символічність образів драми Та Меланка на ці слова уваги не звернула, бо кохає Івана Свічку. Кохає, тому і відмовляє його від боротьби, від активних дій. Вона не хоче, щоб боротьбою здобували світло, бо для неї: …Світло любе, як воно Своє проміння ллє в затишній хаті, Коли сім’я вечеря за столом, Коли дитину колисає мати… Але ця тиха, лагідна дівчина ні на мить не завагалась виконати жорстокий воєводин присуд для врятування свого коханого: Цю свічку я – побачиш – донесу. Чи можу я не донести її, Коли вона життя мого Івана! В образах Івана Свічки та Меланки Іван Кочерга переконливо показав героїзм та незламність українського народу в боротьбі за свою волю і незалежність. Символічність образів драми Київські ремісники У п’єсі змальовано ряд київських ремісників: кушнірів, бондарів, ковалів, зброярів, золотарів. Це порядні люди, душевно красиві, з почуттям власної гідності. Всі вони незадоволені воєводою, його жорстокою забороною користуватися світлом, обурюються новими насильствами. Зі збуреної юрби виділяється кожум’яка Чіп. Він гнівно кричить: Знущання це! Ніколи не було, Щоб від цехів такого вимагали! Та що це ми – невільники, раби, Челядники хіба ми воєводи, На нього щоб робити день і ніч! …Не діжде він, щоб ми йому робили! …Хай світло дасть! Символічність образів драми Чи не найбільш гостро І.Кочерга осудив заборону світла образом золотаря Передерія. Цей майстер-умілець осліп, бо до темряви сидів над дрібною різьбою. Та він упевнений, що прозріє, як тільки в хатах ремісників засяють каганці. І дійсно, Передерій прозрів, коли запалав воєводин замок. Смертельно поранений, він відчуває щастя, бо вмирає за Київ, за свою маленьку перемогу: Я бачу всіх. Товариші… брати… В останній бій! За світло і за волю! Тебе я бачу… Київ… рідний мій… Ремісники солідарні між собою, одностайні в рішеннях та діях. Коли варта забирає Меланку від умираючої матері, народ обурюється і вступає в бійку. З юрби чуються голоси: «Ґвалтівники! Прокляті душогуби! Геть кривдників! Женіть їх! Бийте їх!..» Символічність образів драми Між ремісниками та пануючою верхівкою існує давня неприязнь, ворожнеча. Воєвода та його прислужники відчувають, що ремісники готові помститися за заподіяні кривди. Тому і посилюють охорону біля замку, постійно вартують, навіть Свічку переводять до в’язниці, бо бояться тримати його у палаці. Коли Свічку заарештували, трудове Подольє одностайно піднімається на відкриту боротьбу з воєводою та його попихачами. Гаслом виступу стають слова: «За Свіччине весілля!». Отже, ремісницька маса показана як сила, що здатна постояти за себе, відкрито боротись за свої людські права та привілеї. Символічність образів драми Образ Воєводи Воєвода– пихатий повелитель, жорстока людина. Він хизується своєю владою, заявляє з погордою: «Для цих рабів (киян) я князь і воєвода!» Грубо звертається він навіть до тих, хто його оточує, хто йому служить. А над своєю дружиною просто знущається. При людях може зло кинути їй в обличчя: «Безглузда слюсарівна!», «Безумна ти!», «Та я тебе на місці!.. Замовчи!». Жорстоко повівся він і з Меланкою. Адже він розумів, що донести свічку від замку до Житнього торгу в таку негоду просто неможливо. Вдаючи із себе доброго і гуманного, прикриваючись богинею світла, воєвода промовляє: Якщо вона укриє вогник твій І свічку цю од бурі захистить, Клянусь, він буде вільний і живий. Символічність образів драми Новаторство у творчості митця «Свіччине весілля» справедливо вважають одним з найпоетичніших творів української драматургії. Життя середньовічного Києва Кочерга відтворив яскраво і по-справжньому талановито. Литовські князі прагнули не тільки якнайбільше зідрати з київських ремісників, але й задушити у них будь-яке прагнення до вільного життя. Символом і водночас фактом діяльності феодалів є у драмі заборона світити світло в домах ремісників. У боротьбі за повернення народу світла розкриваються характери героїв твору, мужня відданість зброяра Івана Свічки, ніжна стійкість його нареченої Меланки, сміливість ремісників Чіпа, Передерія, Коляндри. Боротьба закінчується народним повстанням, закликом Свічки запалити палац Воєводи, піднятися на боротьбу за визволення. Новаторство у творчості митця Таємницю постійної привабності «Свіччиного весілля» заховано у мальовничості його картин, у яскравих романтичних характерах, в уславленні глибоко людяних, прекрасних почуттів. Кочерга був прихильником того, щоб глядач бачив на сцені видовище красиве і зворушливе. У «Свіччиному весіллі» він створив багато картин ефектних, живописно виразних. Мальовничі куточки давнього Києва, економно відтворені драматургом, деталі середньовічного побуту, ретельно відібрані саме у своїй сценічній виразності, становлять барвисте тло, на якому чіткіше окреслюються постаті героїв. Дякуємо за увагу! Над проектом працювали учениці 11 А класу Бойко Юлія та Деревицька Наталія
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10114-nacionalnyj-odyag-ukrayinciv-9683
Презентація на тему «Національний одяг українців»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10114/9683-prezentaciya-na-temu-nacionalnyy-odyag-ukrayinciv.ppt
files/9683-prezentaciya-na-temu-nacionalnyy-odyag-ukrayinciv.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10125-biznes-plan-5492
Презентація на тему «Бізнес-план» (варіант 6)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10125/5492-prezentaciya-na-temu-biznes-plan-onlayn.pptx
files/5492-prezentaciya-na-temu-biznes-plan-onlayn.pptx
Подготовили ученики 11Б класса Григор Татьяна Лысенко Евгений Осадчук Валерия Резников Игорь Бизнес-план спортивного комплекса Создание современного спортивного комплекса на базе бывшего кинотеатра «Космос». Описание предприятия Фитнес студия Настольный теннис Зал единоборств Универсальный спортивный зал Тренажерный зал Бассейн SPA-центр Услуги Основными целями и задачами, отраженные в хорошо продуманный бизнес-план спортивно оздоровительного комплекса являются: • создание новых рабочих вакансий; • появления нового спектра развлечений в городе Ровеньки; Маркетинговый план Спортивный комплекс принадлежит акционерному обществу из 4 человек: Валерия Осадчук – акционер, управляющий персоналом; Татьяна Григор – акционер, финансовый директор; Евгений Лысенко – акционер, возглавляет отдел маркетинга; Игорь Резников – акционер ,инновационный директор. Юридический план Сведения о конкурентах Организационный план Создать грамотную проектировку будущего спортивного комплекса. Получить специальное разрешение определенных инстанций. Разместить рекламу спортивного комплекса. Следить за уровнем подготовки персонала. Обращать внимание на цены, чтобы они не были выше, чем у конкурентов. Следить за уровнем заработной платы сотрудников клуба. Обращать внимание на расходы и в целом на уровень содержания. На данном этапе разработки бизнес плана спортивно-оздоровительного комплекса нужно учитывать следующие факторы: • стоимость услуг, которые будут предлагаться в данном комплексе; • цены, установлены конкурентами на подобные услуги; • предложения индивидуальных и уникальных услуг; • цены, на услуги, которым характерный высокий спрос среди клиентов. Возможно, ввести скидки, дисконтные карты, что тоже привлекает внимания многих клиентов.  План производства 1) определить факторы, влияющие на потребность в персонале(стратегия развития предприятия, количество производимой продукции, применяемые технологии, динамика рабочих мест и т.д.) 2) провести анализ наличия необходимого предприятию персонала; 3) определить качественную потребность в персонале (выявление профессионально – квалификационных требований и анализ способностей работников, необходимых для выполнения производственной программы); 4) определить количественную потребность в персонале (прогноз общей потребности в персонале, оценка движения персонала); 5) оптимизировать соотношение внутреннего (перемещения внутри предприятия) и внешнего (прием новых сотрудников) привлечения персонала; 6) оценить возможности и последствия привлечения персонала с точки зрения ресурсов организации (например, сопоставить издержки на содержание в организации профессионала высокого уровня с выгодами от его использования и только после этого принять решение о привлечении его в качестве сотрудника). Кадровая политика  для получения необходимых лицензий понадобится около 47 000$; • затраты на охрану помещения – приблизительно 12 000$; • средства на содержания самого помещения – 21 000$; • размещения рекламы – 10 000$; • расходы на автотранспорт – около 3 500$; • непредвидимые расходы – 13 000$.  Финансовый план 1. Рыночный риск: Всё больше людей начинают вести здоровый образ жизни, а это значит что данный рынок будет существовать в будущем и будет расти такими темпами, которые станут способствовать нашему бизнесу. 2.Риск конкурирующих технологий: Конкуренты в городе не смогут построить что-либо подобное. 3. Риск завершения или технический риск: Предлагаемый проект, технология и предмет деятельности достаточно надежны, чтобы все сработало так, как намечается. 4. Внешний риск: Правительство, профсоюзы, субподрядчики, не смогут остановит или замедлит работу предприятия так как мы имеем предложения по решению этих проблем. 5. Внутренний риск: Мы имеем достаточное количество персонала, чтобы предприятие могло нормально функционировать. 6. Политический риск: В ближайшем будущем не ожидается, каких-либо правительственных постановлений, которые могут помешать успеху. 7. Ресурсный риск: Предприятие будет иметь достаточное количество клиентов, материалов и продукции в течение периода, существенно превышающего сроки погашения затрат финансовых ресурсов. 8.В завершение ко всему этому, мы планируем приобрести страховой полис от несчастных случаев. риск и страхование
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10131-molodizhni-subkultury-7160
Презентація на тему «Молодіжні субкультури» (варіант 5)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10131/7160-prezentaciya-na-temu-molodizhni-subkultury-bezkoshtovno.pptx
files/7160-prezentaciya-na-temu-molodizhni-subkultury-bezkoshtovno.pptx
Молодіжні субкультури. Готи Підготувала: учениця 11 – А класу Хавер Катерина Одяг готів Готи - результат злиття ностальгії «романтиків» по модному одягу, декларативного нігілізму і могильного гумору панків. Одягаються вони у все чорне, в крайньому випадку в темно-сіре.  Зачіска гота - справжній витвір мистецтва. Хлопці-готи, як правило, андрогинні. З предметів ужитку вітаються шкіряні штани, жилети, намиста, ланцюжки, сережки. Багато готів носять староєгипетські символи - «анки». Анкх - хрест з петлею; єгиптяни використовували його як символ безсмертя, життя, з'єднання чоловічого і жіночого почав; копти інтерпретували анкх як символу замогильного життя. Традиційно серед них звернення до готичного романа - від Уолпола до Шеллі; почиталися також Камю, Кафка, пізній Тургенев і інші «сильно перелякані генії». Слухають, відповідно, готичну долю ("Joy Division", "Cure", "Bauhaus", "H.I.M", "Evanescence"). Справжні готи, крім турбот про одяг, прагнуть підтримувати і відповідний спосіб життя. Готи рясно і охоче запозичують декадентську, кладовищенську, вампірську естетику.  Вітається все, що відноситься до темної сторони буття, пов'язано із смертю. Улюблені місця зборищ готів - кладовища. Часто практикують садомазохізм.  Готи схильні перетворювати свої тусовки на ролеву гру, в якийсь інфернальний театр, але несхожий з ігрищами фанатів Толкієна. Макіяж готів Існує безліч підвидів готів: «антикварні», «ренесансні», «романтичні», «вікторіанські», «раби корпорацій», «кіберготи», «гліттерготи», «цигани», «хіппі», «фетишисти», «панк-готи», «вестерн-готи», «вампіри» та інші. Тобто чистого готовського стилю не існує - є певна життєва інтонація. Емокиди Емокиди – шанувальники емо-музики. Рух сформувався в 2000-і роки. Як і для субкультури готів, для них характерна андрогенність. Імідж емо Традиційною зачіскою емо вважається косий, рваний чубок до кінчика носа, що закриває одне око, а ззаду коротке волосся, що стирчить в різні боки. Перевага віддається жорсткому, прямому чорному волоссю. У дівчат можливі дитячі, смішні зачіски - два маленькі хвостики, яскраві заколочки - сердечка з боків, бантики. Часто емо-киди проколюють вуха або роблять тунелі. Крім того, на обличчі емо-хада може бути пірсинг (наприклад в губах і лівій ніздрі, бровах, переніссі). І хлопці, і дівчата можуть фарбувати губи під колір шкіри, використовувати світлий тональний крем. Очі густо підводять олівцем або тушшю, завдяки чому вони виглядають яскравою плямою на блідому обличчі. Нігті покривають чорним лаком.  Типові прізвиська для емо в інтернеті дуже гострі, типу x_broken_heart_x, xlonelyxstarx і тому подібне Додавання «х» до слів ніка означає прихильність straight edge, поширену серед емо-кідів разом з веганізмом. Одяг: Емо носять одяг в рожево-чорних тонах з двокольоровими узорами і стилізованими значками. Основними квітами в одязі є чорний і рожевий (пурпурний), хоча і інші яскраві кольори вважається допустимими. Найголовніше прагнення емокида - знайти велику чисту любов. Закохавшись, вони цілком віддаються цьому всепоглинаючому відчуттю. Кінець
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1009-ergonomics-16460
Презентація на тему «Ergonomics»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1009/16460-prezentaciya-na-temu-ergonomics.pptx
files/16460-prezentaciya-na-temu-ergonomics.pptx
Ergonomics - the science that studies the problems arising in the "human-technology system" in order to optimize the work of the operator, creating for him a comfortable and safe environment, thereby improving productivity, health and performance. CONCEPT OF ERGONOMICS The first objective of ergonomics - improving the effectiveness of the "human-technology environment." The second objective of ergonomics - safety. The third objective of ergonomics - ensuring conditions for the development of the individual in the labor process. ЦЕЛИ ЭРГОНОМИКИ The composition and structure of ergonomics Interaction between humans and tools Human functions in the production process: • energy • technological • control and regulating • management The design meets the industrial equipment of workplace organization anthropometric and physiological data contributes to the rational human interaction between man and the instruments of labor and increases the efficiency and effectiveness of the work. The basis of the workplace are the consoles and panels, on which are placed the controls (buttons and keys, toggle switches, knobs, flywheels, rotary switches, foot pedals), and display facilities.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10080-styli-yevropejskoyi-arhitektury-19180
Презентація на тему «Стилі європейської архітектури»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10080/19180-prezentaciya-na-temu-styli-yevropeyskoyi-arhitektury.pptx
files/19180-prezentaciya-na-temu-styli-yevropeyskoyi-arhitektury.pptx
Стилі європейської архітектури Підготувала учениця 11 класу Копать Маргарита Готика Церква Сен Уен, м. Руан Костел Св. Анни (Вільнюс) Реймський собор. Романський стиль Абатство Св.Віктора в Джензі, Італія Кафедральний собор, Майнц. Німеччина м.Реймс, Сен-Ремі, західний фасад Бароко Мадрид, палац Орьєнте Турин, Італія, мисливський замок Ступініджі біля Турину Палац Аранхуес,Іспанія Класицизм Церква Валь де Грас у Парижі Церква La Madeleine у Парижі Східний фасад Лувру Модерн Скляний будинок. Л. М. ван дер Рое Виставковий павільйон спілки художників-модерністів «Сецесія» у Відні Ратуша, Лондон
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10103-friderik-shopen-5620
Презентація на тему «Фрідерік Шопен»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10103/5620-prezentaciya-na-temu-friderik-shopen.pptx
files/5620-prezentaciya-na-temu-friderik-shopen.pptx
Фрідерік Шопен План Дитинство Юність Кар'єра в Парижі Смерть і поховання Що залишилось після Шопена Народився 1 березня 1810 року. Вже дитиною Шопен проявив яскраві музичні здібності; у 7 років його почали учити грі на фортепіано, і в тому ж році був виданий складений ним маленький полонез соль мінор. Перші професійні уроки гри на фортепіано отримав від Войцеха Живного, що тривали з 1816 до 1822. Незабаром Шопен став улюбленцем аристократичних салонів Варшави. Дитинство Подальшим розвитком Шопена опікувався Вільгельм Вюрфель. Цей відомий піаніст давав Шопену цінні уроки органної музики і, можливо, фортепіано. З 1823 по 1826 роки Шопен навчався у Варшавському ліцеї. Восени 1826 юний музикант почав вивчати музичну теорію, фігурний бас, і композицію з Йозефом Ельснером у Варшавській консерваторії. У 1831 він виїхав з Польщі до Відня, перед тим як оселився у Парижі, де провів значну частину життя Юність Кар’єра Парижі Шопен вперше відвідав Відень на початку 1829, де давав концерт на фортепіано і отримав перші похвальні рецензії. Наступного року він повернувся до Варшави, де у Національному Театрі дав прем'єру свого Концерту для фортепіано фа мінор. 1831-го року Шопен покидає Польщу і оселяється в Парижі. Там починає працювати над своїми першими скерцо і баладами, також починає перший зошит етюдів.Початок і середина 1830-х у Парижі були плідним часом композитора. Він завершив свої найвідоміші роботи і регулярно давав концерти, що мали шалені відгуки.. Смерть і поховання Шопен помер в своїй паризькій квартирі на Вандомській площі 17 жовтня 1849. Відповідно до його бажання на відспівуванні в церкві св. Мадлен прозвучали фрагменти реквієму Моцарта. Шопен похований на паризькому кладовищі Пер-Лашез. Серце Шопена, за його заповітом, було перевезено на Батьківщину і покоїться в костелі Святого Хреста у Варшаві Твори 57 мазурок, 16 полонезів, (з них 9 опубліковано посмертно) 19 вальсів (з них 11 опубліковано посмертно) 19 ноктюрнів (один — опубліковано посмертно) 4 балади (op.23, op.38, op.47, op.52) 4 скерцо (op.20, op.31, op.39, op.54) 3 сонати для фортепіано (op.4, op.35, op.58) 26 прелюдій (цикл з 24 прелюдій, op.28; op.45 та ля-бемоль мажор, опублікована посмертно) 27 етюдів (з них по 12 етюдів op.10 та op.25 та 3 етюди без зазначення опусу) 3 експромти та фантазія-експромт (опублікована посмертно) Окремі твори — Фантазія, Баркарола, Тарантела, Болеро, Колискова Інші твори для фортепіано (рондо, варіації, марши), кілька творів в 4 руки Об’єкти, що носять його ім’я Міжнародний конкурс Шопена З 1927 року з ініціативи польського піаніста й музичного педагога Єжи Журавльова у Варшаві кожні п'ять років проходить конкурс піаністів імені Шопена.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10081-arhitektura-polsko-lytovskoyi-doby-4896
Презентація на тему «Архітектура Польсько-Литовської доби»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10081/4896-prezentaciya-na-temu-arhitektura-polsko-lytovskoyi-doby.ppt
files/4896-prezentaciya-na-temu-arhitektura-polsko-lytovskoyi-doby.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10123-franklin-delano-ruzvelt-16435
Презентація на тему «Франклін Делано Рузвельт» (варіант 4)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10123/16435-prezentaciya-na-temu-franklin-delano-ruzvelt-zavantazhyty.ppt
files/16435-prezentaciya-na-temu-franklin-delano-ruzvelt-zavantazhyty.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10121-politychna-elita-13811
Презентація на тему «Політична еліта»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10121/13811-prezentaciya-na-temu-politychna-elita.pptx
files/13811-prezentaciya-na-temu-politychna-elita.pptx
Політична еліта Політична еліта - це привілейована група, яка займає керівні позиції у владних структурах і безпосередньо бере участь в ухваленні рішень, зв'язаних з використанням влади. Еліти  представляють в політиці групові інтереси; створюють оптимальні умови для їх реалізації і узгодження; формують мету і перспективи розвитку суспільства; ухвалюють стратегічно важливі рішення і використовують ресурси державної влади для їх реалізації. Причини утворення еліти: суспільство, як всі складно організовані системи, потребує професійної управлінської дії, що викликає необхідність в розподілі праці на керівниках і керованих; необхідні люди, що володіють спеціальним знаннями, навиками, досвідом, здатні здійснювати управлінські функції; політична нерівність в суспільстві, обумовлене нерівністю психічних, соціальних і інших умов, створює різні можливості займатися політикою для різних соціальних груп і індивідів; управлінська праця високо оцінюється і стимулюється в суспільстві, а близькість до влади відкриває широкі можливості для реалізації індивідуальних потреб. Це примушує багато людей прагнути у владні інститути; пасивність широких верств населення, які, займаючись рішенням власних повсякденних проблем, звичайно вважають за краще триматися далі від політики. Типи політичних еліт За способом формування: відкрита (вибори), закрита. Авторитарна, тоталітарна, демократична, ліберальна За видами політичної діяльності: державна, муніципальна, еліта громадських організацій. Правляча еліта, опозиційна еліта, та контреліти. Функції політичної еліти: Вивчення і аналіз інтересів різних соціальних груп. Віддзеркалення інтересів в політичних установках. Вироблення політичної ідеології (програм, доктрин, законів і т.п.). Створення механізму втілення політичних задумів. Призначення кадрового апарату органів управління. Висунення політичних лідерів.  Механізм формування політичної еліти. В сучасній політології прийнято розрізняти дві основні системи рекрутування політичних еліт - антрепренерську і гільдій. Систему гільдій відрізняють: закритість, відбір претендентів на високі посади головним чином з низьких шарів самої еліти, їх повільне поступове просування по сходинках службової ієрархії; високий ступінь інституціоналізації процесу відбору, наявність численних інституційних фільтрів (формальних вимог для заняття посад (вік, підлога, стаж роботи, освіта, партійність тощо); вузький, відносно закритий круг селектората (людей, що здійснюють відбір кадрів); Система гільдій переважала в тоталітарних країнах. схильна до бюрократизації, консерватизму Дана система поширена в більшості країн Західної Європи і США, оскільки є демократичною, динамічної і здібної до інновацій. Її недоліками є часта зміна курсу у зв'язку із змінами в правлячій еліті, порівняно низька передбачуваність політичних рішень, схильність лідерів до надмірного захоплення зовнішнім ефектом та популізмом. Антрепренерську систему відрізняють:відвертість, широкі можливості для представників різних суспільних груп претендувати на місце в еліті; невелике число інституційних фільтрів, тобто формальних вимог для заняття посад; широкий круг беруть участь у відборі, в який можуть ввійти всі виборці країни; висока конкурентоспроможність відбору, гострота суперництва за заняття керівних позицій; першорядна значущість особистих якостей, індивідуальної активності, уміння знайти підтримку виборців. Політична еліта в Україні Після отриманняУкраїною незалежності починається сучасний етап в історії української еліти, яка на всьому пострадянському просторі сформувалася на старій номенклатурній базі, але в цілому її подоба дуже строката: у неї входять не лише представники колишньоїпартноменклатури, але і господарники, державні чиновники, підприємці, гуманітарна інтелігенція, лідери багаточисельних партій і ін. 1.Функція еліти, яка полягає у представленні соціальних інтересів (Представницька) 2. Тип лідера, який орієнтується на істотні зміни лише деяких із суспільних порядків зі збереженням основ суспільства (реформатор) 3. Процес міжособистісної взаємодії, в ході якого авторитетні люди, наділені реальною владою, здійснюють легітимний вплив на все суспільство, чи певну його частину, котра добровільно віддає їм частину своїх політико-владних повноважень і прав(лідерство) 4.  Концепція лідерства в основу якої покладено людську психіку (психологічнна) 5. Тип лідерства, передбачає одноособовий спрямовуючий вплив, який спирається на загрозу застусування примусу(авторитарний) 6. Еліта наділена особливими психологічними, соціальними і політичними якостями, яка бере безпосередню участь у затвердженні і здійсненні рішень, пов’язаних з використанням державної влади або впливом на неї (політична) 7. Функція еліти, полягає у розробці стратегії і тактити розвитку суспільства, визначенні політичної програми дій (стратегічна) 8. Один із видів політичного лідера, який характеризується гнучкістю його мислення, схильністю до отримання якнайповнішої інформації, увагою до тих аргументів, що суперечать його власній позиції (демократичний) 9. Концепція еліт, представники якої мотивують необхідність поділу суспільства на еліту і масу, спираючись на твердження, що відмінність між ними є генетичною (біологічна) 10. політично активна, організована і впливова група, яка докладає максимум ресурсів і зусиль у політичній боротьбі, щоб у майбутньому змінити чинну еліту і захопити владу. (Контреліта) 11. Тип лідерства, який базується не на формальних повноваженнях, а на авторитеті лідера, його визнанні оточенням (неоформальне) 12.  Функція політичного лідерства, яка полягає у забезпеченні лідерами звязку між масами й політичними інститутами (комунікативна) 13. Тип політичної еліти, який відтворюється із залученням до свого складу представників нижчих верств населення, наділених елітарними рисами (відкрита) 14. Тип лідерства, який базується на авторитеті звичаїв(традиційний)
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10105-dyego-rodryges-de-sylva-velaskes-17012
Презентація на тему «Диего Родригес де Сильва Веласкес» (варіант 2)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10105/17012-prezentaciya-na-temu-dyego-rodryges-de-sylva-velaskes-skachaty.ppt
files/17012-prezentaciya-na-temu-dyego-rodryges-de-sylva-velaskes-skachaty.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10113-avariyi-ta-pozhezhi-pravyla-povedinky-pry-pozhezhi-11169
Презентація на тему «Аварії та пожежі. Правила поведінки при пожежі»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10113/11169-prezentaciya-na-temu-avariyi-ta-pozhezhi-pravyla-povedinky-pry-pozhezhi.pptx
files/11169-prezentaciya-na-temu-avariyi-ta-pozhezhi-pravyla-povedinky-pry-pozhezhi.pptx
Аварії та пожежі. Правила поведінки при пожежі Кононова, Ступарь 11-2 Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює загрозу і призводить до руйнування чи завдає шкоди довкіллю. Види аварій Пожежа – це стихійне лихо, вогонь, що вийшов з під контролю людини. Правила поведінки при пожежі Якщо погасити пожежу неможливо Ознаки отруєння чадним газом Дякуємо за увагу
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10128-lvivskyj-universytet-17862
Презентація на тему «Львівський університет»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10128/17862-prezentaciya-na-temu-lvivskyy-universytet.pptx
files/17862-prezentaciya-na-temu-lvivskyy-universytet.pptx
Львівський університет ( колишня головна будівля університету 1851-1923 рр. ) Історія заснування Історія : Львівський національний університет імені Івана Франка (у 1918–1939 рр. Університет Яна Казимира) — один з найстаріших у Східній Європі та Україні університет. Один з найпрестижніших університетів України. Львівську академію з правами університету утворено 1661 року. У 1773 році орден єзуїтів заборонено, університет закрито. Відновлено у 1784, називався Йосифінський університет. У 1805–1817 — ліцей. У 1817 відновлено як Університет Франца I. Львівський університет імені І.Франка В університеті викладали українською мовою. Перелік факультетів - біологічний; - географічний; - геологічний; - економічний; - електроніки; - доуніверситетської підготовки; -журналістики; -іноземних мов; - історичний; - культури і мистецтв; - міжнародних відносин; - механіко-математичний; - прикладної математики та інформатики; - фізичний; - філологічний; - філософський; - хімічний; - юридичний. Роль та значення Головним завданням Львівського університету визначено підготовку професійних кадрів-учителів, суддів і священників. Особливе значення мало відкриття в 1787 році при університеті українського інституту, покликаного готувати, передусім, вчителів для реальних і класичних гімназій, де навчалися українські діти. Незважаючи на те, що програма інституту була обмежена, прогресивне значення мало викладання українською мовою. Український інститут за короткий період став провідником гуманітарної й педагогічної освіти. свого існування (до 1808 року)  Особливе значення мало відкриття в 1787 році при університеті українського інституту, покликаного готувати, передусім, вчителів для реальних і класичних гімназій, де навчалися українські діти. Незважаючи на те, що програма інституту була обмежена, прогресивне значення мало викладання українською мовою. Український інститут за короткий період свого існування (до 1808 року) став провідником гуманітарної й педагогічної освіти..  
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10132-budova-soncya-1855
Презентація на тему «Будова Сонця»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10132/1855-prezentacya-na-temu-budova-soncya.pptx
files/1855-prezentacya-na-temu-budova-soncya.pptx
Будова Сонця Со́нце (лат. Sol) — єдина зоря в Сонячній системі. Земля та сім інших планет обертаються навколо Сонця. Крім них навколо Сонця обертаються комети, астероїди та інші дрібні об'єкти. Водночас Сонце — найближча до нас зоря, в якої, на відміну від усіх інших зірок, можна спостерігати диск, і за допомогою телескопа вивчати на ньому дрібні деталі, розміром до кількох сотень кілометрів За сучасними уявленнями, Сонце складається з ряду концентричних сфер, або областей, кожна з яких має специфічні особливості. Внутрішня будова Сонця шарувата, або оболонкова, вона складається з ряду сфер, або областей. У центрі знаходиться ядро, потім область променевого переносу енергії, далі конвективна зона і, нарешті, атмосфера. До неї ряд дослідників відносять три зовнішні області: фотосферу, хромосферу і корону. Ядро – центральна частина Сонця з надвисоким тиском і температурою, що забезпечують течію ядерних реакцій. Вони виділяють величезну кількість електромагнітної енергії в гранично коротких діапазонах хвиль. Будова Сонця Область променевого переносу енергії – знаходиться над ядром. Вона утворена практично нерухомим і невидимим надвисокотемпературним газом. Область променевого переносу енергії Конвективна область – розташовується над попередньою. Вона утворена також невидимим розпеченим газом, що знаходиться в стані конвективного перемішування. Фотосфера – це нижній з трьох шарів атмосфери Сонця, розташований безпосередньо на щільній масі невидимого газу конвективної області.  Сонячна корона – зовнішня атмосфера Сонця. Деякі астрономи називають її атмосферою Сонця. Вона утворена найбільш іонізованим зрідженим газом. Простягається приблизно на відстань 5-ти діаметрів Сонця, має променисту будова, слабо світиться. Її можна спостерігати тільки під час повного сонячного затемнення.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10034-astronomiya-fundamentalnaya-nauka-yaka-vyvchaye-vsesvit-u-cilomu-1861
Презентація на тему «Астрономія – фундаментальная наука, яка вивчає Всесвіт у цілому»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10034/1861-prezentacya-na-temu-astronomya-fundamentalnaya-nauka-yaka-vivchaye-vsesvt-u-clomu.ppt
files/1861-prezentacya-na-temu-astronomya-fundamentalnaya-nauka-yaka-vivchaye-vsesvt-u-clomu.ppt
{ { { { { {
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1013-biography-of-beatrix-potter-15871
Презентація на тему «Biography of Beatrix Potter»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1013/15871-prezentaciya-na-temu-biography-of-beatrix-potter.ppt
files/15871-prezentaciya-na-temu-biography-of-beatrix-potter.ppt
Biography of Beatrix Potter Part 1 Helen Beatrix Potter born on 28 of July in 1866, London. She was an English children's writer and illustrator. Summer holidays were spent away from London, in Scotland and in the English Lake District which was the subject of her painting from an early age. Her artistic talents were recognized early. She enjoyed private art lessons, and developed her own style, favouring watercolour. Potter wrote and illustrated The Tale of Peter Rabbit, publishing it first privately in 1901. Beatrix Potter died in 1943, 22 December because of the leukemia, at age 77. Part 2 Easter Some interesting facts about Easter A funny Eater fact is they people usually eat the Easter Bunnies chocolate ears before anything else. The Easter Egg is symbolize rebirth and a way to celebrate the Spring Season for Jesus. Many people also celebrate Easter Monday which is the day following Easter Sunday. + Cute bonus Baby animals Baby Penguin Baby Koala Baby Rhino Baby Gorilla Baby Hippo by Zhenia Demchenko Thanks for attention!
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10012-zhuk-andrij-illich-12051
Презентація на тему «Жук Андрій Ілліч»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10012/12051-prezentaciya-na-temu-zhuk-andriy-illich.ppt
files/12051-prezentaciya-na-temu-zhuk-andriy-illich.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10133-evolyuciya-svitovyh-groshej-16548
Презентація на тему «Еволюція світових грошей»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10133/16548-prezentaciya-na-temu-evolyuciya-svitovyh-groshey.pptx
files/16548-prezentaciya-na-temu-evolyuciya-svitovyh-groshey.pptx
Еволюція світових грошей Чи можливе повернення до золота? Золотий стандарт Вперше був введений у Великобританії (юридично в кінці 18 ст., фактично з 1821 року). У Франції, Німеччині, Росії, Італії, Японії , США та в інших капіталістичних країнах введення золотого стандарту було завершено в останній чверті 19 ст.. Золотомонетний стандарт зазнав краху з початком загальної кризи капіталізму,коли спалахнула перша світова війна. Він був замінений паперово-грошовим зверненням. Недоліком золотого стандарту було те, що існувала необхідність регулярних перевезень великих обсягів золота між країнами Причини демонетизації золота 1. Недостача золота для забезпечення розміну банкнот. До кінця 1971 року золотий запас США склав усього лише 8,6 тис. т (22%), а долар продовжував залишатися резервною валютою. Золотий запас США склав 22% доларових активів іноземних держав. 2. Загострення протиріччя між фізичною формою і соціальною сутністю грошей: золото стало незручним матеріалом для виконання функцій грошей, і в сучасному звертанні абсолютно панують паперово-кредитні гроші. Висновок Немає основ для впевненості в тому, що ріст світового золотого запасу буде обов'язково повільним і стабільним, а це значить, що відкриття великих родовищ золота чи прогрес у технології видобутку можуть викликати хвилю  інфляції.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10118-l-ukraine-14737
Презентація на тему «L’ Ukraine»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10118/14737-prezentaciya-na-temu-l-ukraine.ppt
files/14737-prezentaciya-na-temu-l-ukraine.ppt
Son territoire est 603 700 kilomètres carrés. la Russie; la Biélorussie; la Pologne; la Roumanie; la Moldavie; la Slovaquie; la Hongrie. La plupart du territoire du pays est couvert des plaines. Aux frontières occidentales du pays, ily a des chaînes de montagnes assez hautes. En Crimée il y a aussi des montagnes mais elles ne sont pas très hautes. Les symboles de l'Ukraine : C'est la région  d'Odessa, où nous vivons.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10100-yadernyj-status-ukrayiny-14968
Презентація на тему «Ядерний статус України»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10100/14968-prezentaciya-na-temu-yadernyy-status-ukrayiny.pptx
files/14968-prezentaciya-na-temu-yadernyy-status-ukrayiny.pptx
Ядерний статус України. Міф чи реальність? Держава, яка не володіє ядерною зброєю, коли інші володіють цією зброєю, не володіє власною долею. Шарль де Голль. Ядерне роззброєння України – одна з найбільш міфологізованих сторінок новітньої української історії. Переважна більшість українців досі точно не знає: Що відбулося 20 років тому? А нове покоління може навіть і не здогадуватися, що Україна володіла третім у світі ядерним потенціалом. Озброєна агресія Російської Федерації по відношенню до України продемонструвала неспроможність систем захисту. Вони не змогли забезпечити територіальну цілісність держави і знецінили гарантії безпеки країнам, що відмовилися від ядерної зброї. Правові гарантії безпеки вичерпали себе, але зміцнили позиції «атомної дипломатії». Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), до якого з 189 країн світу приєдналася і Україна, розділив світ на дві категорії держав – ядерні та без’ядерні. Події у стосунках з Росією показали наскільки непродуманим і злочинним по відношенню до своєї країни виявився подібний крок. Постійні торговельні війни, питання про територіальну цілісність України і відверто ворожі заяви показали, що Росія не збирається виконувати свої зобов'язання згідно умов договору, як гарант нашої недоторканності. У цих умовах все частіше постає питання про повернення ядерного потенціалу і статусу ядерної держави, як фактор отримання агресивних заяв і дій наших сусідів. На сьогодні ядерних країн у договорі лише п’ять – Великобританія, Китай, Росія, США, Франція. Ці країни взяли на себе зобов’язання не застосовувати ядерну зброю проти неядерних держав, окрім відповіді на ядерну атаку або звичайну атаку в союзі з іншою ядерною державою. Сучасний переділ світу і його ресурсів триває між обмеженим колом держав “ядерного клубу”, які сповідують політику подвійних стандартів. Під різними приводами вони зберігають ядерний статус і використовують його як аргумент у міжнародних відносинах. Джефф Гун (колишній міністр оборони Великобританії) ясно говорив про можливість застосування ядерної зброї у відповідь на напад з боку держави, яка не визнає міжнародних норм. У січні 2006 року президент Франції Жак Ширак попереджав, що приводом для застосування ядерної зброї може стати терористична діяльність у Франції, організована іншою державою. Гарантами безпеки України виступили саме країни «ядерного клубу», коли підписали Будапештський меморандум 1994 року. Проблема тільки в тому, що країни зі складу «ядерного клубу» не мають впливу один на одного – всі вони володіють однаковим за руйнівною силою аргументом. Військові дії між країнами з ядерним статусом малоймовірні. Відмовившись від ядерного статусу, Україна сама визначила своє місце в сучасній історії. Війна ведеться не в Україні, а за Україну. Питання в тому, до якої міри країни «ядерного клубу» дозволять один одному втручатися у внутрішні справи інших неядерних країн. Зараз Україна опинилася в критичній ситуації, коли всі легальні інструменти захисту стали неефективними, а загроза національній безпеці продовжує зростати. Саме тому потрібно терміново шукати механізми захисту від подальшої агресії. У відповідь на цю заяву генеральний секретар Яап де Хооп Схеффер на підсумковій прес-конференції за результатами саміту в Бухаресті проголосив, що, поза всяких сумнівів, Україна приєднається до НАТО. Щоправда, тоді вступ до Північноатлантичного альянсу не підтримувала більшість наших громадян. Наша країна могла б розпочати процес вступу в НАТО. На сьогодні цей військовий блок залишається практично єдиним дієвим інститутом колективної безпеки. Тим більше, що Україна вже вела інтенсивний діалог щодо членства в НАТО. «Наш сигнал чіткий: перспектива членства – не в полі зору. Йдеться про співпрацю, технічну підтримку України, щоб модернізувати армію». У такому випадку Україна повинна захищати себе самостійно: скористатися правом виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї і повернутися до ядерного статусу. Інтервенція Росії надає нашій країні для цього всі юридичні підстави. Оскільки країна-гарант не виконала зобов’язання утриматися від зазіхань на територіальну цілісність і політичну незалежність України, то і Україна стає вільною від зобов’язань. Процедура і підстави виходу з договору про нерозповсюдження ядерної зброї передбачені статтею 10 цього документа. Так, кожен учасник договору в порядку здійснення свого державного суверенітету має право вийти з договору, якщо він вирішить, що пов’язані з його змістом виняткові обставини ставлять під загрозу вищі інтереси країни. Про вихід необхідно повідомити за три місяці всім учасникам договору і Радбезу ООН. У повідомленні має міститися заява про ті самі виняткові обставини. Простіше кажучи, керівництву України достатньо прийняти політичне рішення про вихід держави з договору і направити відповідну заяву. Фахівці стверджують, що Україна ще не втратила технології створення ядерної зброї і в досить короткий термін здатна їх відновити. Зокрема, керівник Дніпропетровської університету Анатолій Шевцов вважає, що за наявності політичної волі і $1 млрд на це знадобиться всього півроку. На думку вченого, Україна здатна створити ядерні боєприпаси – як на основі збагаченого урану, так і на основі плутонію. Forbes спробував з’ясувати у фахівців перспективи відновлення Україною статусу ядерної держави. Опитані експерти з числа військових і представників атомної галузі навідріз відмовилися говорити на цю тему, назвавши її відверто провокаційною. Мотив був один: будь-яка спроба України повернути цей статус зробить нас країною-ізгоєм. Тим більше, в нинішній політичній обстановці, коли держава шукає в світі фінансову і моральну підтримку. Тези,що лунали найчастіше: Створення ядерного потенціалу для гарантії безпеки територіальної цілісності, на жаль, є вимушеною необхідністю і, очевидно, єдиним дієвим механізмом захисту нашої держави в світі «атомної дипломатії». Де-факто ядерний статус розширює можливості держави у міжнародних відносинах і захищає не тільки від агресії інших держав, а й від опору агресивним діям самої ядерної держави. Але, на думку опитаних Forbes експертів, у світі вже існують боєприпаси, набагато ефективніші, аніж ядерні боєголовки. Вони мають таку ж руйнівну силу, але не знищують живий світ навколо. Можливо, на них Україні і слід було б звернути увагу. Висновок Дякуємо за увагу! ;3
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10130-instrumenty-groshovogo-regulyuvannya-6134
Презентація на тему «Інструменти грошового регулювання»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10130/6134-prezentaciya-na-temu-instrumenty-groshovogo-regulyuvannya.pptx
files/6134-prezentaciya-na-temu-instrumenty-groshovogo-regulyuvannya.pptx
Інструменти грошового регулювання З метою ефективного управління грошовим ринком, обсягами грошової маси в обігу, виконання функцій кредитора останньої інстанції Національний банк встановлює за своїми операціями такі відсоткові ставки: облікову ставку; ставку рефінансування; ставку "овернайт" (ломбардна ставка); відсоткову ставку за розміщені депозитні сертифікати. Ці ставки є важелями впливу Національного банку на економічні процеси і застосовуються у сфері реальної економіки, зовнішньоекономічного сектору, антиінфляційних заходів і бюджетних відносин. Вплив відсоткової політики на ефективність регулювання грошового обігу залежить від загальної економічної ситуації в державі, наявності відповідних монетарних інструментів, які можуть впливати на регулювання процесів на грошово-кредитному ринку, та механізмів запровадження й реалізації їх. Відсоткова політика всіх центральних банків - важливий інструмент регулювання грошового обігу й являє собою варіант установлення якісного параметра ринку, а саме - вартості банківських кредитів. Принципова здатність центрального банку впливати на вартість кредиту визначається його роллю як суб'єкта кредитної емісії, а також наявністю за багатьма видами банківських ставок фіксованого відношення до ставок центрального банку. Центральні банки регулюють рівень і структуру відсоткових ставок двома шляхами: безпосереднім встановленням ставок за кредитами центрального банку (дисконтної, ломбардної, ставок центрального банку на відкритому ринку тощо); контролем за окремими ставками кредитних установ. У першому випадку вплив регулюючих заходів має більш загальний характер, оскільки, встановлюючи офіційну облікову ставку, центральний банк визначає вартість залучення ресурсів банками, значною мірою формуючи вартість національних грошей. Чим вища облікова ставка, тим вища вартість фінансування банківських операцій, тим менший попит на кредит і реальні обсяги грошової маси в обігу. У другому випадку вплив регулюючих заходів досить обмежений, оскільки за його допомогою визначається вартість лише окремих видів кредитів у різних кредитних установах. У практичній діяльності залежність між відсотковими ставками за кредитами центрального банку і банківських установ є відносно стабільною величиною. У зв'язку з тим, що всі банки звертаються за кредитами до центрального банку, вплив ставок центрального банку поширюється на всю економіку. Такою мірою, якою ставки центрального банку впливають на банківські ставки за кредитами, вони є інструментом регулювання агрегатного попиту на кредитні ресурси. А це означає, що як антиінфляційний інструмент відсоткова політика є складовою частиною дефляційної політики і має більш важливе значення, ніж звичайний монетарний контроль за грошовою масою. Пік використання банківських ставок як інструмента регулювання грошового ринку спостерігався у 50-60-х роках XX ст., коли контроль за ставками в тому чи іншому варіанті здійснювався в усіх країнах. Так, за період з 1945 до 1960 р. ставки центрального банку у ФРН змінювалися 24 рази, в Бельгії - 22 рази, у Франції - 17 разів, у Нідерландах - 16 разів. Практично така ситуація відображала реалізацію кейнсіанського підходу до грошово-кредитного регулювання. Великого значення надавалося відсотковій політиці в 70-ті роки, коли в умовах розширення міжнародного руху капіталів лише відсоткові ставки давали можливість впливати на валютний курс, а через нього - і на стан грошово-кредитного ринку всередині країни. Резерви центральних банків більшості країн були недостатньо великими, щоб протидіяти зовнішнім факторам, а операції на відкритому ринку не досить розвиненими. Протягом цього періоду відсоткові ставки значно підвищилися практично у всіх країнах. Так, облікова ставка Банку Англії протягом 1968-1980 pp. зросла з 6,5% до 14%, облікова ставка ФРС СІЛА в 1977- 1981 pp. зросла з 6% до 14%. У цей же час у Швеції вона становила 11%, в Канаді - 15%, у Франції - 17,5%, а в Італії - 19%. На сучасному етапі розвитку загальна орієнтація грошово-кредитної політики на контроль за рівнем відсоткових ставок зберігається, але значення цього інструмента регулювання поступово зменшується. Наприклад, у 2000 р. передбачається підвищення облікової ставки Європейського центрального банку до 3,5%, а ставка ФРС у США зросла до 7%. Повністю відмовитися від використання відсоткової політики не можливо через важливість макроекономічних, у тому числі й антиінфляційних, ефектів цього інструмента регулювання. Основні інструменти грошово-кредитного регулювання економіки - процентна політика. Для кредитування комерційних банків центральні банки використовують облікову ставку - відсоткову ставку, яка встановлюється при обліку (купівлі) цінних паперів (векселів). За допомогою облікової ставки більшість центральних банків реалізують своє право "кредитора останньої інстанції" щодо комерційних банків. У міжнародній практиці центральні банки вважають за доцільне фіксувати облікову ставку, за якою надаються кредити відповідно до попиту на них за такою ставкою, залишаючи ринку можливість визначати кількість грошей в обігу. У вітчизняній практиці облікова ставка є одним із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк встановлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщення грошових коштів. Таким чином Національний банк впливає на вартість грошових коштів. Установлений Національним банком розмір облікової ставки залежить від загального економічного стану держави, стану грошово-кредитного ринку і має бути зорієнтований на зміни тенденцій макроекономічних та монетарних параметрів, основними з яких є: потреба в грошових ресурсах відповідно до фази ділового циклу в економіці держави; міграція капіталу; прогнозний і фактичний рівні інфляції у відповідному періоді; середній рівень інфляції за попередній період; обсяг грошової маси в обігу; структура прогнозних і фактично випущених в обіг Національним банком платіжних засобів; відсоткові ставки за кредитами та депозитами банків; відсоткові ставки на міжбанківському ринку кредитних ресурсів тощо. Під час визначення облікової ставки Національний банк враховує й інші фактори, що не підлягають цифровому обчисленню (соціально-економічна та суспільно-політична ситуація в державі), інфляційні та девальваційні очікування тощо. Національний банк установлює розмір облікової ставки, дотримуючись таких основних принципів: облікова ставка має підтримуватися на позитивному реальному рівні щодо рівня інфляції; облікова ставка використовується Національним банком одночасно як орієнтир та активний засіб реалізації грошово-кредитної політики; облікова ставка є найнижчою серед відсоткових ставок рефінансування. Відповідно до Положення про визначення Національним банком України процентних ставок за своїми операціями, Національний банк визначає облікову ставку, виходячи з прогнозного та фактичного рівнів інфляції, що підлягають коригуванню на коефіцієнт приросту облікової ставки. При цьому рівень облікової ставки має бути не менше ніж на 3 відсоткових пункти більшим від рівня інфляції. Встановлення облікової ставки центрального банку - досить складний і кропіткий процес. Ми вже розглянули чинники, що формують її рівень, але на практиці врахувати динаміку кожного з них не завжди можливо. Крім того, діють побічні тенденції, часто кожен із чинників має різноспрямовану динаміку; суттєві корективи в економічні процеси вносять політичні та інші фактори тощо. Тому при визначенні облікової ставки центрального банку можна, використовуючи "правило Тейлора", враховувати два найбільш вразливих і водночас найважливіших чинники - рівень інфляції та темпи зміни внутрішнього валового продукту. Світова практика засвідчила, що при підвищенні рівня інфляції на 1% облікова ставка зростає на 1,5%, а при зниженні темпів приросту внутрішнього валового продукту на 1% скорочується на 0,5%. Так, наприклад, у 1999 р. в країнах Європейського Союзу при рівні інфляції 1% облікова ставка Європейського центрального банку становила 2,5%. На початку 2000 р. рівень інфляції досяг 2%, а облікова ставка ЄЦБ підвищилася до 3,5%. Запропоновану методику розрахунку можна виразити формулою С = Cб + 1,5 Р ( - 0,5 Т), де С - розрахунковий рівень облікової ставки,%; Сб - базовий (початковий) рівень облікової ставки,%; Р - рівень інфляції,%; Т - темп скорочення внутрішнього валового продукту,%. За базову ставку Національний банк бере середню відсоткову ставку, що використовується центральними банками країн Європи під час здійснення рефінансування ними своїх комерційних банків. Перелік, а також кількість центральних банків європейських країн, інформація щодо відсоткових ставок яких використовується Національним банком, визначається на відповідний період за рішенням Правління НБУ. Для розрахунку облікової ставки Національний банк рекомендує використовувати таку формулу: Ос = Бс + К - Рп (ф) - 0,5 ВВП, де Ос - облікова ставка; Бс - базова відсоткова ставка, розмір якої встановлюється відповідно до викладених умов; Основні інструменти грошово-кредитного регулювання економіки - процентна політикаК - коефіцієнт приросту облікової ставки на 1% зростання інфляції (1,0-1,5). Розмір коефіцієнта встановлюється залежно від інфляційних очікувань і тенденцій розвитку грошово-кредитного ринку; Рп - прогнозний рівень інфляції, що встановлюється співвідношенням індексу споживчих цін у грудні поточного року та індексу споживчих цін у грудні попереднього року; Р - фактичний рівень інфляції в річному обчисленні; ВВП - зниження темпів реального ВВП. Разом з тим слід зазначити, що використання "правила Тейлора" чи його модифікацій не завжди дає досить чіткі результати, які можна однозначно інтерпретувати. Управління грошово-кредитним ринком в Україні через відсоткову політику проходило досить складно, і до теперішнього часу ще не вдається повною мірою використовувати цей монетарний інструмент для регулювання грошово-кредитного ринку. В Україні на перших етапах становлення грошово-кредитного ринку всі - від суб'єктів господарювання до органів виконавчої та законодавчої влади - бажали мати кредитні кошти або безплатно, або, принаймні, за мізерну плату. А тому протягом 1992-1994 pp. майже вся кредитна емісія Національного банку спрямовувалася на кредитування окремих підприємств, галузей господарства та Міністерства фінансів за окремими рішеннями Верховної Ради України з визначенням плати за неї, що не відповідало економічній ситуації, економічним процесам, які відбувалися в державі, а також не відображало вартості національної грошової одиниці (купонокарбованця). Тому рівень інфляції, який у 1993 р. становив 10 250%, був цілком закономірним результатом такої політики. Рівень облікової ставки, що встановлювалася Національним банком, та рівень інфляції - основні фактори, на які мала бути зорієнтована відсоткова політика. В періоди найбільш ефективного використання облікової ставки адекватно економічній ситуації ефективність відсоткової політики значно підвищувалася. З кожним роком розмір облікової ставки все більше наближався до реальної вартості національних грошей. На сьогодні у зв'язку з розвитком нових фінансових інструментів при визначенні рівня облікової ставки Національний банк України орієнтується й на інші фактори, які впливають на формування розміру облікової ставки. Основні з цих факторів такі: обсяг грошової маси в обігу та швидкість обертання грошей; структура кредитної емісії Національного банку; відсоткові ставки комерційних банків за кредитами та депозитами; структура залучених коштів комерційних банків (співвідношення строкових депозитів та коштів до запитання); валютний курс національної грошової одиниці та девальваційні очікування в економіці; дохідність за операціями з цінними паперами на відкритому
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10019-ekologichni-i-tehnogenni-problemy-v-peretvoryuvalnij-diyalnosti-lyudyny-5853
Презентація на тему «Екологічні і техногенні проблеми в перетворювальній діяльності людини»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10019/5853-prezentaciya-na-temu-ekologichni-i-tehnogenni-problemy-v-peretvoryuvalniy-diyalnosti-lyudyny.pptx
files/5853-prezentaciya-na-temu-ekologichni-i-tehnogenni-problemy-v-peretvoryuvalniy-diyalnosti-lyudyny.pptx
Екологічні і техногенні проблеми в перетворювальній діяльності людини Екологічна проблема — глобальна проблема людства, що виникла з початком індустріальної діяльності людства й особливо загострилася в другій половині XX ст. Крім індустріалізації, поглибленню екологічної проблеми сприяли ядерні випробування, проведені в трьох середовищах географічної оболонки Землі (повітря, вода, земля). Екологічна проблема скорочення площі лісів у помірному й тропічному поясах, наслідком чого є скорочення джерел надходження кисню в атмосферу; спустелення територій у результаті нераціональної господарської діяльності; зменшення біологічної розмаїтості рослин і тварин Землі через руйнування середовища їхнього перебування; забруднення водойм небезпечними забруднювачами промислового походження (важкими металами: кадмієм, свинцем і цинком, які потрапляють у водойми зі стічними водами). Інше серйозне джерело забруднення прісних вод — кислотні дощі, спричинені транспортно-промисловими викидами; До екологічних проблем належать: Екологічні проблеми Екологічні проблеми Екологічні проблеми Екологічні проблеми Екологічні проблеми Екологічні проблеми водна й вітрова ерозія ґрунту зменшує площу ріллі, знижує родючість ґрунту, утрудняє обробку полів, руйнує дороги та інші спорудження, замулює канали й водоймища; машинна деградація ґрунтів під впливом руху тракторів і впливів сільськогосподарської техніки призводить до руйнування структури й погіршення якостей ґрунту; забруднення ґрунту в результаті застосування великої кількості добрив (пестицидів) знижує здатність бактерій розкладати органічний матеріал ґрунту й виробляти необхідні рослинам живильні речовини. Глобальні проблеми людства Глобальні проблеми людства — комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу,характеризуються динамізмом і вимагають для свого розв'язання колективних зусиль світової громадськості,від вирішення яких залежить подальший прогрес людства і збереження цивілізації. Глобальні проблеми людства Глобальні проблеми людства взаємопов'язані охоплюють всі сторони життя людей,стосуються всіх країн народів та верств населення,стосуються як поверхні землі, так і Світового океану, атмосфери планети, навколоземного та космічного простору. Вони призводять до великих економічних та соціальних збитків. Глобальні проблеми людства є наслідком протистояння з одного боку природи, а з іншого — людської практики, культури людства, а також невідповідності або несумісності різноспрямованих тенденцій в ході розвитку самої людської культури. Природа існує за принципом негативного зворотного зв'язку, тоді як людська культура — за принципом позитивного зворотного зв'язку. Геоглобалістика — міждисциплінарний науковий підхід, спрямований на комплексний розгляд глобальних проблем людства та пошук шляхів їх вирішення. Демографічна ситуація До чинників, які призвели до глобальних проблем можна віднести швидке зростання чисельності населення. Демографічна ситуація Для країн третього світу характерний “демографічний вибух”, а в розвинених країнах спостерігається старіння і депопуляція населення. До 2025 року населення країн, що розвиваються зросте ще на 3 млрд осіб, що становитиме 95% приросту населення світу. Демографічна ситуація Демографічна ситуація Демографічна ситуація Демографічна ситуація Переробка відходів Переро́бка— здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних або біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення. Повторне використання або повернення в обіг відходів виробництва чи сміття. Найпоширеніша вторинна, третинна, інші переробки різними масштабами таких матеріалів, як скло, папір, алюміній, асфальт, залізо, тканини та різних видів пластику. Також спрадавна використовують в сільському господарстві органічні господарські та побутові відходи. Переробка відходів Переробка відходів Переробка відходів
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10144-rinat-ahmetov-14313
Презентація на тему «Рінат Ахметов»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10144/14313-prezentaciya-na-temu-rinat-ahmetov.pptx
files/14313-prezentaciya-na-temu-rinat-ahmetov.pptx
Рінат Ахметов Підготувала Учениця 10-Б класу ЗОШ І-ІІІ ст. № 11 м. Сміла Відняк Людмила Ріна́т Леоні́дович Ахме́тов (21 вересня 1966, Донецьк) — народний депутат України (2006 - 2007 рр., 2007 - 2012 рр.), найбагатша людина України, підприємець, президент футбольного клубу «Шахтар», власник компанії «System Capital Management», благодійного Фонду «Розвиток України» та Фонду «Ефективне управління». Біографія Народився 21 вересня 1966 року в Донецьку в сім'ї шахтаря, за національністю — татарин. 2001 року закінчив економічний факультет Донецького Національного університету за спеціальністю «Маркетинг» З 1996 року — президент футбольного клубу «Шахтар» (після смерті Ахатя Брагіна). Одружений з Лілією Миколаївною Смирновою (1965 р.н.) — голова ревізійної комісії ЗАТ «СКМ» Депутатська діяльність Ріна́т Ахме́тов член фракції Партії Регіонів у Верховній Раді України 5-го скликання (№ 7 у виборчому списку на парламентських виборах 2006 року) та у Верховній Раді України 6-го скликання (№ 7 у виборчому списку на парламентських виборах 2007 року). За словами лідера фракції Партії Регіонів Олександра Єфремова, Рінат Ахметов надає фракції «дуже серйозну підтримку», зокрема аналітичні та експертні групи Ахметова розробляють для парламенту свої рекомендації по різним законопроектам. Бізнес 1995 року був ініціатором створення Донецького міського банку (Донгорбанку) та очолив його. У 2000 році Ринат Ахметов заснував компанію «System Capital Management», і з 7 квітня 2009 року є єдиним акціонером компанії. В результаті активної реструктуризації бізнесу СКМ володіє контрольними пакетами акцій більш ніж 100 підприємств, що працюють в гірничо-металургійній, енергетичній, телекомунікаційній галузях, в банківському, страховому, медіабізнесі, у роздрібній торгівлі, у сфері нерухомості та інших галузях економіки. На підприємствах Групи працюють близько 200 тисяч осіб, працівникам виплачується зарплата, що практично в 2 рази перевищує середню заробітну плату по Україні, але не є вищою, ніж середня по галузі. Рейтинги У рейтингах журналу «Кореспондент» «ТОП-50 найбагатших українців» Рінат Ахметов стабільно посідає перше місце. Відповідно до щорічного рейтингу видання «Форбс» статки Ріната Ахметова складають (2011 р. — $ 16 млрд. № 39) Благодійна діяльність Рінат Ахметов є одним з найбільших філантропів в Україні. У 2005 році він заснував Благодійний фонд «Розвиток України» місія якого була позначена як «Працювати для людей, усуваючи причини актуальних суспільних проблем; впроваджуючи найкращий досвід, накопичений в Україні та за кордоном, створюючи унікальні системні рішення; домагаючись максимального результату кожним своїм проектом та дією» У 2007 році був заснований Фонд «Ефективне управління». Місія Фонду полягає в тому, щоб «поліпшити якість життя громадян України» шляхом сприяння «органам влади всіх рівнів у розробці та впровадженні економічних реформ і стратегій розвитку» та підтримки «відкритого обговорення нагальних питань розвитку України». ФК Шахтар 11 жовтня 1996 року став президентом футбольного клубу «Шахтар». У 1999 році за його ініціативою створена Академія ФК Шахтар для підготовки молодих гравців. З ім'ям Ріната Ахметова пов'язана нова сторінка в житті клубу — були придбані нові гравці, побудовані тренувальні бази; відтоді команда не тільки не опускалася нижче другого рядка національного чемпіонату, але й шість разів ставала чемпіоном країни. У 2009 році в Донецьку за ініціативи Ріната Ахметова було збудовано та відкрито суперсучасний футбольний стадіон «Донбас Арена», що здатний вмістити більш ніж 50 000 глядачів. Джерела http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%85%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2_%D0%A0%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%82_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 http://file.liga.net/person/343-rinat-ahmetov.html
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10124-cvetovaya-symvolyka-kytaya-9550
Презентація на тему «Цветовая символика Китая»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10124/9550-prezentaciya-na-temu-cvetovaya-symvolyka-kytaya.pptx
files/9550-prezentaciya-na-temu-cvetovaya-symvolyka-kytaya.pptx
Цветовая символика Китая Плахотной В. 11 класс В Древнем Китае цвет рассматривался в качестве символа важнейших сил и стихий. «Книга перемен» («И цзин») содержит в себе систему цветовой символики, исходящую из принципов теории соответствий. В Китае на цветовую символику наложило отпечаток конфуцианство. По канону пурпурный цвет обозначает добродетель, зеленый — гуманность, красный — церемониал и порядок, желтый — веру, белый—истину, долг, самопожертвование, черный — мудрость и знание. Особенно ярко отражена символика цвета в одежде. Одеяние желтого цвета носил император, коричневого или белого — сановники красного или синего — воины В Древнем Китае цвет соотносился со временем года и стороной света. Одежду зеленых тонов надевали, когда встречали весну, церемония происходила на восточной стороне города В красном — на южной стороне — приветствовали лето В желтом или белом на западной стороне встречали осень На празднике зимы, происходившем на северной стороне, господствовал в одежде черный цвет. По китайской мифологии пять основных цветов (зеленый, красный, белый, желтый, черный) символизируют не только времена года и стороны света, но и пять первоэлементов (дерево, огонь, землю, металл, воду).
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10142-ivan-myhajlovych-dzyuba-2247
Презентація на тему «Іван Михайлович Дзюба»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10142/2247-prezentacya-na-temu-van-mihaylovich-dzyuba.pptx
files/2247-prezentacya-na-temu-van-mihaylovich-dzyuba.pptx
Іван Михайлович Дзюба «В Івана Дзюби був здоровий національний інстинкт самоствердження. Такий інстинкт прокидався тоді в таких людях, які раптом відкривали змову і обман навколо себе.» Євген Сверстюк  Народився 26 липня 1931 року у селі Миколаївка Волноваського району Донецької області у родині робітника гірничого кар'єру. Закінчив середню школу в місті Докучаєвську. У 1949-1953 роках навчався на факультеті російської філології Донецького педагогічного інституту за фахом викладач російської мови і літератури; у 1953-1957 роках – в аспірантурі Інституту літератури Академії наук України.  У 1957 році працював редактором відділу літературознавства і критики видавництва "Дніпро". У 1957-1962 роках – завідувач відділу критики журналу "Вітчизна" (звільнений за "ідеологічні помилки"). У 1964-1965 роках – літературний консультант відділу першої книги видавництва "Молодь". Був звільнений після того, як 4 вересня 1965 року виступив разом з В'ячеславом Чорноволом та Василем Стусом у кінотеатрі "Україна" на прем'єрі фільму Параджанова "Тіні забутих предків" з протестом проти арештів української інтелігенції.  Неоціненний особистий внесок І.М. Дзюби у розвиток процесів демократизації й розбудови Української держави. Участь у русі за незалежність України він розпочав ще у 1950-ті роки. У 1963 році у І.М. Дзюби виник задум написати працю про національну політику в Україні. У кінці 1965 року він надіслав до ЦК КПУ листа з протестом проти арештів серед інтелігенції, пояснюючи, що це не розв'язує проблем, які викликають критику влади з боку інтелігенції. До листа було додано рукопис, який став пізніше дуже відомим, "Інтернаціоналізм чи русифікація?". Залишаючись у межах радянської системи, не відступаючи від основних положень офіційної ідеології, І.М. Дзюба намагався звернути увагу влади на становище української нації в СРСР. Найсильнішими місцями книги були сюжети, присвячені русифікації, прикладам українофобії, історії російської експансії і великодержавного шовінізму.  У 1968 році видавництво "Сучаснiсть" у Мюнхені вперше видало працю І.М. Дзюби книжкою. Потім книга була перекладена багатьма мовами і видана в багатьох країнах, що призвело до переслідувань автора.        Улітку 1966 року І.М. Дзюба був викликаний до ЦК КПУ, де йому запропонували виступити в пресі з запереченням "наклепницької" інформації на Заході про національні проблеми в СРСР. Але І.М. Дзюба відмовився, і тоді в друку з'явилися статті зі звинуваченням його в "буржуазному націоналізмі". Навпаки, за кордоном з'явився блискучий виступ І.М. Дзюби на вечорі, присвяченому 30-річчю поета Василя Симоненка. У вересні 1966 року, у день 25-річчя початку розстрілу євреїв у Бабиному Яру, І.М. Дзюба взяв участь у недозволеному траурному мітингу і виступив там.    У 1966-1969 роках працював коректором "Українського біохімічного журналу« У грудні 1969 року розглядалося питання про виключення І.М. Дзюби зі Спілки письменників. На цих зборах виключити І.М. Дзюбу зі Спілки письменників України не вдалося. 26 грудня 1969 року в листі до президії Спілки письменників І.М. Дзюба відмежувався від своїх зарубіжних видавців та коментаторів і засудив їх. У 1969-1972 роках працював редактором у відділі перекладної літератури видавництва "Дніпро"   2 березня 1972 року відбулося засідання Президії Спілки письменників України. Розглядалася персональна справа І.М. Дзюби. Цього разу його виключили "за порушення статуту СПУ і виготовлення та розповсюдження матеріалів, які мають антирадянський, антикомуністичний характер, виражають націоналістичні погляди, зводять наклепи на радянський лад і національну політику партії та радянської держави". Постанова була прийнята одностайно.   18 квітня 1972 року І.М. Дзюба був заарештований. Єдиний пункт звинувачення – праця "Інтернаціоналізм чи русифікація?" 16 травня 1973 року відбувся суд над І.М. Дзюбою і Київський обласний суд засудив його за статтею 62 Карного кодексу УРСР до 5 років таборів і 5 років заслання "за антирадянську діяльність". І.М. Дзюба тоді мав відкриту форму туберкульозу, цироз легенів. У жовтні 1973 року від звернувся до Президії Верховної Ради УРСР з проханням про помилування. Ураховуючи часткове визнання вини, 6 листопада 1973 року Президія Верховної Ради УРСР помилувала І.М. Дзюбу, він був звільнений. 9 листопада 1973 року виступив у "Літературній Україні" з покаянною заявою, в якій відрікся від своїх "колишніх помилкових поглядів". Перебував під офіційним наглядом, будучи позбавлений можливості творчої роботи.    У 1974-1982 роках працював коректором, літературним кореспондентом багатотиражної газети Київського авіаційного заводу. У 1980 році був поновлений в Спілці письменників України.  З 1982 року знаходився на творчій роботі. З листопада 1992 по серпень 1994 року – Міністр культури України. Потім – старший науковий працівник відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України.  Герой України Указом Президента України Леоніда Кучми № 567/2001 від 26 липня 2001 року за визначні трудові досягнення, заслуги перед Україною у розбудові її державності та відродженні національної духовності академіку-секретарю Відділення літератури, мови та мистецтвознавства Національної академії наук України Івану Михайловичу Дзюбі присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.  Дякую за увагу ! Виконала: учениця 11 класу Василишина Вікторія
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10045-ystoryya-pysmennosty-v-kytae-14958
Презентація на тему «История письменности в Китае»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10045/14958-prezentaciya-na-temu-ystoryya-pysmennosty-v-kytae.ppt
files/14958-prezentaciya-na-temu-ystoryya-pysmennosty-v-kytae.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10136-ukrayinskyj-avangard-9200
Презентація на тему «Український авангард» (варіант 2)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10136/9200-prezentaciya-na-temu-ukrayinskyy-avangard-skachaty.ppt
files/9200-prezentaciya-na-temu-ukrayinskyy-avangard-skachaty.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1012-school-life-in-britain-9178
Презентація на тему «School Life in Britain»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1012/9178-prezentaciya-na-temu-school-life-in-britain.pptx
files/9178-prezentaciya-na-temu-school-life-in-britain.pptx
School Life in Britain The School Uniform School Ages School Holidays Term 1 - September to October (followed by a one week holiday) Term 2 - October to December (followed by a two week holiday) Term 3 - January to February (followed by a one week holiday) Term 4 - February to March (followed by a two week holiday) Term 5 - April to May (followed by a one week holiday) Term 6 - June to July (followed by a six week summer holiday) School Events School Trips Sport days
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10149-suchasne-francuzke-kino-9642
Презентація на тему «Сучасне французьке кіно»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10149/9642-prezentaciya-na-temu-suchasne-francuzke-kino.pptx
files/9642-prezentaciya-na-temu-suchasne-francuzke-kino.pptx
Сучасне французьке кіно Сучасне французьке кіно — це витончене мистецтво, в якому психологія та драматизм поєднуються з пікантністю та художньою красою зйомки.  Французьке кіно — це гумор, легкість, кохання, пристрасть, несподівані сюжетні повороти і прекрасна гра акторів. Найвідоміші режисери сучасного французького кіно : Люк Бессон Luc Besson * Передостанній * Остання битва * Підземка * П'ятий елемент * Ангел-А * Артур і Мініпути * Артур і помста Урдалака  * З Парижа з любов'ю Франсуа Озон François Ozon * Щурятник * Кримінальні коханці * Краплі дощу на розпечених скелях * Під піском * 8 жінок  * Басейн *  5x2  * Час прощання * Ангел * Рікі * Притулок  * Відчайдушна домогосподарка * У будинку * Молода і вродлива * Делікатеси * Місто загублених дітей * Чужий 4: Воскресіння * Амелі * Тривалі заручини *  Мікмакс Жан-П'єр Жене Jean-Pierre Jeunet *  Гітлер, не знаю такого  * Гримаса * Якби я був шпигуном *  Вальсуючі * Приготуйте ваші носовички *Холодні закуски * Вітчим * Жінка мого друга * Наша історія * Вечірня сукня *Занадто красива для тебе *і т .д Бертран Бліє Bertrand Blier Клод Жад Claude Marcelle Jorré Міу-Міу Miou-Miou Ґійом Кане Гійом Депардьє Guillaume Depardieu
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10153-jogann-sebastyan-bah-6476
Презентація на тему «Йоганн Себастьян Бах»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10153/6476-prezentaciya-na-temu-yogann-sebastyan-bah.pptx
files/6476-prezentaciya-na-temu-yogann-sebastyan-bah.pptx
Йоганн Себастьян Бах Йоганн Себастьян Бах Біографія Йоганн Себастьян Бах народився в маленькому містечку Айзенах і був шостою дитиною скрипаля Йоганна Амвросія Баха. Усі Бахи жили у гірській Тюрінгії. З початку XVI століття в родині Баха були флейтисти, сурмачі, органісти, скрипалі, капельмейстери. Їхнє музичне обдарування передавалося з покоління в покоління. Коли Йогану Себастьяну виповнилося п'ять, батько подарував йому скрипку. Йоганн швидко вивчився на ній грати, і музика стала невід'ємною частиною і його життя. Коли майбутньому композитору лишень виповнилося 9 років, померла його мати, а через рік — батько. У 1700 році, коли сім'я Йоганна Христофа суттєво збільшується, Себастьян відокремлюється й переїздить до Люнебурга, де в 1700–1703 роках навчається в школі церковних півчих при монастирі. Після втрати голосу Бах має можливість грати в оркестрі на скрипці. Під час навчання Бах відвідує Гамбург. Крім того він був у Целле, де мав можливість чути нову французьку музику у виконанні самих же французів, які там служили при дворі. До цих років належать і перші композиторські досліди Баха — твори для органа і клавіра. По закінченні навчання мрія Баха про вступ до університету не здійснилася, оскільки потрібно було заробляти гроші на прожиття. З 1703 по 1708він певний час служить в Веймарі в капелі Ернста Ваймарського, проте за кілька місяців переїхав до Арнштадта, де йому запропонували посаду органіста в новій церкві. На цей період припадає відома подія у біографії композитора: в 1705 році Бах йшов пішки близько 400 км із Арнштаду в Любек, щоб послухати гру видатного органіста Дітріха Букстегуде. На початку 1707 року Бах переїжджає до Мюльгаузена, де 15 липня його офіційно затвердили на пості органіста церкви св. Власія. У жовтні того ж року Бах одружується на своїй троюрідній сестрі Марії Барбарі Бах. Його творчі інтереси були зосереджені тоді, головним чином, на музиці для органа та клавіру. До цього періоду належить, зокрема, «Капріччіо на від'їзд коханого брата». Творчість Творча спадщина Йоганна Себастьяна Баха надзвичайно велика, охоплює понад 1000 композицій, з них 320 світських і духовних кантат, багато мес, «Різдвяна» й «Великодня» ораторії, численні хорали, мотети, інструментальні твори та інші. Нині твори Баха прийнято позначати номером BWV (скорочено від Bach Werke Verzeichnis ). Ця класифікація була запропонована німецьким музикознавцем В. Шмідером в 1950 році, в її основі лежить тематичний принцип: номери BWV 1-224 асоціюються з кантатами, BWV 225–249 — з ораторіальними творами, BWV 250–524 — це хорали й духовні піснеспіви, BWV 525–748 — органні твори, BWV 772–994 —клавірні твори, BWV 995–1000 — твори для лютні, BWV 1001-1040 — камерна музика, BWV 1041-1071 — оркестрові твори та BWV 1072–1126 — канони і фуги. Більшість вокальних творів Баха написані на релігійні тексти. Музика їх пройнята глибоким релігійним почуттям і, разом з тим, філософською заглибленістю. Із світських вокальних творів композитора особливо виділяють кантати «Феб і Пан», «Селянська», «Кавова», безпосередньо пов'язані з тодішнім побутом. Інструментальна музика Баха написана для органа . Також він створив сонату для скрипки соло, сюїти для віолончелі соло, а також музику для оркестру, концерти для скрипки з оркестром, для клавесина з оркестром та інші. Інструментальні твори Баха стали джерелом транскрипцій багатьох композиторів, зокрема Ференца Ліста, Феруччо Бузоні, Сергія Рахманінова. Фортепіанні транскрипції деяких органних творів Баха зробили й українські композитори — Левко Ревуцький, Григорій Беклемішев. Своєрідним творчим експериментом став «Ричеркар» Баха в пуантилістичному інструментуванні Антона Веберна для октету. Вокальні твори Кантати Страсті(пасіони) Ораторії та Магніфікат Меси Решта вокальних творів Баха включають кілька мотетів, близько 180 хоралів, пісні та арії. Кантати Протягом довгого періоду свого життя щонеділі Бах у церкві Св. Фоми керував виконанням кантати, тема якої вибиралася згідно з лютеранським церковним календарем. Всього Бахом було написано більше 300 кантат на духовну тематику, з яких лише 200 дійшли до наших днів. Кантати Баха сильно розрізняються за формою та інструментуванням. Деякі з них написані для одного голосу, деякі — для хору; деякі вимагають для виконання великого оркестру, а деякі — всього кілька інструментів. Однак найчастіше використовується така модель: кантата відкривається урочистим хоровим вступом, потім чергуються речитативи і арії для солістів або дуетів, а завершується все хоралом. Найвідомішими з духовних кантат Баха є «Christ lag in Todesbanden» (номер 4), «Ein' feste Burg» (номер 80), «Wachet auf, ruft uns die Stimme» (номер 140) та «Herz und Mund und Tat und Leben» (номер 147). Крім того, Бах склав також деяку кількість світських кантат, звичайно приурочених до яких-небудь подій, наприклад, до весілля. Серед найвідоміших світських кантат Баха — дві Весільних кантати та жартівлива Кавова кантата та Селянська кантата. Страсті (пасіони)  Страсті за Йоанном (1724) та Страсті за Матвієм (біля 1727) — твори для хору та оркестру на євангельську тему страждань Христа, призначені для виконання на вечірніх у страсну п'ятницю у церквах Св. Фоми та Св. Миколая. Страсті є одними з найбільш масштабних вокальних творів Баха. Відомо, що Бах написав 4 або 5 пасіонів, але лише ці два повністю дійшли до наших днів. Ораторії та Магніфікат Найвідоміша Різдвяна ораторія (1734) — цикл з 6 кантат для виконання під час різдвяного періоду літургійного року. Пасхальна ораторія (1734–1736) та Магніфікат являють собою скоріше великі та ретельно виважені кантати та мають менший розмах, ніж Різдвяна ораторія або пасіони. Магніфікат існує у двох версіях: споконвічної (мі-бемоль мажор, 1723) та пізнішої та відомішої (ре мажор, 1730). Меси Найвідоміша та значима меса Баха — меса сі мінор , що являє собою повний цикл ординарія. У цю месу, як і у багато інших творах композитора, увійшли перероблені ранні твори. Меса ніколи не виконувалася цілком за життя Баха — вперше це сталося лише у XIX столітті. Крім того, ця музика не виконувалася за призначенням через невідповідність лютеранським канонам (у нього входили лише Киріє та Глорія), а також через тривалість звучання (близько 2 годин). Крім меси сі мінор, до нинішнього часу дійшло 4 коротких двочастотних мес Баха (Киріє та Глорія), а також окремі частини, як Sanctus та Kyrie. Дякую за увагу.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10094-kamen-yashma-16971
Презентація на тему «Камень Яшма»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10094/16971-prezentaciya-na-temu-kamen-yashma.pptx
files/16971-prezentaciya-na-temu-kamen-yashma.pptx
Подготовила ученица 11-Б класса Серединская Юлия Камень Яшма Яшмой называют очень загрязненный примесями кремнезем. Древнее название этого камня — яспис. Наиболее часто можно встретить красную и зеленую яшму, хотя иногда она бывает голубоватой, даже оранжевой и серо-фиолетовой. Яшма или Япис кремнистая горная порода Генетическая классификация: Яшма представляет собой горную породу, содержащую значительные количества кварца, окрашенная в различные цвета. Кремнистая, осадочная или осадочно-метаморфическая горная порода, сложенная на 60-95% объема тонко- и микрозернистым агрегатом кварца, иногда с большей или меньшей долей скрытокристаллического халцедона, а также многочисленных второстепенных минералов, в том числе определяющих ее окраску: оксидов и гидроксидов железа и марганца, различных зеленых и голубых минералов , глинистых минералов , магнетита, пирита и др. Состав: а) Окраска яшм отличается богатством и разнообразием цветовой гаммы. Известны равномерно окрашенные, полосчатые, ленточные, пятнистые и самые красивые пестроцветные яшмы. Некоторые яшмы имеют сложный узор б) Яшма характеризуется весьма плотным сложением, большой вязкостью, довольно высокой твердостью (7), плотностью ок. 2,65 и показателями преломления 1,54-1,55. Яшмы всегда непрозрачны. Физические свойства: Залегают яшмы в виде линз и пластов, подчас значительной мощности, но всегда небольшой протяженности. Они тесно ассоциируют с толщами зеленокаменных пород, т.е. измененных лав и туфов - продуктов подводных вулканических извержений, при которых выносились большие массы кремнезема. Происхождение Наибольшую известность получили яшмы Урала и Алтая. На Урале яшмовый пояс тянется с севера на юг, достопримечателностью которого являются следующие яшмы: пестроцветные орские; однотонная, серо-зеленоватая калининская; ленточная кошкульдинская, не имеющая себе подобных, с красивыми контрастными – сочетаниями тонких, зеленых, темно-ярко-красных и густо-малиновых полос; струйчатая ямская палевого и темно-вишневого цвета; уразовская пестроцветная яшма; багряноцветная беркутинская. Месторождения Яшма - прекрасный художественный материал, ее отличает высокая прочность, удивительная красота рисунков и тонов, огромные запасы и крупные размеры монолитов. Применение: Издревле народные целители и алхимики активно использовали яшму для лечения различных недугов. Например считалось, что минералы красного цвета способны лечить многие женские болезни. Красной яшме приписывались также кровоостанавливающие свойства. В некоторых странах яшму использовали как средство для лечения заболеваний желудка, почек, мочевого пузыря, глазных болезней. Лечебные свойства С древнейших времен яшма использовалась в магических обрядах. Ей приписывались поистине волшебные свойства, например, что она оберегает жилище от любопытных и недобрых глаз. В некоторых помещениях и даже храмах выкладывались полы из яшмы, чтобы нежелательные гости не смогли проникнуть в тщательно охраняемые тайники. Магические свойства Яшма — талисман путешественников, алхимиков и ученых. Шары из этого минерала в качестве талисмана способны удержать от необдуманных действий. Овальные камни являются талисманом для подзарядки космической энергией. Необработанный камень — талисман, приносящий удачу и защищающий от зависти. Талисманы и амулеты рекомендуется носить Деве, Стрельцу, Тельцу. Не подходит яшма для Близнецов, Овена. Камень связан с энергиями планет Юпитера, Меркурия. Астрология: Спасибо за внимание!
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1011-george-martin-16590
Презентація на тему «George Martin» (варіант 2)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1011/16590-prezentaciya-na-temu-george-martin-skachaty.pptx
files/16590-prezentaciya-na-temu-george-martin-skachaty.pptx
George Martin GE OR GE MARTIN George Raymond Richard Martin (born September 20, 1948), often referred to as GRRM, is an American novelist and short story writer in the fantasy, horror and science fiction genres, as well as a screenwriter and television producer. He is best known for A Song of Ice and Fire, his international bestselling series of epic fantasy novels. Martin was selected by Time magazine as one of the "2011 Time 100," a list of the "most influential people in the world." GE OR GE MARTIN George Raymond Martin was born on September 20, 1948,in Bayonne, New Jersey. The son of longshoreman Raymond Collins Martin and his wife Margaret Brady Martin. He has two younger sisters, Darleen and Janet. The family first lived in a house on Broadway, belonging to Martin's great-grandmother. In 1953 they moved to a federal housing project near the Bayonne docks. During his childhood, his whole world consisted predominantly of "First Street to Fifth Street", between his grade school and his home. GE OR GE MARTIN In 1970 Martin earned a B. S. in Journalism from Northwestern University, Evanston, Illinois, graduating summa cum laude, meaning "with highest honor". He went on to complete a M.S. in Journalism in 1971, also from Northwestern. The young Martin began writing and selling monster stories for pennies to other neighborhood children, dramatic readings included.  Martin attended Mary Jane Donohoe School and then later Marist High School. Martin began selling science fiction short stories professionally in 1970, at age 21. His first sale was "The Hero", sold to Galaxy magazine and published in its February 1971 issue; other sales soon followed. His first story to be nominated for the Hugo Award. GE OR GE MARTIN In 1975 he married Gale Burnick. They divorced in 1979, with no children. The sudden death of friend and fellow author Tom Reamy in the fall of 1977 made him reevaluate his own life, and he eventually decided to try to become a full-time writer. GE OR GE MARTIN Moving on to Hollywood, Martin signed on as a story editor for Twilight Zone at CBS Television in 1986. In 1987 Martin became an Executive Story Consultant for Beauty and the Beast at CBS. In 1988 he became a Producer for Beauty and the Beast, then in 1989 moved up to Co-Supervising Producer. He was Executive Producer for Doorways, a pilot which he wrote for Columbia Pictures Television, which was filmed during 1992-93. Martin's novella, Nightflyers, was adapted into a 1987 feature film of the same title; he was not happy about having to cut plot elements for the screenplay's scenario in order to accommodate the film's small budget. A Song of Ice and Fire A Song of Ice and Fire is a series of epic fantasy novels written by American novelist and screenwriter George R. R. Martin. Martin began the first volume of the series, A Game of Thrones, in 1991. He published it in 1996. In November 2005, A Feast for Crows, the fourth novel in this series, became The New York Times No. 1 Bestseller and also achieved No. 1 ranking on The Wall Street Journal bestseller list. Martin gradually extended his originally intended trilogy to seven volumes, the fifth of which, A Dance with Dragons, took him five years to write before its publication in 2011. Two more novels are planned and still being written in the Ice and Fire series: The Winds of Winter and A Dream of Spring. AWARDS AND HONORS A Game of Thrones Ignotius Award, Best Foreign Novel of 2002 A Storm of Swords #1 on SF Site Readers’ Choice Best SF and Fantasy Books of 2000 A Clash of Kings 1999 Nebula Award nomination Tops Locus Poll for Best Fantasy Novel of 1999 A Feast for Crows 2006 Hugo Award nomination for Best Novel 2006 Locus Award nomination for Best Fantasy Novel A Dance with Dragons 2012 World Fantasy Award nomination for Best Novel 2012 Hugo Award nomination for Best Novel 2012 Locus Award winner for Best Fantasy Novel The Armageddon Rag Balrog Award, 1983 Fantasy Novel
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10156-koroleva-natalena-andrianivna-17888
Презентація на тему «Королева Наталена Андріанівна» (варіант 2)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10156/17888-prezentaciya-na-temu-koroleva-natalena-andrianivna-skachaty.ppt
files/17888-prezentaciya-na-temu-koroleva-natalena-andrianivna-skachaty.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10109-zhyvopys-doby-klasycyzmu-11160
Презентація на тему «Живопис доби класицизму»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10109/11160-prezentaciya-na-temu-zhyvopys-doby-klasycyzmu.pptx
files/11160-prezentaciya-na-temu-zhyvopys-doby-klasycyzmu.pptx
Живопис доби класицизму Підготувала учениця 9-В класу Кошина Анна Класицизм – напрям у європейській літературі і мистецтві ХVІІ – початку ХІХ ст., суть якого полягала в наслідуванні мистецтва та літератури стародавньої Греції і Риму у дотримуванні системи суворих правил відтворення дійсності. Цей стиль послідовно розвивав не тільки традиції античності, але й епохи Відродження. Його ідейним підґрунтям став раціоналізм, що спирався на філософську систему Рене Декарта. Предметом мистецтва у класицизмі проголошувалося тільки прекрасне, піднесене. У творах мистецтва звучать ідеї свободи, утверджуються права особи. Класицизм перестає бути замкненим, ізольованим художнім явищем й тісно стикається з бароко, рококо, сентименталізмом, народною культурою різних європейських країн. Ця взаємодія і взаємовплив значно збагатили класицизм, зробили його вільнішим від умовностей і жорстких нормативів. Оспівуючи героїчні ідеали, мистецтво класицизму зовсім не цікавилося сучасністю, реальними людьми та їхнім побутом, а тяжіло до ідеалізованих абстрактних образів, ґрунтуючись на вивченні античної поетики і мистецтва, що містять у собі немовби абсолютну естетичну норму. Теоретики класицизму створили систему класичних канонів для театру, літератури, живопису. Класицизм приніс свої найзначніші плоди в культурі Франції та цілої Європи, яка почала активно наслідувати французький досвід. Афінська школа, Рафаель, 1511 Поклоніння пастухів, Жорж де Латур , 1644 Тріумф Давида, Ніколя Пуссен Пори року. Осінь, Ніколя Пуссен Пори року. Зима, Ніколя Пуссен Пори року. Весна, Ніколя Пуссен Пори року. ЛІто, Ніколя Пуссен Сільське свято, Клод Лоррен Пейзаж з Енеєм на Делосі, Клод Лоррен Відплиття цариці Савської, Клод Лоррен Вступ Олександра у Вавилон, Шарль Лебрен Посвята імператора Наполеона I, Жак-Луї Давид Модний шлюб. Шлюбний контракт, Уільям Хогарт Модний шлюб. Невдовзі після весілля, Уільям Хогарт Модний шлюб. Будуар графині, Уільям Хогарт Модний шлюб. Візит до шарлатана, Уільям Хогарт Модний шлюб. Дуель та смерть графа, Уільям Хогарт Модний шлюб. Смерть графні, Уільям Хогарт Прачка, Жан-Батіст-Сімеон Шарден Натюрморт з атрибутами мистецтва, Жан-Батіст-Сімеон Шарден
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10074-lyudkevych-stanyslav-fylyppovych-17179
Презентація на тему «Людкевич Станислав Филиппович»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10074/17179-prezentaciya-na-temu-lyudkevych-stanyslav-fylyppovych.ppt
files/17179-prezentaciya-na-temu-lyudkevych-stanyslav-fylyppovych.ppt
(24.01.1879-10.09.1979)
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10076-sandro-bottychelly-14226
Презентація на тему «Сандро Боттичелли» (варіант 3)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10076/14226-prezentaciya-na-temu-sandro-bottychelly-zavantazhyty.pptx
files/14226-prezentaciya-na-temu-sandro-bottychelly-zavantazhyty.pptx
Презентация по МХК на тему: «Сандро Боттичелли». Преподаватель Смирнов Е.Б Подготовила ученица 9 «а» класса Салтыкова Татьяна Prezentacii.com Сандро Боттичелли Имя при рождении: Алессандро ди Мариано ди Ванни Филипепи Дата рождения: 1 марта 1445 Место рождения: Флоренция Дата смерти: 17 мая 1510 (65 лет) Стиль: возрождение Известные работы: «Весна» «Рождение Венеры» Влияние на: прерафаэлитизм Са́ндро Боттиче́лли (1 марта 1445 — 17 мая 1510) — прозвание флорентийского художника Алесса́ндро ди Мариа́но ди Ва́нни Филипе́пи ,который привёл искусство кватроченто на порог Высокого Возрождения. Глубоко религиозный человек, Боттичелли работал во всех крупных храмах Флоренции и в Сикстинской капелле Ватикана, однако в истории искусства остался в первую очередь как автор крупноформатных поэтичных полотен на сюжеты, вдохновлённые классической античностью, — «Весна» и «Рождение Венеры». Долгое время Боттичелли находился в тени работавших после него гигантов Возрождения, пока не был в середине XIX века переоткрыт британскими прерафаэлитами, которые почитали хрупкую линеарность и весеннюю свежесть его зрелых полотен за высшую точку в развитии мирового искусства. Биография Родился в семье зажиточного горожанина Мариано ди Ванни Филипепи. Получил хорошее образование. Прозвище Botticelli («бочонок») перешло к Сандро от его брата-маклера, который был толстяком. Учился живописи у монаха Филиппо Липпи и перенял у него ту страстность в изображении трогательных мотивов, которой отличаются исторические картины Липпи. Потом работал у известного скульптора Верроккьо. В 1470 г. организует собственную мастерскую. Тонкость и точность линий он перенял у второго своего брата, который был ювелиром. Некоторое время учился вместе с Леонардо да Винчи в мастерской Вероккио. Оригинальная же черта собственного таланта Боттичелли состоит в наклонности к фантастическому. Он один из первых внес в искусство своего времени античный миф и аллегорию, и с особенной любовью работал над мифологическими сюжетами. Особенно эффектна его Венера, которая нагая плывет по морю в раковине, и боги ветров осыпают её дождем из роз, и гонят раковину к берегу. Лучшим творением Боттичелли считают начатые им в 1474 году фрески в Сикстинской капелле Ватикана. Предположительно Боттичелли был приверженцем Савонаролы. Согласно преданию, уже в старческом возрасте он сжёг свою юношескую картину на костре тщеславия. «Рождение Венеры» стало последней такой картиной. Усердно изучал Данте; плодом этого изучения явились гравюры на меди, приложенные к вышедшему в свет во Флоренции в 1481 году изданию дантова «Ада» (издание Магны). Выполнил множество картин по заказам Медичи. В частности, расписал знамя Джулиано Медичи, брата Лоренцо Великолепного. В 1470-1480-х гг портрет становится самостоятельным жанром в творчестве Ботичелли («Человек с медалью», ок. 1474; «Юноша», 1480-е гг). Боттичелли прославился своим тонким эстетическим вкусом и такими произведениями, как «Благовещение» (1489—1490), «Покинутая» (1495—1500) и т. д. В последние годы своей жизни Боттичелли, по всей видимости, оставил живопись. В 1504 году художник участвовал в комиссии, определявшей место для установки статуи Давида работы Микеланджело, однако его предложение не было принято. Известно, что у семьи художника был дом в квартале Санта Мария Новелла и доход от виллы в Бельсгуардо. Сандро Боттичелли похоронен в фамильной гробнице в церкви Оньисанти (Chiesa di Ognissanti)во Флоренции. Согласно завещанию, его похоронили вблизи могилы Симонетты Веспуччи, вдохновившей самые прекрасные образы мастера. Произведения
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10152-mehanika-i-mehanizaciya-vyrobnyctva-13373
Презентація на тему «Механіка і механізація виробництва» (варіант 2)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10152/13373-prezentaciya-na-temu-mehanika-i-mehanizaciya-vyrobnyctva-skachaty.pptx
files/13373-prezentaciya-na-temu-mehanika-i-mehanizaciya-vyrobnyctva-skachaty.pptx
Механіка і механізація виробництва Механізація — один із головних напрямів сучасного науково-технічного прогресу. Механіка — наука про машини, мистецтво побудови машин. Це найдавніша наука, яка розширює наші знання про Всесвіт, про тіла, що нас оточують. Мехпнізація Під терміном механізація розуміється головним чином витіснення ручного труда і заміна його машинним у тих ланках, де він ще досі залишається. У процесі розвитку механізація проходила декілька етапів: від механізації основних технологічних процесів, відмінних найбільшою трудомісткістю, до механізації практично всіх основних технологічних процесів і частково допоміжних робіт. При цьому склалася певна диспропорція, яка призвела до того, що тільки в машинобудуванні і металообробці більше за половину робочих місць зайнято на підсобних і допоміжних роботах. Автоматизація виробництва Автоматизація виробництва - застосування технічних засобів з метою повної або часткової заміни участі людини в процесах отримання, перетворення, передачі і використання енергії, матеріалів і інформації. Розрізнюють автоматизацію часткову, що охоплює окремі операції і процеси, і комплексну, автоматизуючи весь цикл робіт. У тому випадку, коли автоматизований процес реалізовується без безпосередньої участі людини, кажуть про повну автоматизацію цього процесу. Робот Уперше слово «робот» прозвучало в 1920 р. У знаменитій п'єсі чеського письменника Карела Чапека « R.U.R.». Сьогодні існують три різновиди роботів: з жорсткою програмою дії, керовані операторами і діючі цілеспрямовано без втручання людини. Широке застосування роботів з жорсткою програмою дії і роботів, керованих операторами знайшли своє застосування в машинобудуванні, виробництві электронники, і інших виробництвах з використанням різного роду конвеєрного виробництва. Кокомп'ютеризація Розвиток комп'ютеризації викликає потребу в розробці і створенні нових засобів обчислювальної техніки. Їх характерними особливостями є: формування елементної бази на надзвичайно великих інтегральних схемах; забезпечення продуктивності до 10 мільярдів операцій в секунду; наявність штучного інтелекту, що значно розширює можливості ЕОМ(електронно-обчислювальних машин) в обробці поступаючої інформації; можливість спілкування людини з ЕОМ на природній мові шляхом мовного і графічного обміну інформацією. Мікропроцесор Потрібно відмітити і такий важливий елемент комп'ютеризації виробництва, як широке поширення власне мікропроцесорів, кожний з яких орієнтований на виконання однієї або декількох спеціальних задач. Вбудова таких мікропроцесорів у вузли промислового обладнання дозволяє забезпечити рішення поставлених задач з мінімальними витратами і в оптимальному вигляді. Використання мікропроцесорної техніки для збору інформації, реєстрації даних або локального управління значно розширює функціональні можливості промислового обладнання Висновки: Автоматизація хоча і повільними темпами, в деяких її напрямках, але має чітку тенденцію просування вперед. Застосування нових технологій дозволяє виробникові заощадити кошти на сировину, електроенергію, робочу силу, організацію виробничого процесу та інше. Нажаль, Україна не є країною, яка найшвидше знаходить застосування та впроваджує нові технології, хоча задля цього був створений спеціальний Фонд Розробки та впровадження нових технологій. Економічній розвиток України має забезпечити нова інноваційна політика, яка ґрунтується на реалізації кращих вітчизняних розробок.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10162-biznes-plan-11629
Презентація на тему «Бізнес-план» (варіант 9)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10162/11629-prezentaciya-na-temu-biznes-plan-prezentaciya-3.pptx
files/11629-prezentaciya-na-temu-biznes-plan-prezentaciya-3.pptx
Бізнес – план на тему: Вигулювання собак Підготували учениці 11 Б класу Кандибка Оля Андрієвська Валерія I.Опис ідеї 1)Що ви хочете зробити? Організувати підприємство з надання послуг вигулювання собак 2) З якою метою ви це організовуєте (якої цілі намагаєтеся досягти)? Отримання максимального прибутку,а також допомога власникам собак у їх догляді 3) Для кого це має значення і кому приноситиме вигоду? Це має значення для власників собак,а приноситиме вигоду власникам собак і підприємству 4) Які терміни реалізації ідеї? Планується реалізувати ідею за короткий час (від декількох місяців до декількох років) II. Опис послуги 1.Яку послугу ви вироблятимете? Ми будемо надавати послуги з вигулювання собак. 2. Призначення послуги. Економія людських сил і часу. 3. Чим відрізнятиметься продукція (послуга) від аналогічних товарів (послуг) на ринку? Ми вибрали таку послугу, що аналогічних послуг на ринку майже немає. 4. Де ви будете закуповувати сировину, напівфабрикати? Ми будемо працювати з собаками, а тому нам потрібні будуть пристосування для їх вигулу і нагляду за ними, які ми зможемо придбати у зоомагазинах. 5. Яким буде процес виробництва (надання послуг)? Ми сподіваємося, що сам процес надання послуг буде цікавий і плідний. І що усі сторони, які будуть приймати в ньому участь будуть задоволенні. 6. Яке обладнання вам потрібне і скільки воно коштуватиме? Поводок - 70 грн. Намордник – 45 грн. Аптечка – 80 грн. Іграшки, кості, палки – до 150 грн. Офіс (власність господаря), комп’ютер та все, що до нього належить. 7. Які приміщення потрібні і як ви їх одержите? Потрібен офіс, в якому буде укладатися договір і відбуватиметься домовленість з обох сторін. (Офіс власність курівника). III.Управління 1)Чи потрібні для реалізації проекту інші працівники? Які саме? Якої кваліфікації? Для реалізації проекту потрібен буде штат інших працівників, що мають досвід роботи з тваринами. Це кінологи, ветеринар, а також перукарі. Усі працівники повинні бути висококваліфіковані для попередження ризику неприємних ситуацій 2) Як будуть розподілені виробничі функції між працівниками? В залежності від діяльності, працівники виконують свої зобов’язання (прогулянка з собакою, миття лап, розчесування) 3) Хто кому буде підпорядковуватися? Підпорядковуватися працівники будуть керівнику, який відповідає за весь робочий процес. 4) Хто буде відповідати за окремі напрямки діяльності? Відповідальність покладається на працівника, а також керівника усіх відділів IV. Маркетинг (Результати дослідження ринку) 1.Які групи людей можуть бути споживачами вашої послуги? Споживачами нашої послуги можуть бути, як чоловіки, так і жінки. Сімейні пари, молоді пари, люди різної вікової категорії. 2. На яку кількість замовлень ви розраховуєте? Наша компанія дивиться на наші послуги з оптимістичної точки зору. Ми сподіваємося на велику кількість клієнтів, постійних близько 25 і поточних (від 5 до 30). Також сподіваємося на багату кількість замовлень 10- 25 собак на різні послуги. 3. Хто є вашими конкурентами на даному ринку? Нашими конкурентами є такі самі компанії з надання послуги з вигулювання собак. 4. Яку послугу пропонують конкуренти? Наші конкуренти пропонують просто звичайний вигул собак. Тоді як ми розширюємо наші можливості і до вигулу собак додаються ще й інші послуги. 5. Як ви плануєте повідомити майбутніх клієнтів про наявність на ринку вашої послуги? Треба поширити рекламу послуг в місцях, де собачники точно з'являються: ветеринарні клініки, зоомагазини, сайти з товарами для тварин. На рекламу не варто скупитися, бо прибуток такий бізнес буде приносити тільки при наявності великої кількості клієнтів. V.Оцінка витрат і визначення ціни послуги 1. Які вам потрібні кошти для початку бізнесу (проекту)? Нам потрібні незначні кошти, тому що приміщення власність господаря, а поточні витрати недорогі. 2) Де ви можете отримати потрібні кошти? 1.Особисті накопичення 2. Сімейні накопичення 3. Кредит у банку.           3)Якими будуть поточні витрати на виготовлення продукції? Поводок - 70 грн. Намордник – 45 грн. Аптечка – 80 грн. Іграшки, кості, палки – до 150 грн. Офіс (власність господаря), комп’ютер та все, що до нього належить. Обладнання місця для перукарів, кінологів та ветеринара. 4) Якою буде ціна готової послуги?  Вигулювання: 30-50 хв. - 50 грн 1год-1.5год - 70 грн. Перукар: одна стрижка середньої собаки коштує 300 грн.; художнє вистригання шерсті коштує 30-100 грн., вичісування ковтунів - 100-150 грн. в залежності від складності. Кінолог: провідника службових собак від 15 грн / год.; заняття на дресирувальних майданчиках Кінологічного центру від 60 грн.; виїзд інструктора-кінолога на об'єкт замовника від 100 грн Ветеринар: у середньому, якщо об’єднати усі послуги, то приблизно 80 грн. на собаку. 5)Як ціна вашої продукції відрізнятиметься від цін конкурентів? Дослідивши ціни конкурентів і обсяг їх продукції, ми зробили висновок, що в їх фірмах люди будуть платити більше і отримувати менше, тоді як наша фірма виправдовує свою ціну. VI . Оцінка майбутньої прибутковості проекту 1.Який обсяг послуг ви плануєте надати протягом місяця, року або тривалості проекту? Звичайно, ми бажаємо надати якнайбільше послуг протягом усього нашого робочого часу, який ми сподіваємося буде достатньо довгим. Але , нажаль, точно ми не можемо сказати. 2. Який дохід плануєте отримати? В ідеалі. Якщо кожен день вигулювання собаки за 1 год.-1,5 год. буде коштувати 70 грн., плюс додаткові послуги (перукар – 100 грн., кінолог – 50 грн., ветеринар – 70 грн), то приблизно в день ми отримаємо 290 грн., в місяць – 8 700 грн., в рік – 104 400 грн. Це тільки за одну собаку. Ми ж сподіваємося на 6 собак в день мінімум , тобто в день – 1 740 грн., в місяць – 52 200 грн., в рік – 626 400 грн. А наш бажаний максимум в день – 10 собак. Тому в день ми отримаємо 2 900 грн., в місяць – 87 000 грн., в рік – 1 044 000 грн. 3.Які податки доведеться сплачувати? Податок на прибуток, Податок на додану вартість (ПДВ), Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), Єдиний соціальний внесок (ЄСВ), Місцеві податки. 4.Який очікується місячний (або кінцевий для проекту) прибуток? Мінімум: 15 000 грн. Максимум 40 000 грн.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10126-grygorij-galagan-11651
Презентація на тему «Григорій Галаган»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10126/11651-prezentaciya-na-temu-grygoriy-galagan.ppt
files/11651-prezentaciya-na-temu-grygoriy-galagan.ppt
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D2%91%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 http://usim4.eukrainians.net/ua/archive/2009/novyny127a.htm http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3432/art/1228250345.html
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10111-mizhnarodnyj-teroryzm-hhi-stolittya-14441
Презентація на тему «Міжнародний тероризм ХХІ століття»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10111/14441-prezentaciya-na-temu-mizhnarodnyy-teroryzm-hhi-stolittya.ppt
files/14441-prezentaciya-na-temu-mizhnarodnyy-teroryzm-hhi-stolittya.ppt
2001 2002 2003 2004 2005 2008
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10155-braty-klychko-11945
Презентація на тему «Брати Кличко»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10155/11945-prezentaciya-na-temu-braty-klychko.pptx
files/11945-prezentaciya-na-temu-braty-klychko.pptx
Брати Кличко Віталій та Володимир Клички народилися у Киргизстані у сім’ї військового. Разом зі своїми батьками вони об’їздили більшу частину Радянського Союзу. У 1985 році вони переїхали до України. Дитячі заняття різними видами єдиноборств склались у серйозне захоплення кікбоксингом, а згодом – боксом. Ще з дитинства брати мріяли стати чемпіонами світу з боксу одночасно і зібрати якомога більше поясів. З кожним боєм брати вдосконалювали свою техніку, беручи щось для себе з техніки суперника. В Германії Віталія Кличка називають “ королем нокаутів ”, адже він провів 27 перших боїв і завершив їх нокаутами. Володимир “ сталевий молот ” має 32 перемоги, з яких 28 - нокаутуючі. Лідируючи на протязі перших 9 раундів у поєдинку з Крісом Бьордом , Віталій приймає рішення відмовитися від подальшого проведення поєдинку. Стара травма не дозволила йому перемогти. Після оголошення результатів він сказав : “ Найдорожче, що є у спортсмена – це його здоров’я. Я програв бій. Але мій титул перейшов до Бьорда на деякий час. Я поверну собі пояс чемпіона “ Клички вписали нову сторінку в історію світового боксу, ставши першими братами, котрі зібрали всі найпрестижніші пояси серед важковаговиків Після 4-х річного “ простою ” Віталій Кличко розібрався так невимушено з базікою-нігерійцем Семом Пітером, що ні в кого не виникла й тіні сумніву – переміг справжній чемпіон. Такого тріумфального повернення мало хто очікував. А про 4-х річний “ простій ” старшого Кличка тепер згадують лише як про вино, що з часом стає кращим. Мають вищу освіту вільно володіють німецькою, англійською. З дитинства брати займались не тільки спортом, а й музикою. Віталій у 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему “ Бокс : теорія та методика спортивного відбору ” Депутат Київради, Віталій Кличко, створив політичну партію “ Блок Віталія Кличка ”. Саме за позовом В. Кличка Шевченківський районний суд Києва зупинив дію рішень міськради про розграбування 1,5 га дорогоцінних земель. Таким чином В. Кличко призупинив “ дерибан ” Києва. 12 жовтня 2007 р. Віталій був нагороджений орденом “ За мужність ” третього ступеню. Приймаючи нагороду, він сказав: “Я гордий тим, що мої успіхи в спорті допомагають всьому світу пізнати та полюбити Україну” Віталій одружений на Наталі Єгоровій, має два сини - Єгор і Максим і дочку Єлизавету-Вікторію. Дружина намагається не говорити дітям про світову славу батька та дядька, але їм цікаво, чому фото тата та дяді Вови на обкладинках журналів та на рекламних щитах. А коли тато прийшов із “синцем” під оком, прийшлося їм пояснити, що в нього проблеми на роботі. Віталій та Володимир мають авторитет в усьому світі. Не лише як спортсменів, але й як хороших людей. Дякую за увагу Виконала Скакалова Олександра 11-А клас
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10141-pryrodoohoronne-zakonodavstvo-ukrayiny-8361
Презентація на тему «Природоохоронне законодавство України» (варіант 1)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10141/8361-prezentaciya-na-temu-pryrodoohoronne-zakonodavstvo-ukrayiny.pptx
files/8361-prezentaciya-na-temu-pryrodoohoronne-zakonodavstvo-ukrayiny.pptx
Природоохоронне законодавство України Розумний Богдан 11-А З метою збереження видового різноманіття уряди різних країн (у тому числі й України) приєдналися до розробленої МСОП Всесвітньої стратегії охорони природи, її теоретичною базою є розуміння того, що кожен вид організмів є необхідним і унікальним компонентом біосфери. Міжнародний союз охорони природи Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" ЗАКОНИ УКРАЇНИ Про охорону навколишнього природного середовища Про охорону атмосферного повітря Про охорону земель Про державний контроль за використанням та охороною земель Про екологічну експертизу Про тваринний світ Про рослинний світ Про Червону книгу України Про захист рослин Про карантин рослин Про природно-заповідний фонд України Про мисливське господарство та полювання Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення Про питну воду та питне водопостачання Про відходи Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку Про поводження з радіоактивними відходами Про металобрухт Про об'єкти підвищеної небезпеки КОДЕКСИ Повітряний кодекс України Водний кодекс України Земельний кодекс України Лісовий кодекс України Кодекс України про надра Екологічне законодавство України Червона книга України Основні види природоохоронних територій Заповідники Природні Біосферні Національні природні парки Заказники Зелена книга України Заказники - природні території, створені для збереження і відтворення природних комплексів або окремих видів організмів. На їхній території наукову та інші види діяльності здійснюють з дотриманням вимог охорони довкілля. Заповíдник — територія або акваторія, на якій зберігається в природному стані весь її природний комплекс. Головні функції українських заповідників — збереження генофонду флори і фауни, охорона непорушених чи малопорушених природних ділянок (еталонів природи), вивчення екології тварин і рослин, порівняння з природними комплексами суміжних територій (для прогнозування можливих змін у природних екосистемах під впливом діяльності людини). Національний або природний парк — територія, що охороняється від більшості типів людської діяльності та забруднення. На відміну від заповідників та природних резервів, де заборонена майже будь-яка діяльність людини, однією з цілей створення національних парків є відпочинок, тому вони дозволяють відвідування туристів та перебування на своїй території за певними умовами. ( Мезинський національний природний парк ) ( Національний природний парк "Синевір" ) ( Національний природний парк Гуцульщина ) Кінець.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10154-lviv-17490
Презентація на тему «Львів» (варіант 2)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10154/17490-prezentaciya-na-temu-lviv-skachaty.ppt
files/17490-prezentaciya-na-temu-lviv-skachaty.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10138-vertep-ukrayinskyj-narodnyj-teatr-9767
Презентація на тему «Вертеп – український народний театр» (варіант 1)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10138/9767-prezentaciya-na-temu-vertep.ppt
files/9767-prezentaciya-na-temu-vertep.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10147-suchasnyj-manedzher-yakyj-vin-1610
Презентація на тему «Сучасний манеджер : який він?»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10147/1610-prezentacya-na-temu-suchasniy-manedzher-yakiy-vn.pptx
files/1610-prezentacya-na-temu-suchasniy-manedzher-yakiy-vn.pptx
Сучасний манеджер : який він? Презентація учениці 44 групи Бокової Дар’ї Епіграф: “Окремий скрипаль сам управляє собою, оркестр потребує диригента.” Карл Маркс Часто особу менеджера ототожнюють із диригентом. Він не вміє так професійно грати як скрипаль або віолончеліст. Він не вміє писати музику як композитор. Проте, геніїв музикантів та композиторів ми можемо почути тільки завдяки кропіткій праці та таланту диригента. Означення: Менеджер– це людина, яка спрямовує роботу інших і несе персональну відповідальність за її результати. Які якості повинен мати сучасний менеджер? Якості менеджера – сукупність характеристик менеджера, обумовлених такими чинниками як генотип людини; вплив соціуму; освіта; досвід. Основні риси сучасного менеджера: Глибоко залучений у процес управління персоналом. Вину за невдачі приймає на себе. Впевнений у собі та власних силах, невдачі сприймає як тимчасове явище. Здатність діяти відповідно до чинного законодавства держави. Повага до людей, обов'язковість, вірність слову; турботливість про клієнтів і співробітників. Основні риси сучасного менеджера: Відданість фірмі. Високий професіоналізм, наявність відповідних знань, умінь і навичок; ділових і особистих якостей Наділеність творчим мисленням, чутливість до інновацій. Вміння оперативно орієнтуватися в мінливих ситуаціях економічної кон'юнктури. Здатність прислухатися до думки підлеглих. Основні риси сучасного менеджера: Готовність іти на ризик; Працелюбність, цілеспрямованість. Вміння переборювати труднощі. Терпимий до вираження відкритої незгоди, будує відносини на довірі. Висока репутація (позитивний імідж, порядність, добросовісність, чесність і правдивість, досконалість навіть у дрібницях). Організаторські здібності. Тактовність, Урівноваженість, Самовладання і т.д. Порівняння: У колишньому СРСР при підборі управлінських кадрів керувалися чотирма основними вимогами: політична грамотність, моральна стійкість, компетентність, організаторські здібності. Порівняння: Для порівняння наведемо кваліфікаційні вимоги до особистості менеджера у Великобританії: розуміння природи управлінських процесів, знання основних видів організаційних структур управління, функціональних обов'язків і стилів роботи, володіння способами збільшення ефективності управління; Вміння оцінювати не тільки знання, а й виявляти навички на практиці. Володіння мистецтвом управління людьми, підбору та підготовки кадрів, регулювання відносин серед підлеглих; ораторські здібності та вміння висловлювати думки; здатність до самооцінки власної діяльності, вміння робити правильні висновки і підвищувати кваліфікацію; Риси : здатність розбиратися в сучасній інформаційній технології і засобах комунікації, необхідних для управлінського персоналу; здатність налагоджувати стосунки між фірмою та її клієнтами, управляти ресурсами, планувати і прогнозувати їхню діяльність; Порівняння : Зокрема, у системі управління США виділяється п'ять основних вимог: 1) здоровий глузд; 2) знання справи; 3) впевненість у своїх силах; 4) високий загальний рівень розвитку; 5) здатність доводити почату справу до кінця. Таким чином, ринкова економіка вимагає від менеджера: Здатності керувати собою; Розумних особистих цінностей; Чітких особистих цілей; Постійного особистого зростання (розвитку); Навичок вирішувати проблеми; Винахідливості і здатності до інновацій; Здатності впливати на оточуючих; Знання сучасних управлінських підходів; Здібності навчати підлеглих; Здатності формувати і розвивати трудовий колектив.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10182-avtomat-11333
Презентація на тему «Автомат»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10182/11333-prezentaciya-na-temu-avtomat.pptx
files/11333-prezentaciya-na-temu-avtomat.pptx
С чем их едят? Зачем они нужны? Как с ними управляться? Выполнилиученик 11-Б класса Пташник Евгений АК (СССР) 7,62-мм автомат Калашникова (АК) — автомат, принятый на вооружение в СССР в 1949 году; индекс ГРАУ — 56-А-212. Был сконструирован в 1947 году Михаилом Тимофеевичем Калашниковым. АК и его модификации являются самым распространённым стрелковым оружием в мире. По имеющимся оценкам, к этому типу (включая лицензионные и не лицензионные копии, а также сторонние разработки на базе АК) принадлежит до 1/5 всего имеющегося на Земле стрелкового огнестрельного оружия. За 60 лет было выпущено более 70 миллионов автоматов Калашникова различных модификаций. Они состоят на вооружении 50 иностранных армий.Главный конкурент автоматов Калашникова — американская автоматическая винтовка М16 — была произведена в количестве примерно 10 миллионов штук, и состоит на вооружении 27 армий мира. По мнению многих экспертов, АК является эталоном надёжности и простоты обслуживания. На основе 7,62-мм автомата Калашникова создано семейство боевого и гражданского стрелкового оружия различных калибров, включая автоматы АКМ и АК74 и их модификации, ручной пулемёт Калашникова, карабины и гладкоствольные ружья «Сайга» и другие, в том числе за рубежом СССР. M16 (США) M16 (официальное обозначение — Rifle, Caliber 5.56 mm, M16) — американская штурмовая винтовка (assault rifle, в российской классификации - автомат) калибра 5,56 мм, разработанная на базе винтовки AR-10 и принятая на вооружение в 1960-х годах. M16 и её варианты до настоящего времени остаются основным вооружением американской пехоты. Это одна из наиболее распространённых моделей стрелкового оружия в мире — было выпущено более 8 миллионов экземпляров. (Для сравнения: различных модификаций АК было выпущено около ста миллионов). Хотя она уступает АК в надежности, но превосходит его в точности и немного в дальности стрельбы. М-16 принята на вооружение Пентагона – став символом американских солдат – и ряда стран НАТО. Впрочем, попав в Афганистан, многие американцы поступились патриотизмом и поспешили сменить свои М-16 на трофейные «Калашниковы». FN FAL (Бельгия) FN FAL (фр. Fusil Automatique Leger — лёгкая автоматическая винтовка) — огнестрельное оружие НАТО, производимое в Бельгии компанией Fabrique Nationale de Herstal. Одна из наиболее признанных и распространённых автоматических винтовок. FN FAL первоначально разрабатывалась под промежуточный патрон калибра 7,92×33 мм, использовавшийся немцами в течение Второй мировой войны, затем появились прототипы под английский патрон 280 British. Позже была переделана под патрон 7,62×51 мм НАТО, принятый в качестве единого патрона для стран НАТО. В годы Холодной войны получила прозвище «правая рука свободного мира». Это довольно интересная винтовка, созданная в 1950 году и выпускавшаяся в виде различных модификаций – включая ручные пулеметы и модели, стреляющие только одиночными (самозарядные). Однако она обладала и рядом серьезных недостатков: чувствительностью к засорению и большой массой. Steyr AUG (Австрия) Steyr AUG (Armee Universal Gewehr — армейская универсальная винтовка) — комплекс стрелкового оружия, выпущенный в 1977 году австрийской компанией Steyr-Daimler-Puch (ныне Штайр Манли́хер AG & Co KG ). Принят на вооружение такими странами, как Австрия, Новая Зеландия, Люксембург и Ирландия. В Австралии винтовка выпускается по лицензии под маркой F88. Имеет сменные стволы разной длины: основной 508 мм, а также укороченные стволы 350 мм и 407 мм и тяжёлый ствол 621 мм. В данной винтовке применена схема компоновки «Булл-пап», при которой магазин и затворный узел расположены позади рукоятки управления огнём и спускового крючка. Есть два режима огня: огонь одиночными выстрелами и автоматический огонь. Также возможна модернизация для ведения огня одиночными и с отсечкой по 3 выстрела. Переводчика режимов огня нет. Выбор режимов осуществляется глубиной нажатия на спуск. Слабое нажатие приводит к одиночному выстрелу. Нажатие до упора вызывает автоматический огонь произвольной очередью. На винтовку может устанавливаться американский 40-мм подствольный гранатомёт M203. StG 44 (Германия) StG 44 (нем. Sturmgewehr 44 — штурмовая винтовка 1944 года) — немецкий автомат, разработанный во время Второй мировой войны. Было выпущено около 450 тысяч штук. Среди автоматов современного типа стал первой разработкой, массово изготовлявшейся. От пистолетов-пулемётов (ППШ и др.), которые массово применялись во Второй мировой войне, отличался возможностью вести прицельный огонь на значительно большую дальность, в первую очередь за счет использования так называемого промежуточного патрона, более мощного, и с лучшей баллистикой, чем пистолетные патроны, используемые в пистолетах-пулеметах. Название «штурмовая винтовка», придуманное для этого автомата, на Западе стало названием этого типа оружия. Это самое знаменитое детище Хуго Шмайссера, на которое внешне похож автомат Калашникова, за что последнего часто обвиняли в плагиате. Спешим сообщить: гениальный советский оружейник ничего, кроме, может быть, формы рожка для патронов, ни у кого не крал. У его АК даже совершенно иной принцип запирания ствола. KH-2002 (Иран) Khaybar KH 2002 — иранский автомат, выполненный по компоновкебуллпап на основе DIO S-5,56, который в свою очередь является копией американского автомата M16. За исключением изменений в спусковом механизме, вызванных сменой компоновки, автоматика KH 2002 полностью повторяет таковую у M16A1. KH 2002 отличается неудобным расположением предохранителя-переводчика режимов стрельбы, а также затруднённостью использования левшами. Автомат оснащается складными сошками, к нему также может крепиться штык-нож. Существует три варианта оружия, отличающиеся только длиной ствола AIMS (Румыния) Румынский клон легендарного АК. От своего "родителя" отличается удобной эргономикой. Боевой АИМС уступает нашему АК в надёжности из-за худшего качества металла и сборки. В страйкбольной реплике присутствует ход затвора при стрельбе (blowback). Складной вправо приклад позволяет использовать автомат в сложенном виде не снимая коллиматорного/оптического прицела. Данная модель -- современный рестайлинг автомата. Установлен RIS/RAS обвес. Верхнаяя часть изготовлена из алюминия, нижняя - ABS. - комплектация: автомат, магазин (бункер), инструкция, - материал изготовления: ABS (ударопрочный пластик), силумин, сталь - gearbox: ver3 (пропил для тяги справа) - hop up: регулируемый - аккумулятор: нет - скорость вылета: 115 м/с Продукция китайских производителей поставляется как есть, без гарантийных обязательств. Перед продажей проверяется на работоспособность. Valmet Rk. 62, 76, 95 (Финляндия) Rk.62 — модификация Rk.60 (новое пластиковое цевье и восстановление спусковой скобы), принятая на вооружение в 1962 году. Rk.76 — модификация Rk.62, принятая на вооружение в 1976 году. Отличия заключались в штампованной ствольной коробке (по типуАКМ) и новом цевье, частично закрывавшим газовую трубку, что позволило уменьшить массу и себестоимость оружия, однако отрицательно сказалось на прочности.Также существовали варианты под калибр 5,56×45 мм и 7.62×51 mm. Rk.95TP — самая современная версия автомата, отличается фрезерованной ствольной коробкой, складным вправо прикладом, выполненным по типу израильского Галила, новым пламегасителем, увеличенным пластиковым цевьём, отогнута вверх примерно на 45градусов рукояткой взведения затвора, увеличенной спусковой скобой.Также есть вариант автомата под калибр 5,56×45 мм. AMD 65 (Венгрия) AMD-65 (венг. Automata Módosított Deszant 1965) — переделанная копия автомата Калашникова производившаяся венгерской компанией Fegyver és Gazkeszulekgyar (FÉG) с 1959 по 1962 год.модернизированный вариант AMD-63 для мотострелков и десантников образца 1965 года. Имеет складной вправо металлический трубчатый приклад, укороченный до 318 мм ствол с новым дульным тормозом-компенсатором и переднюю рукоятку для удержания оружия. AMD-65 позднего выпуска имели пластиковую пистолетную рукоятку вместо деревянной. Также выпускался самозарядный экспортный вариант AMD-65. К-3 (Армения) К-3 — армянский автомат системы булл-пап, с возможностью автоматического и полуавтоматического огня, а также огня из подствольного гранатомета. Разработан отделом военной промышленности при Министерстве обороны Армении Впервые автомат К-3, калибра 5,45 был представлен широкой аудитории в1996 году. Несмотря на то, что принцип работы автомата сопоставим с принципом работы автомата Калашникова, его конфигурация выполнена в виде системы булл-пап, т.е ударный механизм и магазин расположены в прикладе позади спускового крючка. По основным показателям он схож сАК-74, при этом у армянского автомата цена ниже, лучше точность и меньше отдача. К-3 в основной своей массе выполнен из стали. Конструкция автомата предусматривает возможность установки стандартного оптического прицела ПСО-1 с 4х кратным телескопическим увеличением, также произведенным в Армении. Kbs Wz-1996 Beryl (Польща) Конструкция и принцип действия автомата wz.96 Beryl точно такие же, как в автомате wz.88 Tantal, а основные отличия, вызванные использованием другого патрона, касались конструкции ствола, ствольной коробки, приклада, цевья, дульного устройства, прицельных приспособлений и магазина. Более длинный ствол (457 мм) имел 6 правых нарезов с шагом 228 мм. Пламегаситель приспособлен для стрельбы винтовочными гранатамистандарта НАТО. Ствольная коробка незначительно отличалась от ствольной коробки автомата kbk wz.88. Накладка на газоотводную трубку и цевье, также как и у wz.88 поздних выпусков, выполнены из пластмассы. Однако, изменилась форма и исполнение цевья. В отличие от цевья, применяемого в вышеупомянутом Tantal, оно приобрело иную форму и получило диагональные ребра, для лучшего удержания оружия. Кроме этого, оно позволяет устанавливать 40-мм подствольный гранатомёт wz.1974 Pallad. На колодку прицела Mini-Beryl возможна установка специальной быстросъёмной планки для монтажа разнообразных прицелов, как и на wz.96 Beryl.Кроме того, для wz.96 Mini-Beryl был разработан специальный магазин ёмкостью 20 патронов (можно использовать и стандартные на 30 патронов).
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10140-ylya-efymovych-repyn-3204
Презентація на тему «Илья Ефимович Репин» (варіант 1)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10140/3204-prezentaciya-na-temu-ylya-efymovych-repyn.pptx
files/3204-prezentaciya-na-temu-ylya-efymovych-repyn.pptx
Илья Ефимович Репин Запорожцы пишут письмо турецкому султану.(1880-1891) Иван Грозный и сын его Иван (Иван Грозный убивает своего сына). 1885 Заседание Государственного Совета… 1903 Бурлаки на Волге. (1870-1873) Садко. 1876 Летний пейзаж. 1879 Царевна Софья в Новодевичьем монастыре. 1879 Крестный ход в Курской губернии. (1880-1883) Манифестация. 1907 Не ждали. (1884-1888) Абрамцево. 1880 Воскрешение дочери Иаира. 1871 Арест пропагандиста. (1880-1882) Прием волостных старшин императором Александром 3. (1885-1886) Проводы новобранца. 1879 Лев Толстой босиком. 1901 М.И. Глинка пишет оперу «Руслан и Людмила». 1887 Портрет В.В. Стасова. 1889 Осенний букет (портрет дочери). 1892 Портрет В.И. Боткиной. 1901 Портрет Менделеева в мантии профессора. 1885 Портрет композитора Мусоргского. 1881 Портрет П.М. Третьякова. 1883 Мужичок из робких. 1877 Портрет императора Николая 2. 1896 Портрет Бочаровой, тётки художника. 1859 Макар Симак (пластун) Пушкин читает свою поэму… Негритянка Портрет невропатолога и психиатра В.М. Бехтерева. 1911 Репин в мастерской в «Пенатах» фотография 1906 года Нищая (Вёль) (Девочка-рыбачка) Бурлаки, переходящие брод Отказ от исповеди перед казнью Портрет Нади Репиной, дочери художника Портрет поэта Афанасия Афанасьевича Фета Портрет Владимира Васильевича Стасова "Стрекоза". Портрет Веры Ильиничны Репиной, дочери художника
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10150-profesiyi-povyazani-z-ekonomichnoyu-diyalnistyu-18223
Презентація на тему «Професії пов’язані з економічною діяльністю»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10150/18223-prezentaciya-na-temu-profesiyi-povyazani-z-ekonomichnoyu-diyalnistyu.pptx
files/18223-prezentaciya-na-temu-profesiyi-povyazani-z-ekonomichnoyu-diyalnistyu.pptx
Практична робота № 2 “Професії пов'язані з економічною діяльністю” У всьому світі в найбільших фірмах, банках, страхових компаніях, в урядових органах і в будь-якому університеті чи школі бізнесу ви знайдете людей, на візитній картці яких буде написано "економіст". Що ж це за професія і чим займаються люди з такою кваліфікацією? Економіка – наука, яка досліджує, як люди використовують наявні обмежені ресурси для за-доволення своїх необмежених потреб у життєвих благах. Економіка – наука дуже конкретна, побудована на аналізі цифр і використанні різного роду методів розрахунків, іноді досить простих: чотири дії арифметики плюс ступеня, а іноді досить складних. Відповідно, людині, яка не любить працювати з цифрами і яку будь-які розрахунки приводять у смуток, краще до цієї професії не прагнути. Ці різні економісти Спектр економічних спеціальностей дійсно дуже широкий, через що, в економіці найрізноманітніші люди можуть знайти заняття до душі. Тому ВНЗ готують фахівців з економіки різного профілю. Економічні спеціальності мають спільні риси і відмінності. Переважно, ці характеристики стосуються вимог до шкільної підготовки і особливостей мислення. Основні економічні спеціальності: Бухгалтер Аудитор Податковий інспектор Економіст Банківський співробітник Інкасатор Брокер і трейдер Страховий агент Бухгалтер Бухгалтер (нім. buch — книга, halter — тримач) — спеціаліст фінансової галузі. Здійснює облік основних коштів, товарно-матеріальних цінностей, витрат, реалізації, розрахунків з постачальниками і замовниками на підприємстві. Якості, необхідні для цієї професії Вміння швидко і правильно рахувати; терпіння; витримка; стійкість під час виконання одноманітної тривалої роботи; відповідальність; організованість; уміння концентрувати увагу; гарна пам’ять. Основні обов’язки Бухгалтер на будь-якому підприємстві займається веденням бухгалтерського обліку, складанням балансу, займається відносинами з Державною податковою інспекцією, а також позабюджетними фондами (пенсійним, соціальним, зайнятості, медичного страхування). Бухгалтер приймає і контролює первинну документацію, відбиває у бухгалтерській документації рух грошових коштів, нараховує заробітну плату, складає звітність. На практиці підприємство або має спеціальний відділ, що займається бухгалтерськими операціями, — бухгалтерію, або укладає договір із сторонньою організацією на бухгалтерське обслуговування (аутсорсинг). У різних галузях економіки бухгалтерський облік має свою специфіку. Плюси Попит на ринку праці; зазвичай нормований робочий день; можливість мати додатковий прибуток; стабільність; розвиток самодисципліни, логічного мислення; великий вибір ВНЗ, які готують спеціалістів. Мінуси Часті зміни у законодавстві; суперечливі положення законодавства; помилки бухгалтера можуть призвести до відповідальності перед законом; жорстко регламентована діяльність, відсутність творчості. Аудитор Аудитор — це ревізор, що здійснює перевірку діяльності компаній. Професія аудитора — одна з найбільш високооплачуваних у фінансовому світі, але вона належить і до найскладніших. Для цієї посади характерні значні вимоги, у тому числі необхідність постійно підвищувати свій професійний рівень. Якості, необхідні для цієї професії Аналітичне мислення; гарна пам’ять; уміння концентруватися; усидливість; схильність до роботи з цифрами і документами; міцні нерви; принциповість і порядність; ціле спрямованість; уміння працювати і в команді, і на самоті; наполегливість; здатність до аналізу і систематизації інформації; відповідальність. Основні обов’язки Аудитор проводить внутрішній і зовнішній контроль, аналіз фінансової діяльності підприємств різних форм власності, оцінює достовірність звітності, законність здійснюваних операцій, дає рекомендації з попередження прорахунків і помилок у фінансовій діяльності, бере участь у розгляді позовів про неплатоспроможність підприємств, організацій. Професія аудитора будується на бездоганному знанні бухгалтерського обліку, саме тому вона вважається наступною сходинкою після посади головного бухгалтера. Розрізняють внутрішніх і зовнішніх аудиторів. Залежно від специфіки розрізняються і їх функції. Внутрішній аудитор є працівником тієї компанії, діяльність якої він перевіряє. Для зовнішнього аудитора клієнтом є організація, яка перевіряється і яка платить за його послуги. Плюси Мінуси Висока заробітна плата; стабільний попит на ринку праці; можливість самовдосконалення. Постійні відрядження; необхідність обробляти велику кіль-кість інформації; неможливість припуститися помилки; часті зміни в законодавстві. Податковий інспектор Податковий інспектор — це посадовець податкових органів, специфіка роботи якого — велика кількість фінансово-товарної інформації, відстежування змін у податковому законодавстві, постійна готовність до відряджень і виїзних перевірок. Якості, необхідні для цієї професії Аналітичні здібності; концентрація і розподіл уваги; емоційно-вольова стійкість; сумлінність, чесність; високий рівень відповідальності; комунікативні здібності; уважність; усидливість; здатність відстоювати свою точку зору; стресостійкість; вимогливість; уміння швидко приймати рішення. Основні обов’язки Податковий інспектор займається перевірками різноманітних підприємств, звіряє дані бухгалтерської звітності та обліку, отримує роз’яснення платників податків й інших зобов’язаних осіб. Плюси Мінуси Стабільність; високий рівень оплати праці; обов’язковий соціальний пакет; постійний контакт з великою кількістю людей. Великий обсяг інформації, особливо в період здачі податкової звітності; постійні зміни податкового законодавства; залежно від місця праці можливі часті відрядження. Економіст Економіст— це фахівець з ефективної економічної діяльності. Спеціальність «економіст» є суміжною для таких професій, як бухгалтер, маркетолог, фінансист, менеджер. Економісти затребувані скрізь, де потрібно планувати і розраховувати фінанси, де треба контролювати витрати коштів, аналізувати результати роботи підприємства і визначати рентабельність. Якості, необхідні для цієї професії Уміння аналізувати великий обсяг інформації; гарна пам’ять; висока концентрація уваги; терпіння; комунікабельність; організаторські здібності; стресостійкість. Основні обов’язки Економіст розробляє заходи щодо забезпечення режиму економії, підвищення ефективності робіт, виявлення резервів, попередження втрат і непродуктивних витрат, більш раціонального використання всіх видів ресурсів. Обов’язки економіста знаходяться на перетині бухобліку, фінансів і менеджменту. Конкретний список обов’язків залежить від специфіки роботи компанії, особливостей ведення бізнесу, розподілу функцій між відділами. Плюси Мінуси Висока заробітна плата; комфортні умови праці. Потрібно тримати в голові великий обсяг інформації; постійні нервові напруження. Банківський співробітник Банківський співробітник — це посередник в кредитних операціях, платежах, який збирає вільний капітал і видає позики. Разом з інвестиційними, страховими та іншими кредитними установами банки утворюють кредитну систему будь-якої країни. Якості, необхідні для цієї професії Порядність, максимальна відповідальність; оперативність; здатність швидко знаходити правильні рішення; зібраність, чіткість під час виконання професійних обов’язків; дисциплінованість; заощадливість; комунікабельність; уважність; уміння проводити зважену політику. Основні обов’язки Коло обов’язків банкіра залежить від посади, яку займає людина. Здебільшого це робота з клієнтами: обслуговування, консультування з різних питань, а також аналітична діяльність, планування, прогнозування. Плюси Мінуси Висока зарплата; соціальний пакет; надійність і стабільність; престижність; постійний попит на ринку праці. Монотонність (для якісного виконання повсякденної роботи потрібна висока концентрація і високий рівень уважності); вузька спеціалізація; висока відповідальність, яка покладається на кожного із співробітників банку; чималі психологічні навантаження, що виникають, що виникають через постійну роботу з людьми; робота передбачає жорсткий графік. Інкасатор Інкасатор — особа, що здійснює інкасацію грошової виручки та інших цінностей в організаціях — клієнтах банку. Оскільки гроші потрібно не тільки прийняти й оформити, але і доставити в банк у повній цілості, до бригади інкасаторів входять охоронці та водій. Сам інкасатор також повинен чудово володіти зброєю і методами оборони й захисту, мати відповідну ліцензію. Якості, необхідні для цієї професії Фізична витривалість; чесність; порядність; відповідальність; розвинена інтуїція; гарна увага; спостережливість; оперативність; здатність швидко знаходити правильні рішення; зібраність, чіткість під час виконання професійних обов’язків; дисциплінованість. Основні обов’язки В цілому професію інкасатора можна охарактеризувати досить просто. Він доставляє грошову готівку з банку в організації і навпаки. Під час виконання своїх обов’язків інкасатори зобов’язані забезпечити безпеку оточення та інших членів бригади і збереження цінностей, що перевозяться, а також перевіряти правильність оформлення супровідних документів; дотримуватися точного порядку інкасації і доставки цінностей. Інкасатори мають при собі вогнепальну зброю. Робота інкасатора — одна з найважчих та ризикованих. У першу чергу, дається взнаки фізичне навантаження: часто доводиться перевозити важкі мішки з металевими грошима, золото, величезні упаковки з купюрами. Інша складність роботи — психологічного плану. Працювати з великими сумами, маючи в руках вогнепальну зброю, можуть не всі. Плюси Мінуси Попит на ринку праці; можливість навчитися користуватися зброєю, підвищити свою спортивну підготовку; дозвіл на носіння зброї. Підвищений ризик для життя; фізично важка робота. Брокер і трейдер Трейдер — біржевий торговець. Зазвичай ідеться про торгівлю цінни ми паперами (акціями, облігаціями, ф’ючерсами, опціонами) на фондовій біржі. Трейдерами також називають торговців на валютному (форекс) і товарному ринках. Брокер — юридична або фізична особа, що виконує посередницькі функції між продавцем і покупцем, між страховиком і страхувальником (страховий брокер), між судновласником і фрахтувальником. Брокер отримує винагороду у вигляді комісійних. Головне розрізнення між брокером і трейдером у тому, що лише брокер може здійснювати операції на фондовій біржі. Якості, необхідні для цієї професії Психічна стійкість; урівноваженість; бажання ризикувати; відповідальність; передбачливість; рішучість; здатність організовувати свою діяльність в умовах великого потоку інформації і різноманітності поставлених завдань; аналітичне оперативне мислення; здатність запам’ятовувати на тривалий термін великі обсяги інформації; уміння чітко і коротко формулювати інформацію; комунікативні здібності. Основні обов’язки Безпосередня робота трейдера — аналіз ситуації на ринку та укладання угод. Брокер на ринку цінних паперів — торговельний представник, юридична особа, професійний учасник ринку цінних паперів, що має право здійснювати операції з цінними паперами за дорученням клієнта і за його рахунок. Робота працівника брокерської компанії в основному полягає в тому, що в біржових торгах він безпосередньо представляє інтереси клієнтів (незалежних трейдерів), тобто за їх дорученням він виставляє заявки на купівлю або продаж того чи іншого фінансового інструменту (боргові зобов’язання, акції, ф’ючерсні контракти, валюту) за певною ціною і здійснює угоди з іншими брокерами або з біржею залежно від типу інструменту і від торговельної системи. Плюси Мінуси Високий прибуток; необмежене кар’єрне зростання; практично повна незалежність від керівництва. Високий ризик; психічні навантаження, стреси; швидкий темп роботи; відсутність вільного часу. Страховий агент Страховий агент — громадянин або юридична особа, що діє від імені та за дорученням страховика і виконує частину його страхової діяльності (укладення договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов’язаних із виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Він є представником страховика і діє в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору зі страховиком. Найпоширенішим у нашій країні є тип страхових агентів-фізичних осіб, що працюють у тій чи іншій страховій компанії. Робота страхового агента полягає в пошуку клієнтів і укладанні з ними договорів страхування. Якості, необхідні для цієї професії Адекватна самооцінка; організованість; самодисципліна; передбачливість; емоційна урівноваженість, витримка; здатність аргументовано обстоювати свою думку; прагнення до професіональної досконалості; упевненість у собі; педантичність, увага до деталей; аналітичне мислення, оперативність мислення, стратегічне мислення, пам’ять на умовні позначення (знаки, символи, плани, схеми, графіки), пам’ять на цифри, дати; уміння зрозуміти потребу клієнта і знайти підхід до нього; знання ділової усної та письмової мови; стресостійкість; чесність і порядність. Основні обов’язки Агент є представником страхової компанії, він працює з фізичними особами або організаціями. В принципі, робота представника страховика нагадує обов’язки менеджера з продажу. Відмінність одна: до «товару» агента не можна доторкнутися, він пропонує людям спокій і впевненість у завтрашньому дні. Головні якості для роботи на цій посаді — знання психології і здатність переконувати. Плюси Мінуси Можливість заробляти стільки, скільки самі зможете; розвиток комунікативних здібностей. Ненормований робочий день; зарплата часто залежить від кількості угод; часто потрібно пересуватися містом у пошуках клієнтів — фізичне навантаження. Висновок Вибір професії – важлива ланка у життєвому та професійному становленні людини. Саме вона надає можливість реалізувати себе як особистість. Обираючи майбутню професію, кожна молода людина повинна чітко, усвідомлено й самокритично визначитись, якою їй потрібно бути, щоб оволодіти певною професією. Щодо мене, то пройшовши тест по визначенню професійної орієнтації, він показав, що мені близькі професії пов'язані з економічною діяльністю, в чому я і переконався. Спектр економічних спеціальностей дуже широкий, через що, я остаточно ще не обрав майбутню професією.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10166-pagody-13781
Презентація на тему «Пагоди»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10166/13781-prezentaciya-na-temu-pagody.ppt
files/13781-prezentaciya-na-temu-pagody.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10135-ekspresionizm-5595
Презентація на тему «ЕКспресіонізм» (варіант 2)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10135/5595-prezentaciya-na-temu-ekspresionizm-skachaty.pptx
files/5595-prezentaciya-na-temu-ekspresionizm-skachaty.pptx
Експресіонізм Напрямки модернізму Виник на межі ХІХ – ХХ ст. З французької – вираження. «Мистецтво – не краса, а експресія – сила духовного виразу свого Я». Представники: Художники: Едвард Мунк, Вінсент Ван Гог, Поль Сезанн, Поль Гоген, Анрі Матіс. Театр : Г.Кайзер, Е Толлер, Е.Баргах, ранній Брехт. Композитори: Ріхард Штраус. Письменники: Стефан Ґеорге, Франц Кафка, В.Стефаник, Т.Осьмачка, М.Куліш, О.Довженко, Л.Курбас. Експресіонізм у творах живопису • У своїх головних проявах експресіоністичний живопис ліричний та драматичний. • Предметом зображення в ньому стають людські почуття в момент найвищої напруги, особливо ті, що пов’язані з болем та стражданням. • Це живопис печалі, нещастя та страху, що пригнічують людство, і важливе значення надається грі, в якій увагу глядача зосереджено на тому, що зображують дійові особи. • Чисті пейзажі також можуть бути означені як «експресіоністичні», якщо вони, із урахуванням манери та способу їх виконання, виражають людські почуття та емоції. Едвард Мунк. Звертався до “вічних” тем самотності, згасання, смерті. Крик. 1893 р. Розпливчатість обрисів і ліній; особлива експресія; гра з кольорами, неповторний колорит посилюють в картинах художника трагічне звучання. Перуанська мумія Мумія в музеї Флоренції (Італія) Картини Е.Мунка Мадонна. 1895 р. Вампір. 1897 р. Егон Шиле – яскравий представник експресіонізму в живописі. Картини Егона Шиле Смерть і дівчина. 1915 р. Агонія. 1912 р. Картини Олексія Цвєлова Привид Марсу. Частина 2 Мати Картини Сильвестра Сталоне Експресіонізм у літературі Для експресіонізму важливим було те, що мистецтво відображало свідомість людини і внутрішні переживання та емоції. Метою експресіонізму було показати всі аспекти життя без ідеалізації, однаково погані й гарні, підлі і шляхетні, злі і добрі, сумні і радісні, бо всі вони є виявом людської духовності.. Тим-то не краса, а експресія, - сила духовного виразу стала характеристичною властивістю естетики експресіонізму. Експресіонізм хотів показати людину та весь земний світ такими, якими вони є в дійсності, неприкрашеними і розбитими на різні протиріччя, висвітлити глибинну сутність буття, заховану за її поверхнею, піднести у видимість невидиме. Його творчою метою було наблизитись до істотного. Ознаки стилю: 1. Нервова емоційність та ірраціональність. 2. Символ. 3. Гіпербола, гротеск (крикливі художні засоби). 4. Фрагментарність та плакатність письма, позбавленого прикрас. 5. Тяжіння до абстракцій. 6. Різноманітні ефекти. 7. Естетизація потворного. 8. Нагромадження всіляких жахів. 9. Поєднання протилежних явищ. Призентація з художньої культури на тему : “Художні напрями ХХ ст..Експресіонізм” учениці 9-А класу Таращанської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Власюк Валерії
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1015-christmas-in-greate-britain-15769
Презентація на тему «Christmas in Greate Britain»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1015/15769-prezentaciya-na-temu-christmas-in-greate-britain.ppt
files/15769-prezentaciya-na-temu-christmas-in-greate-britain.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10160-radyanske-kino-ukrayiny-1970-80-h-roki-14149
Презентація на тему «Радянське кіно України 1970-80-х рокі»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10160/14149-prezentaciya-na-temu-radyanske-kino-ukrayiny-1970-80-h-roki.pptx
files/14149-prezentaciya-na-temu-radyanske-kino-ukrayiny-1970-80-h-roki.pptx
Радянське кіно України 1970-80-х років У роки «застою» у СРСР розгортається новий виток боротьби проти національної української культури. Знищуються українські установи, стає тотальною русифікація, провадиться методичне і цілеспрямоване цькування українознавців, починаються хвилі арештів та серії політичних процесів. Українське поетичне кіно було визнано владою архаїчним, відірваним від життя, ім'я Довженко почали згадували з оглядкою. На багато років, унаслідок ідеологічної цензури, потрапили на полицю деякі зняті кінофільми (серед них «Криниця для спраглих»,«Комісари»). Попри бюрократизм українського кінопроцесу часів брежнєвської реакції в 1970-80 рр. з'являється низка фільмів, створених сильними творчими особистостями. На порозі «застою» Леонід Биков знімає картину «В бій ідуть одні „старики“» (1972), а в 1983 р. Роман Балаян, після кількох високофахових екранізацій російської літературної класики, у фільмі «Польоти уві сні та наяву» точно передає феноменологію того часу. Леоні́д Фе́дорович Би́ков (12 грудня 1928, с. Знаменське (нині у складі смт. Черкаське) Слов'янського району Донецької області — 11 квітня 1979) — український актор, режисер і сценарист, заслужений артист РРФСР (1965), народний артист УРСР (1974). Степовий Батько українського козацтва. Закінчив акторський факультет Харківського державного театрального інституту (курс Д. Антоновича). У кінематографі дебютував у фільмі «Доля Марини»(1953). Леонід Биков — лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Перші премії за художні фільми» за 1974 рік, Лауреат державної премії УРСР (1977) тощо. 2001 року в Києві було відкрито пам'ятник Військовим льотчикам, зразком для скульптури якого став кінообраз Леоніда Бикова. На честь Бикова названа одна з вулиць Києва та астероїд. Биков Леонід Федорович Роман Балаян Роман Гургенович Балаян (* 15 квітня 1941, село Неркін Оратаг, Мартакертський район, Нагірний Карабах) — радянський і український кінорежисер,сценарист і продюсер вірменського походження. Лауреат Державної премії СРСР (1987). Народний артист України (1997). Українськими кіностудіями було знято також кінострічки, які набули великої популярності у всьому СРСР: «Д'Артан'ян і три мушкетери» (1978, режисер Георгій Юнгвальд-Хилькевич), «Пригоди Електроніка» (1979, режисер Костянтин Бромберг), «Місце зустрічі змінити не можна» (1979, режисер Станіслав Говорухін),«Зелений фургон» (1983, режисер Олександр Павловский), «Чародії» (1982, режисер Костянтин Бромберг), «Самотня жінка бажає познайомитись» (1986,  Юнгвальд-Хількевич Георгій Емілійович — український і російський кінорежисер, сценарист, художник. Заслужений діяч мистецтв України (1995). Був членом Спілки кінематографістів України. Батько українського кінокритика Наталії Юнгвальд-Хількевич. Юнгвальд-Хількевич Георгій Емілійович Костянтин Бромберг Костянтин Леонідович Бромберг (нар. 17 жовтня 1939, Харків) - радянський режисер, автор дитячих та музичних фільмів, заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (1996), лауреат Державної премії СРСР. У 1958-1959 роках працював кореспондентом АПН і режисером на воркутинських студії ТБ. У 1965 році Костянтин Бромберг закінчив сценарний факультет ВДІКу, де вчився в майстерні І. Маневича, потім працював режисером телебачення. Костянтином Бромбергом створені цикли фільмів про Є. Мравінський, Г. Караяном, І. Андронікова. У 1980-х роках співпрацював з компанією CNN. Станіслав Говорухін — режисер, актор, сценарист,  публіцист, громадський діяч, політик. Зняв близько двох десятків художніх, п'ять публіцистичних фільмів, написав 14 сценаріїв і три книжки, має ряд акторських робіт. Говорухін Станіслав Сергійович Олександр Павловский Павловський Олександр Ілліч — радянський, український і російський кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України (1994). Народився 26 травня 1947 р. в Одесі  Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1971). З 1972 р. — режисер Одеської студії художніх фільмів. Зіграв ряд епізодичних ролей у кіно. Член Національної спілки кінематографістів України. Останні кілька років живе і працює (знімає телесеріали) в Москві. Український кінематограф 1960-70-х років представлений іменами світової ваги: режисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко,Леонід Осика, Микола Мащенко, актори Іван Миколайчук, Юрій Шумський, Гнат Юра, Костянтин Степанков, Микола Гринько,Богдан Ступка. У цей час з'являються стрічки, які поклали початок унікальному феномену «українського поетичного кіно»: «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова (1964), який отримав другу премію на 7 Міжнародному кінофестивалі в Аргентині; «Криниця для спраглих» Юрія Іллєнка (1965); «Камінний хрест» Леоніда Осики (1968), «Вірність» Петра Тодоровського (1965). Однак реакційна політика т.зв. «заствторський» шедевр Кіри Муратової «Довгі проводи» (1971) опинився під забороною. Драматична доля також спіткала фільми Юрія Іллєнка «Вечір на Івана Купала» (1968) та «Білий птах з чорною ознакою» (1971), який тріумально отримав Золотий приз Міжнародного Московського фестивалю. Згодом естетика українського поетичного кіно стимулювала режисерський дебют актора Івана Миколайчука («Вавілон-ХХ», 1979), а суттєві елементи поетичного кіно проявляються в стрічках Миколи Мащенка «Комісари» (1971) і «Як гартувалася сталь» (1973). Українське поетичне кіно Сергій Параджанов Параджанов Сергій Йосипович (вірм. Սարգիս Հովսեփի Փարաջանյան Саркіс Говсепі Параджанян; 9 січня 1924, Тбілісі — 20 липня 1990, Єреван) — вірменський і український кінорежисер,народний артист УРСР (з 1990), лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1991, посмертно). Леоні́д Миха́йлович Оси́ка (1940—2001) — український режисер, сценарист. Один із представників «поетичного кіно». Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988). Народний артист України (1998). Леонід Осика Микола Мащенко Мико́ла Па́влович Ма́щенко (*12 січня 1929, Мілуватка — †2 травня 2013) — український кінорежисер, сценарист, письменник, професор (2007), колишній голова Національної спілки кінематографістів України, член Національної спілки письменників України, Народний артист УРСР (1983), генеральний директор Київської кіностудії ім. О. Довженка (1989–2004), академік Національної академії мистецтв України (1997). Іван Миколайчук Іва́н Васи́льович Миколайчу́к (* 15 червня 1941, Чортория, Кіцманський район, Чернівецька область — † 3 серпня 1987, Київ) — український кіноактор,кінорежисер, сценарист. 34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, дві режисерські роботи. «Я не знаю більш національного народного генія… До нього це був Довженко» — казав про Миколайчука Сергій Параджанов. Проте звання народного артиста Івану Миколайчуку так і не надали, Шевченківську премію він отримав посмертно, бо в УРСР носив тавро «неблагонадійного». Юрій Шумський Ю́рій Васи́льович Шу́мський (справжнє прізвище Шомін) (*5 (17) листопада 1887, Тирасполь — †7 червня 1954, Київ) — український актор різноманітного плану, Народний артист СРСР (1944). Гнат Юра Гнат Петрович Юра (27 грудня 1887 (8 січня 1888), Федвар — 18 січня 1966 Київ) — український театральний режисер, актор театру і кіно. Народний артист УРСР, Народний артист СРСР (1940). Костянтин Степанков Костянти́н Петро́вич Степанко́в (* 3 червня 1928, Печеськи — † 22 липня 2004) — радянський і український актор. Микола Гринько Микола Григорович Гринько (22 травня 1920 — 10 квітня 1989) — український радянський актор. Народний артист УРСР (1973). Богдан Ступка Богда́н Сильве́стрович Сту́пка (*27 серпня 1941, смт Куликів, Жовківський район, Львівська область — †22 липня 2012, Київ) — український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії (1993, за головну роль у виставі «Тев'є-Тевель» за Шолом-Алейхемом), Народний артист УРСР (1980),Народний артист СРСР (1991), Герой України (2011). Неігрове та анімаційне кіно У 1970-80-ті роки справжній розквіт переживало українське неігрове кіно. Київська кіностудія науково-популярних фільмів зняла величезний масив стрічок, серед яких зустрічалися справжні шедеври жанру («Мова тварин», «Чи думають тварини?», «Сім кроків за обрій» режисера Фелікса Соболєва та ін.). Надзвичайно успішним був цей період і для українського анімаційного кіно. Стрічки режисерів Володимира Дахна (серіал «Як козаки…»), Давида Черкаського («Пригоди капітана Врунгеля»,«Крила» та ін.), Леоніда Зарубіна («Солом'яний бичок»), Володимира Гончарова («Чумацький шлях») прославили українську анімацію за межами країн Фелікс Соболєв 973 р. — художній керівник майстерні наукового кіно Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенко-Карого. Був членом Спілки кінематографістів України. Помер 20 квітня 1984 року в Києві. Похований у Берковцях. Соболєв Фелікс Михайлович — український кінорежисер, один з творців і лідер «київської школи наукового кіно», Заслужений діяч мистецтв України (1970). Лауреат Державної премії СРСР (1972), Премії ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1968). Володимир Дахно Володимир Авксентійович Дахно (* 7 березня 1932, Запоріжжя — † 28 липня 2006) — український художник-мультиплікатор, режисер, сценарист, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1988), Народний артист України (1996). Відомий як автор всенародно улюблених мультфільмів, зокрема серіалу «Як козаки …». Давид Черкаський Дави́д Я́нович Черка́ський (* 23 серпня 1932, Шпола) — український режисер-мультиплікатор, Заслужений діяч мистецтв України (9 листопада 1995), Народний артист України (2010) академік Академії телебачення (1997), член-кореспондент Академії мистецтв України (1998). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1955). Працював художником Творчого об'єднання художньої мультиплікації «Київнаукфільму». З 1964 р. — режисер цього об'єднання. Леонід Зарубін Зару́бин, Леони́д Семёнович  (1 сентября 1926, село Радянское, Полтавская область — 9 декабря 2003) — советский режиссёр мультипликационных фильмов. За «перебудови» створюється багато фільмів, присвячених гострій соціальній проблематиці — «Астенічний синдром» Кіри Муратової (1989); «Бич Божий» Олега Фіалка (1988); «Розпад» Михайла Бєлікова (1990) та інші. Фільм Юрія Іллєнка «Лебедине озеро. Зона» (1989) здобув широкий міжнародний успіх, ставши своєрідною антитоталітарною кіноемблемою. Кіно «перебудови» Кіра Георгіївна Муратова (Коротко́ва, *5 листопада 1934, Сороки, Румунія) — український кінорежисер. Знімає російськомовне кіно. Лауреат Державної премії України, спеціальний приз Берлінського кінофестивалю 1990 р. Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка 2002 р.; премію присуджено за вагомий внесок у розвиток вітчизняного кіномистецтва. Кіра Георгіївна Муратова Фіалко Олег Борисович Оле́г Бори́сович Фіа́лко (*28 червня 1946, Дружківка) — український кінорежисер, сценарист. Народний артист України (1996). Член-кореспондент Національної академії мистецтв України. Навчався в ЗОШ №6 м. Дружківки та Дружківському машинобудівному технікумі (закінчив у 1964 р.). Закінчив кінознавчий (1969) та режисерський (1973, у М. П. Мащенка) факультети Київського театрального інституту імені Івана Карпенка-Карого. З 1973 р. — на Київській кіностудії ім. О. Довженка: асистент режисера, режисер, режисер-постановник. Тривалий час, паралельно з посадою режисера-постановника, працював секретарем Спілки кінематографістів України, заступником начальника Головного управління культури Київської держадміністрації, постійним президентом кількох кінофондів. Учасник і лауреат всеукраїнськіх та міжнародніх фестівалів. З 2001 р. — на творчій роботі. Член Національної спілки кінематографістів України. Ю́рій Гера́симович Іллє́нко (*18 липня 1936, Черкаси — †15 червня 2010, с. Прохорівка Черкаської області) — український політик, кінооператор(«Тіні забутих предків»), кінорежисер («Криниця для спраглих», «Вечір напередодні Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою», «Легенда про княгиню Ольгу»), сценарист («Мріяти і жити», «Лісова пісня» — всього 47 кіносценаріїв). Батько актора і продюсера Пилипа Іллєнка (1977) та українського політика, члена ВО Свобода Андрія Іллєнка (1987). Іллєнко Юрій Герасимович Презентацію виконала Учениця 11-А класу ЗОШ№32 Шавурська Марія
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10183-prychyny-vidminnostej-u-zarplati-nominalna-ta-realna-zarobitna-plata-13921
Презентація на тему «Причини відмінностей у зарплаті. Номінальна та реальна заробітна плата»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10183/13921-prezentaciya-na-temu-prychyny-vidminnostey-u-zarplati-nominalna-ta-realna-zarobitna-plata.pptx
files/13921-prezentaciya-na-temu-prychyny-vidminnostey-u-zarplati-nominalna-ta-realna-zarobitna-plata.pptx
Причини відмінностей у зарплаті. Номінальна та реальна заробітна плата Підготувала Мирошниченко Т. 11-А клас Заробі́тна пла́та, скорочено зарплата (також заробітна платня) — винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Регулювання заробітної плати здійснюється фірмою і державою. Перш за все встановлюється міра праці. Вона відбиває кількість праці (величина затраченої мускульної і нервової енергії), інтенсивність праці і якість праці (ступінь складності і значення роботи). В результаті з'являються норми виробітку, норми часу, норми обслуговування на тих чи інших роботах. Підприємства і держава проводять нормування праці. Виконана норма — це перш за все кількість праці певної якості, яку віддав робітник фірмі чи державі протягом певного часу. За це він отримує грошову винагороду в формі заробітної плати. Держава і підприємство встановлюють такі принципи диференціації заробітної плати працівників: величина заробітної плати залежить від складності праці, професійних навичок і кваліфікації робітника; величина заробітної плати залежить від умов роботи, від її важкості, шкідливості для здоров'я. Праця у важких і шкідливих умовах оплачується вище; величина заробітної плати залежить від результатів виробничої діяльності фірми в цілому. Номінальна та реальна зарплата Розрізняють номінальну та реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата являє собою суму грошей, яку отримує робітник за виконану роботу. На її величину впливають різні фактори: рівень кваліфікації, різні умови й ефективність праці та кількість і якість праці. Підвищення середньомісячної зарплати на перший погляд свідчить про певне поліпшення добробуту населення. Але точнішим показником тут є реальна заробітна плата. Реальна заробітна плата — це сума матеріальних і духовних благ та послуг, які можна придбати за номінальну зарплату. Реальна зарплата залежить від ряду факторів: рівня номінальної зарплати цін на товари і послуги, які споживає населення величини податків, які сплачуються різними верствами населення в бюджет
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10139-muzeyi-zhytomyrshyny-17992
Презентація на тему «Музеї Житомирщини»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10139/17992-prezentaciya-na-temu-muzeyi-zhytomyrschyny.ppt
files/17992-prezentaciya-na-temu-muzeyi-zhytomyrschyny.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10174-vzayemodiya-psyhologiyi-z-inshymy-naukamy-8550
Презентація на тему «Взаємодія психології з іншими науками»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10174/8550-prezentaciya-na-temu-vzayemodiya-psyhologiyi-z-inshymy-naukamy.pptx
files/8550-prezentaciya-na-temu-vzayemodiya-psyhologiyi-z-inshymy-naukamy.pptx
Взаємодія психології з іншими науками Зв'язок психології з іншими науками обопільний: в одних випадках психологія використовує досягнення інших наук для розв'язання своїх проблем, в інших - різні науки використовують психологічні знання для пояснення або розв'язання своїх питань. Від того, яке місце відводиться психології в системі наук, багато в чому залежить і розуміння можливостей використання психологічних знань в інших галузях суспільного виробництва: духовного і матеріального. І навпаки, розуміння того, якою мірою психологія може використовувати здобутки інших наук, сприяє проведенню психологічних досліджень. Одна з перших класифікацій наук створена Платоном. Класифікація надавала схему всіх наукових знань тієї епохи, що збігається із структурою самої психології - структурою пізнавальних здібностей людини. Діалектика - розум, виступає як мистецтво міркування. Фізика - почуттєве пізнання, сприймання. Етика - воля і прагнення.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10163-osnovni-antropogenni-dzherela-zabrudnennya-navkolyshnogo-seredovysha-4466
Презентація на тему «Основні антропогенні джерела забруднення навколишнього середовища» (варіант 1)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10163/4466-prezentaciya-na-temu-osnovni-antropogenni-dzherela-zabrudnennya-navkolyshnogo-seredovyscha.ppt
files/4466-prezentaciya-na-temu-osnovni-antropogenni-dzherela-zabrudnennya-navkolyshnogo-seredovyscha.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10159-teatr-ta-kino-19345
Презентація на тему «Театр та Кіно»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10159/19345-prezentaciya-na-temu-teatr-ta-kino.pptx
files/19345-prezentaciya-na-temu-teatr-ta-kino.pptx
театр та Кіно Підготував Венцеславський Данило Кіно Кінематограф Кінематограф  — це галузь культури та економіки, що об'єднує всі види професійної діяльності, пов'язаної з виробництвом, розповсюдженням, зберіганням та демонструванням фільмів, а також навчально-наукову роботу. Словом кінематографію іноді позначають також: Кіномистецтво — вид образотворчого мистецтва, що винайдений у 19 столітті і став найпопулярнішим у 20 столітті. Кінознімання — комплекс пристроїв та методів, що необхідні для знімання рухомих об'єктів на кіноплівку, і для наступного відображення отриманих знімків, шляхом проектування їх на екран. Теорія кіно Кінознавство (Теорія кіно) — це наука, що намагається теоретично пояснити та обґрунтувати твір кіномистецтва, тобто кінофільм. Кінознавство розглядає фільм як твірмистецтва, але й також як засіб масової інформації та товар. Відповідно до цього існують естетична, комунікативно та економічна теорії фільму. Окрім цього розрізняють два напрямки: з точки зору виробництва кінофільму (кіноіндустрія), або ж дослідження сприйняття фільму та його впливу на глядача. Не слід путати кінознавство з кінокритикою, попри те, що в них багато спільного, це дві різні наукові дисципліни. Короткометражне кіно Короткометражне кіно — розділ кіномистецтва, який вивчає мистецтво короткометражного фільму. Типова довжина короткометражного фільму 10-20 хвилин, звичайно не більше 40-50 хвилин. Спочатку весь ігровий кінематограф був короткометражним. Практично всі кінорежисери починали з короткого метра, тому що витрати на виробництво короткометражного фільму значно нижче, ніж у повнометражного. Багато фільмів стали класикою: «Ділові люди», «Пес Барбос і незвичайний крос», цикл короткометражних фільмів Резо Габріадзе. Нуар (кіно) Нуар Нуар — напрям у кінематографі (передовсім американському) 1940-х - початку 1950-х років, який відобразив атмосферу песимізму, недовіри, розчарування і цинізму, характерну для західного суспільства під час Другої світової війни і в перші роки холодної війни. Термін «чорний фільм» або «фільм нуар» був введений французькими критиками в 1946 році для позначення стилю, який придбав популярність в американському кіно в середині 40-х років. Для нього характерні кримінальний сюжет, похмура атмосфера цинічного фаталізму і песимізму, стирання межі між героєм і антигероєм, відносна реалістичність дії і темне освітлення сцен, як правило, нічних. Жінки, зазвичай, виступають як нечесні персонажі, яким не можна довіряти. З іншого боку, саме вони мотивують дії головних героїв чоловічої статі. Єдиної думки щодо природи фільму-нуар у кінознавців та істориків кіно не існує. Широкий огляд різних точок зору на це питання зроблений Джоном Белтоном у статті «Лицарі дороги фільмів-нуар» для журналу «Брайт Лайтс Філм» (англ. Bright Lights Film). Серед численних дослідників виділяються групи авторів, які бачать «нуар» в рамках уявлень про жанр; авторів, які визначають його через стилістичні, переважно образотворчі, особливості, і авторів, які намагаються визначити «фільм-нуар» принципово інакше. Нуар театр Стилі театру
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10181-valentyna-tereshkova-9919
Презентація на тему «Валентина Терешкова»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10181/9919-prezentaciya-na-temu-valentyna-tereshkova.pptx
files/9919-prezentaciya-na-temu-valentyna-tereshkova.pptx
Валентина Терешкова родилась 6 марта 1937 в деревне Большое Масленниково Ярославской области в крестьянской семье выходцев из Белоруссии. Отец — тракторист, мать — работница текстильной фабрики. Призванный в Красную армию в 1939 году, отец Валентины погиб на Советско-финской войне. В 1945 году девочка поступила в среднюю школу № 32 города Ярославль, семь классов которой окончила в 1953 году. Чтобы помочь семье, в 1954 году Валентина пошла работать на Ярославский шинный завод браслетчицей, одновременно поступив на учёбу в вечерние классы школы рабочей молодёжи. С 1959 года занималась парашютным спортом в Ярославском аэроклубе (выполнила 90 прыжков). Продолжив работу на текстильном комбинате «Красный Перекоп», с 1955 по 1960 годы Валентина прошла заочное обучение в техникуме лёгкой промышленности. ОАО Ярославский комбинат технических тканей «Кра́сный Переко́п» (до революции — Яросла́вская Больша́я мануфакту́ра, ЯБМ) После первых успешных полётов советских космонавтов у Сергея Королёва появилась идея запустить в космос женщину-космонавта. В начале 1962 года начался поиск претенденток по следующим критериям: парашютистка, возрастом до 30 лет, ростом до 170 сантиметров и весом до 70 килограммов. Из сотен кандидатур были выбраны пятеро: Жанна Ёркина, Татьяна Кузнецова, Валентина Пономарёва, Ирина Соловьёва и Валентина Терешкова. В отряд космонавтов Валентина Терешкова была зачислена 12 марта 1962 года и стала проходить обучение как слушатель-космонавт 2-го отряда. 29 ноября 1962 года она сдала выпускные экзамены по ОКП на «отлично». С 1 декабря 1962 года Терешкова — космонавт 1-го отряда 1-го отдела. С 16 июня 1963 года, то есть сразу после полёта, она стала инструктором-космонавтом 1-го отряда и была на этой должности до 14 марта 1966 года. Во время обучения она проходила тренировки на устойчивость организма к факторам космического полёта. Тренировки включали в себя термокамеру, где надо было находиться в лётном комбинезоне при температуре +70 °C и влажности 30 %, сурдокамеру — изолированное от звуков помещение, где каждая кандидатка должна была провести 10 суток. Тренировки в невесомости проходили на МиГ-15. При выполнении специальной фигуры высшего пилотажа — параболической горки — внутри самолёта устанавливалась невесомость на 40 секунд, и таких сеансов было 3—4 за полёт. Во время каждого сеанса надо было выполнить очередное задание: написать имя и фамилию, попробовать поесть, поговорить по рации. Особое внимание уделялось парашютной подготовке, так как космонавт перед самой посадкой катапультировался и приземлялся отдельно на парашюте. Поскольку всегда существовал риск приводнения спускаемого аппарата, проводились и тренировки по парашютным прыжкам в море, в технологическом, то есть не пригнанном по размеру, скафандре. Первоначально предполагался одновременный полёт двух женских экипажей, однако в марте 1963 года от этого плана отказались, и стала задача выбора одной из пяти кандидаток. При выборе Терешковой на роль первой женщины-космонавта, кроме успешного прохождения подготовки учитывались и политические моменты: Терешкова была из рабочих, тогда как, например, Пономарёва и Соловьёва — из служащих. Кроме того, отец Терешковой, Владимир, погиб во время Советско-финской войны, когда ей было два года. Уже после полёта, когда Терешкову спросили, чем Советский Союз может отблагодарить за её службу, она попросила найти место, где был убит отец. Свой космический полёт (первый в мире полёт женщины-космонавта) она совершила 16 июня 1963 года на космическом корабле Восток-6, он продолжался почти трое суток. Одновременно на орбите находился космический корабль Восток-5, пилотируемый космонавтом Валерием Быковским. На момент назначения Терешковой пилотом «Востока-6» она была на 10 лет младше, чем Гордон Купер, самый молодой из первого отряда американских астронавтов. В день первого полёта в космос она сказала родным, что уезжает на соревнования парашютистов, о полёте они узнали из новостей по радио. Через несколько дней после полета Валентине Терешковой предъявили протест в связи с нарушением режима в районе места посадки: она раздала местным жителям запасы продуктов из рациона космонавтов, а сама ела местную пищу. Была замужем за Андрияном Николаевым, свадьба состоялась 3 ноября 1963 года, среди гостей был сам Хрущёв. Вплоть до развода с Николаевым в 1982 году Терешкова носила двойную фамилию Николаева-Терешкова. Второй муж — Юлий Шапошников — умер в 1999 году. Валентина Терешкова и Андриан Николаев Валентина Терешкова с дочкой Леной Дети: 8 июня 1964 года родилась дочь Елена Андрияновна: первый ребёнок, и отец и мать которого были космонавтами. Интересные факты После выполнения космического полёта Терешкова поступила и окончила с отличием Военно-воздушную инженерную академию им. Н. Е. Жуковского, стала кандидатом технических наук, профессором, автором более 50 научных работ. 22 января 1969 года находилась в автомобиле, обстрелянном офицером Виктором Ильиным в ходе покушения на Брежнева. Не пострадала. Является единственной женщиной Земли, совершившей одиночный космический полёт. Все последующие женщины-космонавты летали в космос только в составе экипажей. После того как Терешкова увидела все континенты Земли из космоса, она стала мечтать о том, чтобы побывать в Австралии. Через много лет ей удалось осуществить свою мечту. Признание заслуг Её именем названы кратер на Луне и малая планета 1671 Chaika (позывной Терешковой во время полетов). Ей присвоен почётный титул «Величайшая женщина XX столетия». Её именем названа набережная в Евпатории. Её именем названы улицы в Иркутске, Клину, Королёве, Липецке, Мытищах, Новосибирске, Одессе, Оренбурге, Ярославле, Красноярске и других городах. Её именем названа площадь в Твери. Её именем названа школа № 32 города Ярославля, в которой она училась. Музей В. В. Терешковой «Космос» в нескольких километрах от её родной деревни. Существует 2 памятника Терешковой: на Аллее космонавтов в Москве и в Баевском районе Алтайского края, на территории которого она приземлилась. Планируется также установить памятник на родине Терешковой в Ярославле. В 1983 году была выпущена памятная монета с изображением В. Терешковой. Таким образом, Валентина Терешкова стала единственным советским гражданином, чей портрет был при жизни помещён на советскую монету. 7 апреля 2011 в г.Ярославле открыт Планетарий в честь первой женщины-космонавта В.Терешковой. Терешковой посвящены почтовые марки выпуска разных стран:
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10134-zasoby-urazhennya-bronetehniky-protyvnyka-20163
Презентація на тему «Засоби ураження бронетехніки противника»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10134/20163-prezentaciya-na-temu-zasoby-urazhennya-bronetehniky-protyvnyka.pptx
files/20163-prezentaciya-na-temu-zasoby-urazhennya-bronetehniky-protyvnyka.pptx
Засоби ураження бронетехніки противника До сучасних засобів ураження бронетехніки відносять: Засоби боротьби загального призначення – для знищення живої сили і техніки противника різних родів військ, а також можуть успішно використовуватись проти танків і танкових угрупувань. До них відносять ракетні війська, авіацію, танки і артилерію; Спеціальні протитанкові засоби – призначені для ураження танку прямою наводкою безпосередню по конкретному видимому танку. До них відносяться протитанкові керовані реактивні снаряди (ПТУРС), гранатомети, безвідкатні гармати, гранати, а також інженерні мінно-вибухові загородження. Засоби боротьби загального призначення Ядерна зброя Ядерні удари можуть наносити колосальні втрати як танкам, так і живій силі танкових військ. Однак при вирішенні задачі ураження танкових військ на полі бою доцільно розраховувати нанесення втрат екіпажам в танках або поза ними. Це дозволяє позбавляти боєздатності противника при більш економному використанні боєприпасів, швидше і при достатньо високій надійності ураження. Танки Танки, що знаходяться на озброєнні ЗСУ: Артилерія Авіація Спеціальні протитанкові засоби ПТУР Протитанкові гармати Протитанкові засоби піхоти Інженерні засоби До інженерних засобів боротьби з бронетехнікою відносять міни і загородження. Протитанкові міни мають декілька кілограм вибухової речовини в металічному або пластиковому корпусі з детонатором нажимної дії. Найбільш широко розповсюджені протигусенічні і антикліренсні міни. Перші вибухають під нажимом гусениці танка, інші мають штир, яких під нажимом корпусу нахиляється і підриває міну. Міни встановлюються полями, які можуть бути керованими і некерованими.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10137-edgar-dega-12045
Презентація на тему «Едгар Дега»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10137/12045-prezentaciya-na-temu-edgar-dega-skachaty.pptx
files/12045-prezentaciya-na-temu-edgar-dega-skachaty.pptx
1834-1917 Едгар Дега  Мене називають живописцем танцівниць, але вони завжди були для мене лише приводом, щоб зобразити чудові тканини і схопити рух. Едгар Дега У 20 років Дега поступає учнем у майстерню відомого у свій час художника Ламота, що був в свою чергу учнем великого Енгра. В знайомої сім'ї Дега траплялося бачити Енгра, і він надовго зберіг у пам'яті його образ, і на все життя зберіг любов до энгровской співучої лінії і ясній формі. Дега любив також інших великих художників – Н. Пуссена, Г. Гольбейна - і копіював у Луврі їх роботи з такою ретельністю і майстерністю, що важко було відрізнити копію від оригіналу. Едгар вивчав творіння великих майстрів живопису в Луврі, кілька разів відвідував Італію, де мав можливість знайомитися з шедеврами майстрів Італійського Відродження. Особливий інтерес у живописця викликали такі старі італійські майстри як Мантенья, Белліні, Гірландайо і Джотто. У цей період кумирами для нього стають Андреа Мантенья і Паоло живопис яких вразила молодого художника. Для його ранніх робіт характерні різкий і точний малюнок, зорка спостережливість, поєднуються з благородно-стриманою манерою письма, то з жорсткою реалістичною правдивістю виконання. Едгар Дега народився 19 липня 1834 року в Парижі Французький художник, один з найбільших представників імпресіонізму. У багатьох своїх творах він показує нам героїв, особи людей, їх пози, руху, красу людини. В його роботах щось красиве пов'язано з чимось фантастичним... Бажання малювати почало проявлятися у Дега вже в дитинстві. Втім, батько йому пророкував кар'єру юриста, однак у Едгара не було бажання і здібностей до юриспруденції, а забезпеченість сім'ї дозволяла йому займатися живописом, не особливо піклуючись про їжу. Не потребуючи гостро в грошах, Дега міг собі дозволити не продавати свої роботи і працювати над ними знову і знову, прагнучи до досконалості. Дега був явним перфекціоністом, що доходить у своїй пристрасті до ідеальної гармонії до втрати відчуття реальності. Вже на початку свого довгого творчого шляху Дега був художником, у якого, як жартували, лише відібравши картину, можна було припинити роботу над нею . На цій картині Дега показав художника Марселена Дебутен і актрису Елен Андре, сидячи за столиком в кафе. Є склянку абсенту перед нею. Її погляд похмурий. На передньому плані можна побачити, доставка преси, і чашку з матчів. Також присутній автограф Дега уздовж краю газети. Зараз ця картина знаходиться в музей Орсе в Парижі. «Абсент» «Родина Беллеллі» Перше, що приваблює наш погляд - дивна фігура Лаури Беллеллі, одягнена в чорний траурний наряд. Дівчатка Джулія і Джованна знаходяться поруч з матір'ю. Старший Джованна стоїть штиль. Вона дуже серйозна. Молодша дівчинка Юля сідає на стілець. Дега працював на цій картині майже 10 років. « Блакитні танцівниці» Цей твір було створено у 1880 році, коли Дега погано бачив. Тому лінії на картині не чіткі. Він часто зображував артистів балету. На картині видно концентрацію і втома на їхніх обличчях. Зараз ця картина знаходиться в Державний музей образотворчих мистецтв ім. Пушкіна в Москві. "Іноді люди називають мене художником балерин” - казав Дега. Ми бачимо, танцювальний клас. В центрі зображення порожньої фігури танцівниць в лівому верхньому кутку. Праворуч ми бачимо двох молодих танцюристів, чекаючи своєї черги і матір одного з них. «Репетиція» Дега часто бував в Італії. Більшість його картин зроблені тут. “Сімейство Беллеллі”, “Блакитні танцівниці” основні шедеври, створені під час його перебування в цій прекрасній країні. Головний герой Людовик Лепік, художник, любитель собак і близький друг Дега. Майстер показав його, з його двома дочками і гончака. Вони перетинають Площа згоди в Парижі. Це ескіз портрета та міста одночасно. Ця картина була привезена в Росію після Другої Світової Війни. “Майдан Згоди” Дега малював цю картину під час його поїздки до родичів у Новому Орлеані. Це замальовка з повсякденного життя. На передньому плані ми бачимо Дега " дядько " Мішель " Мусон - брокер бавовняної біржі. Брат Дега Рене де Га сидить на стільці і читає газету. “Контора з торгівлі бавовни”
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1010-chocolate-discovery-5503
Презентація на тему «Chocolate discovery»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1010/5503-prezentaciya-na-temu-chocolate-discovery.ppt
files/5503-prezentaciya-na-temu-chocolate-discovery.ppt
Chocolate discovery By Mazur Dasha Maya Civilization is the cradle of chocolate Opening cocoa is associated with Maya tribes who lived in South America since about 900 years BC. "Food of Gods" Chocolate and trade Maya were paying taxes of Aztecs by giving them cocoa beans. Chocolate quickly gained a leading position in the economy of the Aztecs. Money grow on trees Cocoa beans were valued by Aztecs so high that they were used as money. Food and clothes could be paid by cocoa beans. So, from the point of view of the Aztecs, money really grew on trees! A small but healing grain Maya and Aztecs drank cocoa not only because of its taste and flavor , but also in medicinal purposes. Cocoa used to reduce fever, treatment of seizures and skin rashes. Columbus discovered cocoa When Columbus and his crew landed on the shore, the Aztecs met them with gifts - fruit of the cocoa. During the welcoming ceremony a few grains fell into the water, and people rushed to collect them, as if it was about the most priceless treasure in the world. The conquistador of chocolate Chocolate conquers Spain Only when Cortes returned to Spain in 1528, the royal couple became interested in cocoa. Unlike Columbus, Cortes brought not only the beans but also recipes for chocolate drink. For decades cocoa was a spanish secret, but eventually drink recipe quickly spread across Europe. France Cocoa appeared in France thanks to the wedding of King Louis 13 and the Spanish princess Anne of Austria.  The UK and America Soon chocolate appeared in the UK. Cocoa was the privilege of upper classes, only men had the opportunity to visit shops with chocolate.   It was only 1712, when the chocolate has reached the shores of America. Chocolate nowadays After Technical Revolution we have the possibility to enjoy chocolate made by new recipes.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10175-leonardo-da-vinchi-17570
Презентація на тему «Леонардо да Вінчі» (варіант 28)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10175/17570-prezentaciya-na-temu-leonardo-da-vinchi-prezentaciya-20.pptx
files/17570-prezentaciya-na-temu-leonardo-da-vinchi-prezentaciya-20.pptx
Леонардо да Вінчі – художник і винахідник. Виконала учениця 8 – А класу Бабенко Єлизавета Дитинство: Леонардо з дитинства цікавився науками, до того ж виявляв однаковий інтерес як до математики, так і до музики, поезії, живопису. Єдине, що йому не давалось - це латина. З нею Леонардо «боровся» все життя, бо більшість наукових книг було написано саме на латині. Батько був задоволений, що його син настільки талановитий, але часто «наукові експерименти» Леонардо були небезпечними для оточуючих. Так, захопившись хімією, якось він змішав якісь компоненти і отримав бридку суміш, отруйний запах котрої примусив домашніх в паніці втікати з дому і не повертатись туди протягом кількох днів. А маленький дослідник був у захваті від настільки вражаючого результату. Цікаві факти з життя: Усі записи в щоденниках Леонардо зроблені у дзеркальному відбитку. Багато хто вважає, що в такий спосіб він хотів приховати свої дослідження. Можливо й так. За іншою версією, дзеркальний почерк був його індивідуальною особливістю (існують відомості, що йому було простіше писати саме таким чином); існує навіть поняття «почерк Леонардо». Леонардо першим пояснив, чому небо синє. У книзі «Про живопис» він писав: «Синява неба досягається завдяки товщі освітлених часток повітря, що розташоване між Землею та чорнотою угорі». Він був вегетаріанцем. Йому належать слова: «Якщо людина прагне доволі, чому вона птахів і звірів тримає у клітках?.. Людина воістину цар звірів, адже вона жорстоко винищує їх. Ми живемо, умертвляючи інших. Ми ходячі цвинтарі! Ще в ранньому віці я відмовився від м'яса». Леонардо да Вінчі – видатний художник. Картина “Мадонна з квіткою“ 1478р. Да Вінчі поміщає Мадонну з Немовлям в напівтемній кімнаті, де єдиним джерелом світла є розташоване в глибині подвійне вікно. Його зеленувате світло не може розсіяти темряву , але в той же самий час є достатнім, щоб висвітити фігуру Мадонни і юного Христа. Основну «роботу» здійснює світло, що ллється зліва зверху. Завдяки йому майстру вдається оживити картину грою світлотіні і виліпити обсяг двох фігур. Картина “Дженевра Бенчі” 1474-1476 Дженевра де Бенчі, сестра астронома і товариша Леонардо, вийшла заміж у 17 років. Її портрет, написаний із цієї нагоди. Ялівцева гілка на задньому плані символізує невинність нареченої. "Джинепро" по-італійськи означає "ялівець", що співзвучно з її іменем. На звороті портрета зображена емблема, на якій гілка ялівцю в обрамленні лаврової і пальмової гілок перевита стрічкою з латинським висловом: «Virtutem forma decorat» («Краса - прикраса чесноти»). Картина “Благовіщення” 1475 р. «Благовіщення» - перший живописний твір, який приписується Леонардо. Картина написана для різниці монастиря Сан-Бартоломео, який перебував за воротами Сан-Фредьяно до південно-захід від центру Флоренції, в містечку Монте-Оливето. В позах Гавриїла та Марії видно вплив Верроккьо і близької йому Боттічеллі. Рука Леонардо відчувається у майстерному змалюванні пейзажу і особливо в передачі обумовлених каноном переживань тільки на обличчях героїв, без ефектних жестів і зайвого пафосу. Раптово з'явився ангел і зупинив читання Марії. На її обличчі збентеження і смирення, на обличчі ангела - свідомість значущості моменту. В лівій руці він тримає лілію, символ Флоренції. Очевидна характерна для Леонардо тяга до природного ходу речей. Картина “Мадонна Літта” 1490 р. Зазначимо емоційну позу Марії, вираження ніжності і задоволення від споглядання її немовля, звернувши одночасно погляд у бік глядача. Зображення ґрунтується на традиційному мотиві Madonna del latte (Годувальниця). Краса, втілена в ніжних формах юних Мадонн і пухленьких тілах немовлят, представляє для Леонардо не просто образотворчий мотив,- це роздуми майстра про образ матері, про її глибокої любові до сина, перекладене на мову живопису. Картина “Мона Ліза” 1506 р. Про Мону Лізу відомо дуже мало, крім кількох незначних фактів, і тому важко відповісти на дуже важливе питання, що часто задається, і обговорюється: була вона просто гарною моделлю для Леонардо або ж вона була його музою і навіть любов'ю, у що багато хто хотіли б вірити. Є деякі факти, що підтверджують правильність останнього припущення, і це, можливо, пояснює особливу чарівність картини. Але яка б не була правда, якою чудовою, повинно бути, вона була особистістю, якщо зуміла викликати все найкраще в цьому гіганті Ренесансу! Вона допомогла цьому генію залишити нащадкам унікальний шедевр, надихаючий тисячі і тисячі людей протягом століть. Винаходи Леонардо да Вінчі. Пристрій для стрибків з великої висоти Найперший вертоліт Крило, яке, за розрахунками Леонардо, при швидкому натисканні на важіль могло помахом підняти з землі свою важку підставку. Перший водолазний костюм. Висновок До Леонардо да Вінчі, може більш, ніж до всіх інших діячів Відродження, підходить поняття universale. Цей незвичайний чоловік все знав і все вмів - все, що знав і вмів його час; крім того, він передбачав багато що, про що в його час ще навіть і не думали. Так, він обдумував конструкцію літального апарату і, як можна судити по його малюнках, дійшов ідеї гелікоптера. Леонардо був живописцем, скульптором, архітектором, письменником, музикантом, теоретиком мистецтва, військовим інженером, винахідником, математиком, анатомом і фізіологом ботаніком. Легше перерахувати ким він не був. Причому в наукових заняттях він залишався художником, так само як в мистецтві залишався мислителем і ученим.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10143-konstytuciya-ukrayiny-rozdil-ii-1995
Презентація на тему «Конституція України - Розділ II»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10143/1995-prezentacya-na-temu-konstitucya-ukrayini-rozdl-ii.pptx
files/1995-prezentacya-na-temu-konstitucya-ukrayini-rozdl-ii.pptx
Презентація на тему : «Конституція України - Розділ II» Учениці 10-А класу Мельник Анастасії Права, свободи та обов'язки людини і громадянина  Стаття 21. Усі люди є вільні і  рівні  у  своїй  гідності  та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.  Стаття 22. Права і свободи людини і  громадянина,  закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.  Конституційні права і свободи гарантуються і не  можуть  бути скасовані.  При прийнятті нових  законів  або  внесенні  змін  до  чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав  і свобод.  Стаття 23. Кожна людина має право на вільний  розвиток  своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і  свободи  інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.  Стаття  24.  Громадяни  мають  рівні  конституційні  права  і свободи та є рівними перед законом.  Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси,  кольору шкіри,  політичних,  релігійних  та  інших   переконань,    статі, етнічного  та  соціального  походження,  майнового  стану,   місця проживання, за мовними або іншими ознаками.  Рівність  прав  жінки  і  чоловіка  забезпечується:  наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у  громадсько-політичній  і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці  та винагороді за неї;  спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок,  встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства,  включаючи  надання  оплачуваних  відпусток  та інших пільг вагітним жінкам і матерям.  Стаття 25.  Громадянин  України  не  може  бути   позбавлений громадянства і права змінити громадянство.  Громадянин України не може бути вигнаний за межі України  або виданий іншій державі.  Україна гарантує піклування та захист своїм  громадянам,  які перебувають за її межами.  Стаття 26. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими  правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки,  як  і  громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією,  законами  чи міжнародними договорами України.  Іноземцям  та  особам  без  громадянства  може  бути   надано притулок у порядку, встановленому законом.  Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.  Ніхто не може бути  свавільно  позбавлений  життя.  Обов'язок держави - захищати життя людини.  Кожен має право захищати  своє  життя  і  здоров'я,  життя  і здоров'я інших людей від протиправних посягань.  Стаття 28.  Кожен має право на повагу до його гідності.  Ніхто  не  може  бути   підданий    катуванню,    жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність,  поводженню  чи покаранню.  Жодна людина без  її  вільної  згоди  не  може  бути  піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.  Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого. Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку. Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо. Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну. Стаття 34. Кожному гарантується  право  на  свободу  думки  і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.  Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати  і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на  свій вибір.  Здійснення цих прав може бути обмежене  законом  в  інтересах національної безпеки, територіальної цілісності  або  громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для  охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав  інших   людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної  конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.  Стаття  35.  Кожен  має  право  на  свободу   світогляду    і віросповідання. Це  право  включає  свободу  сповідувати  будь-яку релігію  або  не  сповідувати  ніякої,  безперешкодно  відправляти одноособово чи колективно релігійні  культи  і  ритуальні  обряди, вести релігійну діяльність.  Здійснення цього права може  бути  обмежене  законом  лише  в інтересах охорони громадського  порядку,  здоров'я  і  моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.  Церква і релігійні організації  в  Україні  відокремлені  від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути  визнана державою як обов'язкова.  Ніхто не може бути  увільнений  від  своїх  обов'язків  перед державою  або  відмовитися  від  виконання  законів  за   мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням  громадянина,  виконання  цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.  Стаття 36. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України. Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Усі об'єднання громадян рівні перед законом. Стаття 37. Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються. Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях. Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку. Стаття 38. Громадяни мають право брати  участь  в  управлінні державними справами, у всеукраїнському та  місцевих  референдумах, вільно обирати і бути  обраними  до  органів  державної  влади  та органів місцевого самоврядування. (  Офіційне  тлумачення  положення частини першої статті 38 див. в  Рішенні  Конституційного  Суду  N  7-рп/99    від 06.07.99 )  Громадяни користуються рівним  правом  доступу  до  державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.  Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і  демонстрації,  про  проведення яких завчасно  сповіщаються  органи  виконавчої  влади  чи  органи місцевого самоврядування. {  Офіційне  тлумачення  положення частини першої статті 39 див. в Рішенні  Конституційного  Суду  N  4-рп/2001   від 19.04.2001 }  Обмеження щодо реалізації цього  права  може  встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку -  з  метою  запобігання  заворушенням  чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.  Стаття  40.  Усі  мають  право  направляти  індивідуальні  чи колективні письмові звернення або особисто звертатися  до  органів державної влади, органів місцевого самоврядування та  посадових  і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення  і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.  Стаття  41.  Кожен  має  право  володіти,  користуватися    і розпоряджатися    своєю    власністю,    результатами        своєї інтелектуальної, творчої діяльності.  Право приватної власності набувається в порядку,  визначеному законом.  Громадяни для задоволення своїх потреб  можуть  користуватися об'єктами права державної та комунальної власності  відповідно  до закону.  Ніхто  не  може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.  Примусове відчуження об'єктів права приватної власності  може бути  застосоване   лише   як   виняток   з   мотивів   суспільної необхідності, на підставі і в порядку,  встановлених  законом,  та за  умови  попереднього  і  повного  відшкодування  їх   вартості. Примусове   відчуження   таких   об'єктів   з   наступним   повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного  чи надзвичайного стану.  Конфіскація майна може бути застосована виключно за  рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.  Використання  власності  не  може  завдавати  шкоди   правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства,  погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.  Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність,  яка не заборонена законом.  Підприємницька діяльність депутатів,  посадових  і  службових осіб органів державної влади та органів  місцевого  самоврядування обмежується законом.  Держава  забезпечує  захист  конкуренції  у   підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем  на ринку,  неправомірне  обмеження  конкуренції  та    недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.  Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та  усіх  видів  послуг  і  робіт,  сприяє діяльності громадських організацій споживачів.  Стаття 43. Кожен має право на працю,  що  включає  можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або  на  яку вільно погоджується.  Держава створює  умови  для  повного  здійснення  грома-дянами права на працю, гарантує рівні можливості  у  виборі  професії  та роду    трудової     діяльності,        реалізовує        програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.  Використання примусової праці  забороняється.  Не  вважається примусовою  працею  військова  або  альтернативна    (невійськова) служба, а також  робота  чи  служба,  яка  виконується  особою  за вироком чи іншим рішенням  суду  або  відповідно  до  законів  про воєнний і про надзвичайний стан.  Кожен має право на належні, безпечні і здорові  умови  праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.  Використання праці жінок і неповнолітніх на  небезпечних  для їхнього здоров'я роботах забороняється.  Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.  Право на своєчасне одержання винагороди за працю  захищається законом.  Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для  захисту своїх економічних і соціальних інтересів.  Порядок здійснення права на страйк встановлюється  законом  з урахуванням  необхідності  забезпечення   національної    безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей.  Ніхто не може бути примушений до участі  або  до  неучасті  у страйку.  Заборона страйку можлива лише на підставі закону.  Стаття 45. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.  Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням  скороченого робочого  дня  щодо  окремих  професій  і  виробництв,  скороченої тривалості роботи у нічний час.       Максимальна тривалість робочого часу,  мінімальна  тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та  святкові дні, а  також  інші  умови  здійснення  цього  права  визначаються  законом.  Стаття 46. Громадяни мають право  на  соціальний  захист,  що включає право на забезпечення їх  у  разі  повної,  часткової  або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника,  безробіття з незалежних від них обставин, а  також  у  старості  та  в  інших випадках, передбачених законом.  Це  право   гарантується    загальнообов'язковим    державним соціальним страхуванням за  рахунок  страхових  внесків  громадян, підприємств, установ і організацій, а  також  бюджетних  та  інших джерел  соціального  забезпечення;  створенням  мережі  державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.  Пенсії,  інші  види  соціальних  виплат  та  допомоги,  що  є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя,  не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  Стаття 47. Кожен має право на житло. Держава  створює  умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло,  придбати його у власність або взяти в оренду.  Громадянам,  які  потребують  соціального   захисту,    житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.  Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше  як  на підставі закону за рішенням суду.  Стаття 48. Кожен має право на достатній життєвий  рівень  для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.  Стаття 49. Кожен  має  право  на  охорону  здоров'я,  медичну допомогу та медичне страхування.  Охорона  здоров'я  забезпечується  державним    фінансуванням відповідних    соціально-економічних,    медико-санітарних       і оздоровчо-профілактичних програм.  Держава створює умови для ефективного і доступного  для  всіх громадян  медичного  обслуговування.  У  державних  і  комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога  надається  безоплатно; існуюча мережа таких закладів  не  може  бути  скорочена.  Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. {  Офіційне  тлумачення положення частини третьої статті 49 див. в Рішенні  Конституційного  Суду  N  10-рп/2002   від 29.05.2002 }  Держава  дбає  про  розвиток  фізичної  культури  і   спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.  Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя  і  здоров'я довкілля та  на  відшкодування  завданої  порушенням  цього  права шкоди.  Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким  не  може  бути засекречена.  Стаття   51.  Шлюб  ґрунтується  на  вільній  згоді  жінки  і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки   зобов'язані   утримувати  дітей  до  їх  повноліття. Повнолітні  діти  зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.  Сім'я,  дитинство,  материнство  і  батьківство  охороняються державою.  Стаття  52.  Діти  рівні  у  своїх  правах   незалежно    вїх походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.  Будь-яке  насильство  над  дитиною   та    її    експлуатація переслідуються за законом.  Утримання  та  виховання  дітей-сиріт  і  дітей,  позбавлених батьківського  піклування,  покладається  на   державу.    Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.  Стаття 53.  Кожен має право на освіту.  Повна загальна середня освіта є обов'язковою.  Держава забезпечує доступність  і  безоплатність  дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої  освіти  в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток  дошкільної, повної загальної середньої,  позашкільної,   професійно-технічної, вищої і  післядипломної  освіти,  різних  форм  навчання;  надання державних стипендій та пільг учням і студентам. {  Офіційне  тлумачення  положень частини третьої статті 53 див. в Рішенні  Конституційного  Суду  N  5-рп/2004  від 04.03.2004 }  Громадяни  мають  право  безоплатно  здобути  вищу  освіту  в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.  Громадянам, які належать до національних  меншин,  відповідно до закону гарантується  право  на  навчання  рідною  мовою  чи  на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.  Стаття 54. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством. Культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами. Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. { Офіційне тлумачення частини другої статті 55 див. в Рішенні Конституційного Суду N 6-зп від 25.11.97 } Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. { Офіційне тлумачення статті 55 див. в Рішенні Конституційного Суду N 9-зп від 25.12.97 } Стаття 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. { Офіційне тлумачення чистини першої статті 58 див. в Рішенні Конституційного Суду N 1-рп/99 від 09.02.99 } Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. { Офіційне тлумачення статті 58 див. в Рішеннях Конституційного Суду N 1-зп від 13.05.97, N 6-рп/2000 від 19.04.2000 } Стаття 59. Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. { Офіційне тлумачення положення частини першої статті 59 "кожен має право на правову допомогу" див. в Рішенні Конституційного Суду N 23-рп/2009 від 30.09.2009 } Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. { Офіційне тлумачення положення частини другої статті 59 "для ... надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура" див. в Рішенні Конституційного Суду N 23-рп/2009 від 30.09.2009 } { Офіційне тлумачення статті 59 див. в Рішенні Конституційного Суду N 13-рп/2000 від 16.11.00 } Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. Стаття 61. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особитлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням. Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду. Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.{ Офіційне тлумачення статті 64 див. в Рішенні Конституційного Суду N 9-зп від 25.12.97 } Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Стаття 66. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Стаття 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Дякую за увагу! 
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10158-milton-fridman-17411
Презентація на тему «Мілтон Фрідман»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10158/17411-prezentaciya-na-temu-milton-fridman.pptx
files/17411-prezentaciya-na-temu-milton-fridman.pptx
Мілтон Фрідман. Коротка біографія та досягнення. Підготувала учениця 11-А класу Андреєнкова Наталія Мі́лтон Фрі́дман (англ. Milton Friedman; * 31 липня 1912, Нью-Йорк — † 16 листопада 2006) — американський економіст, відомий своїми роботами з макроекономіки, мікроекономіки, економічної історії, статистики та своєю позицією захисту вільного капіталізму. У 1976 році він став лауреатом премії пам'яті Альфреда Нобеля за досягнення у дослідженні споживчого аналізу, розробці грошово-кредитної теорії та демонстрації складності стабілізаційної політики. Був президентом Американської економічної асоціації з 1967 року. Дитинство Народився 31 липня 1912 року в Брукліні, Нью-Йорк. Він був четвертою дитиною і єдиним сином у бідній родині єврейських емігрантів зі Східної Європи Джено Саул та Сари Етель Фрідман, вихідців з містечка Береґсас, Угорщина (нині — містечко Берегове в Закарпатській області, Україна).  Коли Мілтону виповнилося 15 років і він вчився в останньому класі середньої школи, батько помер, і клопіт забезпечувати його родину поліг на плечі матері та старших сестер. Освіта Ще в школі Фрідман мав глибокий інтерес до математики. У 1928 році він вступив до Ратджерського університету(штат Нью-Джерсі) із правом одержання стипендії і по його закінченні здобув ступінь бакалавра економіки та математики. Інтерес до економічної теорії розбудили в ньому викладачі університету А. Ф. Берні, майбутній директор Федеральної резервної системи США, і Г. Джонс. Після серйозних вагань Фрідман обрав Чиказький університет і з цього часу цілком присвятив себе заняттям в області економічної теорії. Трудова діяльність Улітку 1935 року Фрідман взяв участь у масштабному проекті емпіричного дослідження споживчого бюджету, проведеного Національним комітетом із природних ресурсів у Вашингтоні (округ Колумбія). Наприкінці 1937 року він перейшов на роботу до Національноого бюро економічних досліджень (NBER) у Нью-Йорку, де під керівництвом іншого майбутнього Нобелівського лауреата, Саймона Кузнеця, зайнявся дослідженням структури доходів від приватної практики. Результати цієї роботи втілилися в їхній спільній праці «Доходи від незалежної приватної практики» («Income from Independent Professional Practice», 1940) У 1945—1946 році Фрідман викладав у Мінесотському університеті. У тожу ж 1946  році він повертається до Чиказького університету на посаду асистента-професора економіки. У 1962 році він став професором економіки Чиказького університету, в якому працював до свого офіційного відходу у відставку 1977 року. Трудова діяльність У 1947 році Фрідман брав участь в організованій Фрідріхом фон Гайєком зустрічі в містечку Мон-Пелерин (Швейцарія), на якій зібралися представники ліберальної школи політичної економії, журналісти та політики з усього світу. Створене на цій зустрічі товариство «Мон-Пелерин» мало на меті поширення основних принципів вільного ринку і вільних інститутів. Фрідман був президентом цього товариство в 1970—1972 роках. 1950 року Фрідман перебував у Парижі як консультант уряду Сполучених Штатів у справі реалізації плану Маршалла, яким передбалося відновлення зруйнованою війною економіки країн Західної Європи. Він одним із перших економістів виступив активним прихильником запровадження системи гнучких валютних курсів («курсів, які плавають»). У нарисі «Доводи на користь гнучких валютних курсів» («The Case for Flexible Exchange Rates») Фрідман пророкував, що на введені Бретон-Вудською угодою в 1944 році задля забезпечення стійкості міжнародних валютних відносин фіксовані валютні курси в кінцевому рахунку чекає провал. Це передбачення Фрідмана, як і його пророкування неминучості ліквідації системи золотого стандарту, фактично здійснилося в 70-і роки. Досягнення -У 1951 році нагороджений медаллю Джона Бейтса Кларка. -У 1971 отримав премію імені Джона Комонса. Книги та статті для широкої аудиторії -«Дах чи стеля?», разом з Джорджем Стіглером (1946) -«Капіталізм та свобода», (1962) -«Соціальна Безпека: Загальна чи Вибіркова?», разом із Вілбуром Коеном (1972) -«Свобода вибору: власний підхід», разом із Роуз Фрідман. (1980) Дякую за увагу
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10177-dzhon-fycdzherald-kennedy-15696
Презентація на тему «Джон Фицджеральд Кеннеди» (варіант 2)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10177/15696-prezentaciya-na-temu-dzhon-fycdzherald-kennedy-skachaty.ppt
files/15696-prezentaciya-na-temu-dzhon-fycdzherald-kennedy-skachaty.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10180-nezvychajni-skulptury-17810
Презентація на тему «Незвичайні скульптури»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10180/17810-prezentaciya-na-temu-nezvychayni-skulptury.ppt
files/17810-prezentaciya-na-temu-nezvychayni-skulptury.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10146-my-lyubymo-ukrayinu-6957
Презентація на тему «Ми любимо Україну!»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10146/6957-prezentaciya-na-temu-my-lyubymo-ukrayinu.pptx
files/6957-prezentaciya-na-temu-my-lyubymo-ukrayinu.pptx
Ми любимо україну! Найбільша гірська система в Україні – Українські Карпати, які є частиною східних Карпат. Підносяться вони на заході, у межах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, і простягаються смугою завдовжки понад 270 км і завширшки 100-110 км. Українські Карпати – середньовисокі гори, їхня пересічна висота 1000 м. Найвища гора України – Говерла в Українських Карпатах в Полонино-Чорногорському масиві, в межах Закарпатської області; її висота 2061 м над рівнем моря. Найбільше плоскогір'я в Україні знаходиться в Карпатах на висоті 1758 м над рівнем моря. Це пласка вершина гори Паляниця у їхній східній частині – Чивчинських горах. Найбільшою низовиною є Українське Полісся, що займає крайню північно-західну та північну території України і є складовою частиною великої Поліської низовини, яка на півночі поєднується з Білоруським Поліссям. На Заході Українське Полісся складається з найбільш заболоченої його частини – Волинського та Рівненського Полісся. Висоти даного регіону не перевищують 150-200 м. Найбільшим морем, що омиває Україну, є Чорне море, яке має площу близько 420 тис. кв. км. Північна частина моря, яка омиває береги України, внаслідок невеликих глибин (80-120 м) та отримання у літній період теплих річкових вод краще прогрівається, а тому північне узбережжя моря найбільш заселене. У Чорне море впадають ріки Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг. Найбільша затока поблизу берегів України – Таганрозька. Довжина її 150 км, ширина біля входу 31 км, пересічна глибина 5 м. Найбільшим островом, що належить Україні, є Джарилгач – острів у Каркінітській затоці Чорного моря. Довжина його близько 40 км. Він складений із піщаних порід; входить до складу Херсонської області. Найвіддаленішою географічною точкою території України є острів Зміїний, або Фідонісі, який знаходиться у північно-західній частині Чорного моря, за 37 км від Кілійського гирла Дунаю. Його площа – 1,5 кв. км; належить до Одеської області. Найбільший півострів в Україні – Кримський, площею 25,5 тис. кв. км. Омивається Чорним та Азовським морями. На півночі сполучається з материком Перекопським перешийком. Більша (рівнинна) частина півострова зайнята Причорноморською низовиною, на півдні підносяться Кримські гори. Найбільша коса, тобто вузька намивна смуга суходолу, одним кінцем сполучена з материком, – Арабатська стрілка довжиною 115 км. Найбільшою річкою України є Дніпро. Із загальної довжини 2201 км на Україну припадає 981 км. Це третя за довжиною і площею басейну річка Європи (після Волги і Дунаю). Бере початок з болота Аксенінський Мох на південних схилах Валдайської височини, впадає у Дніпровський лиман Чорного моря. Її басейн займає 65% площі України. Найбільшим озером в Україні є Ялпуг (Ялпух) у заплаві Дунаю, в Одеській області. Довжина його 39 км, ширина до 5 км, пересічна глибина 2 м, а площа 149 кв. км. Живиться озеро переважно за рахунок паводкових вод Дунаю та річок Ялпуг і Карасулак. Найглибшим озером в Україні є Свитязь в басейні Бугу. Це одне з Шацьких озер на Волині. Довжина його 9,3 км, ширина – 8,0 км, площа – 24,2 кв. км, а максимальна глибина – 58,4 м. Найбільша штучна водойма, тобто водосховище, якщо йдеться про площу водного дзеркала, – Кременчуцьке, у середній течії Дніпра 2252 кв. км. Довжина 149 км, ширина – до 28 км, об’єм води – 13,5 куб. км. Найбільший водоспад в Україні – Учансу. Вода падає майже прямовисно з виступу Головного пасма Кримських гір з висоти 98,5 м, навесні стік значно збільшується, а влітку водоспад майже пересихає. Навколо Учансу – заповідний ліс з кримської сосни, вічнозелених чагарників. Найдовша печера в Україні – Оптимістична, що знаходиться в гіпсах Поділля (Тернопільська область). В ній розвідано і закартографовано 175 км ходів на глибині 20 м. Це одна з найдовших печер у світі. Поруч, теж в Тернопільській області, розташована друга за довжиною печера Озерна, довжина її лабіринту 114 км. Найдавніший землетрус на території сучасної України, про який збереглися дані, датований 63 роком до н.е. і дістав назву Пантікапейського. "В той час, як Мітридат справляв на Боспорі свято Церери, раптом стався такий сильний землетрус, що, кажуть, за ним почалися страшні зруйнування міст і полів", – свідчить давнє джерело. За даними розкопок можна припустити одночасні характерні пошкодження кам'яних будівель в таких населених пунктах: Пантікапей (на території сучасної Керчі), Німфей, Кітей, Пормфій. Перші законодавчі акти про охорону природних багатств на території України були видані за часів Київської Русі. Так, "Руська правда" – збірник норм права Ярослава Мудрого – встановила відповідальність за незаконний відстріл бобрів, деяких рідкісних видів птахів. Вже в той час на території Київської Русі, зокрема у Володимир-Волинському князівстві, створювалися свого роду заповідні угіддя, насамперед у лісових масивах, де регламентувалися полювання та деякі інші види природокористування Ця чи не найдавніша гора розташована поблизу села Дністрово-Кам'янка на Дніпропетровщині. Вона має цікаву властивість – створювати шум у безвітряну погоду. Про гору-барометр місцеві мешканці знають: коли гора "шумить" – чекай зміни погоди. І вони ще ніколи не помилялись. Секрет того явища в тому, що узвишшя розташоване в районі повітряної течії, або простіше – на протязі. Цю особливість природи використовували спостережливі предки, вибираючи місця для будівництва вітряків. Досі в народі розповідають про чудо-млин, який колись стояв неподалік і безупинно крутився навіть у найспокійнішу погоду. Співучі піски… Подібне явище спостерігається в багатьох районах світу. Схоже існує і в Україні, поблизу Нікополя, на косі біля річки Лапінки, на одному з рукавів Дніпра. "Спів" цих, мабуть, найдивніших пісків чути після дощу, коли верхній шар злипається і утворює крихку кірку. Крокуючи нею, можна почути звуки, подібні до свисту повітря, випущеного з автомобільної камери. На звання найдавнішої річки може "претендувати" річка Сліпа Турія, що на Волині. Вона майже ніде не згадується, а "Словник гідронімів Української СРСР" інформує, що це річка, яка "нікуди не впадає", і подає її "прописку" – басейн Прип'яті. Свій початок річка бере від джерела у Щетининських та Чарчинських болотах, має своє русло і течію, місцями сягає 20 м завширшки, а потім через кілька кілометрів зникає. Не зумівши дістатися до Турії, Прип'яті або Стиру, Сліпа Турія залишається водяним апендиксом на рівнинних болотах. Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області. Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В. Сосюра
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10145-reklama-13822
Презентація на тему «Реклама» (варіант 3)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10145/13822-prezentaciya-na-temu-reklama-zavantazhyty.pptx
files/13822-prezentaciya-na-temu-reklama-zavantazhyty.pptx
Реклама Реклама - оповіщення різними способами для створення широкої популярності чого-небудь з метою залучення споживачів, глядачів і т. п. Реклама - це вже невід'ємна частина нашого життя. Суспільна потреба в рекламі з'являється там, де споживач має вибір, вільний робити його. Реклама розвивається тим інтенсивніше, чим ширше стає вибір товарів і послуг. Відсутність нормальних ринкових відносин, зрозуміло, ставить під сумнів необхідність реклами. Зараз її можна побачити і почути всюди: по телебаченню, радіо, у пресі, а так само через зовнішні засоби масової комунікації. Наприклад, реклама в США грає життєво важливу роль як стимулятор економічного зростання. Її можна вважати так само розважальною стороною американського життя, а багато хто з творінь фахівців з реклами ставляться до справжніх творів мистецтва. Відсотки Як і у всьому світі, увагу жителів Росії найбільше приваблює телевізійна реклама (61,2%). Більше чверті росіян (26,2%) взагалі не звертають уваги ні на які види реклами. Реклама в газетах і журналах може зацікавити 21% респондентів. Інші види реклами залучають набагато менше уваги опитаних. Так 14,9% росіян звертають увагу на рекламу по радіо. Щитова реклама здатна привернути 6,6% опитаних, реклама на транспорті - 4,7% росіян. Реклама, присилається поштою, залучає 2,5% респондентів. На рекламних агентів, як і на рекламу в Інтернеті, звертають увагу по 0,5% опитаних. Решта 2% опитування вагалися з відповіддю. Таким чином, реклама, розміщена у ЗМІ, є найбільш ефективною, оскільки привертає найбільшу кількість потенційних споживачів. Класифікація реклам Соціальна Політична Комерційна Золоті правила реклами Реклама повинна бути: Короткою; Інформаційно насиченою; Оригінальною, щоб чимось відрізнялась від інших і добре запам’ятовувалась; І нарешті просто красивою. Яскрава реклама швидко привертає до себе увагу Реклама не повинна бути Дурною і нав’язливою; Довгою; Незрозумілою простій людині Не вся реклама ефективна У людини існує система установок, стереотипів, через які можна і потрібно формувати образ, причому, в сукупності з зображально-виражальними засобами мови. Реклама досягне мети лише в тому випадку, якщо при її створенні будуть враховуватися особливості людської психіки. Загальноприйнятою моделлю сприйняття реклами прийнято вважати AIDMA model **, що припускає наступний ланцюжок «Увага-Інтерес-Бажання-Мотив-Дія». Реклама повинна збудити інтерес споживача, впливаючи на його інтелект або емоції. Якщо реклама залучає емоційно, то, щоб змусити людину затримати на ній свою увагу, вона повинна зацікавити його своїм змістом, викликати одну чи іншу реакцію. Наприклад, порадувати, заінтригувати, здивувати, підбадьорити. Гарна реклама не тільки сформує в свідомості споживача уявлення про продукцію, створить рекламний образ, а й пробудить у ньому бажання скористатися нею, тобто піти якимось ненав'язливою «порадою». Це, в кінцевому рахунку, і є її головне завдання. Було проведено інтерв'ювання * дітей віком від 6 до 12 років, спрямоване на те, щоб з'ясувати, які елементи реклами є найбільш запам'ятовуються. Їм демонструвалися рекламні картинки і ставилися відкриті питання. Визначався образ людини, пов'язаний з вживання даного напою (Fanta), сприйняття головної ідеї рекламного повідомлення. На основі обробки результатів визначався відсоток опитуваних, що згадали: рекламу, образ основного споживача та головний спонукальний елемент реклами. Зважаючи падіння ефективності даної реклами, через два роки рекламному повідомленню було надано більш сучасний вигляд, вона була більшою мірою зорієнтована на дітей. Однак вплив реклами продовжувало падати, тому була розроблена нова реклама, в якій споживачам даного прохолодного напою було надано більш героїчний образ і більшою мірою постаралися залучити дітей в рекламну ситуацію, використовуючи приклади з реального життя дітей. Ці зміни привели до позитивних результатів. Дякую за увагу, з вами був Новак Сергій
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10148-ivan-ivanovych-shmalgauzen-16777
Презентація на тему «Іван Іванович Шмальгаузен»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10148/16777-prezentaciya-na-temu-ivan-ivanovych-shmalgauzen.pptx
files/16777-prezentaciya-na-temu-ivan-ivanovych-shmalgauzen.pptx
Іван Іванович Шмальгаузен 11 квітня1884— 7 жовтня 1963 Зоолог-морфолог, дійсний член АН УРСР (з 1922) і АН СРСР (з 1935) родом з Києва, син Івана Федоровича Шмальгаузена. По закінченні Київського університету працював у ньому (до 1912 і 1930–1941), 1938–1948 у Московському, 1912–1918 у Воронізькому університетах. 20 жовтня 1924 спільне зібрання ВУАН затвердило академіка Шмальгаузена на посаду директора Мікробіологічного інституту ім. Ф. Омельченка. 1930–1941 директор Інституту Зоології та Біології АН УРСР, 1936–1948 — директор Інституту еволюційної морфології AH CCCP, згодом працював у Зоологічному інституті AH CCCP (ЗІН). Інститут зоології НАНУ нині носить його ім'я Шмальгаузен И. И. Основы сравнительной анатомии позвоночных. Гос. изд. [1923]. VIII + 425 с (Книга выдержала 4 издания, последнее — в 1947 г.) Шмальгаузен И. И. Организм как целое в индивидуальном и историческом развитии. М.-Л. Изд-во академии наук СССР, 1938. 144 с. Шмальгаузен И. И. Пути и закономерности эволюционного процесса. М.-Л. Из-во АН СССР. Напеч. в Москве 1939. 232 с. Шмальгаузен И. И. Факторы эволюции (теория стабилизирующего отбора). М.-Л., Изд-во АН СССР, 16-я тип. треста Полиграфкнига в Москве, 1946. 396 с. Schmalhausen I. I. Factors of Evolution: The Theory of Stabilizing Selection, Blakiston, Philadelphia (1949) Шмальгаузен И. И. Кибернетические вопросы биологии / Под общ. ред. и с предисл. Р. Л. Берг и А. А. Ляпунова. Новосибирск, Наука, сиб. отделение. 1968. 224 с. Шмальгаузен И. И. Вопросы дарвинизма: Неопубл. работы / ред.-сост. И. М. Медведева; Отв. ред. А. В. Иванов, Э. И. Воробьева; М. Наука, 1990 158 с. Нагороди Орден Трудового Красного Знамени Дарвиновская медаль Германской академии естествоиспытателей «Леопольдина» (1958) Золотая медаль имени И. И. Мечникова (1963) Підготував Венцеславський Данило
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10184-kinomatograf-indiyi-6554
Презентація на тему «Кіноматограф Індії»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10184/6554-prezentaciya-na-temu-kinomatograf-indiyi.pptx
files/6554-prezentaciya-na-temu-kinomatograf-indiyi.pptx
ЦІКАВІ ФАКТИ КІНОМАТОРГАФ ІНДІЇ Найпопулярніші фільми індії Фільми з характерними піснями і танцями збирають мільйони глядачів у всьому світі. Назва Боллівуд походить від двох слів - Голлівуд і Бомбей - місто, де в основному знімали і знімають фільми мовою хінді. В перші роки існування індійський кінематограф не називався Боллівуд, ця назва з'явилась в другій половині XX століття, коли Індія обігнала Голлівуд за кількістю фільмів, що знімаються. ІСТОРІЯ Прем'єра першого повнометражного індійського фільму відбулась 3 травня 1913 року. Тоді був показаний чорно-білий фільм за авторством Дхундіраджа Говінда Пхалке "Раджа Харішчандра". Це історія про справедливого правителя, який ніколи не брехав. Сам Пхалке зняв 95 повнометражних фільмів, але помер у злиднях. ПЕРШИЙ ФІЛЬМ Поцілунки тривали по чотири хвилини. . У 1929 році глядачі вперше побачили поцілунок на екрані. Відразу ж була введена заборона, яку скасували лише через 50 років - у 1983 році. ФІЛЬМ «КАРМА» Більшість індійців не дивиться кіно. Тим не менш, боллівудська кіноіндустрія аж ніяк не страждає від недовироблення: за показника в більш ніж тисячу фільмів на рік це найбільший кіноринок у світі. В країні знімають фільми більш ніж 20 мовами, але Боллівуд мовою хінді - найбільший кіновиробник. Найдорожчий індійський фільм - таміломовний "Робот" вартістю 35 млн. доларів. СУЧАСНІ ФІЛЬМИ У 1920 році режисер і актор Хіманшу Рай уклав угоду з німецькою продюсерською компанією Emalka, після чого вони разом зняли ряд дуже успішних фільмів. Німецький режисер Франц Остен зняв 14 фільмів для Рая, але як тільки почалася Друга світова війна, британський колоніальний уряд депортував близько десятка німецьких техніків, що поклало кінець вигідній співпраці. Тільки після появи японської загрози на східних кордонах Індії під час війни, багато кінематографістів переїхали в Бомбей, який тоді називався Мумбаї. Як Боллівуду німці допомагали Боллівуд відкрив для себе гори Швейцарії в 1960-х роках. У 1970-х легендарний продюсер Яш Чопра зробив "гірське кохання" особливо популярним, коли вирішив переїхати зі схилів Кашміру в альпійські околиці для зйомок нових високобюджетних романтичних стрічок з освідченнями в коханні під музику. Екзотичні місця як і раніше в моді, але тепер знімальні групи Боллівуду можна зустріти в Шотландії, США, Австралії, Новій Зеландії, Таїланді та Південній Африці. Кохання в Альпах вже не в моді Том Олтер - найпопулярніший з американців в Боллівуді. Основна маса аудиторії - молоді люди у віці 15-25 років - сильно орієнтована на фільми за участю супергероїв і різного роду месників з коміксів. Одним з найпопулярніших бойовиків про супергероїв в нещодавньому прокаті стала науково-фантастична серія "Крріш" з Хрітіком Рошаном у головній ролі. Супергерої роблять касу Основні різновиди пісень у фільмах - це похідні від регіональних наспівів, які мало змінилися з 1930-х років. Як пісня, так і танець використовуються для передачі ейфорії від любові, а також як сполучна ланка в оповіді. Високий жіночий голос буває цікаво порівняти з оперою. Навчені співати в класичній традиції, Нур Джахан і Лата Мангешкар стали орієнтиром для інших співачок. У класичній традиції вокалістки Південної Азії співають на більш низьких частотах, ніж Нур Джахан і Мангешкар, чия вокальна подача ближче до західних оперних дів-сопрано. Спів на межі ультразвуку У минулому зірки Боллівуду регулярно танцювали навколо дерев, освідчуючись в коханні. Найпростіша відповідь, чому ця формула пережила кілька поколінь, полягає в тому, що вони не були хорошими танцюристами. В останні десятиліття актори Боллівуду довели, що вони дійсно можуть рухатися. Феєричні танці Боллівуду виявилися джерелом натхнення для багатьох західних режисерів, зокрема для постановника "Мулен Руж" База Лурманна. ТАНЦІ В БОЛЛІВУДІ Боллівуд виготовляє від 600 до 1 000 фільмів на рік, які переглядають 3 мільярди 600 мільйонів глядачів. НЕЙМОВІРНА КІЛЬКІСТЬ ФІЛЬМІВ Індійський актор Мітхун Чакраборті є одним з найпопулярніших і високооплачуваних акторів Індії, він засвітився майже в 400 фільмах. Мітхун Чакраборті 4 години 25 хвилин - стільки триває найдовший індійський фільм "LOC Kargil" ("Лінія контролю: Каргіл"). НАЙДОВШИЙ ФІЛЬМ Виконала: учениця 22 групи НВК «ШЕЛ» м. львова степась мар’яна
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10165-sorty-vynogradu-v-ukrayini-14227
Презентація на тему «Сорти винограду в Україні»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10165/14227-prezentaciya-na-temu-sorty-vynogradu-v-ukrayini.pptx
files/14227-prezentaciya-na-temu-sorty-vynogradu-v-ukrayini.pptx
Сорти винограду в Україні Виконала: Шманай Тетяна 42-Е
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10151-sergij-paradzhanov-19255
Презентація на тему «Сергій Параджанов» (варіант 1)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10151/19255-prezentaciya-na-temu-sergiy-paradzhanov.ppt
files/19255-prezentaciya-na-temu-sergiy-paradzhanov.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10189-rol-groshej-u-suspilstvi-9095
Презентація на тему «Роль грошей у суспільстві» (варіант 1)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10189/9095-prezentaciya-na-temu-rol-groshey-u-suspilstvi.ppt
files/9095-prezentaciya-na-temu-rol-groshey-u-suspilstvi.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10203-mykola-grygorovych-holodnyj-17895
Презентація на тему «Микола Григорович Холодний»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10203/17895-prezentaciya-na-temu-mykola-grygorovych-holodnyy.pptx
files/17895-prezentaciya-na-temu-mykola-grygorovych-holodnyy.pptx
Розмаїтого Дмитра, 10-А клас Микола Григорович Холодний Видатний український ботанік, фізіолог рослин, мікробіолог, засновник вітчизняної школи фізіологів рослин, академік Всеукраїнської академії наук. Народився у російському місті Тамбові, де його батько учителював у місцевій гімназії. У 1900 р. після закінчення з золотою медаллю гімназії Микола Холодний вступив до університету св. Володимира (нині Національний університет ім. Т.Г. Шевченка) на природниче відділення фізико-математичного факультету. Після завершення навчання Холодний залишився на факультеті для підготовки дисертації і подальшої викладацької роботи. У 1909 р. майбутній учений прочитав пробні лекції з мікробіології і йому було присвоєне звання приват-доцента з правом читання лекцій на кафедрі фізіології рослин. Упродовж сорока років Микола Григорович викладав мікробіологію в університеті. Значні дослідження академік М.Г. Холодний провів у галузі мікробіології. Вивчаючи мікроорганізми водойм і ґрунту він застосував власні методи. Тепер ними користуються мікробіологи всього світу. Холодному належать оригінальні гіпотези щодо виникнення органічних речовин на Землі абіогенним шляхом. У світоглядно-філософських працях учений порушує кардинальні питання взаємовідносин людини і природи, місця людини в космосі та проблеми сталого гармонійного розвитку. Свої філософські погляди він узагальнив у книзі «Думки натураліста про природу і людину». Микола Григорович Холодний жив для науки, усього себе віддаючи улюбленій роботі. Ім’я вченого у 1971 р. присвоєне Інституту ботаніки АН України. З 1972 р. в Академії Наук УРСР заснована премія імені М.Г. Холодного, яка присуджується за видатні праці у галузі ботаніки і фізіології рослин. Перший президент Академії Наук України В.І. Вернадський називав М.Г. Холодного одним з найбільших вітчизняних біологів.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10168-bajkery-22782
Презентація на тему «Байкеры» (варіант 3)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10168/22782-prezentaciya-na-temu-baykery-onlayn.pptx
files/22782-prezentaciya-na-temu-baykery-onlayn.pptx
Подготовили Ученицы 11-А класса Энергодарского МЛ Кобец Варвара И Григорьева Анна Байкеры Ба́йкеры— любители и поклонники мотоциклов. В отличие от обычных мотоциклистов, у байкеров мотоцикл является частью образа жизни. Характерным также является объединение с единомышленниками на основе этого образа жизни Байкерское движение зародилось в 1950-х годах в США, проникло в Европу и Россию в 1970-х (в СССР в 1980-х годах их называли «рокеры»), какое-то время входило в состав субкультуры, когда байкеры были разделены на несколько агрессивных и враждующих группировок. До недавнего времени понятие «байкер» распространялось исключительно на владельцев чопперов и непременно ассоциировалось с вынесенным далеко вперёд передним колесом, обилием хрома, кожи, длинными волосами и бородой мотоциклиста. Однако, с конца 90-х годов на дорогах всё чаще стали появляться мотоциклы с высокооборотистыми двигателями и улучшенной пластиковыми обтекателями аэродинамикой — спортбайки. На протяжении долгого времени спортбайкеры не признавались «истинными» байкерами как члены байкерского сообщества, даже такой жест, как приветственное поднятие руки при встрече на дороге, на них не распространялся. Стереотипный внешний вид байкера: «косуха» (кожаная куртка с замком наискосок) или кожаная мотокуртка (часто поверх мотокуртки надевается джинсовая или кожаная жилетка без рукавов с «цветами» (символикой) мотоклуба), кожаные штаны. Байкеры часто отпускают длинные волосы, усы, бороды. Для защиты глаз от ветра носят очки, нередко игнорируют шлемы Символика Байкров Изображение черепа ( символ безстрашия перед смертью) Татуировки ( обычно с мотоциклами) 13 (В книге Хантера С. Томпсона упоминается, что нашивка в виде числа 13 означает употребление марихуаны (в английском алфавите буква «M» тринадцатая по счету). Железный крест. Перенят у американских пилотов после Второй мировой войны, когда, собственно, и возникло байкерское движение. Надев награды врага, лётчики выражали протест против американской власти. Наиболее уважаемыми среди байкеров считаются мотоциклы, сделанные своими руками с умением и богатой фантазией. Чаще всего они относятся к классу чопперов, или кастомов (собранный вручную мотоцикл с использованием большого количества тюнинговых запчастей), сильно отличающийся от сошедшего с заводского конвейера и имеющий ярко выраженную индивидуальность. Некоторые клубы выставляют определённые требования к объёму двигателя (например, не менее 750 см³) или марке мотоцикла. Наиболее популярной тема байкеров как outlaw в массмедиа была в середине 60-х и начале 70-х годов XX века. К настоящему времени этот образ угасает, постепенно теряя популярность в массах и уступая его более пафосным, «модным», современным молодёжным течениям, особенно связанными с так называемыми «спорт-байками». За редким исключением современные мотоциклисты не имеют даже малейшего представления, как нужно вести себя в той или иной ситуации и как поддерживать имидж истинного байкера. Конец
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10200-naukovo-tehnichna-revolyuciya-osvita-i-nauka-17633
Презентація на тему «Науково-технічна революція, освіта і наука»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10200/17633-prezentaciya-na-temu-naukovo-tehnichna-revolyuciya-osvita-i-nauka.pptx
files/17633-prezentaciya-na-temu-naukovo-tehnichna-revolyuciya-osvita-i-nauka.pptx
науково-технічна революція, освіта і наука Презентація Друга половина 1950-х — перша половина 1960-х років — найдинамічніша доба в історії української науки. Саме тоді було створено багато нових установ, особливо в напрямах, яких потребував розвиток військово-промислового комплексу. Характерною особливістю розвитку науки стало наближення мережі науково-дослідних установ до виробничої бази. Інститут електрозварювання ім. Є. Патона розробляв нові технології автоматичного зварювання, що вивело СРСР на перше місце у світі в галузі зварювальної техніки. В Інституті проблем матеріалознавства, заснованому в 1955 p., розроблялася прогресивна технологія порошкової металургії. Того ж року організований Інститут металофізики. Його вчені створили жароміцні сплави для реактивної техніки. Історичний факт Щорічно кількість науково-дослідних установ збільшувалася. Якщо на початку 1951 р. в республіці налічувалося 462 наукові установи, де працювали понад 22 тис. науковців, то в 1958 р. їх число зросло до 487, а кількість наукових співробітників до 36,5 тис. Головним науковим закладом республіки була Академія наук УРСР, яку з 1962 р. очолив академік Борис Патон. До складу АН УРСР уходили Київський, Донецький, Дніпропетровський, Харківський, Південний (з центром в Одесі) та Західний (з центром у Львові) наукові центри, які об’єднували понад 80 науково- дослідних установ. У них працювали понад 80 тис. науковців. Крім наукових установ АН УРСР, у республіці діяла широка мережа галузевих і університетських науково- дослідних організацій і підрозділів: кафедр, лабораторій, науково-дослідних інститутів, секторів тощо. Згідно зі статутом 1963 p., АН УРСР підпорядковувалася Раді міністрів УРСР та Президії АН СРСР. У 1955 р. був створений Інститут радіофізики та електромеханіки, у 1960 р. — Фізико-технічний інститут низьких температур, у Києві запрацював дослідницький атомний реактор. Учені харківських інститутів спеціалізувалися в галузі металургії, ядерної фізики, ядерної енергетики, керованих термоядерних реакцій тощо. Науковці цих закладів узяли участь у виконанні програми з розвитку ядерної енергетики, якою керував відомий радянський фізик-ядерник Ігор Курчатов. Помітних успіхів в Україні досягла кібернетика. У 1957 р. в складі АН УРСР почав діяти Обчислювальний центр на чолі з Віктором Глушковим. Він працював над створенням обчислювальних машин для управління виробничими процесами, розробляв теорію швидкодіючих ЕОМ. Звичайно, кібернетики того часу займалися також оборонною тематикою: створенням приладів для наведення на ціль літаків-винищувачів і зенітних ракет, визначення координат точки запуску ворожих ракет. Українські науковці та інженери спроектували та збудували цифрову машину «Київ» (1960), першу в СРСР машину широкого профілю «Дніпро» (1961), машини «Промінь» (1962), «Мир» (1964) та ін. У 1962 p., ураховуючи кваліфікацію співробітників та наукові досягнення, Обчислювальний центр був перейменований на Інститут кібернетики АН УРСР. За цикл праць з теорії цифрових автоматів директор інституту академік В. Глушков був відзначений Ленінською премією. Під його керівництвом укладена та видана українською мовою перша у світі «Енциклопедія кібернетики». Над замовленнями ВПК активно працював Інститут механіки. Він займався розробкою рекомендацій щодо подолання вібрацій корпусів міжконтинентальних балістичних ракет, теорією конструктивної міцності пластмас для ракетної техніки, проектованої Дніпропетровським конструкторським бюро «Південне». Світового визнання досягнули українські учені в галузі точних наук. Серед них надзвичайно вагоме місце займали розроблені наприкінці 1950-х років академіком Миколою Боголюбовим нові методи квантової теорії поля та статичної фізики. Це дало змогу обґрунтувати теорію надтекучості та надпровідності. Відповідно до потреб оборонної галузі швидко розвивалися різні напрями фізичної науки. Фундаментальні дослідження проводились у галузі фізики твердого тіла та низьких температур, фізики напівпровідників, радіофізики, теоретичної й експериментальної ядерної фізики, фізики плазм і керованого термоядерного синтезу, астрономії та радіоастрономії. Інститут фізики в 1960 р. ввів у дію ядерний реактор, що дало можливість розвивати дослідження фізики атомного ядра. Того ж року на базі Інституту фізики було створено Інститут напівпровідників. Колектив Українського науково-дослідного конструкторсько-технологічного інституту синтетичних надтвердих матеріалів АН УРСР у 1961 р. вперше у світі одержав штучні алмази.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10199-vydy-yurydychnoyi-vidpovidalnosti-2012
Презентація на тему «Види юридичної відповідальності» (варіант 1)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10199/2012-prezentacya-na-temu-vidi-yuridichnoyi-vdpovdalnost.pptx
files/2012-prezentacya-na-temu-vidi-yuridichnoyi-vdpovdalnost.pptx
Види юридичної відповідальності Підготувала Учениця 10-А класу Полюхович Оксана Юридична відповідальність – це специфічні правовідносини між державою і правопорушником, що характеризуються засудженням протиправного діяння і суб’єкта правопорушення, покладанням на останнього обов’язку зазнати несприятливих наслідків за скоєне правопорушення. Підставами притягнення до юридичної відповідальності є: Види юридичної відповідальності Кримінальна Адміністративна Цивільно-правова Дисциплінарна Матеріальна Конституційна Кримінальна (юридична підстава — КПК) настає за вчинення злочинів, вичерпний перелік яких міститься в КК кодексі, тобто встановлюється лише законом, настає з моменту офіційного обвинувачення, реалізується виключно в судовому порядку. Заходи кримінальної відповідальності — жорсткі заходи кримінального покарання, які впливають на особу винного (позбавлення волі, виправні роботи без позбавлення волі та ін.); застосовуються лише в судовому порядку. Правозастосовний акт — вирок. Адміністративна (юридична підстава — КпАП України) накладається за адміністративні правопорушення органами державного управління (органами так званої адміністративної юрисдикції) до осіб, що не підпорядковані їм по службі. Заходи адміністративної відповідальності — попередження, штраф, адміністративний арешт, позбавлення спеціальних прав (наприклад, прав водія) і т.ін. Правозастосовний акт — рішення Цивільно-правова (юридична підстава — ЦПК) настає з моменту правопорушення — невиконання договірного зобов'язання майнового характеру у встановлений строк або виконання неналежним чином, заподіяння позадоговірної шкоди (цивільно-правової проступку) або здоров'ю чи майну особи. Її особливість полягає у добровільному виконанні правопорушником відповідальності без застосування примусових заходів. Державний примус використовується у разі виникнення конфлікту між учасниками цивільних правовідносин. Питання про притягнення суб'єкта (фізичної або юридичної особи) до цивільно-правової відповідальності вирішується судом, арбітражним судом або адміністративними органами держави за заявою учасника правовідносини або потерплого. Заходи цивільно-правової відповідальності — відшкодування майнових втрат, скасування незаконних угод, штраф, пеня та інші міри, які полягають у примушуванні особи нести негативні майнові наслідки. Правозастосовний акт — постанова. Дисциплінарна (юридична підстава — КЗпП України) накладається адміністрацією підприємств, установ, організацій (особою, що має розпорядчо-дисциплінарну владу над конкретним працівником) внаслідок вчинення дисциплінарних проступків: 1) відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку; 2) в порядку підпорядкованості; 3) відповідно до дисциплінарних статутів і положень. Реалізується виключно в рамках службової підпорядкованості. Засоби дисциплінарної відповідальності: догана, пониження в посаді, звільнення. Правозастосовний акт — наказ. Матеріальна (юридична підстава — КЗпП України) настає за вчинене майнове правопорушення, шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації робітниками та службовцями при виконанні ними своїх трудових обов'язків. Притягає до відповідальності адміністрація підприємства. Захід матеріальної відповідальності — грошове стягнення. Правозастосовний акт — наказ. Конституційна (юридична підстава — Конституція) настає за порушення норм Конституції України. Маючи високий ступінь нормативної концентрації та ціннісної орієнтації, норми Конституції є нормами прямої дії. Питання про притягнення суб'єкта (фізичної або юридичної особи) до конституційно-правової відповідальності вирішується судом Юридичними підставами відповідальності є: — міжнародний договір; — міжнародний порядок; — рішення міжнародних судів і арбітражів; — резолюції міжнародних організацій (наприклад, статті 24 і 25 Статуту ООН установлюють юридичну відповідальність для всіх держав-членів ООН рішень Ради Безпеки ООН); — односторонні міжнародно-правові зобов'язання держав, що встановлюють юридично обов'язкові правила поведінки тільки для держави, що взяла такі зобов'язання, (у формі нот, заяв, декларацій і т.д.). Підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям – тобто особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду; у зв’язку з примиренням винного з потерпілим та відшкодуванням завданих особою, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, збитків або усуненням заподіяної шкоди; у зв’язку з передачею на поруки – особу, яка вперше вчинила злочин та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку; у зв’язку із закінченням строків давності – особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули відповідні встановлені кримінальним кодексом строки. Підстави звільнення від адміністративної відповідальності: давність притягнення до адміністративної відповідальності; передача матеріалів справи на розгляд товариського суду, громадської організації чи трудового колективу; обмеження усним зауваженням при вчиненні незначного адміністративного правопорушення. Система законодавства передбачає обставини, які виключають юридичну відповідальність за нанесену шкоду і зовнішнє начебто протиправне діяння. Обставини звільнення від юридичної відповідальності передбачаються в трудовому, адміністративному, кримінальному та інших галузях законодавства. У цивільному праві існують випадки виключення відповідальності, звільнення від відповідальності і її обмеження. Виключає відповідальність за завдання шкоди необхідна оборона. Крайня необхідність цивільної відповідальності не виключає, але розсуд суду з урахуванням обставин може бути підставою повного або часткового звільнення від відповідальності. У цивільному праві у разі порушення обставин - збитки при завданні шкоди особі, майну громадянина, майну юридичної особи повинні відшкодовуватися у повному обсязі. У деяких випадках законом може бути встановлена обмежена відповідальність за зобов'язанням, наприклад відповідальність автора за авторським договором.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1008-australia-22305
Презентація на тему «Australia» (варіант 10)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1008/22305-prezentaciya-na-temu-australia-prezentaciya-3.pptx
files/22305-prezentaciya-na-temu-australia-prezentaciya-3.pptx
Australia Flag Coat of Arms Commonwealth of Australia Canberra is the capital city of Australia History Exploration of what was then New Holland by Europeans until 1812 Portrait of Captain James Cook, the first European to map the eastern coastline of Australia in 1770. Location and Geography Climatic zones in Australia Topographic map of Australia Government Parliament House, Canberra was opened in 1988 Government House, Canberra, also known as "Yarralumla", is the official residence of the Governor-General. Tony Abbott, Prime Minister of Australia Queen Elizabeth II Governor-General of Australia States and territories Australia has six states: - New South Wales (NSW), Queensland (QLD), South Australia (SA), Tasmania (TAS), Victoria (VIC) , Western Australia (WA) and two major mainland territories: the Australian Capital Territory (ACT), the Northern Territory (NT). Language People and Society Population - 23,671,000 Ethnic groups: white - 92%, Asian - 7%, aboriginal and other - 1% Religion In Australia: Statistics St Mary's Catholic Cathedral, Sydney, built to a design by William Wardell. About a quarter of Australians are Roman Catholic. Sydney is the state capital of New South Wales and the most populous city in Australia. The presentation was prepared by: Derkach Katheryna
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10179-istorychnyj-portret-franklina-delano-ruzvelta-14338
Презентація на тему «Історичний портрет Франкліна Делано Рузвельта»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10179/14338-prezentaciya-na-temu-istorychnyy-portret-franklina-delano-ruzvelta.ppt
files/14338-prezentaciya-na-temu-istorychnyy-portret-franklina-delano-ruzvelta.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10161-funkciyi-pidpryyemcya-ta-skladnyky-pidpryyemnyckoyi-diyalnosti-5959
Презентація на тему «Функції підприємця та складники підприємницької діяльності»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10161/5959-prezentaciya-na-temu-funkciyi-pidpryyemcya-ta-skladnyky-pidpryyemnyckoyi-diyalnosti.ppt
files/5959-prezentaciya-na-temu-funkciyi-pidpryyemcya-ta-skladnyky-pidpryyemnyckoyi-diyalnosti.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10188-zdorovyj-obraz-zhyzny-4218
Презентація на тему «Здоровый образ жизни» (варіант 1)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10188/4218-prezentaciya-na-temu-zdorovyy-obraz-zhyzny.pptx
files/4218-prezentaciya-na-temu-zdorovyy-obraz-zhyzny.pptx
Выполнила ученица 10–Т класса Боровикова Богдана Что такое здоровый образ жизни (зож)? ЗОЖ - это концепция жизнедеятельности человека, направленная на улучшение и сохранение здоровья с помощью соответствующего питания, физической подготовки, морального настроя и отказа от вредных привычек. Формирование здорового образа жизни осуществляется на трёх уровнях: 10 советов здорового образа жизни: Закон труда: Спасибо за внимание 
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10196-mizhnarodna-valyutna-systema-formuvannya-valyutnogo-kursu-7269
Презентація на тему «Міжнародна валютна система. Формування валютного курсу»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10196/7269-prezentaciya-na-temu-mizhnarodna-valyutna-systema-formuvannya-valyutnogo-kursu.pptx
files/7269-prezentaciya-na-temu-mizhnarodna-valyutna-systema-formuvannya-valyutnogo-kursu.pptx
Міжнародна валютна система. Формування валютного курсу Виконала учениця 11-А класу, Фурдиш Вероніка Міжнародні валютні відносини – це сукупність економічних відносин між країнами, юридичними і фізичними особами, міжнародними економічними, фінансово – кредитними організаціями з приводу функціонування і розвитку валюти. Бреттон – Вудська валютна система (золотодолоровий стандарт) Основні положення: Світовими грошима вважалися золото і долар; казначейство США зобов'язувалося обмінювати долари центральним банкам та урядовим установам інших країн та встановленим офіційним курсом 1934 р.; Всі валюти твердо прив'язувалися до долара; У 1976 р. в Кінгстоні відбувся перехід до якісно нової світової валютної системи, в основі якої такі принципи: Перехід до “плаваючих” курсів та перетворення спеціальних прав запозичень на світовий грошовий еталон, на головний резервний актив та міжнародний засіб розрахунків і платежів; Юридичне закріплення процесу демонетизації золота; Посилення міждержавного валютного регулювання; Світова валютна система включає валютний механізм – тобто правові норми та інститути, які ці норми виробляють і представляють, а також систему міжнародних валютних відносин, тобто зв'язки, які виникають між різними суб'єктами міжнародних економічних відносин на валютних ринках Конвертованість валюти – здатність однієї валюти обмінюватися на інші. Валюти бувають: Вільно конвертовані – це валюти, які вільно й необмежено обмінюються на інші валюти. Це валюти країн, які повністю скасували валютні обмеження як для президентів, так і для резидентів Частково конвертовані – це валюти, які обмінюються тільки на деякі інші валюти. Це валюти країн,які скасували валютні обмеження не за всіма валютними операціями або тільки для нерезидентів Неконверновані валюти – це валюти, які функціонують тільки в межах однієї країни й не обмінюються на інші валюти. Це валюти країн, які повністю зберігають валютні обмеження за всіма валютними операціями У межах поняття конвертованості валют існує поняття резервної валюти. Резервна валюта – це валюта, яка використовується для обслуговування міжнародних розрахунків під час завнішьоторговельних операцій, іноземних інвестицій і при визначені світових цін. Роль резервних валют виконують долар США, фунт стерлінгів, євро та японська ієна. Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, яка виражена в грошовій одиниці інших країн Розрахунки здійснюються через банки, які розглядають валютні операції як один зі способів отримання доходу. У зв'язку з цим при котируванні валюти банки встановлюють два курси: Курс покупця – курс, за яким банк купує валюту; Курс продавця – курс, з яким банк продає валюту; Банки використовують пряме і непряме котирування валют При укладанні угод купівлі – продажу на валютному ринку використовують такі види курсів: На курс валют впливають: Рівень конкурентоспроможності національних товарів на зовнішніх ринках; Темпи інфляції; Відмінність відсоткових ставок у різних країнах; Державна політика;
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10173-genderne-nasyllya-8516
Презентація на тему «Гендерне насилля»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10173/8516-prezentaciya-na-temu-genderne-nasyllya.pptx
files/8516-prezentaciya-na-temu-genderne-nasyllya.pptx
Гендерне насилля Підготувала учениця 11-Б класу Криворізької гімназії №127 Катлан Анастасія Науковий керівник Пшенична С.М. Заступник директора, вчитель біології та медицини Мета дослідження: розкрити поняття насильства в учнівському середовищі, як першого кроку до проявів гендерного насилля в майбутньому; розвивати навички ефективного спілкування, конструктивної взаємодії з однолітками. Актуальність роботи: гендерне насилля все дедалі частіше зустрічається в різних сім’ях: і з високим доходом, і з малим, з великою кількістю дітей, і взагалі в бездітних. Дитина, яка виявляє насилля до інших, або є жертвою насилля ще в школі, потенційно буде проявляти насилля до членів своєї родити в майбутньому. Гіпотеза: вчасно виявлене насилля серед підлітків, та вчасно вжиті заходи, щодо його усунення, зменшить емоційну напруженість всього класу, сприяє розвитку здорової психіки учнів, полегшить виховну роботу. Гендерне насильство – це насильство, яке чинить людина однієї статі над людиною іншої статі. Результати психологічних досліджень свідчать про те, що в навчальному закладі багато дітей і підлітків є жертвами нападів, знущань та цькувань з боку однокласників. Найбільш частіше жертвами шкільного насильства стають діти, які мають: • фізичні недоліки – носять окуляри, проблеми з слухом, порушенням рухового апарату та ін.; •особливості поведінки – замкнуті діти або діти з імпульсивною поведінкою; •особливості зовнішності – руде волосся, великі вуха; криві ноги; особлива форма голови, вага тіла (повнота, худоба); • нерозвинуті соціальні навички; •страх перед школою; • відсутність досвіду життя в колективі (домашні діти). В даний час визнаються чотири основних види гендерного насильства: Сексуальне насильство, Фізичне насильство, Психологічне насильство, Економічне насильство. Міжнародна кампанія «16 днів проти гендерного насильства» (25 листопада – 10 грудня) ініційована у 1991 році Центром жіночого Глобального Лідерства. Підтемами кампанії є: •Сексуальне та ґендерне насильство з боку агентів держави, зокрема, поліції або військових •Поширення ручної вогнепальної зброї та її роль в насильстві в сім'ї •Сексуальне насильство під час і після конфлікту Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати: 25 листопада - Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок 1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом 2 грудня - Міжнародний день боротьби з рабством 3 грудня - Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями 5 грудня - Міжнародний день волонтера 6 грудня - Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі 9 грудня - Міжнародний день боротьби з корупцією 10 грудня - Міжнародний день прав людини Тема: поняття насильства в учнівському середовищі. Навички протидії насильству. Мета: розкрити поняття насильства в учнівському середовищі, розвивати навички ефективного спілкування, конструктивної взаємодії з однолітками. Формувати навички протидії насильству, стимулювати прояв емоційних станів, усвідомити їх зміст та причини, формувати згуртованість колективу. Методика «Незакінчені речення»» (модифікація методики, поданої у брошурі Л. Солнцевої, Т. Галкіної. Метод дослідження особистості учня.) У дослідженні взяли участь 123 учня 10 – 12 років, з них дівчаток – 65, хлопчиків – 58. •я відчуваю, …що мої однокласниці мене не поважають (Аня Я., 12 р.); … що в нашому класі мене не люблять, а в іншому класі все буде добре (Яна С., 11 р.); … Дякую за увагу!
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10204-sharl-de-goll-15098
Презентація на тему «Шарль де Голль» (варіант 1)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10204/15098-prezentaciya-na-temu-sharl-de-goll.pptx
files/15098-prezentaciya-na-temu-sharl-de-goll.pptx
Шарль де Голль (22 листопада 1890 — 9 листопада 1970) Я вільний француз. Я вірю в Бога і в майбутнє моєї батьківщини. Я не належу нікому. Я маю місію, одну тільки місію — боротися далі за звільнення моєї батьківщини. Урочисто присягаюся, що не належу до жодної політичної сили, не підтримую жодного політика, ким би він не був — чи то центристом, чи то консерватором, чи то лівим. Я маю лише одну мету: звільнити Францію. — Шарль Андре Жозеф Марі де Голль, З «Єгипетського щоденника», 20 квітня 1941 року Шарль де Голль ( 1890-1970 рр.) – один з найбільших політичних і державних діячів Франції, народився 22.11.1890 року у місті Ліллє. Його батько викладав філософію і літературу в паризькому коледжі єзуїтів. Батьки своїх п’ятьох дітей виховували в дусі католицизму і патріотизму. 1901 року де Голль розпочав навчання в коледжі, а 1909 р. поступив до військового училища Сен-Сир. У званні молодшого лейтенанта закінчив Сен-Сир із відмінною атестацією. Продовжив освіту у Вищій військовій школі в Парижі. Учасник Першої світової війни, яку закінчив у званні капітана. Після завершення навчання 1925 року переходить на роботу до кабінету маршала Петена. 1937 р. йому присвоюють звання полковника й призначають командиром танкового полку в місті Мец. 1940 р. надають звання бригадного генерала та призначають заступником військового міністра. Під час Другої світової війни де Голль у Лондоні заснував патріотичну організацію “Вільна Франція” ( з 1942 р. “Змагаюча Франція” ), яка примкнула до антигітлерівської коаліції. У 1944 –1946 рр. – голова Тимчасового уряду Франції. З 1947 р. керував діяльністю заснованої ним політичної партії “Об’єднання французького народу” ( ОФН ). У 1958 р. глава уряду Франції. 21 грудня 1958 р. обраний президентом Французької Республіки. 1965 р. переобраний на повторний термін. Після поразки на референдумі 28 квітня 1969 р. добровільно пішов у відставку. «Вільна Франція» (фр. «La France libre») — офіційна назва (до липня 1942) сформованого під час Другої світової війни руху, що ставив на меті боротьбу за звільнення Франції від німецької окупації та режиму Віші. У липні 1942 року організація змінила назву на «Франція, що бореться». Координаційний центр руху розташовувався в Лондоні. У 1944 році брала участь у операції «Нептун» Внутрішня політика Тимчасовий уряд прагнув поліпшити економічне становище країни. У 1944 – 1945 рр. було націоналізовано ряд вугільних шахт, заводи авіаційних компаній, автомобільної фірми “Рено”, окремі значні фірми, підприємства енергетики, морський транспорт, Французький банк і чотири найбільших кредитних банки. Збільшувалась зарплата робітникам і службовцям, пенсії ветеранам війни, скасовувалися податки на зарплату малооплачуваних робітників. Колабораціоністи ( особи, які співробітничали з фашистами ) виганялися з державного апарату. Корінне населення колоній допускалося до адміністративних посад у себе на батьківщині; деякі його представники могли обиратися до французького парламенту. Дії Тимчасового уряду де Голля в 1944-1946 рр. сприяли відродженню французької держави в нових історичних умовах. Однією з першочергових проблем повоєнної Франції було питання про новий конституційний устрій. Його мали вирішити Установчі збори, вибори до яких було призначено на 21 жовтня 1945 р. Одночасно в країні проходив референдум, який мав на меті визначити статус і повноваження майбутнього парламенту, а також виявити ставлення до політичної системи Третьої республіки. Референдум відкрив ідею повернення до Третьої республіки. 13 листопада 1945 р. Установчі збори знову обрали генерала де Голля главою Тимчасового уряду. У грудні уряд представив на обговорення бюджет на 1946 р. Депутати-соціалісти запропонували скоротити на 20 % військові витрати. Їх підтримали комуністи. Генерал рішуче протестував, він був переконаний у нездатності коаліційного уряду справитися з труднощами економічного й міжнародного порядку, які очікували країну. 20 січня 1946 р. він зробив заяву про відставку. Главою уряду було призначено соціаліста Ф. Гуена. До уряду увійшли сім соціалістів, шість комуністів, шість католиків. У Франції розпочався період правління трьохпалатного блоку. “Народно-Республіканський рух” спільно з іншими партіями Установчих зборів розробили проект, який у вересні 1946 р. Установчі збори прийняли як новий проект конституції. Його було схвалено в результаті референдуму, що відбувся 13 жовтня. За новою конституцією парламент поділявся на дві палати – Національні збори і Раду республіки. В руках першої палати була, власно кажучи, зосереджена вся влада. Вона приймала закони і контролювала діяльність уряду. Президентові республіки, якого обрали на сім років, надавалися другорядні функції. 24 грудня 1946 р. нова конституція набрала сили. 16 січня 1947 р. відбулися вибори президента Французької республіки. Ним став правий соціаліст Венсан Оріоль. Так розпочала своє існування Четверта республіка. Четвертій республіці дісталася дуже складна “економічна спадщина”. Першому урядові на чолі з соціалістом Полем Рамадьє були потрібні великі капіталовкладення для пожвавлення економіки. За умов їхнього дефіциту уряд Четвертої республіки провадив політику “програмування економічного розвитку”, що передбачало надання кредитів, податкових пільг, державних замовлень тощо. Щодо приватного капіталу програмування мало рекомендуючий характер. Як наслідок прискорилися темпи економічного розвитку країни. 1948 р. промисловість перевершила довоєнний рівень, а в 1958 р. випуск промислової продукції зріс у 2,5 рази порівняно з довоєнним рівнем. У сільському господарстві цей рівень було досягнуто в 1950 р. Вже 1947 р. уряд схвалив перший план модернізації і реконструкції економіки, а з 1954 р. – другий. Виникли нові галузі промисловості – атомна, електронна, хімічна, нафтодобувна й нафтопереробна. У квітні 1947 р. з ініціативи де Голля виникла нова партія “Об’єднання французького народу” ( РПФ ). Генерал кинув виклик Четвертій республіці, вирішив стати на шлях відкритої боротьби за втілення в життя своїх ідей. РПФ не мало програми – її заміняли “ударні ідеї”. Головна полягала у вимозі скасування конституції 1946 р. і встановленні сильної, незалежної від партій виконавчої влади країни. У 1951-1956 рр. у Франції при владі були правоцентристські уряди ( МРП, радикали, “незалежні”). Всього за час існування Четвертої республіки змінилося 25 кабінетів міністрів. У травні 1958 р., коли криза в Алжирі досягла апогею, генерал передав до друку декларацію, в якій говорилося, що він готовий взяти на себе владу в разі надання йому особливих повноважень. 1 червня 1958 р. більшість Національних зборів затвердила де Голля главою уряду. 2 червня де Голль одержав надзвичайні повноваження і розпустив Національні збори. Четверта Республіка назавжди пішла в історію. Нова конституція Франції, прийнята 28 вересня 1958 р., значно звузила повноваження парламенту і значно розширила права президента. Глава держави практично одержав можливість одноосібно визначати внутрішню і зовнішню політику країни. 21 грудня 1958 р. президентом Французької республіки було обрано Шарля де Голля, прем’єр - міністром став М.Дебре ( 1959-1962 рр.). Режим П’ятої республіки вирізнявся посиленням втручання держави в сферу економіки і соціальних відносин. У 60-ті роки практично зник зовнішньоторговельний дефіцит. зовнішня політика У зовнішній політиці де Голль мав на меті три основних завдання: відродити велич Франції, зміцнити її незалежність і самостійність, послабити вплив США в Європі. Негативно ставлячись до комуністичного режиму, він пішов на зближення із СРСР, що створив противагу США. 1966 р. президент заявив про вихід Франції з військової організації НАТО при збереженні участі в політичних структурах Південно – Атлантичного блоку. Де Голль приділяв першорядну увагу модернізації збройних сил, їхньому оснащенню сучасною зброєю. Франція створила атомну бомбу, атомні підводні човни, балістичні ракети. Президент заперечував проти перетворення ЄЕС на національну організацію й наполягав на створенні “Європи батьківщин”, виступав проти приєднання до ЄЕС Великої Британії, вважаючи її провідником впливу США в Європі. Здійснюючи курс на зближення з ФРН, він залишався принциповим і послідовним противником неофашистських і реванфашистських тенденцій. Висновок: За роки правління де Голля виробництво значно зросло, тоді як реальна заробітна плата зростала повільніше. У зв’язку з перебудовою промисловості збільшилась кількість безробітних. Постійно зростали податки. До 1968 р. усі категорії населення були незадоволені соціально-економічною політикою уряду. У травні – червні 1968 р. політична криза в країні вилилася в гостру сутичку робітничого класу, демократичних сил з силами урядових військ. Початок подіям поклали студентські виступи. Прем’єр – міністр Ж.Помпіду вирішив піти на поступки. Він розпочав переговори з профспілками і підприємцями. Але становище залишалося напруженим. 30 травня де Голль виступив із промовою по радіо і телебаченню, в якій стверджував, що над Францією нависла погроза комуністичної диктатури, і оголосив про розпуск Національних зборів. Того ж дня у Парижі відбулася маніфестація на знак солідарності з де Голлем. На виборах, які відбулися в червні 1969 р., президентом було обрано Ж.Помпіду. На президентських виборах 1974 р.(після смерті Ж.Помпіду) президентом було обрано послідовника де Голля Жискар д’Естена. У міжнародних відносинах Франція проголосила курс на прискорення політичного об’єднання Європи, поліпшувалися відносини із США, тривало співробітництво з СРСР.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10191-arhytektura-pragy-1863
Презентація на тему «Архитектура Праги»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10191/1863-prezentacya-na-temu-arhitektura-pragi.ppt
files/1863-prezentacya-na-temu-arhitektura-pragi.ppt
 
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10197-snigovyk-19413
Презентація на тему «Сніговик»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10197/19413-prezentaciya-na-temu-snigovyk.pptx
files/19413-prezentaciya-na-temu-snigovyk.pptx
Сніговик Сніговик (він же - «Снігова баба») — проста сніжна скульптура створювана взимку — здебільшого дітьми. Ліплення сніговиків — з давніх часів дитяча зимова гра. Походження Сніговика Походження сніговика неясне. Та все ж, Боб Екштейн, автор «Історії сніговика», дослідивши художні зображення в європейських музеях, картинних галереях і бібліотеках, стверджує, що сніговики відомі з середньовічної доби. Найбільш ранній документ — ілюстрації на берегах (полях) книги під назвою Часослов за 1380 рік, знайденої у Королівській бібліотеці Нідерландів у Гаазі. Імовірне зображення сніговика. Часослов, XIV ст. Ілюстрація до дитячої книги Die Welt im Kleinen", 1867 Танок навколо сніговика. Манускрипт, 1511 р. Тіло Сніговика Найпростіший сніговик складається з трьох снігових куль, одержуваних шляхом ліпленнясніжок і накочування на них лежалого снігу. Найбільша куля стає черевцем сніговика, поменше - грудьми, а найменший - головою. Реалізації інших частин тіла можуть варіювати, але є канонічне уявлення про сніговика, якому реальні сніговики можуть не відповідати, але воно поширене в казках і мультфільмах. “Костюм” Сніговика Руки сніговика можуть бути представлені двома гілками, але іноді робляться символічні руки з двох невеликих грудок снігу. У "руки" сніговикові часто дається заступ або мітла яку встромляють в сніг поряд із фігурою. Іноді сніговик забезпечується двома ступнями зі сніжних грудок, які ніби визирають з-під поли його шуби. Канон вимагає, щоб ніс сніговика був зроблений з моркви , але в реальності сучасних умов частіше використовуються доступніші підручні матеріали (камінці, палички вугілля) якими позначаються і інші риси обличчя. На голову сніговикові іноді надягають відерце. Сніговики-рекордсмени У 2008 році, в місті Бетел, штату Мен, зробили сніговик висотою 37 м і вагою 6000 т. Напередодні Різдва 2010 року англійським вченим Девідом Коксом спільно з колегами був створений символ сніговика з двох горошин сплаву олова розміром 0,01 мм . Ніс сніговика зроблений з платини, діаметр його становить всього 0,001 мм. Обличчя і посмішка сніговика були вирізані за допомогою сфокусованого пучка іонів.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10167-neoromantyzm-3260
Презентація на тему «Неоромантизм» (варіант 1)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10167/3260-prezentaciya-na-temu-neoromantyzm.pptx
files/3260-prezentaciya-na-temu-neoromantyzm.pptx
Неоромантизм Неоромантизм Неоромантизм (грец. neos — новий, молодий і франц. romantisme) — стильова течія модернізму, яка виникла в українській літературі на початку XX століття. Леся Українка називала його новоромантизмом.  Неоромантизм яскраво виявився у ліриці та драматичних творах Лесі Українки, прозі О. Кобилянської, Миколи Хвильового, О. Довженка, Ю. Яновського, поезії Олександра Олеся, Є. Плужника, Б.-І. Антонича .  Ця течія була, мабуть, найсильшою в новітній українській поезії. Неоромантики відмовилися від народницької тематики і поетики, шукали нових тем і засобів образного вираження. "Основними психологічними стимулами українського неоромантизму, — відзначає М. Неврлий, — було соціальне і національне визволення України в 1917 році, видимі перспективи нових культурних і політичних можливостей та масовий приплив творчих сил, що шукали свого динамічного вияву". Неоромантизм зберіг риси класичного романтизму, зокрема конфлікт з дійсністю, який породжував гострий напружений сюжет. Неоромантики відкинули раціоцентризм, матеріалістичне сприйняття світу, на перше місце поставили чуттєву сферу людини, емоційно-інтуїтивне пізнання. Вони представляли свої ідеали в яскравих художніх образах, виняткових героїв у виняткових обставинах, зосереджували увагу на дослідженні внутрішнього світу людини. Неоромантики використовували засоби символіки, гіперболізацію, гру кольорів і півтонів, дбали про багатство ритміки і строфіки.  Неоромантизм національна течія української літератури. Вона пройшла два етапи розвитку: початок XX ст. (Леся Українка, Олександр Олесь) і 20-ті рр. XX ст. (Микола Хвильовий, М. Бажан, О. Близько, Є. Плужник). Неоромантизм не був чистим, він використовував прийоми символізму (загадковість, недомовленість), футуристичні звукові ефекти, урбаністичні пейзажі, елементи імажинізму, експресіонізму, необароко. М. Бажан репрезентує неоромантизм, поєднаний з необароко, використовує складні метафоричні сполуки, гру ритмів. Вершинним твором неоромантизму М. Бажана є збірка "Будівлі" — своєрідна філософія історії. У творах Миколи Хвильового, Є. Плужника і Д. Фальківського неоромантизм поєднується з імпресіонізмом, у прозі О. Кобилянської — із символізмом, Григорія Косинки — з неореалізмом, у поезії О. Влизька — з футуризмом. Засоби неоромантичної поетики використовують деякі шістдесятники (В. Симоненко, М. Вінграновський, Б. Олійник, Р. Лубківський).
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10119-kinec-svitu-16799
Презентація на тему «Кінець світу»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10119/16799-prezentaciya-na-temu-kinec-svitu.ppt
files/16799-prezentaciya-na-temu-kinec-svitu.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10164-zakon-y-spravedlyvost-20103
Презентація на тему «Закон и справедливость»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10164/20103-prezentaciya-na-temu-zakon-y-spravedlyvost.pptx
files/20103-prezentaciya-na-temu-zakon-y-spravedlyvost.pptx
Закон и справедливость «Задача уголовного суда состоит в исследовании преступного деяния и в справедливом приложении к человеку, признанному виновным, карательно закона. Но суд не механизм и не отвлечение от жизни, а живой и восприимчивый организм, приходящий в самое непосредственное и богатое разнообразными последствиями соприкосновение с явлением социума. Он осуществляется судьей в общении с другими сотрудниками или единолично. На различных ступенях уголовного процесса, исследуя преступное дело и связывая с ним личность содеятеля, оценивая его вину и прилагая к ней мерило уголовной кары, наблюдая, чтобы эта оценка была совершаема по правилам, установленным для гарантии как общества, так и подсудимого, судья призван прилагать все силы ума и совести, знания и опыта, чтобы постигнуть житейскую и юридическую правду дела. Облекая эту правду в определённые формы, он должен способствовать, в каждом отдельном случае, восстановлению поколебленного правопорядка.» А. Ф. Кони «Статьи и заметки» В ночь на 2 июля 2002 года из-за ошибки швейцарских наземных служб в небе столкнулись Ту-154 "Башкирских авиалиний" и грузовой Boeing компании DHL. В числе погибших были 45 российских детей, летевших на каникулы в Испанию. В феврале 2004 года уроженец Северной Осетии Виталий Калоев, потерявший в катастрофе жену Светлану, сына Константина и дочь Диану, убил авиадиспетчера Питера Нильсена, которого считали главным виновником трагедии. За убийство Калоев был приговорен к 8 годам лишения свободы с отбыванием в швейцарской тюрьме, однако вскоре суд принял решение снизить срок до 5 лет. В ноябре 2007 года Калоев вернулся на родину, причем встречали его как героя. Такими предстают нам события так называемого Дела Калоева, которое имело весьма большую огласку в то время. Именно в этом случае мы сталкиваемся с противоречием справедливости и закона. По закону Калоев должен сидеть и Швейцарский суд поступает правильно, осудив Калоева как преступника. По справедливости же это была кровная месть. Лишившись семьи всех тех, кто был ему дорог, обвиняемый желает отомстить и совершить самосуд. Можно ли считать эти действия правильными? Конечно же, нет. Принято утверждать, что закон  представляет собой совокупность установленных верховной властью правил поведения между людьми и является неким идеальным регулятором человеческих отношений, позволяющим создать и сохранить справедливое общество, в котором торжествует свобода и равенство. Для того, чтобы понять, как следует относиться к тому или иному поступку человека, обществу и самому законодателю уже не нужно обращаться к нравственному чувству и культурным традициям – все предопределяет закон. Почему же тогда закон и справедливость противоречат друг другу, хотя на самом деле должны были быть идентичными понятиями? Очевидно потому, что современная правовая наука демонстрирует очевидный уклон в сторону методологии, ограничивающей область правовых исследований самим человеком – индивидуумом в частности или обществом в целом. Потому-то и становится возможным с точки зрения общественной морали указанный выше поступок Калоева, где в основе безальтернативной, абсолютной доминантой фигурирует личный интерес. Никто не должен нарушать законы, даже если в какой то ситуации они являются несправедливыми, иначе это приведет к губительным последствиям, как для общества, так и для страны.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10176-vyshyvka-gladdyu-9780
Презентація на тему «Вишивка гладдю»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10176/9780-prezentaciya-na-temu-vyshyvka-gladdyu.ppt
files/9780-prezentaciya-na-temu-vyshyvka-gladdyu.ppt
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10202-grygorij-kosynka-1495
Презентація на тему «Григорій Косинка» (варіант 1)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10202/1495-prezentacya-na-temu-grigory-kosinka.pptx
files/1495-prezentacya-na-temu-grigory-kosinka.pptx
Григорій Косинка Григорій Михайлович Косинка При народженні: Григорій Михайлович Стрілець Псевдоніми, криптоніми: Косинка Дата народження: 29 листопада 1899 Місце народження:с. Щербанівка, Обухівський повіт, Київська губернія Дата смерті: 15 грудня 1934 Місце смерті: Київ Національність: українець Громадянство: СРСР Мова творів: українська Рід діяльності: прозаїк Роки активності: 1919—1934 Жанр: оповідання, імпресіоністична новела Зі спогадів дружини Тамари Михайлівни Мороз-Стрілець про чоловіка: «дуже любив квіти..., а серед них... червоні косинці», по-науковому - «плакун верболистий»   Тамара Михайлівна розповіла це, щоб знали: письменник узяв псевдонім від квітки. Щоб не думали, що то хустинка. Косинка ← червоні косинці (квіти) Дитячі роки Григорій Косинка народився у бідній селянській родині в селі Щербанівка Обухівського повіту на Київщині . Рід був давній, чумацький, але зубожілий — батько щовесни ходив на заробітки косарем у херсонські степи. Григорій змалечку пас людську худобу, а зимою ходив у сусіднє село до земської школи. «Краснянська школа — мій перший університет», — казав він згодом. 1908 році родина виїхала на Далекий Схід, оселившись на березі Амуру, почали будувати хату, проте вже через півроку повернулася на Батьківщину. Малий Грицько полов буряки , працював у панській економії — погоничем худоби чи то робітником біля машини. Читати його навчив дід по матері, Роман Онищенко.(«Кобзар», «Конотопська відьма Квітки-основ’ненка) Освіта 1913 – початкова школа у с. Красному 1914 – Київ, вечірні гімназійні курси 1920—1922 навчався в Київському інституті народної освіти (КІНО), який так і не закінчив через матеріальну скруту часто виступав на літературних вечорах, зібраннях Всеукраїнської академії наук (ВУАН) із читанням власних творів. Фото і зворотній бік документа, що засвідчує особу Григорія Косинки (Стрільця). 1919 рік. Літературне об’єднання ”Ланка” (згодом — МАРС — Майстерня революційного слова). Зліва направо: Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Марія Галич, Євген Плужник, Валер’ян Підмогильний, ТодосьОсьмачка. Київ, вулиця Володимирська 49. 1925 рік. 1920 року, стає членом літературно-мистецької групи «Гроно» У літературно-мистецькому збірнику «Гроно» опубліковано три новели Косинки — «Мент», «За земельку», «Під брамою собору».) - 1922 з'явилася перша збірка Григорія Косинки «На золотих богів» - робота у пресі - відповідальним секретарем Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) - сценаристом на Київській кінофабриці (зараз — Національна кіностудія художніх фільмів імені О.Довженка), - У Державному видавництві України, - на радіо: директором Харківського і Київського радіокомітетів - Збірки: «В житах» (1926), «Політика» (1927), «Вибрані оповідання»(1928, 1929) переклади Активна творча діяльність: 1919 - 1934 «У двадцяті роки оповідання Григорія Косинки — їй-бо, не перебільшую — з рук виривали» ,- згадував О.Ковінька 4 листопада 1934 викрадений органами НКВД СРСР. Про це згадує його дружина … Косинку засудили за звинуваченням у приналежності до організації, яка готувала терористичні акти проти російських комуністів Косинку вбили комуністи 15 грудня 1934 року. Перед смертю він встиг передати дружині листа: Арешт та загибель Пробач, що так багато горя приніс тобі за короткий вік. Прости, дорога дружино, а простивши — прощай. Не тужи, кажу: сльозами горя не залити. Побажаю тобі здоров'я. Побачення не проси, не треба! Передачу, коли буде можливість, передай, але не часто. Оце, здається, все. Я дужий, здоровий Реабілітація та вшанування пам'яті 18 грудня газети повідомили про страту Косинки. Наприкінці грудня 1934 року на квартирі М. Рильського зібралися письменники, аби вшанувати пам'ять убитого. Після цього, аж до часів «хрущовської відлиги», про Косинку не згадували. 1956 Андрій Малишко присвятив йому вірша: Григорію Косинці Ми тебе шукаєм по росинці В Щербанівці, серед тополин, І виходить мати у косинці Виглядає, чи не прийде син. Не приймав ти підлості нітрохи, Прогримів, немов весняний грім, І стоїть замучена епоха Над безсмертним іменем твоїм. Письменника реабілітовано 19 жовтня 1957 року посмертно . У копiї довiдки за формою № 30, що зберiгається в архiвних фондах ЦНБ iм. Вернадського АН України, зазначається російською мовою: «за отсутствием состава преступления» Творча спадщина письменника складає 30 новел, оповідань, нарисів Видання творів Г. Косинки різних років
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10208-sylikatna-promyslovist-1413
Презентація на тему «Силікатна промисловість»
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10208/1413-prezentacya-na-temu-silkatna-promislovst.pptx
files/1413-prezentacya-na-temu-silkatna-promislovst.pptx
Силікатна промисловість Силікатна промисловість — галузь промисловості яка займається переробкою сполук кремнію. Головними підгалузями силікатної промисловості є виробництво кераміки, скла та цементу. Сировиною для силікатної промисловості є осадові породи які є перехідними від вапняків та доломітів до глин і вміщують вапняк, крейду, доломіт, кварцевий пісок, туф, трепел, кварцит тощо. Скляне виробництво Скло одержують з білого піску, вапняку й соди шляхом сплавлення суміші. Приблизний склад : Na2 CaSiO14 або Na2O• CaO•6SiO2 У разі заміни Na2SiO3 на К2SiO3 одержують тугоплавке скло для хімічного посуду. Якщо замінити CaO на PbO, а Na2O на К2O, можна одержати штучний кришталь К2O• PbO•6SiO2 Цементне виробництво Цемент одержують шляхом прожарювання суміші глини і вапняку . У вигляді піску SiO2 - давно відомий будівельний матеріал. Сировиною у цементному виробництві служить суміш глини з вапняком.Маса спікається з утворенням складних силікатів.Готовий продукт являє собою тонкий сіро-зелений порошок. Керамічне виробництво Сировиною для керамічного виробництва служать різного роду глини. Глина - тонкодисперсна гірська порода, що складається в основному з глинистих мінералів. Зазвичай в глинах міститься домішка кластіческого Геологія і зерен кварцу, польових шпатів і інших матеріалів, і аутигенна матеріалу - карбонатів, сульфатів, гідроксидів заліза і ін П.А. Земятчінскій визначав глини як гірські породи, здатні утворювати з водою пластичне тісто, що зберігає за висиханні надану йому форму, після випалу набуває твердість каменю. Глини характеризуються рядом властивостей, які враховуються при їх промисловому використанні Порцеляна Порцеляна — один із видів тонкої кераміки — білий матеріал, складається в основному з Si02, Al203 і К20. Як сировину для добування порцеляни використовують білу глину — каолін, кварцовий пісок і польовий шпат (К20 • Аl203 • 6Si02). Порцеляна має невелику пористість, через що вона водо- і газонепроникна, доволі високу механічну міцність і термостійкість, електроізоляційні властивості. З неї виготовляють санітарно-технічні вироби, електроізолятори, предмети побуту і художні вироби. Фаянс Фая́нс (або глиняна кераміка) — керамічний матеріал, схожий на порцеляну, покритий тонкою склоподібною плівкою — поливою. Під цією назвою в кераміці прийнято розуміти глиняні вироби з білої або кольорової маси з пористим (проникним для рідин) черепком, який в зламі має шорсткий землистий вигляд, а ззовні виріб покритий завжди глазур’ю, або поливою. В основному складається з SiO2, Al2O3 i K2O. З фаянсу виготовляють облицювальну плитку, посуд, художні вироби.
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/1020-my-favourite-english-writer-18118
Презентація на тему «My Favourite English Writer» (варіант 2)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/1020/18118-prezentaciya-na-temu-my-favourite-english-writer-skachaty.pptx
files/18118-prezentaciya-na-temu-my-favourite-english-writer-skachaty.pptx
My Favourite English Writer Agatha Christie Agatha Christie was born at Torquay , Devonshire. She was educated at home and took singing lessons in Paris. She began writing at the end of the First World War. Agatha Christie became generally recognised in 1926, after the publishing of her novel The Murder of Roger Ackroyd. Her way to present the stories was quite different from that of her colleagues. You can’t find much blood and violence in her stories. The reader has to solve the mystery and decide who the murderer is together with the author. Agatha Christie is known around the world as the Queen of Crime. She wrote 78 crime novels, 19 plays and 6 romantic novels under the name of Mary Westmacott. Her books have been translated into 103 languages. She is the third best-selling author in the world. Many of her novels and short stories have been filmed. The Mousetrap, her the most famous play, is now the longest-running play in history. From 1971 to 1974, Christie's health began to fail, but she continued to write. Agatha Christie died on 12 January on 1976 from natural causes. Agatha Christie’s favourite way of murdering was poisoning. Her novels are very popular now. Over 3 billion books by Agatha Christie were sold around the world. Thank you for your attention
https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/10127-klassycyzm-12979
Презентація на тему «Классицизм» (варіант 2)
https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/10127/12979-prezentaciya-na-temu-klassycyzm-skachaty.pptx
files/12979-prezentaciya-na-temu-klassycyzm-skachaty.pptx
Классицизм История сложился во Франции в 17 веке в связи с началом эпохи абсолютной монархии Слово произошло от латинского названия, что значит «образцовый» Классицисты подражали древним грекам и римлянам Классицизм в искусстве Особенности: обращение к античной культуре как к образцу; декларирование идеи совершенного общества; преимущество долга перед чувством; возвеличивание разума и рациональности; подчинение человека государственной системе. Живопись В XIX веке живопись классицизма вступает в полосу кризиса и становится силой, сдерживающей развитие искусства, причём не только во Франции, но и в других странах. Никола Пуссен. «Танец под музыку времени» (1636). Жак-Луи Давид. «Клятва Горациев» (1784). Скульптура Толчком к развитию классицистической скульптуры в середине XVIII века послужили: сочинения Винкельмана , археологические раскопки древних городов, расширившие познания современников об античном ваянии. Антонио Канова. Амур и Психея (1787—1793, Париж, Лувр) Бертель Торвальдсен. «Ганимед, кормящий Зевесова орла» (1817). Архитектура Главной чертой архитектуры классицизма было обращение к формам античного зодчества как к эталону гармонии, простоты, строгости, логической ясности и монументальности. Архитектуре классицизма в целом присуща: регулярность планировки четкость объемной формы. Для классицизма свойственны: симметрично-осевые композиции, сдержанность декоративного убранства, регулярная система планировки городов. Пример британского палладианизма — лондонский особняк Остерли-парк (арх. Роберт Адам). Андреа Палладио. Вилла Ротонда близ Виченцы Фрагмент идеального города Арк-э-Сенан (арх. Леду). Вальхалла — повторение афинского Парфенона баварским зодчим Лео фон Кленце. Литература Высокого развития достигли также «низкие» жанры — басня (Ж.Лафонтен), сатира (Буало), комедия (Мольер). Для английской прозы (Аддисон, Свифт) также характерен латинизированный синтаксис. Классицизм XVIII века развивается под влиянием идей Просвещения. Мольер Никола Буало Джонатан Свифт Памятник Пьеру Корнелю на Площади Часов в Авиньоне, Франция Музыка Музыкой периода классицизма называют период в развитии европейской музыки приблизительно между 1730 и 1820 г. Понятие классицизма в музыке устойчиво ассоциируется с творчеством Гайдна, Моцарта и Бетховена, называемых венскими классиками В.Л. Боровиковский. Портрет Г.Р. Державина Спасибо за внимание